Справа № 303/5291/17
У Х В А Л А
14 липня 2021 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі
головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.
суддів КОЖУХ О.А., МАЦУНИЧА М.В.
за участю секретаря БАЛАЖ Н.С.
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу № 303/5291/17 за позовом ОСОБА_1 до Верхньокоропецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області про визнання права власності на нерухоме майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 29 вересня 2017 року, головуючий суддя Пак М.М., -
встановив:
18.09.2017 ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до Лалівської сільської ради Мукачівського району мотивуючи таким.
Позивач на підставі Державного акту серії ЗК № 007879 на право приватної власності на земельну ділянку є власником призначеної для комерційної діяльності земельної ділянки площею 0,0694 га з кадастровим номером 2122785001:02:001:0004 в с. Лалові Мукачівського району. На ділянці розташоване кафе з підсобними приміщеннями, що належать позивачу на підставі Свідоцтва про право власності, виданого за розпорядженням голови Мукачівської РДА від 25.04.2001 № 137, зареєстрованого за № 242. До кафе позивач самовільно добудував прибудову літ. А' , лазню-сауну літ. Б і склад літ. Г, ці будівлі розташовані на суміжній земельні ділянці, що належить Лалівській сільраді.
Прибудови зафіксовані документами підприємства технічної інвентаризації та матеріалами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення у сфері містобудівної діяльності, штраф у сумі 13600,00 грн ним сплачено.
Позивач звернувся до Лалівської сільської ради із заявою про надання в оренду земельної ділянки площею 0,02 га для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування. Рішенням сільської ради від 05.04.2016 № 67 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, рішеннями ради від 21.03.2017 № 141 і № 142 були затверджені розрахунок втрат сільськогосподарського виробництва та проходження межі земельної ділянки. Однак, відведення земельної ділянки в оренду не було доведене до кінця, оскільки постало питання щодо оформлення прав на самовільно збудовані приміщення.
Посилаючись на ці обставини, на положення ст.ст. 316-319, 328 ЦК України щодо набуття права власності, на положення ст. 376 ЦК України щодо самочинного будівництва, на інші норми законодавства, виходячи з необхідності захисту його права власності та вказуючи, що самочинним будівництвом не порушуються права інших осіб, позивач ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності на нежитлові споруди - прибудову до кафе літ. А' , лазню-сауну літ. Б, склад літ. Г, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 29.09.2017 позов задоволено, визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на нежитлові споруди - прибудову до кафе літ. А' , лазню-сауну літ. Б, склад літ. Г, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Судові витрати покладено на ОСОБА_1
ОСОБА_2 у порядку ст. 352 ч. 1 ЦПК України як особа, яка не брала участі в справі, в якій суд вирішив питання про її права, обов`язки та інтереси, оскаржила заочне рішення суду як незаконне та необґрунтоване. Наводить у скарзі такі доводи.
Рішенням суду порушено право власності апелянта на земельні ділянки з кадастровими номерами 2122785001:02:001:0007 і 2122785001:02:001:0008, частину з них (0,0033 га з першої ділянки і 0,0175 га з другої ділянки) безпідставно використовує ОСОБА_1 , якому згода на використання ділянок не надавалася, ділянки (їх частина) не вилучалися в апелянта.
ОСОБА_1 не звертався до компетентних державних органів з метою оформлення прав на самочинно збудоване майно, тому спір про право цивільне відсутній. Лалівська сільрада не є особою, яка порушила чи оспорює право позивача. Тому суд перебрав повноваження органів державної влади щодо оформлення прав на самочинно збудоване нерухоме майно.
Натомість саме майнові права апелянта порушені і він проти визнання за позивачем права власності на нерухомість, самочинно збудовану на земельній ділянці, яка не надавалася, заперечує. Позивач приховав від суду факт розташування будівель частково на земельних ділянках апелянта, не повідомив про це й відповідач.
ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, у позові - відмовити.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 29.03.2021 залучено Верхньокоропецьку сільську раду Мукачівського району Закарпатської області до участі в справі як правонаступника Лалівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача ОСОБА_1 адвоката Рижикова В.Г., який апеляцію не визнав та вказав на недоведеність ОСОБА_2 , яка не оплатила призначену за її клопотанням судову експертизу, підстав для апеляції, розглянувши після відновлення провадження справу за апеляцією за правилами ст. 372 ч. 2 ЦПК України за відсутності інших учасників процесу, обговоривши доводи учасників процесу, перевіривши матеріали справи, суд приходить до такого.
Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення або оспорювання саме її прав (ст. 4 ч. 1, ст. 19 ч. 1 ЦПК України), зазначене стосується як права на позов, так і права на апеляцію. Особа на власний розсуд здійснює своє право на захист і розпоряджається своїми цивільними та процесуальними правами (ст. 12 ч. 1, ст. 20 ч. 1 ЦК України, ст. 12 ч. 1, ст. 13 ч. 3 ЦПК України); особа зобов`язана належно довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, включно з обставинами, якими обґрунтовується право на позов, а у випадку оскарження рішення суду особою, яка не брала участі в справі, включно з обставинами, якими обґрунтовується право на апеляцію; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 12 ч.ч. 2, 3, 4, ст. 13 ч. 1, ст.ст. 76-81 ЦПК України).
Тож апелянт, подаючи в порядку ст. 352 ч. 1 ЦПК України скаргу, повинен довести наявність у нього права на її подання, наявність фактів і обставин, що свідчать про вирішення судом питання саме про його права і обов`язки, про порушення рішенням суду, ухваленим без залучення до участі в справі апелянта, його законних прав та інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що з наведених у позовній заяві підстав ОСОБА_1 посилаючись на положення ст.ст. 316-319, 328 ЦК України щодо набуття права власності, на положення ст. 376 ЦК України щодо самочинного будівництва, на інші норми законодавства, виходячи з необхідності захисту його права власності та вказуючи, що самочинним будівництвом не порушуються права інших осіб, просив визнати за ним право власності на нежитлові споруди - прибудову до кафе літ. А' , лазню-сауну літ. Б, склад літ. Г, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 2-5 т. 1).
З наявних на час апеляційного розгляду справи документів і матеріалів випливає також, що ОСОБА_1 01.03.2018 взяв у оренду земельну ділянку площею 0,0181 га з кадастровим номером 2122785000:10:105:0003, призначену для будівництва і обслуговування будівель закладів побутового обслуговування і розташовану в с. Лалово на автодорозі Мукачево - Куровичі, а 02.11.2018 купив цю земельну ділянку у Лалівської сільської ради та зареєстрував своє право власності на неї (а.с. 168-171, 173-179 т. 1). Із цих матеріалів випливає, що вказана земельна ділянка примикає до земельної ділянки ОСОБА_1 з кадастровим номером 2122785001:02:001:0004 та до земельних ділянок ОСОБА_2 з кадастровими номерами 2122785001:02:001:0007 і 2122785001:02:001:0008 (знаходиться між земельною ділянкою ОСОБА_1 і земельною ділянкою ОСОБА_2 ), на цій земельній ділянці позначені будівлі та споруди (а.с. 180 т. 1). Наявність земельної ділянки з кадастровим номером 2122785000:10:105:0003 зафіксована також у акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 08.05.2018 (а.с. 165-167 т. 1).
Апелянт ОСОБА_2 вказує на порушення визнанням права власності ОСОБА_1 на зазначені будівлі її права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 2122785001:02:001:0007 і 2122785001:02:001:0008, оскільки 0,0033 га з першої ділянки і 0,0175 га з другої ділянки безпідставно використовує під самочинно зведеними будівлями ОСОБА_1 .
На час апеляційного розгляду матеріали справи містили дані, які вказували на необхідність перевірки доводів учасників процесу та з`ясування відповідних обставин. Сприяючи учасникам процесу в реалізації їхніх процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, роз`яснюючи наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, враховуючи, що для з`ясування обставин, які мають значення в справі необхідні спеціальні знання в галузі науки, техніки, інженерного забезпечення землеустрою, розташування об`єктів нерухомості, будівництва, апеляційний суд роз`яснив, зокрема, апелянту ОСОБА_2 право клопотати про призначення відповідної судової експертизи.
16.07.2019 представник апелянта ОСОБА_2 адвокат Дубровська О.М. з метою з`ясування фактичних обставин справи та доказування апеляції заявила клопотання про призначення в справі судової інженерно-технічної експертизи з постановкою на її вирішення відповідних питань (а.с. 84-85 т. 1).
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 30.08.2019 у справі була призначена судова інженерно-технічна експертиза, що містить елементи земельно-технічної та будівельно-технічної експертиз, проведення якої було доручено обраному ініціатором клопотання судовому експерту Юзвенко Р.В. (СП Західно-Український експертно-консультаційний центр , вул. Головна, 119, м. Чернівці), оплату експертизи було покладено на ОСОБА_2 (а.с. 242-247 т. 2). Справу було направлено судовому експерту для виконання експертизи.
Призначенню експертизи передувало витребування необхідних для передбачуваного проведення судової експертизи документів і матеріалів ухвалами апеляційного суду від 06.08.2019 і від 22.08.2019 (а.с. 187-188 т. 1, а.с. 147-148 т. 2). Після призначення судової експертизи:
у зв`язку з надходженням клопотання судового експерта провадження у справі було поновлено ухвалою апеляційного суду від 04.11.2019 (а.с. 9-10 т. 3), клопотання судового експерта було задоволено ухвалою апеляційного суду від 18.11.2019 (а.с. 18-20 т. 3), витребувано додаткові необхідні для виконання експертизи документи і матеріали, залучено інженера-геодезиста та інженера-землевпорядника в якості спеціалістів для надання консультацій і безпосередньої технічної допомоги з використанням відповідного обладнання під час проведення судової інженерно-технічної експертизи, з урахуванням отримання документів і матеріалів провадження в справі на час виконання експертизи зупинено, справу направлено судовому експерту;
у зв`язку з надходженням клопотання судового експерта провадження у справі було знову поновлено ухвалою апеляційного суду від 24.03.2020 (а.с. 41 т. 3), клопотання судового експерта було задоволено ухвалою апеляційного суду від 08.07.2020 (а.с. 52-54 т. 3), витребувано додаткові необхідні для виконання експертизи документи і матеріали, з урахуванням отримання документів і матеріалів провадження в справі на час виконання експертизи зупинено, справу направлено судовому експерту.
У процесі підготовки до вирішення клопотання про призначення судової експертизи та у зв`язку із задоволенням клопотань судового експерта апеляційним судом були отримані та, відповідно, були надані судовому експерту компакт-диски з обмінними файлами, оригінали та копії документів, необхідних для виконання судової експертизи (правовстановлюючі документи щодо земельних ділянок, проектна і технічна документація із землеустрою щодо відповідних земельних ділянок, технічна та інвентаризаційна документація щодо об`єктів нерухомості тощо). Відповідна документація та матеріали складають близько половини першого тому справи, практично весь другий том справи (за винятком процесуальних документів та листування) та містяться частково і в третьому томі справи.
Таким чином, апеляційним судом у повній мірі були вжиті всі можливі заходи з метою одержання відповідних документів і матеріалів, всебічного з`ясування обставин, що мають значення в справі, сприяння учасникам процесу в реалізації їхніх процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків. Про рух справи, клопотання судового експерта, про отримані документи і матеріали апелянт ОСОБА_2 та її представник адвокат Дубровська О.М. були обізнані, заявою від 12.01.2021 сторона апелянта погодила продовження строку виконання експертизи по березень 2021 року через завантаженість судового експерта (а.с. 67-71 т. 3).
18.02.2021 цивільна справа з доданими до неї документами і матеріалами надійшла до апеляційного суду від судового експерта Юзвенко Р.В. при листі від 15.02.2021 № 29 у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 не оплатила виконання експертизи (а.с. 73-74 т. 3). З доданих до цього листа документів випливає, що 29.12.2020 судовий експерт при листі № 254 направив ОСОБА_2 датований цим днем рахунок № 152 на оплату до 02.02.2021 судової експертизи, вартість якої з урахуванням необхідних для виконання експертизи дій була визначена в сумі 26040,00 грн (а.с. 75, 76 т. 3).
Ухвалою апеляційного суду від 19.02.2021 провадження в справі було поновлено (а.с. 77 т. 3). В судовому засіданні 29.03.2021 було вирішено питання про залучення до участі в справі правонаступника відповідача.
Станом на 14.07.2021 докази оплати ОСОБА_2 судової експертизи до апеляційного суду не надходили, в судове засідання, призначене на цей день, апелянт ОСОБА_2 та її представник адвокат Дубровська О.М. будучи належно повідомленими про розгляд справи не з`явилися, клопотання від них не надходили.
Правомірність набуття права власності та володіння майном, оскільки протилежне прямо не випливає із закону або не встановлено судом, презюмуються; власник майна здійснює своє право відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; право власності є непорушним і підлягає захисту, так само підлягає захисту і речове право на чуже майно (ст. 41 Конституції України, ст.ст. 316, 317, 319, 321, 328, Глава 29, ст.ст. 396, 397 ЦК України).
Згідно з нормами ст.ст. 15, 16, 373, 386, 391 ЦК України, ст.ст. 78, 79, 90, 152, 153, 158 ЗК України, з іншими нормами законодавства, власник нерухомого майна, в тому числі, земельної ділянки, вправі вимагати захисту свого права власності, усунення перешкод у його здійсненні та не може бути позбавлений права на відповідний захист як такого. Водночас факт порушення права та підстави для його захисту повинні належно доводитися.
Розпорядившись своїми цивільними та процесуальними правами вільно, на власний розсуд, апелянт ОСОБА_2 не довела в належний процесуальний спосіб ані факту порушення її цивільного права, ані підстав для його захисту. Апеляційна скарга ОСОБА_2 на заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 29.09.2017 не ґрунтується на доказах, міркування про те, що з боку позивача ОСОБА_1 має місце порушення її права власності на земельні ділянки, а відтак і про незаконність через це рішення суду, є недопустимими в доказуванні припущеннями (ст. 81 ч. 6 ЦПК України).
За таких обставин, ОСОБА_2 не довела наявності в неї права апеляційного оскарження заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду від 29.09.2017, доказів про те, що таким вирішувалося питання про її цивільні права та обов`язки в справі немає. Належних підстав стверджувати, що такі права і обов`язки у ОСОБА_2 існували на відповідний час, існують на час розгляду справи за апеляцією і щодо таких прав і обов`язків є належні та допустимі докази, наразі немає. У контексті встановленого міркування Горват Л.Т. щодо обставин справи, порядку набуття позивачем прав на нерухоме майно тощо не мають правового значення в процесі саме за її апеляцією і не можуть слугувати підставами для задоволення скарги.
Отже, суд першої інстанції не вирішував питання про права і обов`язки ОСОБА_2 , остання не довела наявності у неї права на апеляцію, яку подала, тому підстав для перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції за цією апеляцією немає.
Суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося (ст. 362 ч. 1 п. 3, ч. 2 ЦПК України).
Відтак, оскільки наявність у ОСОБА_2 права на апеляційне оскарження рішення суду перевірялася і зазначені обставини були встановлені після відкриття апеляційного провадження, це провадження підлягає закриттю.
Керуючись ст. 258 ч. 2, ст. 260, ст. 352 ч. 1, ст. 362 ч. 1 п. 3, ч. 2, ст. 381 ч. 2 ЦПК України, апеляційний суд -
ухвалив:
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 29 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Верхньокоропецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області про визнання права власності на нерухоме майно - закрити.
У порядку ст. 96 ЦПК України повернути особам, які надали оригінали документів і матеріалів, із залишенням у справі копій цих документів і матеріалів:
Головному управлінню Держгеокадастру у Закарпатській області оригінали:
Технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 для комерційного використання в с. Лалово Лалівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, № 2122785001:02:001:0007;
Проекту землеустрою щодо відведення та зміни цільового призначення земельної ділянки, що перебуває у власності ОСОБА_3 в с. Лалово Лалівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, № 2122785001:02:001:0007;
Проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки ПП ОСОБА_1 в с. Лалово Мукачівського району Закарпатської області;
Технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ПП ОСОБА_1 для комерційного використання (обслуговування кафе) в с. Лалово Мукачівського району Закарпатської області, № 2122785001:02:001:0004;
Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування в с. Лалово на автодорозі Мукачево-Куровичі, поворот на с. Пістрялово, Лалівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області;
Комунальному підприємству Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки :
оригінал інвентаризаційної справи № 15035 на майновий комплекс в с. Лалово (на автодорозі Куровичі-Мукачево): кафе; лазня-сауна ( ОСОБА_1 );
ОСОБА_1 :
оригінал договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 17.07.2006 приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Тромпак Н.В. за реєстровим № 1384 (бланки ВСХ № 100993 і ВСХ № 100994);
оригінал проектної документації на будівельний об`єкт - сауна, шифр об`єкту 03-48-05 від 19.07.2005, виданої Державним проектним підприємством Архітектура ;
оригінал Технічного паспорту на нежитлові будівлі комерційного призначення (кафе, лазня-сауна) від 21.03.2016, виданого КП Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки ;
засвідчену копію зведеного акту вартості будівель і споруд ПП ОСОБА_1 (с. Лалово, автодорога Куровичі-Мукачево).
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повне судове рішення складене 19 липня 2021 року.
Судді
Суд | Закарпатський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.07.2021 |
Оприлюднено | 22.07.2021 |
Номер документу | 98469628 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Закарпатський апеляційний суд
Кондор Р. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні