Постанова

від 23.09.2021 по справі 2-1140/11

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-1140/11

Провадження № 22-з/801/106/21

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції

Доповідач:Оніщук В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 рокуСправа № 2-1140/11м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Оніщука В.В. (суддя-доповідач),

суддів: Медвецького С.К., Ковальчука О.В.,

з участю секретаря судового засідання: Очеретної М.Ю.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №2 заяву ОСОБА_2 про постановлення додаткового рішення у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 20 листопада 2012 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

встановив:

В провадженні Вінницького апеляційного суду перебувала справа за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 20 листопада 2012 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 05 травня 2021 року.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 15 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 05 травня 2021 року залишено без змін.

29 липня 2021 року ОСОБА_2 подала заяву про ухвалення додаткового рішення про компенсацію витрат на правничу допомогу.

Вказана заява мотивована тим, що при постановленні рішення Вінницьким апеляційним судом не було вирішено питання про стягнення судових витрат на правничу допомогу, а відтак заявник просить постановити додаткове рішення у справі, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у зв`язку із переглядом справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 2 000 грн.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду заяви повідомлена належним чином, при цьому 16.09.2021 року нею подано до суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник - адвокат Хейніс О.Г. щодо задоволення заяви ОСОБА_2 про компенсацію витрат на правничу допомогу заперечували, вказавши зокрема на неспівмірність та недоведеність зазначених витрат на правничу допомогу.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з`явилися, дослідивши матеріали справи та доводи заяви, вважає, що заява про компенсацію витрат на правничу допомогу підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу необхідно виходити із положень статті 137 ЦПК України.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 відповідну заяву про компенсацію витрат на правничу допомогу було зроблено до закінчення судових дебатів і саму заяву подано у визначений законом строк.

Згідно вимог статті 137, 141 ЦПК України на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги, рахунки тощо.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права

Суд апеляційної інстанції враховує критерії, які застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод . Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

ОСОБА_2 на підтвердження понесених витрат було надано ордер на надання правничої допомоги адвокатом Чоловським О.М. (а.с. 201), акт приймання - передачі наданих послуг №1 до договору про надання правової допомоги з представництва інтересів у суді (а.с. 202), розрахунок витрат на правову допомогу, наданих ОСОБА_2 (а.с. 203) та квитанцію від 25.06.2021 на суму 2 000 грн (а.с. 205).

Згідно з розрахунком витрат на правову допомогу від 26.06.2021, час витрачений адвокатом Чоловським О.М. на надання правничої допомоги ОСОБА_2 , який складається з вивчення документів та юридичної консультації, підготовки та направлення адвокатських запитів для отримання необхідних документів становить 3 год, а вартість вказаних робіт складає 2 000 грн.

Згідно з частиною п`ятою статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 137 ЦПК України).

Таким чином, зменшення судових витрат судом можливо лише за клопотанням іншої сторони.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Хейніс О.Г. заявив клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, понесених ОСОБА_2 та навів відповідні доводи на спростування їх розміру.

Дослідивши доводи заяви та обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає, що зазначені заявником витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими та становлять надмірний тягар для позивача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Так, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що зазначена сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн є неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, при цьому така адвокатська послуга як підготовка та направлення адвокатських запитів для отримання необхідних документів, що зазначені у розрахунку витрат на правову допомогу від 26 червня 2021 року та складають 1 600 грн жодними доказами не підтверджені.

Зважаючи на викладене вище, приймаючи до уваги недоведеність судових витрат в частині підготовки та направлення адвокатських запитів для отримання необхідних документів, а також те, що стягнення з позивача витрат у заявленій сумі буде суперечити принципу розподілу таких витрат, суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, дійшов висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 400 грн витрат на професійну правничу допомогу (згідно розрахунку - вивчення документів та юридична консультація), які є доведеними. Решту витрат слід залишити за відповідачем ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що постановою Вінницького апеляційного суду від 15 липня 2021 року залишено без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 05 травня 2021 року, якою відмовлено в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Жмеринського міськрайонного суду від 20 листопада 2012 року, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України, з позивача на користь відповідача ОСОБА_2 слід стягнути документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу за перегляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 400 грн, про що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України постановити додаткове судове рішення.

Керуючись ст. 270 , 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

постановив:

Заяву ОСОБА_2 про постановлення додаткового судового рішення у справі задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції в сумі 400 грн.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий: В. В. Оніщук

Судді: С. К. Медвецький

О. В. Ковальчук