Рішення

від 05.09.2007 по справі 24/316д/06-8/258д/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

24/316д/06-8/258д/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.07                                                                                        Справа №  24/316д/06-8/258д/07

Суддя   Попова І.А.

За позовом Прокурора Заводського району в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах  - позивач –Заводський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, м. Запоріжжя  

До відповідача Приватного підприємства “Регіональне судово-експертне бюро”, м. Запоріжжя  

про визнання недійсними договорів про надання послуг

                                                        Суддя                           Попова І.А.

Представники:

Від позивача: Проценко Ю.М.

Від відповідача: Краснянська І.М., дов. № 31.01.2007р.

Давидова О.В., дов. від 20.06.2007р.

Прокурор –не з'явився

Постановою Вищого господарського суду України від 10.04.2007 р. скасовано рішення попередніх судових інстанцій по справі № 24/316д/06, справу передано на новий розгляд.  

Розпорядженням голови господарського суду Запорізької області від 04.05.2007 р. справу № 24/316д/06 передано на розгляд судді Поповій І.А., справу прийнято до провадження та присвоєно номер 24/316д/06-8/258д/07.

В судовому засіданні 20.06.2007р. представником позивача по справі подано заяву про зміну предмету позову. Заява задоволена судом.

Розглядаються позовні вимоги про визнання недійсними договорів № б/н від 28.06.2002 року, б/н 28.06.2002р. та б/ від 01.08.2002р. про надання послуг.

Позивач по даній справі –Державна виконавча служба у Заводському районі м. Запоріжжя - заявив клопотання про здійснення процесуального правонаступництва внаслідок реорганізації правонаступником Заводським відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції. Внаслідок вибуття Державної виконавчої служби у Заводському районі м. Запоріжжя із спірних правовідносин суд здійснив процесуальну заміну.

Розгляд справи відкладався до 05.09.2007р.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 05.09.2007р..

Представник прокуратури жодного разу в судове засідання не з'явився.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові та уточненні до позову (від 03.09.2007р.), з посиланням на ст.. 48 ЦК УРСР, ст.. 11 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”.

В обґрунтування вимог зазначає, що предметом оспорюваних договорів є проведення експертної оцінки ПП «РСЕБ»описаного й арештованого державними виконавцями майна в ході примусового виконання рішень.

Пунктом 4.1. вказаних договорів передбачено, що вартість проведення експертної оцінки майна, вказаного в пункті 1 даних договорів встановлюється в розмірі: договір б/н від 28.06.02 - стосовно проведення експертної оцінки нерухомого майна, належного ТОВ НПО «Укрпромекологія», яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Докійська, 3 - 10800грн.; договір б/н від 28.06.2002 стосовно проведення експертної оцінки майна, належного ТОВ НПО «Укрпромекологія», яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Докійська, 3 - 3760грн.; договір б/н від 01.08.2002 стосовно проведення експертної оцінки нерухомого майна, належного ТОВ НПО «Укрпромекологія», яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Докійська, 3 - 8200грн.; Платіжним дорученням № 11342 від 01.07.2002   ВДВС було перераховано на рахунок ПП «РСЕБ»12560грн.,  платіжним дорученням № 14119 від 09.08.2002 -8200грн. Всього перераховано на рахунок ПП «РСЕБ»- 20760грн. ПП «РСЕБ»не виконані зобов'язання, тобто не надано висновків про експертну оцінку не за одним договором.

В підтвердження факту, що зміст вказаних договорів суперечить нормам

законодавства позивач зазначає , що  статтею 11 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”  чітко визначені істотні умови договору на проведення оцінки майна, а саме : Зазначення майна, що підлягає оцінки; Мета, з якою проводиться оцінка; Вид вартості майна, що підлягає визначенню; Дата оцінки; Строк виконання робіт з оцінки майна; Розмір і порядок оплати робіт; Права та обов'язків сторін договору; Умови   забезпечення   конфіденційності      результатів   оцінки,       інформації використаної під час її виконання; Відповідальність сторін за не виконя або неналежне виконання умов договору; Порядок вирішення спорів, які можуть виникнуть під час проведення оцінки та прийняття замовником її результатів.

Законодавством або за згодою сторін договору в ньому можуть передбачені інші істотні умови.

З аналізу договорів випливає, що сторонами під час укладання договорів не додержано наступних істотних умов договору: відсутня дата оцінки майна; Не зазначено строк виконання робіт з оцінки майна; Не визначена відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; Не конкретизировано майно яке підлягає оцінки за кожним договором. Вказані договори були укладені на виконання постанови про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні від 28.06.2002. Зазначена постанова була винесена державним виконавцем при виконанні виконавчого провадженні про стягнення коштів за рішеннями судів з ТОВ НПО “Укрпромекологія”.

Постанова про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні є процесуальним документом виконавчого провадження, і    обов'язковість її винесення передбачена статтями 14, 57 Закону України «Про виконавче провадження», пунктами 2.2, 5.7 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 1999р. № 74/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 р. за № 865/4158.

Пунктом 2.2.2. Інструкції про проведення виконавчих дій передбачено, що експерт або спеціаліст має право на винагороду за надані ним послуги, розмір якої визначає начальник відповідного органу державної виконавчої служби за розрахунком, поданим експертом або спеціалістом (якщо розмір винагороди перевищує 500грн., то її визначає начальник органу  державної виконавчої служби за погодженням з начальником відповідного органу державної виконавчої служби Головного управління юстиції міністерства юстиції України в Автономній республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, за розрахунком, поданим експертом або спеціалістом), ( але не більше ніж передбачено Інструкцією про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, державної виконавчої служби, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 року № 710). Отже, вказаними договорами порушено зазначені вимоги, так як при укладенні договорів було визначено розмір винагороди експерта, тобто експертом не було надано розрахунків відповідно з вимогами Інструкції.

Про виплату винагороди державний виконавець повинен винести постанову, яка затверджується начальником органу державної виконавчої служби. Начальником ВДВС не було погоджено розмір винагороди з начальником державної виконавчої служби Запорізького обласного управління юстиції та не було винесену відповідну постанову про виплату винагороди.

Вказаний в договорах розмір винагороди і його перерахування ВДВС без проведення робіт експертом та надання ним передбаченого законодавством розрахунку з відповідним обґрунтуванням суперечить вимогам чинного законодавства.

Пункт 5.1. вказаних договорів передбачає, що “договір укладено на строк проведення експертної оцінки майна ..., і вступає в силу з моменту його підписання та діє до моменту виконання сторонами зобов'язань по даному договору”. Вказаними договорами взагалі   на передбачено строк надання висновків експерта, зазначено тільки, що після здійснення оплати послуг.

Вищевикладене свідчить, зазначає позивач, що вищевказані договори не відповідають вимогам чинного законодавства, суперечать актам цивільного законодавства, і, як передбачено, статтею 48 ЦК України це є підставою для визнання договору недійсним.

Відповідач позовні вимоги вважає безпідставними. В обгрунутвання заперечень вказує, Районний відділ державної виконавчої служби Заводського районного управління юстиції м.Запоріжжя (код ЄДРПОУ 25678743), який є стороною в оспорюваних договорах, як юридичну особу було ліквідовано. Правонаступники ліквідованої юридичної особи відсутні.

Юридична особа Державна виконавча служба в Заводському районі м. Запоріжжя (код ЄДРПОУ 33870006), в інтересах якої було заявлено позов, новостворена юридична особа, зареєстрована в Єдиному державному реєстрі 14.11.2ОО5р. Попередники відсутні.

Державна виконавча служба в Заводському районі м. Запоріжжя ( код ЄДРІІОУ 33870006) не є правонаступником районного відділу державної виконавчої служби Заводського районного управління юстиції м. Запоріжжя (код ЄДРПОУ 25678743), і згідно з діючим законодавством до неї не перейшли права та обов'язки ліквідованого ВДВС Заводського РУЮ м.Запоріжжя.

На теперішній час Державна виконавча служба в Заводському районі м. Запоріжжя (код ЄДРПОУ 33870006) також ліквідована.

Створена нова юридична особа Заводський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ( код ЄДРПОУ 35037081), яка також не є правонаступником ліквідованої Державної виконавчої служби в Заводському районі м. Запоріжжя (код ЄДРПОУ 33870006).

Позивач є неналежним. Позивач не є стороною  оспорюваних договорів, і не є правонаступником сторони за договорами.

Заслухавши представників, дослідивши матеріали, суд встановив, що відділом державної виконавчої служби Заводського району м. Запоріжжя та ПП Регіональне судово –експертне бюро” укладені договори про надання експертно –оціночних послуг по проведенню експертної оцінки нерухомого майна, що належить ТОВ НВО “Укрпромекологія”, а саме: б/н від 28.06.2002р., б/н від 28.06.2002р. та б/н від 01.08.2002р.. Вказані договори оспорюються позивачем у справі з підстав невідповідності угод приписам законодавства , що було чинним на момент їх укладення. Постановою ВГСУ від 10.04.2007р. скасовані попередні судові рішення по даній справі та зазначено, зокрема, що сторонами до матеріалів справи додані документи, які не відповідають вимогам ч. 2 ст. 36 ГПК України, тобто не завірені копії договорів.

В судовому засіданні представники позивача та відповідача пояснили, що не мають оригіналів оспорюваних договорів, оскільки їх було вилучено та залучено до матеріалів кримінальної справи. Прокурором також не виконані вимоги постанови ВГС України та ухвал господарського суду Запорізької області від 10.05.2007р. та 20.06.2007р.. Спір розглянуто за матеріалами, наявними у справі, оскільки представники сторін не заперечують ідентичності копій оспорюваних договорів оригіналам.

Як свідчать вивчені матеріали, Законом України від 23.06.2005р. “Про внесення змін до законів України “Про державну виконавчу службу “ та “Про виконавче провадження” здійснено реформування державної виконавчої служби шляхом утворення Департаменту державної виконавчої служби, як урядового органу державного управління, який діє у складі Міністерства юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України від 19.08.2005р. № 1482/К “Про ліквідацію відділів державної виконавчої служби територіальних управлінь юстиції” відділи державної служби територіальних управлінь юстиції ліквідовано. Наказом Департаменту державної виконавчої служби від 26.10.2005р. № 46к утворено у складі Департаменту державної виконавчої служби Державну виконавчу службу у районах, містах (містах обласного значення), районах у містах.

При цьому, правонаступнику ліквідованих відділів державної виконавчої служби територіальних управлінь юстиції визначені не були у встановленому законом порядку.

Внаслідок цього, 28 листопада 2005 року відділом державної виконавчої служби Заводського РУЮ (у стадії ліквідації) та Державною виконавчою службою у Заводському районі м. Запоріжжя відповідно до ст..ст.. 512-517 ЦК України укладено договори №1, №7, №8 поступки вимоги (цесії). За умовами зазначених договорів ДВС у Заводському районі м. Запоріжжя (правонаступником якого є позивач по справі згідно наказу Міністерства юстиції №21/5 від 25.01.2007р.) набув права вимагати від ПП “РСЕБ” належного виконання зобов'язань за договорами б/н від 28.06.2002р., б/н від 28.06.2002р. та б/н від 01.08.2002р. відповідно.

Додані до справи матеріали свідчать, що оплату послуг відповідача за оспорюваними договорами здійснено ВДВС Заводського РУЮ платіжними дорученнями № 11342 від 01.07.2002р. та № 14119 від 09.08.2002р. на загальну суму 20760грн.

Відповідно до ст.. 512 ЦК України, приписами якої обґрунтовує свої вимоги позивач та прокурор Заводського району м. Запоріжжя (т.1, а.с.121) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках: 1) передання   ним  своїх  прав  іншій  особі  за  правочином відступлення права вимоги); 2)правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як свідчать наявні матеріали, позивач по справі (цесіонарій) не вимагав від ПП “РСЄБ” виконання зобов'язань за договорами про експертну оцінку майна (тобто не мав наміру реалізації набутого права вимоги за договорами поступки права від 28.11.2005 року), натомість вимагав дострокового розірвання договорів про надання експертно - оціночних послуг та стягнення на свою користь  грошових коштів сплачених цедентом (ВДВС Заводського РУЮ).

Предметом даного судового розгляду є вимоги про визнання недійсними договорів про надання експертно –оціночних послуг з підстав невідповідності їх приписам законодавства, що діяло на час укладення цих договорів.

Згідно до приписів ст.. 519 ЦК України за недійсність переданої вимоги перед новим кредитором відповідає первісний кредитор.

Відповідно до роз'яснень президії ВАСУ від 12.03.1999 року № 02-5/111 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” позивачем у справах, пов'язаних з визнанням угод недійсними можуть бути контрагенти за договором або інші особи (підприємства, установи, організації) чиї права або охоронювані законом інтереси  порушує оспорювана угода. Прокурор звертаючись до господарського суду в інтересах держави з заявою про визнання договору недійсним, зазначає у ній позивачем державний орган або установу, уповноважену здійснювати відповідні функції держави у спірних відносинах.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що прокурором невірно визначено позивача у справі (тобто особу, яка представляє інтереси держави  та через правомочність якої відбувається відновлення порушених прав або інтересів держави), оскільки ні Державна виконавча служба у Заводському районі (в інтересах якої заявлено позов), ні її правонаступник Заводський відділ державної виконавчої служби Запорізького МУЮ не можуть представляти інтереси держави у відносинах, що виникли з ліквідованою особою, правонаступниками якої вони не є. Обсяг прав цедента, передбачений приписами ст.. 514 ЦК України, не надає новому кредитору права на оспорювання угод, укладених первісним кредитором.

Внаслідок встановленого в позові відмовляється.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити

Суддя                                                                                            І.А. Попова

Рішення підписано 24.09.2007р.