Ухвала

від 21.07.2021 по справі 922/3936/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"21" липня 2021 р. Справа № 922/3936/20

Суддя-доповідач Фоміна В.О., розглянувши апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх. №2157 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 26.04.2021 (суддя Байбак О.І.), ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області м. Харкові, повний текст якого складений 05.05.2021 у справі №922/3936/20

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , м. Харків,

до 1) Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба, м. Харків,

2) Харківської міської ради, м. Харків,

3) Відділу у Рахівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, м. Рахів, Закарпатська обл

про скасування рішення та зобов`язання припинити незаконні дії

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба, Харківської міської ради, Відділу у Рахівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про (з урахуванням заяви про зміну предмету позову):

- скасування раніше прийнятого рішення 33 сесії Харківської міської ради 7 скликання (п.3 додатку 1 до рішення) про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для реконструкції будівлі літ. "Г-2" під житлові будинки по АДРЕСА_1 ;

- зобов`язання ХНУПС імені Івана Кожедуба припинити вчиняти дії, що можуть спричинити порушення прав та законних інтересів позивача, а саме: дії по підготовці будь-яких будівельних робіт на будівлі, яка вказана як літера «Г-2» у документах відповідача;

- визнання незаконними дії відділу у Рахівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області по реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 6310136300:07:002:0028 з цільовим призначенням 15.01 "Для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України та видом використання для реконструкції нежитлових будівель літ. «Б-5» , літ.»В-5» та літ. «Г-2» під житлові будинки за адресою: в АДРЕСА_1 та скасувати відповідну реєстрацію земельної ділянки (т.1,а.с.1-72, т.2, а.с.163-169, 182-184).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.04.2021 у справі №922/3936/20 позов задоволено частково.

Скасовано п. 3 додатку № 1 рішення 33 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.02.2020 №2009/20 про надання Харківському національному університету повітряних сил дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції будівлі літ. "Г-2" під житлові будинки по АДРЕСА_1 .

Визнано незаконними дії Відділу у Рахівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області по реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 6310136300:07:002:0028 з цільовим призначенням 15.01 "Для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України та видом використання для реконструкції нежитлових будівель літ. «Б-5» , літ.»В-5» та літ. «Г-2» під житлові будинки за адресою: АДРЕСА_1 та скасовано відповідну реєстрацію земельної ділянки.

В іншій частині позову відмовлено.

Харківська міська рада з рішенням суду першої інстанції не погодилась та 31.05.2021 звернулась до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 26.04.2021 у справі №922/3936/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Одночасно скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що оскаржуване рішення отримано 11.05.2021.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 апеляційну скаргу Харківської міської ради залишено без руху, у зв`язку із несплатою судового збору у встановленому Законом України Про судовий збір . Зокрема, в ухвалі від 08.06.2021 встановлено, що заявником апеляційної скарги судовий збір має бути сплачений у розмірі 9459,00 грн, тоді як Харківською міською радою надані докази сплати судового збору у розмірі 6306,00 грн. Заявнику надано десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

До того ж, судом апеляційної інстанції, з посиланням на ч.2 ст. 256 ГПК України, визнано поважними причини пропуску строку на подання апеляційної скарги, оскільки оскаржуване рішення отримано скаржником 11.05.2021, з апеляційною скаргою Харківська рада звернулась 31.05.2021, тобто впродовж 20-ти денного терміну з дня отримання повного тексту рішення.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 апеляційну скаргу Харківської міської ради повернуто заявнику, оскільки, у строк, визначений ухвалою суду апеляційної інстанції від 08.06.2021, та у межах строку, визначеного вимогами процесуального законодавства для вирішення питання щодо прийняття або повернення апеляційної скарги, скаржник не надав доказів сплати судового збору у розмірі, встановленому в ухвалі від 08.06.2021.

14.07.2021 (відповідно до штампу на поштовому конверті), Харківська міська рада повторно звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 26.04.2021 у справі №922/3936/20.

Одночасно заявник апеляційної скарги просить поновити строк на оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 26.04.2021, обгрунтовуючи пропуск процесуального строку тим, що з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 26.04.2021 у даній справі рада звернулась в перший раз вчасно; водночас ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 апеляційну скаргу повернуто заявнику; підставою для повернення апеляційної скарги стало те, що апелянтом не усунуто недоліки апеляційної скарги, оскільки не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 26.04.2021 у розмірі 9459,00 грн, тоді як, до апеляційної скарги додано платіжне доручення про сплату судового збору у розмірі 6306,00 грн.

Також заявником в апеляційній скарзі, поданій 14.04.2021, наведено доводи щодо непогодження із висновком суду апеляційної інстанції стосовно сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 26.04.2021 у розмірі 9459,00 грн; він вважає, що судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 26.04.2021 в частині, що оскаржується апелянтом, повинен бути сплачений у розмірі 6306,00 грн, докази чого були надані до апеляційної скарги, поданої в перший раз (31.05.2021).

Розглянувши клопотання Харківської міської ради щодо поновлення строку на подання апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Статтею 256 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку у розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Тобто, право на поновлення строку реалізується з урахуванням конкретних обставин, яким суд має надати правову оцінку і які сторона повинна обґрунтувати.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України).

Пунктом 1 ч. 2 ст. 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Право на звернення до суду не є абсолютним, оскільки воно реалізується тільки в порядку і спосіб, встановлені законом.

Згідно із ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи Пономарьов проти України , вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У справі Устименко проти України (Рішення від 29.10.2015) Європейський суд з прав людини зазначив, що задовольнивши клопотання про поновлення процесуального строку, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи, і просто обмежившись вказівкою на наявність у відповідача поважних причин для поновлення пропущеного строку оскарження, національним судом було порушено п. 1 ст. 6 Конвенції.

Отже, враховуючи прецедентну практику Європейського суду з прав людини та імперативні приписи процесуального законодавства, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку. При цьому слід зауважити, що для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим скаржник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

При вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.(така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.06.2020 у справі № 280/4682/19, від 18.06.2020 у справі № 400/524/19, від 17.06.2020 у справі № 280/4951/19, від 15.05.2020 у справі № 820/1212/17).

Апелянт стверджує, що повторне звернення з апеляційною скаргою зумовлене неусуненням недоліків апеляційної скарги, поданої 31.05.2021, оскільки Харківська міська рада не погодилась з висновком суду апеляційної інстанції, викладеному в ухвалі від 08.06.2021, якою залишено його апеляційну скаргу без руху та визначено розмір судового збору, який необхідно було сплатити при її поданні.

При цьому, до апеляційної скарги, з якою апелянт звернувся повторно (14.07.2021), надані докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 6306,00 грн.

Разом з тим, апеляційний господарський суд зазначає, що статтею 17 ГПК України передбачено право учасників справи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до статті 287 ГПК України учасники справи мають право подати касаційну, зокрема, на ухвалу про повернення апеляційної скарги.

Дій, направлених на подання касаційної скарги на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 про повернення Харківській міській раді апеляційної скарги, станом на день постановлення даної ухвали, останнім вчинено не було.

Надаючи оцінку вказаним аргументам заявника, суд не вважає наведені скаржником обставини виключними або винятковими, вони не свідчать про наявність непереборної сили, яка б унеможливила заявника вчасно звернутись з апеляційною скаргою.

Зважаючи на приписи статті 74 ГПК України, поважність обставин, які стали причиною пропуску встановленого законом процесуального строку повинна доводити та сторона, яка на такі обставини посилається.

Тому, апеляційний господарський суд критично оцінює причини пропуску строку на подання апеляційної скарги з підстав неусунення недоліків апеляційної скарги, які встановлені судом апеляційної інстанції в ухвалі від 08.06.2021, та наголошує, що такі причини залежали від суб`єктивної поведінки сторони та його ставлення до висновків суду, викладених в ухвалі від 08.06.2021.

З огляду на вищезазначене, апеляційний господарський суд, вважає причини пропуску процесуального строку на подання 14.07.2021 апеляційної скарги не поважними.

Із матеріалів справи вбачається, що ухвала Східного апеляційного господарського суду про залишення апеляційної скарги без руху від 08.06.2021, отримана Харківською міською радою 11.06.2021. Тобто саме з цього часу скаржник мав усунути недоліки апеляційної скарги, та подати відповідні докази суду.

Частиною 3 статті 260 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Зазначене вище є підставою для залишення апеляційної скарги Харківської міської ради без руху, з підстав визнання судом неповажними причин пропуску 2-м відповідачем строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 26.04.2021 у даній справі.

З метою усунення недоліків апеляційної скарги, 2-м відповідачем мають бути наведені суду апеляційної інстанції інші причини пропуску строку на подання апеляційної скарги, з обгрунтуванням неможливості подання апеляційної скарги починаючи з дня отримання ухвали суду від 08.06.2021 - 11.06.2021.

До того ж, судом апеляційної скарги встановлено, що апеляційна скарга подана Харківською міською радою 14.07.2021 з порушенням вимог ст. 258 ГПК України, виходячи з такого.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно із частиною 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначені розміри ставок судового збору.

Частиною 1 статті 4 цього Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 3 статті 6 Закону України Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору, що справляється з апеляційних скарг на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяв про перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно із частиною 4 статті 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

З матеріалів справи вбачається, що у даній справі позивач просить суд:

- скасувати раніше прийняте рішення 33 сесії Харківської міської ради 7 скликання (п.3 додатку 1 до рішення) про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для реконструкції будівлі літ. "Г-2" під житлові будинки по АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати ХНУПС імені Івана Кожедуба припинити вчиняти дії, що можуть спричинити порушення прав та законних інтересів позивача, а саме: дії по підготовці будь-яких будівельних робіт на будівлі, яка вказана як літера «Г-2» у документах відповідача;

- визнати незаконними дії відділу у Рахівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області по реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 6310136300:07:002:0028 з цільовим призначенням 15.01 "Для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України та видом використання для реконструкції нежитлових будівель літ. «Б-5» , літ.»В-5» та літ. «Г-2» під житлові будинки за адресою: в АДРЕСА_1 та скасувати відповідну реєстрацію земельної ділянки (т.1,а.с.1-72, т.2, а.с.163-169, 182-184).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.04.2021 у справі №922/3936/20 позов задоволено частково, скасовано п. 3 додатку № 1 рішення 33 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.02.2020 №2009/20 про надання Харківському національному університету повітряних сил дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції будівлі літ. "Г-2" під житлові будинки по АДРЕСА_1 , визнано незаконними дії Відділу у Рахівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області по реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 6310136300:07:002:0028 з цільовим призначенням 15.01 "Для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України та видом використання для реконструкції нежитлових будівель літ. «Б-5» , літ.»В-5» та літ. «Г-2» під житлові будинки за адресою: АДРЕСА_1 та скасовано відповідну реєстрацію земельної ділянки.

Звертаючись з апеляційною скаргою на вказане рішення, скаржник просить його скасувати у задоволеній частині.

Як зазначалось, в ухвалі Східного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 у даній справі встановлено, що Харківською міською радою сплачено судовий збір, з порушенням вимог ст.ст. 4,6 Закону України Про судовий збір та зазначено, що при поданні апеляційної скарги останнім повинно бути сплачено судовий збір у розмірі 9459,00 грн, як за три вимоги немайнового характеру.

В ухвалі Східного апеляційного господарського суду від 05.07.2021, якою повернуто апеляційну скаргу Харківській міській раді, з підстав не усунення недоліків апеляційної скарги, колегія суддів зазначила, що зважаючи на оскарження рішення суду першої інстанції в частині задоволення трьох позовних вимог, з урахуванням статей 4, 6 Закону України «Про судовий збір» скаржник мав сплатити судовий збір у розмірі 9459,00 грн. Відповідно, неусунення недоліків апеляційної скарги, у відповідності до ст. ст. 174, 260 ГПК є підставою для повернення апеляційної скарги.

Вказані ухвали набули чинності та не оскаржені до Верховного Суду.

При повторному поданні апеляційної скарги Харківською міською радою надані докази сплати судового збору у сумі 6306,00грн.

Статтею 18 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду, принцип правової визначеності передбачає дотримання принципу res judicata , тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Європейський суд в ряді рішень зазначає: якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata (рішення у справах Устименко проти України , Пономарьов проти України , Рябих проти Росії та ін.).

Таким чином, враховуючи, що є таке, що набрало законної сили судове рішення, яким встановлено розмір судового збору за подання Харківською міською радою апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 26.04.2021 у даній справі, скаржнику, з метою усунення недоліків апеляційної скарги необхідно надати докази доплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3153,00 грн.

Відповідно до частини 2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, відсутність належного обгрунтування поважних причин пропуску строку на повторне подання апеляційної скарги та відсутність доказів сплати судового збору у встановленому Законом України «Про судовий збір» розмірі унеможливлює суд відкрити апеляційне провадження у справі, ці обставини є підставою для залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя - доповідач,

УХВАЛИЛА :

1. Апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх. №2157 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 26.04.2021 у справі № 922/3936/20 залишити без руху.

2. Встановити заявнику апеляційної скарги 10-денний строк, з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги.

3. Роз`яснити апелянту, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 174, 260, 261 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя - доповідач В.О. Фоміна