Постанова

від 29.06.2021 по справі 910/15235/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2021 р. Справа№ 910/15235/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Скрипки І.М.

секретар судового засіданні: Бендюг І.В.,

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 29.06.2021,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Головного центру капітального будівництва та реконструкції Державної прикордонної служби України

на рішення Господарського суду міста Києва

від 24.12.2020 ( повний текст складено 27.01.2021)

у справі № 910/15235/20 (суддя Джарти В.В.)

за позовом Приватного підприємства "Елемент-2018"

до Головного центру капітального будівництва та реконструкції Державної прикордонної служби України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Азово-Чорноморське регіональне управління Державної прикордонної служби

про стягнення заборгованості в розмірі 511 171, 92 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2020 року Приватне підприємство "ЕЛЕМЕНТ-2018" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до 1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України про стягнення заборгованості в розмірі 511171,92 грн, з яких 381572,92 грн заборгованість за договором, 81000,00 грн охорона об`єкта будівництва та 48599,00 грн витрат на освітлення об`єкта.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби своїх обов`язків щодо оплати виконаних позивачем робіт за договором будівельного підряду № 16-19 від 17.09.2019.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі №910/15235/20 позов задоволено частково.

За рішенням суду присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 381 572,92 грн заборгованості за договором та 5723,59 грн судового збору.

У іншій частині в позові відмовлено.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову мотивовано тим, що строк виконання обов`язку з оплати виконаних позивачем робіт за договором настав, відповідач набув статусу замовника у спірних зобов`язаннях, сума боргу відповідача, яка складає 381572,92 грн, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем та не заперечував сам факт виконання спірних робіт на вказану суму. В частині відмови у позові суд першої інстанції виходив з недоведеності належними та допустимими доказами обов`язку відповідача відшкодовувати витрати на охорону та освітлення об`єкта будівництва.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, мотивуючи свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що станом на момент прийняття оскаржуваного рішення, Азово-Чорноморське регіональне управління Державної прикордонної служби ще не було виключено з ЄДРПОУ, а отже зберігало статус юридичної особи та не втратило свою цивільну дієздатність, і зобов`язане було відповідати за своїми договірними зобов`язаннями.

Апелянт також не погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що відповідач визнаний замовником за договором та є правонаступником Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби, оскільки згідно діючого законодавства, правонаступництво виникає в процесі реорганізації юридичної особи, а не передачі функцій замовника об`єкта.

Відтак, враховуючи, що стороною договору було Азово-Чорноморське регіональне управління Державної прикордонної служби, з яким позивач перебував у спірних правовідносинах, позовні вимоги мали бути пред`явлені саме до нього.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

18.05.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів суду від Приватного підприємства "Елемент-2018" надійшли додаткові пояснення, у яких позивач зазначає, що ним виконані роботи за договором №16-19 від 17.09.2019 на загальну суму 10293672,71 грн, роботи виконані у повному об`ємі та у визначні договором терміни з відповідною якістю, стан виконання робіт для введення об`єкта в експлуатацію становить близько 85%, таким чином зазначений об`єкт є об`єктом з високим ступенем готовності. Поряд з цим, станом на 30.03.2020 залишаються не оплачені замовником роботи у розмірі 381572,92 грн. відповідно до акту прийму передачі будівельного майданчика Херсонським прикордонним загоном від 04.12.2020 зроблено висновок, що стан будівельного майданчику відповідає вимогам договору №16-19 від 17.09.2019 та технічним регламентам (нормам та правилам). Майданчик прийнятий експлуатуючим органом для здійснення охорони до початку будівництва, існуючого стану об`єкту незавершеного будівництва. За вказаних обставин, позивач вважає, що підстави для відмови у виплаті позивачу виконаних робіт відсутні.

Слід зазначити, що суд апеляційної інстанції не може прийняти у якості доказу у даній справі долучений до додаткових пояснень акт прийму-передачі будівельного майданчика Херсонським прикордонним загоном від 04.12.2020, скільки зазначений акт позивачем не було подано до матеріалів справи у суді першої інстанції, суд його не досліджував. В додаткових поясненнях позивач не обґрунтував неможливості подання акту до суду першої інстанції як того вимагають положення частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання, подані учасниками справи до суду апеляційної інстанції

14.04.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів суду від Головного центру капітального будівництва та реконструкції Державної прикордонної служби України найшло клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору на підставі частини 1 статті 231 ГПК України.

Клопотання мотивовано тим, що згідно пункту 10.13. договору №16-19 від 17.09.2019 в редакції додаткової угоди №1-19 від 01.10.2019 кінцеві розрахунки з генпідрядником здійснюються у двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт та отримання замовником документа про готовність об`єкта до експлуатації, що становить 5%, роботи вважаються закінченими в день отримання документу про прийняття об`єкту в експлуатацію. Позивачем загалом виконані роботи за договором підряду на суму 10293672,71 грн, а готовність об`єкта будівництва становить близько 85%.

Таким чином, враховуючи загальну вартість виконаних позивачем робіт у грошовому еквіваленті 10293672,71 грн (в тому числі виконаних за грудень 2019 року у розмірі 381572,92 грн), замовник мав оплатити за умовами договору підряду лише 9778989,06 грн, а решта вартості у період до грудня 2019 року у розмірі 514683,64 грн мала бути виплачена лише після введення об`єкта в експлуатацію, що наразі не відбулось.

Відтак, відповідач вважає, що у нього не виникли зобов`язання по кінцевих розрахунках із генпідрядником, а тому між сторонами відсутній предмет спору, оскільки у апелянта відсутня заборгованість перед позивачем.

Розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження у справі, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення, оскільки відповідач неправильно трактує норми пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.

Так, закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Статтею 231 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік підстав для закриття судом провадження у справі. Зокрема, згідно вимог пункту 2 частини 1 статті 231 цього Кодексу господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення щодо якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення (така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04).

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплати суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Відтак, обставини, на які посилається відповідач, а саме, що станом на момент звернення з позовом до суду у нього ще не виникло зобов`язання з оплати 381572,92 грн, не можуть бути підставою для закриття провадження у даній справі в розумінні положень пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Явка представників у судове засідання

Колегія суддів звертає увагу на те, що учасники у справі належним чином повідомлені про місце, дату і час судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень позивачу та відповідачу.

Також в матеріалах справи містяться конверти з копіями ухвал суду апеляційної інстанції від 26.03.2021, 19.04.2021 та 18.05.2021, які надсилалась Азово-Чорноморському регіональному управлінню Державної прикордонної служби за адресою, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб: 73003, м. Херсон, вул. Віктора Гошкевича, 11-А, причиною повернення зазначено "адресат відсутній за вказаною адресою".

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і повернуто підприємством зв`язку із посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання та обізнаний про розгляд даної справи у Північному апеляційному господарському суді.

За приписами частини першої ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників позивача та третьої особи, оскільки вони не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджено матеріалами справи, 17.09.2019 між Азово-Чорноморським регіональним управлінням Державної прикордонної служби України, що діє на підставі Положення про регіональне управління Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.10.2003 № 173 в особі начальника управління Бондаря Володимира Анатолійовича, що діє на підставі прав за посадою, далі замовник, з одного боку, та Приватне Підприємство "ЕЛЕМЕНТ-2018", в особі директора Попова Валерія Олександровича, що діє на підставі статуту, повноваження якого підтверджені наказом №1-к від 31.05.2018, далі - генпідрядник, з другої сторони, надалі, в подальшому іменуються сторони укладали цей договір будівельного підряду від 17.09.2019 № 16-19 по об`єкту: "Реконструкція будівлі гуртожитку під 36-ти квартирний житловий будинок по вулиці Перемоги, 43 в с. Музиківка (інв. № 10320068).

Вартість робіт за вказаних договором погоджена сторонами у розмірі 15750000,00 грн, строк дії договору спливає у грудні 2020 року.

У подальшому, 01.10.2019 було укладено додаткову угоду № 1-19 про внесення змін до договору будівельного підряду від 17.09.2019 № 16-19 про нижче наведене:

Відповідно до пункту 21.12 Всі зміни та доповнення до договору оформляються додатковими угодами в письмовій формі розділу 20 "Інші умови", сторони дійшли згоди внести зміни до пунктів : 10.2, 10.11, 10.13 розділу 10 " Порядок приймання закінчених робіт та проведення по ним розрахунків" та викласти його у новій редакції наступного змісту: 10.2. Розрахунки за виконані Генпідрядником роботи, здійснюються щомісяця за фактично виконані роботи, виходячи з об`ємів виконаних робіт, їх вартості на підставі представлених Генпідрядником актів КБ-2в та довідки КБ-3 у десятиденний термін з дня прийняття вказаних підрядних робіт Замовником в розмірі оплати 65%.

п. 10.11. За попереднім зверненням Генпідрядника, Замовник може прийняти рішення про здійснення попередньої оплати в порядку передбаченому діючим законодавством. У випадку прийняття такого рішення, Замовник на підставі виписаного Генпідрядником рахунку перераховує йому аванс (поетапно або разово), розмір якого не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт, Генпідрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінчення тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються Замовнику протягом 5 п`яти календарних днів. У таких випадках сторони погоджуються, що у Генпідрядника виникає перед замовником грошове зобов`язання щодо повернення суми коштів, на які не виконано зобов`язання по договору.

п. 10.13. Кінцеві розрахунки з Генпідрядником здійснюються у двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт та отримання Замовником документа про готовність об`єкта до експлуатації, що становить 5 % роботи вважаються закінченими в день отримання документу про прийняття об`єкту в експлуатацію".

09.12.2019 сторонами укладено додаткову угоду № 2-19 про внесення змін до договору будівельного підряду від 17.09.2019 № 16-19 між Азово-Чорноморське регіональне управління Державної прикордонної служби України, що діє на підставі Положення про регіональне управління Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.10.2003 № 173 в особі начальника управління Бондаря Володимира Анатолійовича, що діє на підставі прав за посадою та наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 24.02.2019 № 10- ОС, далі Замовник, з одного боку, та директор приватного підприємства "ЕЛЕМЕНТ-2018", повноваження якого підтверджені копією наказу від 31.05.2018 № 1-к в особі директора Попова Валерія Олександровича, далі - Генпідрядник, з другої сторони, уклали цей договір про нижче наведене:

1. Відповідно до витягу із коригованого титульного списку об`єктів житла по програмі 1002070 " Будівництво(придбання) житла для військовослужбовців Державної прикордонної служби України" та п.12.12. Всі зміни та доповнення до Договору оформляються додатковими угодами в письмовій формі розділу 20 "Інші умови", сторони дійшли згоди внести зміни до п.п.: 2.19,2.20 розділу 2 "Договірна ціна та порядок фінансування" та викласти його в новій редакції наступного змісту: 2.19. Обсяг робіт на 2019 рік, визначений згідно з виділеними бюджетними коштами за рахунок загального фонду державного бюджету і складає 10 млн. грн. 00 коп.(десять мільйонів гривень 00 коп), за програмою 1002070 - "Будівництво (придбання ) житла для військовослужбовців Державної прикордонної служби України".

2.20. Обсяг робіт на 2020 рік, визначений згідно з виділеними бюджетними коштами за рахунок загального фонду державного бюджету і складає 5 млн. 750 тис.грн.00 коп.(п`ять мільйонів сімсот п`ятдесят тисяч гривень 00коп), за програмою 1002070, Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної прикордонної служби України".

Згідно довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат: Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року складає - 1859828,62 грн; Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року складає - 1 845 318,53 грн; Акт № 3. № 4 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року складає -2 581 932,88 грн; Акт № 5 приймання виконаних будівельних робіт за листопад-2 2019 року складає - 695 066,37 грн; Акт № 6 прийняття виконання будівельних робіт за грудень 2019 року складає 1 217 853,60 грн; Акт № 7 прийняття виконання будівельних робіт за грудень 2019 року складає 381572,92 грн., який не був оплачений відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що 24.12.2019 Директор ПП "Елемент-2018" отримав листа від Державної прикордонної служби Азово-Чорноморське регіональне управління, в якому повідомили, що відповідно до умов договору від 17.09.2019 № 16-19 Азово-Чорноморським регіональним управлінням було передано будівельний майданчик підрядній організації ПП "ЕЛЕМЕІІТ-2018" для здійснення реконструкції будівлі гуртожитку під 36-ти квартирний житловий будинок по вул.40 років Перемоги, 43 в селі Музиківка(інв. 10320068). На теперішній час, відповідно до плану фінансування на 2019 рік замовником здійснено всі оплати, а ПП "ЕЛЕМЕНТ-2018", відповідно до актів виконаних робіт здійснило свої зобов`язання за договором на 2019 рік.

Як зазначено у листі, оскільки подальше фінансування замовника розпочнеться орієнтовно протягом лютого 2020 року, Управління просило ПП Елемент-2018 вжити заходів щодо охорони будівельного майданчика, на якому розташовується зазначений об`єкт та матеріальні цінності, необхідні для виконання будівельних робіт.

30.03.2020 за № 30-03/1 позивачем були направлені листи для врегулювання вище викладених обставин:

1. Заступнику Голови Державної прикордонної служби України СЕРДЮКУ Сергію, м. Київ, вул. Володимирська,30;

2. Начальнику управління будівництва Департаменту матеріального та технічного забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України ВЕНГЕРУ Андрію, м. Київ, вул. Ялтинська, 11

3. В.о начальника Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України СЕРГІЙКО Олексію, м. Херсон, вул. Віктора Гошкевича, 11А.

Судом першої інстанції встановленою, що на офіційному сайті Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України розміщено інформацію щодо припинення діяльності Азово-Чорноморського регіонального управління відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 № 43 "Про ліквідацію територіальних органів Адміністрації Державної прикордонної служби України" та наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.02.2020 №19 "Про припинення діяльності Азово- Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України".

Поряд з тим, між Приватним підприємством "ЕЛЕМЕНТ-2018" та Азово- Чорноморським регіональним управлінням Державної прикордонної служби укладено договір будівельного підряду від 17 вересня 2019 року № 16-19 по об`єкту: "Реконструкція будівлі гуртожитку під 36-ти квартирний житловий будинок по вул. 40 років Перемоги,43 в с. Музиківка (інв. № 10320068)" термін дії договору спливає у грудні 2020 року, вартість робіт становить 15 млн. 750 тис. грн. Відповідно до укладеної додаткової угоди від 09.12.2019 № 2-19 були внесені зміни до фінансування у 2019 році, вартість робіт становила 10 000 000,00 грн.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначає, що ним виконані роботи за договором на загальну суму 10 293 672,71 грн, роботи виконані в повному обсязі та в визначені терміни з відповідною якістю, також стан виконання робіт для введення об`єкта в експлуатацію становить близько вісімдесяті п`яті відсотків, таким чином зазначений об`єкт є таким як об`єкт з високим ступеням готовності.

Поряд з тим, станом на 30.03.2020 залишаються виконані роботи, які не сплачені замовником будівництва.

ПП "ЕЛЕМЕНТ" отримав відповідь на свій лист від 08.05.2020 № 72-128 від Адміністрації державної прикордонної служби, де повідомлено що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 № 43 "Про ліквідацію територіальних органів Адміністрації Державної прикордонної служби", як юридичні особи публічного права, ліквідовуються чотири територіальних органи Адміністрації Державної прикордонної служби, у тому числі й Азово- Чорноморське регіональне управління Державної прикордонної служби України.

Позивача також повідомлено, що у зв`язку з запланованою ліквідацією територіальних органів Адміністрації Державної прикордонної служби, бюджетні призначення на 2020 рік не розподілялися, у тому числі й по КЕКВ 3141 "Реконструкція житлового фонду (приміщень)" за КПКВК 1002070 "Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державно прикордонної служби України" на завершення робіт по об`єкту "Реконструкція будівлі гуртожитку під 36-ти квартирний житловий будинок по вул. 40 років Перемоги,43 в с. Музиківка (інв. 10320068)".

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем не одноразово направлялися листи до Азово-Чорноморського регіонального Управління Держприкордонслужби Украйни, 1 Окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Департаменту матеріального та технічного забезпечення Держприкордонслужби України та відповіді щодо оплати та строків оплати виконаних робіт позивачу надано не було.

Разом з тим, як вказує позивач, ПП "Елемент-2018" по зазначеному об`єкту було виконано роботи, які не були оплачені у сумі 381 572,92 грн, відповідний Акт виконаних робіт був скерований замовнику для перевірки та підписання. Відповідно до п.3.2.3 договору замовник зобов`язаний приймати в установленому порядку виконані роботи.

Судом встановлено, що станом на 06.08.2020 акт приймання-здачі виконаних робіт № 7 за грудень 2019 року форми КБ-2в замовником не підписано, ним документи на доопрацювання генпідряднику в порядку п. 10.7 договору не поверталися, зауважень до отриманих документів чи будь-якої іншої інформації щодо причин не підписання акту приймання-здачі виконаних робіт та їх несплати від замовника не надходило.

За таких обставин Генпідрядник був вимушений на підставі п. 3.3.4 договору зупинити виконання робіт на об`єкті з 09.04.2020, тобто через 10 днів після подання замовнику для оплати акту приймання-передачі виконаних робіт №7 за грудень 2019 року форми КБ-2в.

У своїй сукупності, наведені вище обставини стали підставою для звернення позивача із даним позовом до суду про стягнення заборгованості за договором у розмірі 381 572,92 грн.

Крім того, 20.12.2019 був укладений договір №1 між фізичною особою Загоруйко Віталій Володимирович та ПП "ЕЛЕМЕНТ-2018" про охорону об`єкта будівництва за адресою вул.40 років Перемоги,43 в селі Музиківка. Також, 20.12.2019 був укладений договір №2 між фізичною особою Ганчев Миколою Степановичем та ПП "ЕЛЕМЕНТ-2018" про охорону об`єкта будівництва за адресою вул.40 років Перемоги,43 в селі Музиківка.

За розрахунком позивача витрати охорону об`єкта будівництва за актом виконаних робіт становили 81 000,00 грн. Позивач зазначає, що саме на відповідача покладається обов`язок відшкодування вказаних витрат, оскільки охорона об`єкта була замовлена на прохання відповідача.

Крім витрат на охорону, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на освітлення об`єкта будівництва в нічний час генератором на природному газі за період з грудня 2019 по вересень 2020 року, які становлять 48 599,00 грн.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначає, що позивач подав позов до неналежного відповідача. Такі доводи обґрунтовані тим, що станом на 27.10.2020 об`єкт незавершеного будівництва не передано 1 ОВКБ, а Державною казначейською службою України реєстрацію та облік бюджетних зобов`язань для 1 ОВКБ за вказаним договором не зареєстровано. Відповідач зазначає, що не є замовником будівельних робіт за договором, а тому на нього не може бути покладений обов`язок оплати спірних робіт.

Водночас, третя особа в своїх поясненнях повідомила суд, що саме 1 ОВКБ визначено замовником будівництва спірного об`єкта у зв`язку із ліквідацією Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби та станом на 04.11.2020 розпочато процедуру передачі об`єкта відповідачу, що підтверджується актом приймання-передачі незавершених капітальних інвестицій в необоротні активи від 10.11.2020, зокрема спірного об`єкта Реконструкція будівлі гуртожитку під 36-ти квартирний житловий будинок по вул. 40 років Перемоги,43 в с. Музиківка (інв. 10320068)"

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З апеляційної скарги вбачається, що Головний центр капітального будівництва та реконструкції Державної прикордонної служби України оскаржує рішення суду першої інстанції та просить його скасувати лише в частині задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 381572,92 грн. Зазначені вимоги апеляційної скарги є предметом апеляційного розгляду.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, заслухавши пояснення представників відповідача, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір будівельного підряду від 17.09.2019 № 16-19 по об`єкту: "Реконструкція будівлі гуртожитку під 36-ти квартирний житловий будинок по вулиці Перемоги, 43 в с. Музиківка (інв. № 10320068), як належну підставу, у розумінні норм статті 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (стаття 846 Цивільного кодексу України).

Згідно з частинами 1, 3 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові (стаття 853 Цивільного кодексу України).

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем був складений та скерований на адресу замовника Акт виконаних робіт № 7 на суму 381 572,92 грн, який не був підписаний з боку замовника. Таким чином, замовник, повинен був здійснити повну оплату робіт в розмірі 381 572,92 грн.

Водночас, відповідач вказує про відсутність у нього статусу замовника за спірним об`єктом будівництва. Дані доводи є необґрунтованими та спростовуються наступним.

Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 №43 "Про ліквідацію територіальних органів Адміністрації Державної прикордонної служби України" як юридичні особи публічного права, ліквідовано чотири територіальні органи Адміністрації Державної прикордонної служби України, у тому числі й Азово-Чорноморське регіональне управління Державної прикордонної служби України.

Адміністрацією Державної прикордонної служби України на виконання постанови Кабінету міністрів від 05.02.2020 №43 видано наказ від 20.02.2020 №19 "Про припинення діяльності Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України шляхом ліквідації" та утворено відповідну ліквідаційну комісію.

У зв`язку з запланованою ліквідацією територіальних органів Адміністрації Державної прикордонної служби України, Азово-Чорноморському регіональному управлінню бюджетні призначення на 2020 рік Адміністрацією Державної прикордонної служби України не розподілялися, у тому числі й по КЕКВ 3141 "Реконструкція житлового фонду (приміщень)" за КПКВК 1002070 "Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної прикордонної служби України" на завершення робіт по об`єкту "Реконструкція будівлі гуртожитку під 36-ти квартирний житловий будинок по вул. 40 років Перемоги, 43 в с. Музиківка (інв. № 10320068)".

З метою завершення будівельних робіт по об`єкту незавершеного будівництва по вул. 40 років Перемоги, 43 в с. Музиківка (інв. № 10320068) та введення його в експлуатацію, розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 23 березня 2020 року №171-АГ визначено 1 окремий відділ капітального будівництва Державної прикордонної служби України замовником робіт.

Відповідно до Наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.10.2020 №454-АГ "Про передавання об`єктів незавершеного будівництва" Об`єкт незавершеного будівництва: "Реконструкція будівлі гуртожитку під 36-ти квартирний житловий будинок по вул. 40 років Перемоги, 43 в с. Музиківка (інв. № 10320068)" передається 1 окремому відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України і його визначено замовником цього будівництва.

Крім того, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 № 43 "Про ліквідацію територіальних органів Адміністрації Державної прикордонної служби" та згідно з наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.02.2020 № 19 "Про припинення діяльності Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України шляхом ліквідації" Азово-Чорноморське регіональне управління Державної прикордонної служби України знаходиться в стадії ліквідації. Кошториси на 2020 рік не затверджено, фінансування відсутнє, поточних рахунків в установах банків не має, реєстраційні рахунки в Державній казначейській службі України закриті. З 10.11.2020 майно на балансі Азово-Чорноморського регіонального управлінням Державної прикордонної служби України не обліковується.

Вищевикладене свідчить, що 1 окремий відділ капітального будівництва Державної прикордонної служби України (у подальшому перейменоване на Головний центрукапітального будівництва та реконструкції Державної прикордонної служби України) є правонаступником прав та обов`язків Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби, зокрема, за спірним договором та щодо спірного об`єкта незавершеного будівництва. Додатково вказані обставини підтверджуються актом від 10.11.2020 приймання-передачі незавершених капітальних інвестицій в необоротні активи.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що строк виконання обов`язку з оплати виконаних позивачем робіт за договором настав, а Головний центру капітального будівництва та реконструкції Державної прикордонної служби України набув статусу замовника у спірних зобов`язаннях, сума боргу відповідача, яка складає 381 572,92 грн, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем та не заперечував сам факт виконання спірних робіт на вказану суму, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення вказаної суми боргу, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі №910/15235/20 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного центру капітального будівництва та реконструкції Державної прикордонної служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі №910/15235/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі №910/15235/20 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/15235/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено: 19.07.2021.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

І.М. Скрипка