Ухвала

від 14.07.2021 по справі 703/658/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/821/457/21 Справа № 703/658/21 Категорія: 3 ст. 185 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

захисників ОСОБА_7

ОСОБА_8

ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_10 на вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 29 квітня 2021 року, щодо за обвинуваченням:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сміла, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого, - у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, -

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Єрківці Переяслав-Хмельницького району Київської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше несудимого, - у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, -

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Чигирин, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, без постійного місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше судимого:

-14.07.2017 року Смілянським міським судом Черкаської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим терміном на 1 рік;

-18.04.2018 року Смілянським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі; на підставі ст. 71 ч. 1 КК України приєднано частково невідбуте покарання у виді 6 місяців позбавлення волі по вироку Смілянського міськрайонного суду від 14.07.2017 та кінцево призначено покарання до відбуття 3 років позбавлення волі; 15.11.2018 перегляд вироку Апеляційним судом Черкаської області, в результаті якого кінцево призначено покарання до 3 років 1 місяця позбавлення волі, в усьому іншому вирок залишено без змін, зараховано в термін відбуття покарання строк з 18.04.2018 по 15.11.2018 як 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі у ВК середнього рівня безпеки для засуджених вперше;

-29.11.2018 року Смілянським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі; на підставі ч. 4 ст. 70 КК України до призначеного покарання призначено частково невідбуте покарання по вироку цього ж суду та кінцево призначено покарання до відбуття 3 років 2 місяців, звільненого 20 листопада 2020 року по відбуттю строку покарання позбавлення волі, - у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, -

в с т а н о в и л а:

Згідно вироку районного суду ОСОБА_12 , будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів та маючи непогашену судимість, на шлях виправлення не став і знову повторно, 27.12.2019, близько 17 год. 30 хв., перебуваючи в приміщенні бару «Міні Бістро» по вул. В. Чорновола, 9 у м. Сміла, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, з корисливих мотивів, з кишені куртки знайомого ОСОБА_13 , вчинив крадіжку його банківської картки АТ КБ «Приватбанк», яка сама по собі матеріальної цінності не представляє. Після чого, маючи єдиний умисел на заволодіння грошовими коштами, ОСОБА_12 , вийшовши з приміщення бару та перебуваючи по бул. Графа Бобринського, 9 (вул. Тельмана,9) у м. Сміла, о 18 год. 28 хв., з банкомату АТ КБ «Приватбанк», використовуючи банківську картку ОСОБА_13 , умисно, таємно, з корисливих мотивів вчинив крадіжку грошей у сумі 1400 грн., спричинивши останньому матеріальну шкоду на вказану суму.

Він же, 05.01.2021, близько 16 години, за попередньою змовою та разом із ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неповнолітнім ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи по АДРЕСА_5 , з метою таємного викрадення чужого майна, перестрибнувши паркан, незаконно потрапили до території ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод», де, через розібраний отвір у стіні, проникли до складського приміщення, звідки умисно, таємно, з корисливих мотивів, вчинили крадіжку товарно-матеріальних цінностей (музикальних духових інструментів, на загальну суму 12 818 грн. 97 коп., які привели у непридатний для подальшого використання стан), належних ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод», та винесли за межі вищевказаної території, для подальшого транспортування до пункту прийому металобрухту, однак, не виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця з причин, які не залежали від їх волі, оскільки були затримані працівниками служби безпеки ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод».

Не погоджуючись з вироком районного суду в своїй апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_12 порушує питання про зміну оскаржуваного вироку в частині визнання винуватим ОСОБА_12 за ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та через неправильне застосування Закону України про кримінальну відповідальність. Просить призначити покарання не пов`язане з позбавленням волі, застосувати вимоги ст.75 КК України.

Свої вимоги мотивує тим, що суд не провів належну оцінку доказам по справі, не врахував осо¬бистість підсудного ОСОБА_12 і обставини, які пом`якшують і обтяжують даний злочин, також те, що ОСОБА_12 характеризується з позитивної сторони, має на утриманні матір похилого віку в скоєному щиро розкаявся та сприяв слідству в його розкритті.

Суд першої інстанції не провів належну оцінку та не прийняв до уваги покази потерпілих та свідків, які навіть не були допитані в судовому засіданні.

Вважає, даний вирок Черкаського районного суду Черкаської області необгрунтованим та занадто суворим по відношенню до підсудного Надь та таким, що не відповідає обставинам справи. Крім того, вважає, що визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведення її вини, а обвинувальний вирок може грунтуватися тільки на переконливих та безспірних доказах.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, яка просила вирок суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, пояснення захисника ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу, думку захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які підтримали апеляційну скаргу, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст.370 КПК України, вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ці вимоги закону місцевим судом виконані в повному обсязі.

Враховуючи ту обставину, що апеляційна скарга подана захисником в інтересах обвинуваченого ОСОБА_14 , тому колегія суддів вважає недоцільним переглядати вирок щодо інших учасників кримінального провадження, а саме: обвинувачених ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , які вирок районного суду в апеляційному порядку не оскаржували.

Дії ОСОБА_12 районним судом кваліфіковані вірно за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України незакінчений замах на крадіжку (таємне викрадення чужого майна), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до приміщення; за ч. 2 ст. 185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Висновок місцевого суду про доведеність винуватості та кваліфікації дій ОСОБА_14 , який винуватість визнав в повному обсязі, а висновок суду відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується наведеними у вироку доказами, які судом досліджені в повному обсязі.

Як свідчать матеріали кримінального провадження і дані журналу судового засідання, органом досудового розслідування й судом першої інстанції досліджено всі ті обставини, які мали значення для прийняття рішення у справі, а тому доводи захисника про неналежну оцінку доказам по справі, не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.

Немає підстав вважати, що викладені у вироку висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Ці заперечення обвинувачення були детально розглянуті судом першої інстанції та спростовані наведеними у його вироку доказами, а саме: по епізоду крадіжки грошових коштів з банківської картки ОСОБА_13

- даними рапорту т.в.о. начальника відділу поліції № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, відповідно до якого ОСОБА_15 27.12.2020 року о 18 год. 28 хв. шляхом вільного доступу здійснив крадіжку грошових коштів з банківської картки «ПриватБанк», що належить ОСОБА_13 , чим заподіяв матеріальної шкоди на загальну суму 1400 грн.;

- даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 27.12.2020 року, відповідно до якого ОСОБА_13 заявив, що невідома особа викрав з його картки грошові кошти;

- даними довідки АТ КБ «Приватбанк» від 30.12.2020 року;

- даними протоколу огляду місця події від 21.01.2021 року, відповідно до якого було оглянуто приміщення бару « ІНФОРМАЦІЯ_4 », який розташований за адресою вул. В.Чорновола, 9, м.Сміла;

По епізоду крадіжки з території ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод» товарно-матеріальних цінностей (музикальних духовних інструментів):

-даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 05.01.2021 року, відповідно до якого ОСОБА_16 заявив, що 05.01.2021 року працівниками охорони ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод» виявлено металевих виробів;

-даними заяви виконавчого директора ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод» №853 від 05.01.2021 року, відповідно до якої працівниками служби безпеки ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод» було затримано двох невстановлених осіб, які викрали товарно-матеріальні цінності;

-даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 05.01.2021 року з таблицею зображень до нього, відповідно до якого було затримано ОСОБА_12 , в якого виявлено та вилучено текстильні перчатки, мобільний телефон марки «Самсунг», пару взуття;

-даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 05.01.2021 року, відповідно до якого було затримано ОСОБА_11 ;

-даними протоколу огляду місця події від 05.01.2021 року з таблицею зображень до нього, відповідно до якого було оглянуто територію ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод» за адресою АДРЕСА_5 , де виявлено пошкодження стіни підсобного приміщення;

-даними протоколу огляду місця події від 05.01.2021 року з таблицею зображень до нього, відповідно до якого в приміщенні відділу поліції № 2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області було оглянуто взуття неповнолітнього ОСОБА_10 ;

-даними протоколу огляду предмета від 06.01.2021 року, з таблицею зображень до нього, відповідно до якого було оглянуто вилучений у ОСОБА_11 в м.Сміла на зупинці громадського транспорту мішок білого кольору, в якому знаходились непридатні для подальшого використання пошкодженні уламки від духових інструментів та їх частини;

-даними протоколу огляду місця події від 06.01.2021 року, з таблицею зображень до нього, відповідно до якого було оглянуто територію пошкодженого підсобного приміщення ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод» за адресою вул.Незалежності, 67, м.Сміла, де виявлено сліди низу взуття;

-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 21.01.2021 року за участю ОСОБА_11 та його захисника ОСОБА_8 з таблицею зображень до нього, під час якого ОСОБА_11 показав як саме він разом з ОСОБА_12 та ОСОБА_10 05.01.2021 року проникли на територію ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод», показав шлях до складського приміщення з якого вони викрали металеві вироби (музичні духові інструменти), показав місце на боковій стіні складського приміщення №40, через яке ОСОБА_12 та ОСОБА_10 потрапили всередину, та звідки викрали вказані металеві вироби;

Колегія суддів вважає, що при дослідженні доказів, суд першої інстанції дотримався вимог ст.94 КПК України, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності та прийшов до обгрунтованого висновку, що докази в своїй сукупності доводять вину ОСОБА_14 у вчиненні інкримінованих діяннях. Місцевий суд використав всі можливі засоби та способи по встановленню істини у даному кримінальному провадженні.

Крім того, колегія суддів враховує ту обставину, що ОСОБА_14 в суді першої інстанції винуватість в пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, обставини вчинення ним кримінальних правопорушень підтвердив у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся та від дачі показань відмовився.

Щодо вимог апеляційної скарги сторони захисту про пом`якшення ОСОБА_14 покарання, колегія суддів вважає їх безпідставними.

При призначенні покарання, місцевий суд дотримався вимог ст.50, 65, 66, 67 КК України та врахував Постанову Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», а саме дані про особу підсудного, його вік, стан здоров`я, поведінку, який вину в інкримінованих діяннях за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч.2 ст.185 КК України визнав повністю, що свідчить про його відношення до скоєного,має посередню характеристику за місцем проживання, раніше неодноразово судимий за кримінальні правопорушення проти власності (судимість не знята і не погашена), вчинив два епізоди злочинної діяльності, один з яких відноситься до тяжких злочинів. Крім того, районний суд врахував обставини, що пом`якшують покарання це щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину та обставини, що обтяжують покарання рецидив злочину призначив покарання в межах санкцій ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України 3 роки позбавлення волі; за ч.2 ст.185 КК України 2 роки позбавлення волі, із врахуванням вимог ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень остаточно призначив ОСОБА_12 покарання у виді 3 років з ізоляцією від суспільства, яке є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, при цьому призначено в мінімальному розмірі, який передбачений санкцією ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

Місцевий суд при призначенні покарання достатньо врахував низку обставин, які мають значення для визначення виду і розміру покарання.

Крім того колегія суддів враховує неодноразові судимості Надь за злочини проти власності, після звільнення 20 листопада 2020 року із місць позбавлення волі по відбуттю покарання, 05.01.2021 року знову вчинив тяжкий умисний корисливий майновий злочин, що свідчить про його неготовність до самокерованої поведінки та небажання стати на шлях виправлення, тому доводи його захисника про пом`якшення йому покарання не заслуговують на увагу.

Також колегія суддів враховує ту обставину, що покарання ОСОБА_14 за даним вироком призначене в мінімальному розмірі.

Враховуючи наявність пом`якшуючих покарання обставин, наявність обтяжуючої покарання обставини, особу обвинуваченого, який ніде не працює, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та відбував покарання в місцях позбавлення волі, має не зняті та непогашені судимості, колегія суддів не вбачає підстав для пом`якшення покарання ОСОБА_12

Конституційний Суд України у Рішенні від 02.11.2004 № 15-рп/2004 зазначив, що: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на

свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України».

Переконливих аргументів, які б свідчили про порушення судом приписів статей 50, 65 КК України, або доводили явну несправедливість призначеного Надь покарання у виді позбавлення волі сторокм на 3 роки через його суворість, в апеляційній скарзі не міститься.

Згідно ст.404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального кодексу, які були б підставою для скасування або зміни вироку при розгляді справи колегією суддів не встановлено.

З врахуванням викладеного, керуючись статтями 404, 405, ч.1 п.1 ст. 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати, -

у х в а л и л а :

Вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 29 квітня 2021 року стосовно ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_12 - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим ОСОБА_12 в той же строк з моменту отримання судового рішення.

Головуючий-суддя

Судді