Постанова

від 21.07.2021 по справі 431/5316/19

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 431/5316/19

Провадження № 22-ц/810/420/21

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кострицького В.В.,

суддів: Назарової М.В. , Лозко Ю.П.

за участю секретаря судового засідання Залюшний О.Г.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач СТОВ Агрофірма Лугань ,

представник відповідача Холодов Леонід Юрійович

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Старобільського районного суду Луганської області від 25 березня 2021 року, ухвалене у складі судді Ткач О.В. в м. Старобільськ Луганської області,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до СТОВ Агрофірма Лугань про стягнення боргу,

в с т а н о в и в

Короткий зміст позовних вимог

10.09.2019 року з позовною заявою до ТОВ БОСФОРА АГРО в особі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу звернувся ОСОБА_1 .. В подальшому, позивач 23.03.2020 р. уточнив позовну заяву й звернувся до СТОВ Агрофірма Лугань в особі директора Жученко М.Н. з позовом про стягнення боргу. Відмовився від позовних вимог щодо стягнення боргу з ТОВ БОСФОРА АГРО через припинення діяльності цього підприємства через зміну його засновника й власника й від вимог щодо ОСОБА_3 через її смерть.

В обґрунтування уточненого позову позивач вказав, що 15.05.2019 р. між ОСОБА_1 та СТОВ Агрофірма Лугань (колишня назва ТОВ БОСФОРА АГРО ) був укладений договір позики №1, згідно якого позивач надав ТОВ БОСФОРА АГРО позику у розмірі 50000 грн. на умовах строковості, звітності, цільового використання. Винагорода за користування позикою згідно до п. 1 становить 10000 грн. Строк повернення позики визначено до 01.08.2019 року й договір діє до виконання зобов`язань ТОВ БОСФОРА АГРО . Відповідно до п. 2.2 цього договору в разі прострочення повернення позики відповідачем, він виплачує позивачеві штраф в розмірі 100% від суми заборгованості станом на 01.08.2019 р.. Крім того, у разі прострочення виконання зобов`язання у строки, визначені договором нараховується пеня у розмірі 3% за кожний день прострочення від суми заборгованості.

Цього ж дня між позивачем й ОСОБА_3 був укладений договір поруки №1 про солідарну відповідальність з ТОВ БОСФОРА АГРО , яку вона несе в разі неналежного виконання умов договору позики №1 від 15.05.2019 р.. Згідно до розрахунків позивача сума заборгованості по сплаті позики згідно договору №1 складає:

- 50 000 грн. - сума позики;

- 10 000 грн. - сума винагороди;

- 50 000 грн. - сума 100% штрафу від основного зобов`язання станом на 01.08.2019 р.;

- 421 200 грн. - сума пені за кожен день прострочення станом на 23.03.2020 р. (60 000 х 3% = 1800 грн. х 234 дні, починаючи з 01.08.2019 р.).

Всього заборгованість за договором позики №1 від 15.05.2019 р. складає 531 200 грн. 26.06.2019 р. між позивачем та ТОВ БОСФОРА АГРО був укладений договір позики №2, згідно до якого позивач надав ТОВ БОСФОРА АГРО позику в розмірі 600 000 грн. на умовах строковості, зворотності та цільового використання. Винагорода за користування позикою відповідно до п. 1 договору позики №2 становить 50 000 грн. Строк дії договору позики визначено до 01.08.2019 р. та діє до повного виконання зобов`язань. Відповідно до п. 2.2. Договору позики №2 у випадку прострочення повернення позики відповідач виплачує позивачу штраф 100% від суми заборгованості станом на 01.08.2019 р., крім того, у разі прострочення повернення позики у строки визначені цим договором позики справляється пеня у розмірі 3 % за кожний день прострочення заборгованості від суми основного зобов`язання.

Цього ж дня був укладений договір позики №2 між позивачем та ОСОБА_3 про солідарну відповідальність згідно якого вона несе в разі неналежного виконання умов договору позики № 2 від 26.06.2019 р.

Станом на 23.03.2020 р. поточна сума заборгованості по сплаті позики згідно договору позики №2 становить:

-600 000 грн. - сума позики;

-50 000 грн. - сума винагороди за договором;

-600 000 грн. - сума штрафу 100% від суми основного зобов`язання станом на 01.08.2019 р.;

-4563000 грн. - сума 3 % пені за кожний день прострочення від суми заборгованості на 23.03.2020 р. (650 000 грн. х 3%=19500 грн. х 234 дні).

Всього станом на 23.03.2020 р. сума заборгованості складає 5813000 грн., яку також позивач просить стягнути з відповідача. Всього, позивач просить стягнути з відповідача - СТОВ Агрофірма Лугань 6 344 200 грн. боргу та 10 510 грн. витрат по сплаті судового збору.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 25 березня 2021 року в позовних вимогах ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі за необґрунтованості.

Мотивуюче таке рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_1 не надав розписки чи будь-якого іншого документу, який би підтверджував факт передачі коштів у борг, а саме, від ОСОБА_2 до СТОВ Агрофірма Лугань , що означало б виникнення у останнього обов`язку з їх повернення на вимогу кредитора, не доведене існування між сторонами договірних правовідносин за договором позики. За ч. 1 ст. 61 ЦПК України сторона повинна надати докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень. Суд першої інстанції врахував, що сторона не побажала залучати до участі у справі ОСОБА_2 , який за доводами позивача особисто брав в нього гроші. Цієї обставини, як й підпису ОСОБА_2 на приходних ордерах та договорах позики № 1 й № 2 не оспорюється сторонами.

Доводи апеляційної скарги

Не погоджуючись з таким рішенням суду ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою в якій просить рішення суду скасувати та задовольнити апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд не в повній мірі з`ясував обставини, що мають значення для справи, та допустив ряд порушень норм процесуального та матеріального права. Не відповідає дійсності та наявним матеріалам справи те, що 14.02.2020 року позивачем було заявлено клопотання (вхідний №1649/20-вх) про виклик для допиту свідка ОСОБА_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , котрий займав посаду директора СТОВ Агрофірма Лугань (20.12.2019 р. назву змінено з ТОВ БОСФОРА АГРО ), ЄДРПОУ 30332770 до 20.12.2019 року та відповідно міг додатково підвередити отримання готівкових грошових коштів у сумі 650000 гривень від позивача за договорами позик № 1 від15.05.2019 року та № 2 від 26.06.2019 року. Не зважаючи на заявлене клопотання про допит свідка суд взагалі залишив його поза увагою та не розглянув його належним чином, чим порушив процесуальні права та позбавив позивача можливості подання доказів по справі. При оцінці доказів, а саме відомостей з ДПС у Луганській області - копій податкових розрахунків сум доходу, нарахованого та сплаченого на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податків за формою 1ДФ, поданих ТОВ БОСФОРА АГРО за період з 01.07.2019 по 14.02.2020 року, суд не вірно зазначив , що з документів вбачається, що підприємством ТОВ БОСФОРА АГРО сплачувались податки, згідно даних на а.с. 5-7 т.2 на загальну суму 4660 гривень, що не може свідчити про використання грошових коштів у розмірі 650000 гривень, наданих мною на розвиток господарської діяльності ТОВ БОСФОРА АГРО , але поза своєю увагою суд залишив податковий розрахунок сум доходу, нарахованого та сплаченого на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку за формою 1ДФ, поданого саме ТОВ БОСФОРА АГРО за звітний період 3 квартал 2019 року від 28.10.2019 року, в якому зазначено, що ТОВ БОСФОРА АГРО здійснило нарахування та виплату фізичній особі 590 000 гривень. Крім того, до суду надавалися копії квитанцій про сплату ТОВ БОСФОРА АГРО , через директора ОСОБА_2 , податків та зборів, а саме копію квитанції Ощадбанку № 21 від 03.07.2019 р. про сплату єдиного внеску в сумі 493,88 гривні; копія квитанції Ощадбанку № 22 від 03.07.2019 р. про сплату податку на доходи фізичних осіб в сумі 404,09 гривні; копія квитанції Ощадбанку № 23 від 03.07.2019 р. про сплату військового збору в сумі 33,67 гривні; копія квитанції Ощадбанку № 5 від 30.07.2019 р. про сплату єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників в сумі 14600 гривень; копія квитанції Ощадбанку № 7 від 30.07.2019 р. про сплату єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників в сумі 912,78 гривень; копія квитанції № 8 від 30.07.2019 р. про сплату єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників в сумі 14600 гривень; копія товарного чеку від 03.07.2019 р. № 35 та № 53 від 11.07.2019 p., яким суд не надав правову оцінку. Оригінали квитанції були досліджені судом як докази, і будь яких клопотань чи заяв від Відповідача, щодо недопустимості цих доказів не надходило. Вказане підтверджує те, що за період з квітня 2019 по серпень 2019 року підприємство ТОВ БОСФОРА АГРО працювало, тобто здійснювала господарську діяльність й витрачало кошти, в тому числі, які було мною надано за договорами позик №1 від 15.05.2019 року та № 2 від 26.06.2019 року. Судом першої інстанції на думку скаржника не вірно вказано, що ТОВ Босфора агро сплачено податків всього на суму 4660 грн. відповідно до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого та сплаченого на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку за формою 1ДФ, проте даний розрахунок відображає тільки виплату доходу фізичним особам, без врахування сплати інших податків в бюджет, також даний розрахунок не відображає перерахування грошових коштів юридичним особам. Мною у підготовчому засіданні було завлено клопотання про витребування відомостей в ГУ ДПС України в Луганській області про сплату всіх податків та зборів ТОВ Босфора агро у період з 01.07.2019 по 14.02.2020, у задоволенні якого мені було безпідставно відмовлено. Помилково зазначено, що суми податків сплачувались ТОВ Босфора Агро , а не СТОВ Агрофірма Лугань , фактично це одна й таж юридична особа, яка має код 30332770, котра змінили назву та юридичну адресу, що не оспорювалось відповідачем, а суд вийшов за межі своїх повноважень надавши хибну правову оцінку. Відповідно до Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та інших нормативно-правових актів України, єдиний реквізит юридичної особи, який не може змінюватися це її код, в нашому випадку 30332770. СТОВ Агрофірма Лугань надало довідку, яку суд взяв до уваги, що в касовій книзі підприємства з 01.05.2019 по 01.09.2019 рух грошей не відображено, але це не свідчить про те що їх не було та довідка не відповідає дослідженими судом доказами, а саме квитанціями про сплату податків готівковими грошовими коштами в цей же період, звітністю за формою 1ДФ та іншими наявними в справі №431/5316/19 письмовими доказами. Посилаючись на Положення про ведення касових операцій у національній валюті України , затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 p. № 148 та те, що мною не надано корінці квитанцій прибуткових касових ордерів про прийняття грошей, суд першої інстанції зазначив, що надані прибуткові касові ордери, не можуть слугувати доказами внесення мною грошей ТОВ БОСФОРА АГРО . Я до суду надав ту частину касових ордерів, яку мені надав директор Журавльов Ю.Т. та на кожному прибутковому касовому ордері вказано код юридичної особи - НОМЕР_1 , назву підприємства - ТОВ БОСФОРА АГРО , П.І.Б. касира та головного бухгалтера - ОСОБА_2 , є два підписи ОСОБА_2 з печаткою ТОВ БОСФОРА АГРО . Будь яких клопотань чи заяв від Відповідача, щодо недопустимості цих доказів, в тому числі щодо неправомірності їх отримання мною не надходило. Також не надходило клопотань щодо проведення будь яких експертиз цих касових ордерів. На думку скаржника позиція суду не узгоджується з висновками колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду викладеними в Постанові від 06.04.2020 року по справі № 464/5314/17 в якій зазначено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст.1047 ЦК України). Таким чином позивачем було надано відповідні документи на підтвердження укладання договорів та передачі коштів відповідачу, а саме прибуткові касові ордери, які можливо віднести до категорії інших документів в розумінні ст.1047 ЦК України. На думку скаржника суд не взяв до уваги та не надав правової оцінки письмовому доказу - листу ТОВ Босфора АГРО від 29.10.2019 року, підписаному директором ОСОБА_2 , адресованому Старобільському районному суду, в якому він підтверджував отримання грошових коштів від мене за договорами позик №1 від 15.05.2019 та №2 від 26.06.2019р. у сумі 650000 (шістсот п`ятдесят тисяч) грн. Зазначений письмовий доказ було подано до Старобільського районного суду разом із заявою про долучення документів до матеріалів справи від 23.03.2020 року. ОСОБА_2 на час укладання договорів позики був діючим директором ТОВ Босфора АГРО та мав законні повноваження на підписання усіх договорів від імені підприємства, в тому числі договорів позик. На думку скаржника суд не взяв до уваги та не надав правової оцінки заявам та відзивам відповідача ОСОБА_3 та її представника, які підтверджували факт отримання ТОВ Босфора АГРО грошових коштів від мене за договорами позик №1 від 15.05.2019 та №2 від 26.06.2019 у сумі 650000 (шістсот п`ятдесят тисяч) грн. Також скаржник зазначає, що секретар судового засідання суду першої інстанції ОСОБА_4 має доньку яка працює у СТОВ Агрофірма Лугань та маючи дружні стосунки із суддею Ткач О.В., на думку скаржника могли вплинути на прийняття відповідного рішення.

Відзив на апеляційну скаргу

СТОВ Агрофірма Лугань , ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_2 від 23.04.2021 р. вважає висновки викладені в скарзі безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають врахуванню з наступних підстав. Відповідно до Постанови ВС № №604/1038/16-ц від 12.09.2019 року, розписка про отримання в борг грошових коштів за своєю суттю є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, і може не співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг. Відповідно до Постанови ВС № 524/4946/16-ц від 08.07.2019 року у разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України необхідно встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов. При цьому факт отримання коштів у борг підтверджує не будь-яка розписка, а саме розписка про отримання коштів, зі змісту якої можливо установити, що відбулася передача певної суми коштів від позичальника до позикодавця. Позивачем разом з додатками до уточненої позовної заяви не було долучено документи, які б підтверджувала факт отримання коштів СТОВ Агрофірма Лугань від ОСОБА_1 . Крім того, твердження позивача про надання коштів за договором позики спростовуються наступними доказами: довідка про рух грошей №3 від 12.02.2020 року, яка вказує на те, що в період з 01.05.2019 по 01.09.2019 року в касовій книзі товариства рух грошей не відображено; довідка № 4 від 12.02.2020 року, інформація з якої в період з 01.05.2019 по 01.09.2019 не зафіксовує облік прибуткових чи видаткових касових ордерів у бухгалтерії товариства; довідка про наявність рахунків №5 від 12.02.2020 року СТОВ Агрофірма Лугань в період з 01.05.2019 по 01.09.2019 року мало наступні рахунки в банках: AT Райффайзен Банк АВАЛЬ , МФО 380805 за № НОМЕР_2 в UAN; Луганська Філія AT КБ ПРИВАТБАНК , ЄДРПОУ 14360570 Луганський філіал, МФО 304795№ НОМЕР_3 в UAN/980; Луганська Філія AT КБ ПРИВАТБАНК , ЄДРПОУ 14360570 Луганський філіал, МФО 304795№ НОМЕР_4 в UAN/980; заключна виписка №1202-20VU-1130-5435 від 12.02.2020 року надана Луганською філією AT КБ ПРИВАТБАНК за поточний рахунок № НОМЕР_3 в UAN/980 Луганська Філія AT КБ ПРИВАТБАНК в якій зафіксовано, що в період з 01.05.2019 по 01.09.2019 року ОСОБА_2 14.05.2019 року о 16:32 було внесено кошти в розмірі 1000,00 грн. з позначкою власні ; заключна виписка №1202-20VU-1130-3578 від 12.02.2020 року надана Луганською філією AT КБ ПРИВАТБАНК в якій зафіксовано, що за поточним рахунком № НОМЕР_4 за період з 01.05.2019 по 1.09.2019 року ОСОБА_2 15.05.2019 року о 10:23 був здійснений платіж внесення власних коштів в сумі 700,00 грн. 21.05.2019 року о 09:39 здійснена наступна транзакція повернено позикові кошти без ПДВ в розмірі 690,00 грн. Згідно наступних дат, а саме 22.05.2019 року о 10:28 год та 05.06.2019 року о 10:21 год були здійснені операції з погашення простроченої заборгованості за РКО, згідно з відкритою офертою банку б/н від 09.12.2014 без ПДВ в розмірі 2.07 грн. та 7.93 грн. Сума 1000,00 грн. яка була внесена ОСОБА_1 немає жодного вираження (родових ознак), які б вказували на те, що ці кошти перебувають на рахунку СТОВ Агрофірма Лугань та використовуються товариством як кошти, отримані за договором позики. Більш того, вказана вище сума була внесена 14.05.2019 року, за день до договору позики, який ніби то укладали ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та СТОВ Агрофірма Лугань . Щодо суми на рахунку СТОВ Агрофірма Лугань в розмірі 700,00 грн. внесена ОСОБА_2 (позикодавцем), то була повернута Агрофірмою Лугань (позичальником) в межах сроку, вказаного в договорі, а саме до 01.08.2019 року. 23.03.2020 Довідка ПАТ Райффайзен Банк Аваль за №ВА4/42-018 від 12.02.2020 року, в якій вказується те, що обороти по рахунку № НОМЕР_2 в UAN в AT Райффайзен Банк АВАЛЬ , МФО 380805 СТОВ Агрофірма Лугань код ЄДРПОУ 30332770 за період з 01.05.2019 року по 01.09.2019 року становлять 0,00 грн. Також в інформація з довідки за №ВА4/42-018 від 12.02.2020 року вказується те, що на вказані рахунки гроші в період з 01.05.2019 по 01.09.2019 року не надходили та з рахунків не перераховувалися в зв`язку з їх арештом по ухвалі ЄУН 431/2440/19-0482814 від 18.04.2019 року. Касова книга на 2019 рік, згідно записів 19 сторінок якої в колонці від кого отримано чи кому видано та стан залишку на початку дня не міститься відомостей, які б певним чином вказували на отримання коштів за договором позики від ОСОБА_1 . Більш того, п. 4 Договору позики №1 від 15.05.2019 року за своїм змістом є незаконним, оскільки в ньому зазначається, що даний договір вважається укладеним з моменту його підписання Позикодавцем і Позичальником. Позивачем до уточненої позовної заяви не було долучено документи, які б підтверджувала факт отримання коштів СТОВ Агрофірма Лугань (до 19.12.2019 p. ТОВ БОСФОРА АГРО ) від ОСОБА_1 .Апелянт не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт передачі готівкових коштів від ОСОБА_1 до СТОВ Агрофірма Лугань (до 19.12.2019 p. ТОВ Босфора Агро ). Не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту передачі безготівкових коштів від ОСОБА_1 до СТОВ Агрофірма Лугань (до 19.12.2019 р. ТОВ Босфора Агро ), що означає безпідставність та недоведеність належними та допустимими доказами позовних вимог про стягнення з відповідача СТОВ Агрофірма Лугань сум позики, винагороди, штрафу, пені у розмірі 3% за кожен день прострочення.Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в Постанові від 06.04.2020 р. по справа № 464/5314/17. провадження № 61-10789св18, застосовуючи ст. 1047 ЦК України, зазначив, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми. Факт отримання коштів у борг підтверджує не будь-яка розписка, а саме розписка про отримання коштів, зі змісту якої можливо установити, що відбулася передача певної суми коштів від позичальника до позикодавця.Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в Постанові від 04.03.2020 р. по справа № 632/2209/16, провадження № 61-41934 св 18, застосовуючи ст. 1047 ЦК України, зазначив, що зміст наданої розписки є суперечливим та не підтверджує укладення між сторонами договору позики, оскільки не підтверджує факт отримання відповідачем у борг певної грошової суми від позивача. Дослідження копії договору позики №1 від 15.05.2019 року та копії договору позики № 2 від 26.06.2019 р. дозволяє стверджувати, що у вказаних договорах не зафіксовано факт передачі грошових коштів або момент такої передачі.Твердження апелянта, що ТОВ БОСФОРА АГРО та СТОВ Агрофірма Лугань фактично одна ж таж сама юридична особа, яка має код 30332770 не відповідають дійсності з огляду на наступне. 16.04.2019 р. скориставшись відсутністю ОСОБА_5 за межами Луганської області, не встановлені особи незаконно переоформили частки у статутному капіталі товариства, призначили незаконно керівника, змінили назву підприємства з СТОВ Агрофірма Лугань на ТОВ БОСФОРА АГРО , внаслідок таких дій ОСОБА_5 втратив свою частку у статутному капіталі товариства СТОВ Агрофірма Лугань . 16.04.2019 р. Старобільським ВП ГУНП в Луганській області до СРДР внесено відомості про кримінальне провадження №12019130580000236 за ч. З ст. 190 КК України. Рішенням Господарського суду Луганської області від 01.08.2019 р. позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 ; ТОВ БОСФОРА АГРО ; ОСОБА_6 про витребування з незаконного володіння відповідача частки у статутному капіталі товариства задоволений повністю.19.12.2019 р. реєстратор Сєвєродонецької міської ради Балжи Т.А.; зареєструвала зміну повного та скороченого найменування, зміну місцезнаходження, замість ТОВ БОСФОРА АГРО (код ЄДРПОУ 30332770) з адресою реєстрації: проспект Гвардійський, буд. 28, м. Сєвєродонецьк, Луганської області, 93406 зареєстровано нове найменування СТОВ Агрофірма Лугань (код ЄДРПОУ 30332770) з адресою реєстрації: АДРЕСА_2 . Крім того, зареєстровано зміну керівник СТОВ Агрофірма Лугань замість ОСОБА_2 , керівником вказано ОСОБА_5 . Дослідження матеріалів справи дозволяє стверджувати, що додані до позовної заяви документи, всупереч вимогам ст. 95 ЦПК України не завірені належним чином. Так в матеріалах справи на аркушах справи № 73 та 105 містяться незавірені копії Договору позики № 1 від 15.05.2019 р. невідомого походження, начебто одного договору, однак просте візуальне порівняння двох копій начебто одного договору на аркушах справи № 73 та 105 дозволяє стверджувати, що вони мають суттєві відмінності, як за підписами та ініціалами ОСОБА_1 так і за розташуванням підпису ОСОБА_2 та розташуванням печатки ТОВ Босфора Агро . На аркуші справи № 10 містяться незавірена копія Договору позики № 2 від 26.06.2019 р. невідомого походження, невідомо ким зроблена, коли та з якого документа. Відносно доданих до позовної заяви (уточненої) датованої 23.03.2020 р. копій прибуткових касових ордерів № 1 від 15.05.2019 p., №37 від 26.06.2019 p., №39 від p., №41 від 01.07.2019 p., №43 від 02.07.2019 p., №45 від 03.07.2019 p., №47 від 04.07.2019 p., №49 від 05.07.2019 p., №51 від 06.07.2019 p., №53 від p., №55 від 09.07.2019 p., №57 від 10.07.2019 p., №59 від 11.07.2019 р. слід зазначити, що них міститься напис Згідно з оригіналом стоїть дата 23.03.2020 р. підпис та розшифровка - ОСОБА_1 . При цьому, на аркушах справи № 187, 188 міститься копія відповіді на запит від 18.11.2019 p., датована 26.11.2019 р. за підписом ОСОБА_7 , у якому йдеться про те, що директор ТОВ Босфора Агро Журавльов Ю.Т. за актом приймання-передачі передав ОСОБА_3 всю бухгалтерську документацію у період з 01.05.2019 р. по листопад 2019 р. При цьому, у відповіді не зазначено, яку саме та якого підприємства була передана документація. А термін всю бухгалтерську документацію є невизначеним ні в кількісному ні в якісному показниках, не дозволяє послатись на вказаний акт, як на підтвердження фактичної передачі будь якого конкретного документу. Якщо вказані оригінали дійсно зберігались у ОСОБА_3 то яким чином 23.03.2020 р. ОСОБА_1 робив з них копії. Вважаємо перелічені вище копії прибуткових касових ордерів сфальсифікованими.Оскільки позивач не надав розписки чи будь-якого іншого документу, який би підтверджував факт передачі коштів в борг, а саме від ОСОБА_2 до СТОВ Агрофірма Лугань , що означало б виникнення в останнього обов`язку з їх повернення на вимогу кредитора, не доведене існування між сторонами договірних правовідносин за договором позики, відповідно до інформації по рахункам та здійсненим транзакціям СТОВ Агрофірма Лугань , наданою банками-контрагентами ПАТ Райффайзен Банк Аваль та Луганської Філії AT КБ ПРИВАТБАНК вважаємо, що правові підстави для стягнення з відповідача СТОВ Агрофірма Лугань суму позики, винагороди, штрафу, пені у розмірі 3% за кожен день прострочення є безпідставними та неправомірними.

Щодо явки сторін.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання. Представники відповідача в судове засідання з`явились. Апелянт та його представник в судові засідання призначені на 1.06.2021, 08.06.2021, 29.06.2021 та 20.07.2021 р. не з`являлись та надавали заяви про відкладення розгляду справи з різних причин. Судова колегія вирішуючи клопотання представника апелянта від 19.07.2021 про відкладення судового засідання призначеного на 20.07.2021 р. враховує процесуальну поведінку сторони апелянта по багаторазовій неявці до судового розгляду з різних причин, постійну явку сторони відповідача в судовий розгляд, строки розгляду цивільної справи які закінчились 27 червня 2021р., можливість представнику апелянта прийняти участь в судовому розгляді в режимі відео конференції(EASYCON) якою він не скористався та відхиляє клопотання представника апелянта про перенесення слухання справи на іншу дату, з причин зловживання процесуальними правами стороною апелянта та вирішує слухати справу за наявними матеріалами справи .

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, виступи представників відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та жоводи вівдзиву на скаргуу, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегією суддів встановлено, що не оспорюється сторонами й доведено в порядку ч. 3 ст. 61 ЦПК України, як обставини, встановлені рішенням суду й доказуванню не підлягають. А саме, рішенням Господарського суду Луганської області від 01.08.2019 року (а.с. 39 - 44 т. 1) встановлено, що ОСОБА_5 в травні 2019 року звернувся з позовом до ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю БОСФОРА АГРО , ОСОБА_6 про витребування з незаконного володіння відповідача частки у статутному капіталі товариства. Суд дійшов висновку (а.с. 43 т. 1), що ОСОБА_5 був власником 100% частки у статутному капіталі ТОВ БОСФОРА АГРО (СТОВ Агрофірма Лугань ) й вказана частка на підставі сфальшованого акту вибула поза його волею та переоформлена на ОСОБА_8 , змінена назва підприємства з СТОВ Агрофірма Лугань на БОСФОРА АГРО , змінена юридична адреса підприємства. Через незаконне переоформлення частки у статутному капіталі товариства та призначення незаконного керівника, ОСОБА_5 втратив свою частку.

2.)16.04.2019 р. Старобільським ВП ГУНП в Луганській області до Єдиного державного реєстру кримінальних розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження № 12019130580000236 за ч. 3 ст. 190 КК України (а.с. 39 зворот - 40 т. 1) 18.04.2019 року ухвалою Старобільського райсуду Луганської області у вищевказаному кримінальному провадженні накладено арешт на рухоме й нерухоме майно СТОВ Агрофірма Лугань - назва ТОВ БОСФОРА АГРО . Суд вирішив позов ОСОБА_5 задовольнити, витребувати від ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 100% частки у статутному капіталі ТОВ БОСФОРА АГРО (попередня назва СТОВ Агрофірма Лугань вартістю 174 930 грн. (а.с. 44 т. 1). Таким чином вбачається, що з 28.03.2019 року в СТОВ Агрофірма Лугань в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесені чисельні зміни стосовно назви, юридичної адреси, переоформлення частки у статутному капіталі, що призвело до призначення незаконного керівника - ОСОБА_2 та інших. Фактичне повернення назви підприємства - СТОВ Агрофірма Лугань , повернення 100% частини у статутному капіталі, поновлення Господарської діяльності СТОВ Агрофірма Лугань , зміна керівника відбулося в січні 2020 року, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 67-72 т. 1).

З договору позики № 1 від 15.05.2019 р. (а.с. 73 т. 1) вбачається, що він укладений між ОСОБА_1 та ТОВ БОСФОРА АГРО в особі директора ОСОБА_2 , згідно до якого предметом договору 50 000 грн. та визначений штраф, пеня у разі невиконання зобов`язань. При огляді оригіналу цого договору в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтвердив власний підпис на договорі й вказав, що особисто передав 50 000 грн. директору ТОВ БОСФОРА АГРО ОСОБА_2 , підпис якого не оспорює. Договір завірений печаткою ТОВ БОСФОРА АГРО .

З договору позики №2 від 26.06.2019 р. (а.с. 10 т. 1) вбачається, що ОСОБА_1 передає ТОВ БОСФОРА АГРО в особі директора ОСОБА_2 600 000 грн. на умовах строковості, з правом стягнення пені, штрафів в разі несвоєчасного виконання зобов`язань.

В судовому засіданні оглянутий оригінал договору позики № 2. Позивач вказав, що передав 600 000 грн. не одноразово, а рівними частинами по 50 000 грн. з дати, що відображені в наданих ним в якості доказів приходними ордерами. Договір підписав він й ОСОБА_2 й завірив печаткою ТОВ БОСФОРА АГРО . Підпис Журавльва Ю.Т. на договорі позивач не оспорює.

Між ОСОБА_1 26.06.2019 р. та ОСОБА_3 був укладений договір позики №2 (а.с. 11 т. 1) згідно до якого поручитель ОСОБА_3 зобов`язується відповідати перед кредитором за виконання зобов`язань, що виникли з Договору позики № 2 від 26.06.2019 р., який був укладений між кредитором та ТОВ БОСФОРА АГРО .

Договір позики № 1 від 15.05.2019 р., на який посилається позивач в уточненій позовній заяві відсутній в матеріалах справи, суду не наданий.

Оглянув договори позики № 1 та № 2 суд встановив, що СТОВ Агрофірма Лугань , директор ОСОБА_5 не є сторонами даних договорів.

Позивачем в підтвердження позовних вимог надані докази, що підтверджують на його думку роботу підприємства ТОВ БОСФОРА АГРО за період з 03-30.07.2019 року, а саме: копію квитанції Ощадбанку № 21 від 03.07.2019 р. про сплату ТОВ БОСФОРА АГРО через ОСОБА_2 єдиного внеску; копія квитанції Ощадбанку № 22 від 03.07.2019 р., податку на доходи фізичних осіб, копія квитанції Ощадбанку № 23 від 03.07.2019 р. про сплату військового збору, копія квитанції Ощадбанку № 5 від 30.07.2019 р. про сплату єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників, копія квитанції Ощадбанку № 7 від 30.07.2019 р. про сплату єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників, копія квитанції № 8 від 30.07.2019 р. про сплату єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників; копія товарного чеку від 03.07.2019 р. № 35 та № 53 від 11.07.2019 р. (а.с. 189-195 т. 1). В підтвердження того, що за період з квітня 2019 по серпень 2019 року підприємство ТОВ БОСФОРА АГРО працювало, тобто здійснювала господарську діяльність й витрачало кошти, надані позивачем ОСОБА_1 на потреби підприємства позивач надав відомості з ДПС у Луганській області - копії податкових розрахунків сум доходу, нарахованого та сплаченого на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податків за формою 1ДФ, поданих ТОВ БОСФОРА АГРО за період з 01.07.2019 по 14.02.2020 р. (а.с. 5-7 т. 2).

З документів вбачається, що підприємством ТОВ БОСФОРА АГРО сплачувались податки, згідно даних на а.с. 5-7 т. 2 на загальну суму 4 660 грн., що не може свідчити про використання грошових коштів у розмірі 650 000 грн., наданих ОСОБА_1 на розвиток господарської діяльності ТОВ БОСФОРА АГРО . Крім того, ці суми сплачувались ТОВ БОСФОРА АГРО , а не СТОВ Агрофірма Лугань .

Судом досліджені оригінали прибуткових касових ордерів, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 145-157 т. 1), а саме: прибуткові касові ордери на суму по 50 000 грн.:

-№ 1 від 15.05.2019;

-№ 37 від 26.06.2019;

-№ 41 від 01.07.2019;

-№ 43 від 02.07.2019;

-№ 45 від 03.07.2019;

-№ 47 від 04.07.2019;

-№ 49 від 05.07.2019;

-№ 51 від 06.07.2019;

-№ 53 від 08.07.2019;

-№ 55 від 09.07. 2019;

-№ 57 від 10.07.2019;

-№ 59 від 11.07.2019.

Прибуткові ордери містять інформацію про прийняття від ОСОБА_1 50 000 грн. за договорами позики № 1 та № 2. На кожному з них містяться підписи в графі Головний бухгалтер та одержав касир ОСОБА_2 . По лінії відрізу прибуткового касового ордеру міститься неповна печатка ТОВ БОСФОРА АГРО .

Оцінюючи вищевказані прибуткові касові ордери, суд вважає, що вони не можуть слугувати доказами внесення ОСОБА_1 грошей ТОВ БОСФОРА АГРО в рахунок виконання зобов`язань за договором позики, виходячи з наступного:

Згідно Положення про ведення касових операцій у національній валюті України затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148 про приймання установами/підприємствами готівки в касу за прибутковим касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї установи (підприємства). Тобто, особі, яка передає в касу товариства готівку за прибутковими касовими ордерами, видається відривна частина прибуткового касового ордеру, що завіряється підписом головного бухгалтера, касира та печаткою - видається особою, що внесла готівкові кошти.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надані в якості доказів корінці квитанцій - прибуткових касових ордерів про прийняття грошей ОСОБА_2 . Позивач відмовився від виклику й допиту в якості свідка ОСОБА_2 . З заявою до поліції про можливе привласнення грошових коштів, отриманих від позивача, позивач не звертався.

Крім того, твердження позивача про надання коштів за договором позики спростовується наданими відповідачем доказами:

-довідкою про рух грошей № 3 від 12.02.2020 р., яка вказує на те, що в період з 01.05.2019 до 01.09.2019 в касовій книзі СТОВ Агрофірма Лугань рух грошей не відображено (а.с. 118 т. 1);

-довідкою № 4 від 12.02.2020 р., згідно до якої в період з 01.05.2019 по 01.09.2019 р. не зафіксований облік прибуткових чи видаткових касових ордерів у бухгалтерії СТОВ Агрофірма Лугань (а.с. 119 т. 1);

-довідкою про наявність рахунків СТОВ Агрофірма Лугань , де вбачається, що 14.05.2019 р. ОСОБА_2 внесено 1000 грн. та платіж 700 грн. 15.05.2019 р. (а.с. 120 т. 1);

-довідкою № ВАЧ/42-018 від 12.02.2020 р. про те, що на всі рахунки в період з 01.05.2019 по 01.09.2019 р. грошові кошти не надходили у зв`язку з їх арештом на підставі ухвали ЄУН 431/2440/19 - 0482814 від 18.04.2019 р. (а.с. 121, 122 т. 1);

-касовою книгою на 2019 рік, де не відображено надходження на підприємство грошових коштів від ОСОБА_1 (а.с. 124-135 т. 1).

Цими доказами, наданими відповідачем підтверджується, що на підприємстві - СТОВ Агрофірма Лугань не було активів підприємства, не велась господарська діяльність з 2 кварталу 2019 р. по ІV квартал 2019 р. внаслідок шахрайських дій осіб, які фактично заволоділи підприємством СТОВ Агрофірма Лугань , змінили власника, назву, юридичну адресу підприємства.

Ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття зміну або припинення прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво-чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах телеграмах, якими обмінялись сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до Постанови ВС № 524/4946/16ц від 08.07.2019 р. у разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильно застосовування положень ст. 1046, 1047 ЦК України необхідно встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладання договору позики й його умов. При цьому, факт отримання коштів у борг підтверджується не будь-яка розписка, а саме розписка про отримання коштів, зі змісту якої можливо встановити, що відбулася передача повної суми коштів від позичальника до позикодавця.

Твердження апелянта, що незважаючи на заявлене клопотання про допит свідка суд взагалі залишив його поза увагою та не розглянув його належним чином, є не обґрунтованими, оскільки сам апелянт під час розгляду справи у суді першої інстанції відмовився від виклику в якості свідка ОСОБА_2 . Вказане зафіксоване на звукозапису судового засідання.

Позиція апелянта про надання коштів за договором позики спростовуються наступними доказами: довідка про рух грошей №3 від 12.02.2020 року, яка вказує на те, що в період з 01.05.2019 по 01.09.2019 року в касовій книзі товариства рух грошей не відображено; довідка № 4 від 12.02.2020 року, інформація з якої в період з 01.05.2019 по 01.09.2019 не зафіксовує облік прибуткових чи видаткових касових ордерів у бухгалтерії товариства. Під час судового розгляду судова колегія оглянула прибутково кассову книгу СТОВ Агрофірма Лугань яка не містить з 15.04.2019 року жодних надходжень до кінця 2019 року.

На думку скаржника позиція суду не узгоджується з висновками колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду викладеними в Постанові від 06.04.2020 року по справі № 464/5314/17 в якій зазначено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст.1047 ЦК України). Зазначена позиція апелянта не узгоджується з матеріалами справи так як позивач не надав розписки чи будь-якого іншого документу, який би підтверджував факт передачі коштів в борг, а саме від ОСОБА_2 до СТОВ Агрофірма Лугань , що означало б виникнення в останнього обов`язку з їх повернення на вимогу кредитора, не доведене існування між сторонами договірних правовідносин за договором позики,

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають, фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 259 , 367 , 374 , 375 , 382 , 384 ЦПК України , апеляційний суд-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення рішення Старобільського районного суду Луганської області від 25 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Дата складання повного тексту постанови - 21 липня 2021 року.

Головуючий

Судді: