Ухвала

від 15.07.2021 по справі 464/1772/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 464/1772/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/790/21 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу директора ТОВ «Мізол»- ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова від 01 липня 2021 року про арешт майна,

з участюпрокурора ОСОБА_7 ,

представника ТОВ «Мізол» -адвоката ОСОБА_8 ,

в с т а н о в и л а :

цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС 2 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_9 про арешт майна.

Накладено арешт на системні блоки: «Vento» серійний номер SU 343192; «Vento» серійний номер SU 339843; «logic Power» з номером на корпусі 885 без права користування та розпорядження ними.

Суд першої інстанції мотивує своє рішення тим,що для ефективного проведення слідства орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна як доказу встановлення фактичних обставин вчинення злочину. Застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження щодо майна будь-якої особи є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків. На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження. При цьому слідчий суддя врахував, що власником майна не надано жодних доказів у підтвердження права власності, враховуючи, що таким є юридична особа, на яку покладено обов`язок ведення відповідного обліку такого майна.

Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, директор ТОВ «Мізол»- ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк для подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова від 01 липня 2021 року, скасувати зазначену ухвалу та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС 2 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_9 про накладення арешту на системні блоки, належні ТОВ «Мізол», без права користуватися чи розпоряджатися ними. Зобов`язати старшого слідчого з ОВС 2 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_9 повернути ТОВ «Мізол» системні блоки: «Vento» серійний номер SU 343192; «Vento» серійний номер SU 339843; «logic Power» з номером на корпусі 885.

В обґрунтування апеляційних вимог директор ТОВ «Мізол»- ОСОБА_6 покликається на те, що ухвала слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 01 липня 2021 року постановлена із грубим порушенням норм КПК України, а відтак підлягає скасуванню із наступним поверненням майна Товариству.

Зазначає, що вказане майно було вилучено під час обшуку у ТОВ «Мізол», який проводився на підставі ухвали слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 11 травня 2021 року (слідчий суддя ОСОБА_10 ). Відповідно до вказаної ухвали слідчим суддею у кримінальному провадженні №32020140000000025 від 27.03.2020р. надано дозвіл на проведення обшукускладського приміщення ТОВ «Мізол» (ЄДРПОУ 33895476), що на праві власності належить ТОВ «Мізол-Захід» (ЄДРПОУ 31804319), що за адресою: Львівська область, Городоцький район, с. Бучали, вул. Доківська, 396А, з метою відшукання та вилучення оригіналів первинних документів фінансово-господарської діяльності щодо взаємовідносин ТОВ «Мізол» із ТОВ «Платрес Ком» (ЄДРПОУ 40109959), та ТОВ «Донбаснаб-Агротехніка» (ЄДРПОУ 35434748), за період 2018-2020 років, чорнових записів та записних книжок, в яких міститься інформація щодо причетних до вчинення злочину осіб, зразки їх підписів та почерку, інформація щодо реалізації товарно-матеріальних цінностей фізичним особам за готівкові кошти без відображення в бухгалтерському обліку ТОВ «Мізол», інформації щодо реалізації товарно-матеріальних цінностей, виконаної в електронній формі на відповідних носіях (комп`ютерна техніка, ноутбук, флеш носії) шляхом копіювання такої інформації в електронній формі з залученням спеціаліста, необлікованих готівкових коштів, отриманих внаслідок господарських операцій з вищевказаними підприємствами та з реалізації товарно-матеріальних цінностей фізичним особам без відображення у бухгалтерському обліку підприємства.

Апелянт зазначає, що дозвіл на вилучення будь-якого іншого майна слідчим суддею не надавався. Однак, згідно протоколу від 18.05.2021 у ході проведення обшуку старшим слідчим з ОВС 2 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області виявлено та вилучено наступне майно системні блоки: «Vento» серійний номер SU 343192; «Vento» серійний номер SU 339843; «logic Power» з номером на корпусі 885, на які оскаржуваною ухвалою суду накладено арешт.

Наголошує, що слідчим суддею проігноровано ту обставину, що обшук проведено за іншою адресою, ніж та, за якою дозволено проводити обшук відповідно до ухвали слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 11 травня 2021 року. Так, вказаною ухвалою надано дозвіл на проведення обшуку складського приміщення, що на праві власності належить ТОВ «Мізол-Захід» (ЄДРПОУ 31804319), що знаходиться за адресою: Львівська область, Городоцький район, с. Бучали, вул. Доківська, 396А, проте фактично обшук проведено за іншою адресою: с.Бучали, вул. Доківська, буд.25, яка є фактичним місцезнаходженням складських та офісних приміщень, належних ТОВ «Мізол-Захід».

Акцентує, що адреса: с.Бучали, вул. Доківська, буд.25 відсутня в ухвалі слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 11 травня 2021 року, відтак у старшого слідчого з ОВС 2 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області відсутні повноваження на проведення обшуку складських та офісних приміщень, належних ТОВ «Мізол-Захід», що знаходиться за вищевказаною адресою, а тому обшук проведений незаконно, із грубим порушенням приписів ст.ст.234-236 КПК України.

Звертає увагу, що всупереч норми ч.6 ст.173 КПК України ухвала про арешт майна винесена слідчим суддею через місяць і 12 днів після надходження відповідного клопотання. Так, відповідно до матеріалів справи, майно вилучено під час обшуку, який проведено 18.05.2021, з клопотання про арешт майна старший слідчий звернувся до суду 20.05.2021, таким чином, встановлений законом 72 годинний строк спливав 23.05.202, однак перше судове засідання із розгляду клопотання відбулося 24.05.2021, а оскаржувану ухвалу винесено 01.07.2021.

Вказує, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що доводять наявність фактичних даних, а саме: «…службові особи ТОВ «Мізол», які в період 2018-2020 років при здійсненні господарської діяльності, не відображали по податковому та господарському обліку фінансово-господарські операції з реалізації товарно-матеріальних цінностей…». Зазначає, що в матеріалах справи відсутній жодний акт перевірки ТОВ «Мізол», відтак твердження слідчого щодо не відображення у податковому, бухгалтерському обліку будь-яких операції із продажу товарів, так само, як і зниження декларування реальної вартості товару є домислами, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.

Крім того, апелянт зазначає, що ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 11 травня 2021 року надано дозвіл на вилучення шляхом копіювання інформації щодо реалізації товарно-матеріальних цінностей, виконаної в електронній формі з залученням спеціаліста, натомість дозвіл на вилучення комп`ютерної техніки слідчому не надавався, а із протоколу обшуку вбачається, що обшук виконано без участі спеціаліста.

Також вказує, що у матеріалах кримінального провадження відсутні дані про те, що слідчий, прокурор після проведення зазначеного обшуку зверталися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді.

В обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження покликається на те, що про судове засідання, яке відбулося 01.07.2021 ні ТОВ «Мізол», ні адвокат ОСОБА_8 , який здійснює представництво інтересів Товариства, належним чином (в порядку передбаченому ст.ст. 111, 112, 134, 135 КПК України) повідомлено не було, а оскаржувану ухвалу на адресу ТОВ «Мізол» надіслано лише 05.07.2021, відтак на переконання апелянта вказані обставини унеможливили як своєчасне прибуття представників ТОВ «Мізол» в судове засідання, так і можливість своєчасного оскарження ухвали Сихівського районного суду м.Львова від 01.07.2021.

Заслухавши доповідьсудді,адвоката ОСОБА_8 на підтриманняподаної апеляційноїскарги,думку прокуроращодо законностісудового рішенняслідчого суддіта йогозаперечення протиапеляційної скарги,перевіривши матеріалискарги такримінального провадження,а такожнаведені доводискарги,колегія суддіввважає, що така не підлягає до задоволення.

Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого суддіСихівського районного суду м. Львова від 01 липня 2021 року про арешт майна, то матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження, а відтак колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження слід поновити.

Частина друга ст. 131 КПК України передбачає, що одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідност.170 КПК України- арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про його арешт.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею належним чином дотримані.

Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Львівській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 27 березня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32020140000000025 за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.212 КК України, щодо службових осіб ТОВ «Мізол», які в період 2018-2020 років при здійсненні господарської діяльності, не відображали по податковому та господарському обліку фінансово-господарські операції з реалізації товарно-матеріальних цінностей, а саме: податку на додану вартість на суму 3 086 200 грн та податку на прибуток підприємства в сумі 5 020 000 грн, всього на загальну суму 8 106 200 грн, що призвело до ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 11 травня 2021 року (слідчий суддя ОСОБА_10 )надано дозвіл на проведення обшукускладського приміщення ТОВ «Мізол» (ЄДРПОУ 33895476), що на праві власності належить ТОВ «Мізол-Захід» (ЄДРПОУ 31804319), що за адресою: Львівська область, Городоцький район, с. Бучали, вул. Доківська, 396А, з метою відшукання та вилучення оригіналів первинних документів фінансово-господарської діяльності щодо взаємовідносин ТОВ «Мізол» із ТОВ «Платрес Ком» (ЄДРПОУ 40109959), та ТОВ «Донбаснаб-Агротехніка» (ЄДРПОУ 35434748), за період 2018-2020 років, чорнових записів та записних книжок, в яких міститься інформація щодо причетних до вчинення злочину осіб, зразки їх підписів та почерку, інформація щодо реалізації товарно-матеріальних цінностей фізичним особам за готівкові кошти без відображення в бухгалтерському обліку ТОВ «Мізол», інформації щодо реалізації товарно-матеріальних цінностей, виконаної в електронній формі на відповідних носіях (комп`ютерна техніка, ноутбук, флеш носії) шляхом копіювання такої інформації в електронній формі з залученням спеціаліста, необлікованих готівкових коштів, отриманих внаслідок господарських операцій з вищевказаними підприємствами та з реалізації товарно-матеріальних цінностей фізичним особам без відображення у бухгалтерському обліку підприємства.

У ході проведення обшуку згідно з протоколом від 18 травня 2021 року виявлено та вилучено наступне майно системні блоки: «Vento» серійний номер SU 343192; «Vento» серійний номер SU 339843; «logic Power» з номером на корпусі 885.

Постановою слідчого ОСОБА_9 від 19 травня 2021 року, вилучене у результаті проведення обшуку майно, а саме системні блоки: «Vento» серійний номер SU 343192; «Vento» серійний номер SU 339843; «logic Power» з номером на корпусі 885, визнано речовими доказами по справі, оскільки системні блоки можуть містити сліди вчинення кримінального правопорушення, тобто виготовлені електронні документи (звіти, списки, прізвища, ім`я, по батькові осіб, дані про необліковану зарплату, тощо) про реалізацію ТМЦ ТОВ «Мізол» в адресу фізичних осіб, яка не відображалась у бухгалтерському обліку підприємства. У зв`язку з цим вилучені системні блоки необхідно дослідити, у тому числі із залученням осіб із спеціальними знаннями, з метою копіювання з них інформації, оскільки під час обшуку відмовлено надати доступ (паролі) до комп`ютерів.

В подальшому, 19.05.2021 по вилучених системних блоках «Vento» серійний номер SU 343192; «Vento» серійний номер SU 339843; «logic Power» з номером на корпусі 885 винесено постанову про проведення комп`ютерно-технічної експертизи та скеровано для її проведення в ЛНДІ СЕ.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з ч. 2ст. 168 КПК Українитимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду. Подальша доля тимчасово вилученого майна вирішується у відповідності до вимог ст.ст.169,171 - 173 КПК України, а саме на нього ухвалою слідчого судді накладається арешт або воно повертається власнику.

Під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно слідчий суддя в повній мірі дотримався вимог статей 170-173 КПК України, врахувавши при цьому обставини, наявність з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження, зробив обґрунтований висновок про необхідність накладення на вилучене під час обшуку майно, яке на момент звернення з клопотанням відповідало критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, як речового доказу, та може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відповідно до положень ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Розглядаючи клопотання слідчого, слідчий суддя правильно встановив обґрунтованість накладення арешту на майно, й дійшов правильного висновку про те, що арешт майна комп`ютерної техніки (системних блоків) з відомостями, що можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є необхідним для забезпечення збереження речових доказів, що відповідають критеріям ст.98 КПК України, у даному кримінальному провадженні зач.3 ст.212КК України, оскільки наявний ризик знищення.

Перевіривши матеріали клопотання, колегія суддів апеляційного суду вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого і накладення арешту на тимчасово вилучене під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , майно, оскільки кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР за ознаками ч. 3 ст. 212 КК України, речі, на які в клопотанні слідчий просить накласти арешт, відповідно до постанови слідчого визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні, тимчасово вилучені під час обшуку речі є речовими доказами в розумінні положеньКПК України, тому з метою забезпечення збереження речових доказів, майно повинно арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні, тому у слідчого судді було достатньо підстав для накладання арешту на це майно.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком слідчого судді про те, що майно, на яке накладено арешт, відповідає критеріям речових доказів, визначених законом, а тому з метою збереження вказаного майна як доказу встановлення фактичних обставин вчинення злочину клопотання слідчого в частині заборони користування та розпорядження підлягає задоволенню, при цьому своїм рішенням слідчим суддею забезпечено розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

На переконання колегії суддів апеляційного суду, на виконання вимог статті 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна шляхом позбавлення права у його користуванні та розпорядженні, а також наявність ризиків, передбачених частиною 1 статті 170 КПК України.

Таким чином, доводи, на які покликається в апеляційній скарзі директор ТОВ «Мізол» - ОСОБА_6 висновків слідчого судді щодо доцільності накладення арешту на вилучене майно, не спростовують та не дають підстав для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З врахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржуване рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

поновити директору ТОВ «Мізол» - ОСОБА_6 строк апеляційного оскарження ухвали Сихівського районного суду м. Львова від 01 липня 2021 року.

Ухвалу слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова від 01 липня 2021 року про арешт майна, залишити без змін, а апеляційну скаргу директора ТОВ «Мізол» - ОСОБА_6 без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді