Постанова

від 14.07.2021 по справі 420/10247/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/10247/20

Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В.

Місце та час укладення судового рішення 17:41 , м.Одеса

Повний текст судового рішення складений 09.04.2021р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В.,

за участю секретаря судового засідання Ішхяняна Р.А.,

представників позивача Джаноян Л.А., Брильова О.С., третьої особи Николина О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 , Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Мегалайн Проект до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи товариство з обмеженою відповідальністю Камертон , товариство з обмеженою відповідальністю Ейч Пі Груп , ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

07.10.2020р. товариство з обмеженою відповідальністю Мегалайн Проект (надалі - ТОВ Мегалайн Проект ) звернулося до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи товариство з обмеженою відповідальністю Камертон (надалі - ТОВ Камертон ), товариство з обмеженою відповідальністю Ейч Пі Груп (надалі - ТОВ Ейч Пі Груп ), ОСОБА_1 про визнання протиправними дій щодо проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва Нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та дошкільним учбовим закладом за адресою: АДРЕСА_1 ; визнання протиправним та скасування припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.03.2020р., складений за результатами позапланової перевірки на об`єкті будівництва Нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та дошкільним учбовим закладом за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перевірка від 13.03.2020р. була проведена з порушенням вимог чинного законодавства України, а виданий в результаті її проведення припис від 13.03.2020р. є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2021р. позов задоволений частково; визнано протиправним та скасовано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів від 13.03.2020р., складений Державною архітектурно-будівельною інспекцією України за результатами позапланової перевірки на об`єкті будівництва Нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та дошкільним учбовим закладом за адресою: АДРЕСА_1 стосовно ТОВ Мегалайн Проект ; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано безпідставністю доводів позивача щодо порушення відповідачем порядку проведення перевірки, оскільки позивач не був позбавлений можливості бути присутнім при складанні акту перевірки. При цьому, директор ТОВ Мегалайн Проект допустив посадових осіб відповідача до проведення перевірки після ознайомлення із направленням для проведення позапланового заходу. Разом з тим, висновки відповідача про порушення позивачем містобудівного законодавства є необґрунтованими та безпідставними, не підтвердженими належними та допустимими доказами, та такими, що спростовуються матеріалами справи, а отже, припис є таким, що належить до скасування.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 та Державна архітектурно-будівельна інспекція України подали апеляційні скарги, в яких посилаються на помилкове застосування судом при вирішенні справи вимог закону, внаслідок чого просять рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Апелянти посилаються на пропущення позивачем строку звернення до суду, та вказують, що на момент розгляду вказаної справи проектна документація на об`єкті: Нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та дошкільним учбовим закладом за адресою: АДРЕСА_1 розроблена ТОВ Мегалайн Проект без дотримання технічних умов до інженерного забезпечення об`єкта будівництва, що є основними складовими вихідних даних для проектування об`єкта.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки судове рішення оскаржується в частині задоволених позовних вимог, то перевірка законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог апеляційним судом не здійснюється.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.12.2019р. ОСОБА_1 звернувся до Державної архітектурно-будівельної інспекції України із заявою про проведення перевірки суб`єктів містобудування, причетних до нового будівництва багатоквартирного житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та дошкільним учбовим закладом за адресою: АДРЕСА_1 . /т.1 а.с.10-13/

Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 09.01.2020р. №15, відповідно до ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553, на підставі письмового звернення ОСОБА_1 від 05.12.2019р., призначено проведення позапланової перевірки об`єкта: Нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та дошкільним учбовим закладом за адресою: АДРЕСА_1 ; суб`єкти містобудівної діяльності: ТОВ Камертон , ТОВ Мегалайн Проект , ТОВ Ейч Пі Груп , Одеська філія Державного підприємства Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПроектреконструкція , інженер-проектувальник ОСОБА_2 , інженер технічного нагляду ОСОБА_3 ; предмет перевірки: дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. /т.1 а.с.14/

Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 10.03.2020р. №652, відповідно до ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553, продовжено на два робочих дні проведення позапланової перевірки об`єкта: Нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та дошкільним учбовим закладом за адресою: АДРЕСА_1 . /т.2 а.с.2/

У період з 24.02.2020р. по 13.03.2020р. посадовими особами Державної архітектурно-будівельної інспекції України, на підставі направлення від 21.02.2020р. №40-20/052-01, проведено позапланову перевірку об`єкта: Нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та дошкільним учбовим закладом за адресою: АДРЕСА_1 на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, за результатом якої складено акт від 13.03.2020р. №40-20/070-01.

Вищезазначеним актом перевірки встановлено порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а саме: ч.5 ст.7, ч.1 ст.8 та ч.1 ст.26 Закону України Про архітектурну діяльність , ч.2 ст.24, ч.5 ст.26, ч.1 ст.29, ч.1 та ч.4 ст.31, ч.6 ст.32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п.п.3, 4, 9, 13, 15.1, 15.5 та 19 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011р. №45, п.п.4.1, 4.3, 4.8 та 9.1 Державних будівельних норм України ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , п.4.4 ДСТУ-НБВ.1.2-16:2013 Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва . Зазначено, що за встановлені порушення передбачена відповідальність ч.1 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення сфері містобудівної діяльності стосовно проектної організації ТОВ Мегалайн Проект , яка у 2018р. передала замовнику будівництва проектну документацію для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, що розроблена з порушенням вимог законодавства. /т.1 а.с.18-61/

На підставі вищезазначеного акту винесений припис від 13.03.2020р., яким зобов`язано ТОВ Мегалайн Проект привести проектну документацію на об`єкт: Нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та дошкільним учбовим закладом за адресою: АДРЕСА_1 у відповідність до чинних вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. /т.1 а.с.62-69/

Не погоджуючись з приписом про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності №877-V від 05.04.2007р. визначені правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст.1 вищезазначеного Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов`язані повно, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом.

Крім того, ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів будівництва регламентована Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (надалі - Порядок №553).

Відповідно до п.5 Порядку №533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з п.7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 09.01.2020р. №15, відповідно до ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553, на підставі письмового звернення ОСОБА_1 від 05.12.2019р., призначено проведення позапланової перевірки об`єкта: Нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та дошкільним учбовим закладом за адресою: АДРЕСА_1 ; суб`єкти містобудівної діяльності: ТОВ Камертон , ТОВ Мегалайн Проект , ТОВ Ейч Пі Груп , Одеська філія Державного підприємства Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПроектреконструкція , інженер-проектувальник ОСОБА_2 , інженер технічного нагляду ОСОБА_3 ; предмет перевірки: дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. /т.1 а.с.14/

Відповідно до п.9, п.12, п.13 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема, ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно - будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Водночас, п.13 Порядку №533 встановлені права суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зокрема, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль має бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Згідно п.14 Порядку № 553, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний, зокрема, допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Як вбачається з матеріалів справи, посадових осіб Державної архітектурно-будівельної інспекції України допущено до проведення перевірки на об`єкті будівництва за участі директора ТОВ Мегалайн Проект - ОСОБА_2 , якому 27.02.2020р. вручено направлення на перевірку від 21.02.2020р. №40-20/052-01. /т.2 а.с.9-10/

Листом ТОВ Мегалайн Проект від 06.03.2020р. направлено Державної архітектурно-будівельної інспекції України клопотання про продовження строку перевірки на 2 робочих дні, у зв`язку із відсутністю на 06.03.2020р. на об`єкті уповноважених осіб підприємства. /т.2 а.с.35/

Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 10.03.2020р. №652, відповідно до ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553, продовжено на два робочих дні проведення позапланової перевірки об`єкта: Нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та дошкільним учбовим закладом за адресою: АДРЕСА_1 . /т.2 а.с.2/

Листом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 10.03.2020р. №40-202-16/1917-20 (надіслано цінним листом 11.03.2020р. номер штрихового кодового ідентифікатора поштового відправлення 0405042958905) повідомлено, зокрема ТОВ Мегалайн Проект , про продовження строку проведення перевірки, а також зазначено, що проведення позапланової перевірки буде здійснюватися 13.03.2020р. за місцем розташування об`єкта перевірки. /т.2 а.с.73-76/

Разом з тим, 13.03.2020р. представник ТОВ Мегалайн Проект на об`єкт перевірки не з`явився.

Згідно з положеннями пунктів 16-22 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, встановлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Пунктом 18 Порядку №553 передбачено, що керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта.

Акт перевірки від 13.03.2020р. №40-20/070-01, припис ТОВ Мегалайн Проект про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.03.2020р. та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності ТОВ Мегалайн Проект від 13.03.2020р. складені за відсутності представника позивача та направлені 18.03.2020р. засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно ст.31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, відомості про які внесені таким органом або на підставі делегованих повноважень саморегулівною організацією у сфері архітектурної діяльності за відповідним напрямом підприємницької діяльності (у разі її утворення) до переліку експертних організацій. До проведення експертизи залучаються (у тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення професійної атестації таких експертів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Експертиза проектів будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (СС3), що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється експертними організаціями із статусом юридичної особи, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, у складі яких не менше 80 відсотків експертів працюють на постійній основі і отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат за напрямами проведення експертизи, зазначеними в абзаці першому частини другої цієї статті, та мають філії (представництва) у регіонах, на території яких реалізуються проекти будівництва.

Обов`язковій експертизі підлягають проекти будівництва об`єктів, які: 1) за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; 2) споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд; 3) споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тисяч гривень, - щодо кошторисної частини проектної документації; 4) підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" в частині врахування результатів оцінки впливу на довкілля. За рішенням замовника може проводитися також експертиза проектів будівництва інших об`єктів, ніж передбачені у цій частині, або окремих розділів проектної документації.

Проектна документація на будівництво об`єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частинами 1, 2 ст.72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено судовим рішенням у справі 420/1607/19, що набрало законної сили, позивачем в якості доказу на обґрунтування позовних вимог був наданий до суду експертний звіт Державного підприємства Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПроектреконструкція від 27.08.2018р. №ЕК-0582/03-18 щодо розгляду проектної документації за проектом Нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та дошкільним учбовим закладом за адресою: АДРЕСА_1 , яким встановлено, що за результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності будинків, споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження і може бути затверджена в установленому порядку з техніко-економічним показниками, що додаються. З огляду на викладене суд дійшов до висновку про відповідність проектної документації існуючим нормативним вимогам.

Також, у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2020р. у справі №420/2541/20, зазначено, що під час проведення спірної перевірки та прийняття відповідачем оскаржуваного припису у позивача був дозвіл Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 17.09.2019р. №IV113192600199 на виконання будівельних робіт з класом наслідків СС3. Цей Дозвіл є чинним у теперішній час та не скасований у передбаченому законом порядку. У Дозволі Державною архітектурно-будівельною інспекцією України міститься посилання на вищевказаний експертний звіт ДП Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІпроектреконструкція від 27.08.2018р. №ЕК-0582/03-18. У даному звіті також зазначено, що проект об`єкта будівництва виконано на підставі звіту про науково-технічну роботу Науково-технічний супровід проектування нового будівництва багатоквартирного жилого комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та дошкільним учбовим закладом за адресою: АДРЕСА_1 , виконаного ДП Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій (ДП НДІБК) у 2018р. Отже, стосовно аргументу апелянта та п.3 оскаржуваного припису щодо перевищення етажності об`єкта будівництва без погодження з Мінрегіону, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що в експертному звіті №ЕК-0582/03-18 від 27.08.2018р. ДП Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ /т.1 а.с.93-94) це питання відображено наступним чином: таблицею 7.1 ДБН В. 1.1-12-2014 передбачено, що поверховість будівлі, згідно прийнятої конструктивної схеми, не повинна перевищувати 16 поверхів, при висоті поверху не більше 4.0 метри (примітка 2 до табл. 7.1). Отже, висота будівлі не повинна перевищувати 64 метри. В даному проекті умовна висота секцій А, В, Д складає 73.45 метрів. Проте, так як висота запроектованих секцій перевищує нормативно дозволену, передбачено науково-технічний супровід будівельного об`єкту на весь період проектування та будівництва Державним Підприємством Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій , який в свою чергу, є безпосередніми розробниками ДБН В. 1.1-12-2014 та призначений базовою установою в Україні за напрямком Науково-дослідне та інформаційно-технічне забезпечення проектування та будівництва будівельних конструкцій згідно наказу Мінрегіону від 09.08.2018р. №207. За результатами виконаних досліджень ДП НДБІБК, що включають аналіз проектної та технічної документації, результатів проведених розрахунків фундаментів і надземної частини 26-поверхового будинку об`єкту на дію статичних і сейсмічних навантажень, зроблено висновок, що прийнята конструктивна схема будівлі в цілому відповідає вимогам ДБН В.1.1-12:2014. Будівництво у сейсмічних районах України ; за результатами виконаних розрахунків на основні та аварійні (з урахуванням сейсмічного впливу) сполучення навантажень встановлено, що конструкції верхньої будови відповідають нормативним вимогам за критеріями міцності та деформативності. Ще раз слід підкреслити, що зазначена експертна установа ДП НДБІБК, яка здійснювала науково-технічний супровід будівельного об`єкту на весь період проектування та будівництва, є базовою установою в Україні за напрямком Науково-дослідне та інформаційно-технічне забезпечення проектування та будівництва будівельних конструкцій згідно наказу Мінрегіону від 09.08.2018 р. №207. Відтак колегія суддів доходить висновку про дотримання позивачем вимоги законодавства щодо погодження даного питання з Мінрегіону, тому в даному випадку питання будівництва 25-поверхового будинку не потребує додаткового погодження з Мінрегіону, чим спростовується правомірність п. 3 оскаржуваного припису.

Таким чином, враховуючи, що вказаним експертним звітом досліджувалась в тому числі і будівельна документація щодо дотримання позивачем будівельних норм і стандартів з питання етажності зазначеного об`єкта будівництва (25 наземних поверхів), колегія суддів відхиляє аргумент апелянта стосовно відсутності у позивача погодження Мінрегіону та умов для будівництва двадцятип`ятиповерхового будинку.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до приписів ст.78 КАС України зазначені обставини не підлягають додатковому дослідженню та доказуванню у справі, що розглядається.

При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги доводи третьої особи ОСОБА_1 з приводу того, що він не приймав участі у розгляді справи №420/1607/19, оскільки ОСОБА_1 приймав участь у розгляді справи № 420/2541/20, у якості третьої особи та саме за результатами перегляду апеляційної скарги ОСОБА_1 . П`ятий апеляційний адміністративний суд зробив висновок про відповідність проектної документації вимогам законодавства, у тому числі, на підставі висновків Верховного Суду у справі №420/1607/19.

Таким чином, висновки відповідача про порушення позивачем ч.5 ст.7, ч.1 ст.8 та ч.1 ст.26 Закону України Про архітектурну діяльність , ч.2 ст.24, ч.5 ст.26, ч.1 ст.29, ч.1 та ч.4 ст.31, ч.6 ст.32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п.п.3, 4, 9, 13, 15.1, 15.5 та 19 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011р. №45, п. п. 4.1, 4.3, 4.8 та 9.1 Державних будівельних норм України ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , п. 4.4 ДСТУ-НБВ.1.2-16:2013 Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва є необґрунтованими та безпідставними, не підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому оскаржуваний припис від 13.03.2020р. винесений щодо ТОВ Мегалайн Проект є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо доводів апелянтів про порушення позивачем строку звернення до суду з даним позовом, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Так, згідно до ч.1-2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. У свою чергу, перебіг процесуального строку, згідно з приписами ст.120 КАС України починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, останнім же днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.

Відповідно до абз.1 ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, згідно ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Тобто, нормами КАС України визначено строк звернення до суду становить шість місяців, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. При цьому, у випадку пропуск строку звернення з позовом до суду, за заявою учасника справи суд поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Разом тим, питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Згідно оскаржуваного припису від 13.03.2020р., його примірник надісланий ТОВ Мегалайн Проект засобами поштового зв`язку 18.03.2020р., номер відправлення 0113331927243.

Однак, вказане поштове відправлення ТОВ Мегалайн Проект вручено не було, про що свідчить роздруківка відстеження відправлення із веб-сайту ПАТ Укрпошта . /т.1 а.с.92-93/

ТОВ Мегалайн Проект зазначає про те, що дізналося про наявність оскаржуваного припису 13.03.2020р. з мережі Інтернет лише 09.09.2020р.

Доказів, які б спростовували твердження представника позивача з приводу того, що підприємство дізналося про порушення своїх прав лише 09.09.2020р. іншими учасниками справи не надано.

Так само, суду не надано доказів на підтвердження того, що ТОВ Мегалайн Проект було обізнане про існування оскаржуваного припису від 13.03.2020р., до 09.09.2020р.

Таким чином, на виконання вимог абз.1 ч.2 ст.122 КАС України, строк звернення з даним позов до суду повинен бути обрахований виходячи з шести місяців строк, з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а саме з 09.09.2020р.

Як вбачається з матеріалів справи, позов у даній справі подано до Одеського окружного адміністративного суду 07.10.2020р. /т.1 а.с.1/

Відповідно до ч. ч.3,4 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених ч.ч.3 та 4 ст.123 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить до висновку про подання ТОВ Мегалайн Проект позову у даній справі у межах строку, визначеного абз.1 ч.2 ст.122 КАС України, а тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для залишення позову без розгляду.

Слід зазначити, що доводи апелянта ОСОБА_1 щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права з приводу вирішення питань про відвід судді Бжассо Н.В., відмову у задоволенні клопотання про призначення у справі будівельно-технічної експертизи проектної документації по об`єкту Нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та дошкільним учбовим закладом за адресою: АДРЕСА_1 , також, не заслуговують на увагу, оскільки вказані питання належним чином вирішенні судом у передбаченому законом порядку, за відсутності підстав для задоволення клопотань з цього приводу.

Так, суддею Одеського окружного адміністративного суду Свідою Л.І. ухвалою від 18.02.2021р. всебічно вивчено доводи заяви про відвід судді та суддя дійшов до правильного висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо відводу судді Бжассо Н.В., оскільки відсутні з цього приводу обґрунтовані підстави визначені ст.39 КАС України.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.02.2021р. обґрунтовано відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення у справі будівельно-технічної експертизи проектної документації по об`єкту Нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та дошкільним учбовим закладом за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки проектна документація не є предметом розгляду у даній справі, та оцінка проектній документації надавалася в рамках розгляду адміністративних справ №№420/2541/20, 420/1607/19, та експертним звітом ЕК-0582/03-18 від 27.08.2018р.

Отже, клопотання ОСОБА_1 про призначення у справі будівельно-технічної експертизи проектної документації по об`єкту Нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та дошкільним учбовим закладом за адресою: АДРЕСА_1 задоволенню не підлягає, оскільки не впливає на суть вирішення справи. /т.4 а.с.2-6, 76-79/

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.

На підставі викладеного, оскільки суд першої інстанції вірно застосував норми процесуального закону та вирішив справу по суті правильно, тому рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 21.07.2021р.

Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.