Ухвала

від 24.09.2021 по справі 910/15235/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 вересня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/15235/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Львова Б. Ю. (головуючий), Булгакової І. В. і Малашенкової Т. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного центру капітального будівництва та реконструкції Державної прикордонної служби України (далі - Центр)

на рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2020

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021

зі справи № 910/15235/20

за позовом приватного підприємства Елемент-2018 (далі - Підприємство)

до Центру,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Азово-Чорноморське регіональне управління Державної прикордонної служби України,

про стягнення 511 171,92 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.12.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021, позов задоволено частково.

19.08.2021 (згідно з відміткою Укрпошта Експрес ) Центр звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 і направити справу на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Дослідивши матеріали касаційної скарги Центру, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з урахуванням такого.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 встановлено у розмірі 2 102,00 грн.

Предметом позову, з яким Підприємство у 2020 році звернулося до господарського суду міста Києва про захист порушених прав, є стягнення 511 171,92 грн., а отже, ціна позову у справі не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020.

Звертаючись до суду касаційної інстанції, скаржник зазначає, що висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах відсутній, тому касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Крім того, Центр зазначає, що він є неприбутковою бюджетною установою, створеною Державною прикордонною службою України (далі - ДПС України) з метою виконання функції замовника з будівництва, реконструкції, та капітального ремонту об`єктів житлового та іншого призначення ДПС України. Житлове будівництво здійснюється скаржником з метою забезпечення житлом військовослужбовців та членів їхніх сімей, тому результати вирішення спору становлять значний суспільний інтерес та мають виняткове значення для учасника справи, оскільки неправомірним стягненням зі скаржника суми кошті, передбачених позовними вимогами Підприємства, буде завдано збитків державі.

Водночас з огляду на зміст касаційної скарги доводи, наведені у ній скаржником, у контексті прийнятих у цій справі судових рішень не дають підстав для висновку, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника, а також стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Докази на підтвердження зазначеного відсутні. Разом з тим зміст касаційної скарги зводиться до незгоди з оцінкою доказів, встановленою судами попередніх інстанцій, і з`ясованими обставинами справи без зазначення підстави та обґрунтування її для касаційного оскарження судового рішення, визначених частиною другою статті 287 ГПК України, є проханням про повторний перегляд справи та переоцінку встановлених судами обставин, що виходить за межі повноважень Верховного Суду.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France від 23.10.1996; Brualla Gomes de la Torre v. Spain від 19.12.1997).

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Центру на рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 зі справи № 910/15235/20, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі викладеного та керуючись статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного центру капітального будівництва та реконструкції Державної прикордонної служби України на рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 зі справи № 910/15235/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Б. Львов

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Малашенкова