Ухвала

від 14.07.2021 по справі 2-85/10

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

14 липня 2021 року

м. Київ

справа № 2-85/10

провадження № 61-4762св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

за позовом ОСОБА_1

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Харківська міська рада, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

третя особа - Департамент реєстрації Харківської міської ради,

за зустрічним позовом ОСОБА_5

позивач - ОСОБА_5 ,

відповідачі: ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Дзержинської районної у місті Харкові ради, ОСОБА_1 , Відділ громадянства та реєстрації фізичних осіб Дзержинського районного відділу Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Харківській області, Публічне акціонерне товариства Правекс-Банк ,

розглянув заяву судді Карпенко Світлани Олексіївни про самовідвід у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа - Департамент реєстрації Харківської міської ради, про скасування рішення виконкому, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, договору дарування, поновлення порушеного права користування житловим приміщенням, повернення квартири в комунальну власність, вселення та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , Виконавчого комітету Дзержинської районної у місті Харкові ради, ОСОБА_1 , Відділу громадянства та реєстрації фізичних осіб Дзержинського районного відділу Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Харківській області, Публічного акціонерного товариства Правекс-Банк про визнання добросовісним набувачем нерухомого майна, визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зобов`язання зняти з реєстрації за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 03 вересня 2019 року у складі судді Штих Т. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Кругової С. С., Пилипчук Н. П.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2006 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Дзержинської районної ради міста Харкова, Відділу реєстрації актів цивільного стану Харківського районного управління юстиції Харківської області, ОСОБА_1 про спонукання укласти договір житлового найму та проведення державної реєстрації, посилаючись на те, що вона тривалий час проживала у квартирі АДРЕСА_1 ) однією сім`єю без реєстрації шлюбу з квартиронаймачем - ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Син ОСОБА_8 - ОСОБА_1 у АДРЕСА_2 не проживає, тому втратив право користування цією квартирою. Враховуючи викладене, ОСОБА_2 просила: зобов`язати Виконавчий комітет Дзержинської районної ради міста Харкова укласти з нею договір житлового найму Квартири № 259; визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування Квартирою № НОМЕР_1 та анулювати його реєстрацію в цій квартирі; зобов`язати Відділ реєстрації актів цивільного стану Харківського районного управління юстиції Харківської області зареєструвати місце її проживання у вказаній квартирі; зобов`язати Відділ реєстрації актів цивільного стану Харківського районного управління юстиції Харківської області анулювати реєстрацію постійного місця проживання ОСОБА_8 в АДРЕСА_2 у зв`язку з його смертю.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 08 грудня 2006 року позов ОСОБА_2 задоволено. Зобов`язано Виконавчий комітет Дзержинської районної ради міста Харкова укласти з ОСОБА_2 договір житлового найму Квартири № 259. Зобов`язано Відділ реєстрації актів цивільного стану Харківського районного управління юстиції Харківської області провести державну реєстрацію ОСОБА_2 в АДРЕСА_2 . Визнано ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - Квартирою № 259. Зобов`язано Відділ реєстрації актів цивільного стану Харківського районного управління юстиції Харківської області анулювати реєстрацію постійного місця проживання ОСОБА_1 в Квартирі № 259. Зобов`язано Відділ реєстрації актів цивільного стану Харківського районного управління юстиції Харківської області анулювати реєстрацію постійного місця проживання ОСОБА_8 в АДРЕСА_2 у зв`язку з його смертю.

За заявою ОСОБА_1 ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 26 червня 2007 року заочне рішення цього суду від 08 грудня 2006 року було скасоване і справу призначено до нового розгляду в загальному порядку.

У серпні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом , який уточнив у процесі розгляду справи, до Харківської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа - Департамент реєстрації Харківської міської ради, про скасування рішення виконкому, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, договору дарування, поновлення порушеного права користування житловим приміщенням, вселення, посилаючись на те, що на підставі заочного рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 08 грудня 2006 року Виконавчим комітетом Дзержинської районної у місті Харкові ради 19 грудня 2007 року було укладено з ОСОБА_2 договір житлового найму Квартири № 259 та ОСОБА_2 приватизувала її на своє ім`я, а його було знято з реєстрації. Оскільки вказане заочне рішення було скасоване ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 26 червня 2007 року, то він незаконно був позбавлений єдиного житла. 01 квітня 2008 року йому стало відомо про те, що за договором купівлі-продажу від 29 грудня 2006 року ОСОБА_2 продала АДРЕСА_2 ОСОБА_4 , за договором купівлі-продажу від 19 лютого 2007 року ОСОБА_4 продала АДРЕСА_2 ОСОБА_3 , за договором дарування від 11 вересня 2007 року ОСОБА_3 подарувала АДРЕСА_2 ОСОБА_6 , а за договором купівлі-продажу від 11 жовтня 2007 року ОСОБА_6 продав АДРЕСА_2 ОСОБА_5 . Зазначені договори були укладені з порушенням вимог чинного законодавства, так як заочне рішення, на підставі якого спірна квартира перейшла в користування ОСОБА_2 , було скасоване. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив:

- скасувати рішення Виконавчого комітету Дзержинської районної в місті Харкові ради від 19 грудня 2006 року № 188/14 про укладення з ОСОБА_2 договору житлового найму Квартири № 259;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу Квартири № 259, укладений 29 грудня 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , повернути сторони в первісний стан;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу Квартири № 259, укладений 19 лютого 2007 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , повернути сторони в первісний стан;

- визнати недійсним договір дарування Квартири № 259, укладений 11 вересня 2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , повернути сторони в первісний стан;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу Квартири № 259, укладений 11 жовтня 2007 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , повернути сторони в первісний стан;

- поновити його порушене право користування Квартирою № НОМЕР_1 ;

- вселити його у АДРЕСА_2 .

Ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 08 серпня 2007 року позовну заяву ОСОБА_1 об`єднано в одне провадження з позовом ОСОБА_2 .

Ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 11 травня 2010 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду.

У червні 2010 року ОСОБА_5 звернулася до суду із зустрічним позовом, який уточнила у процесі розгляду справи, до ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , виконавчого комітету Дзержинської районної у місті Харкові ради, ОСОБА_1 , відділу громадянства та реєстрації фізичних осіб Дзержинського районного відділу Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Харківській області, Публічного акціонерного товариства Правекс-Банк (далі - ПАТ Правекс-Банк ) про визнання добросовісним набувачем нерухомого майна, визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зобов`язання зняти з реєстрації, посилаючись на те, що вона є добросовісним набувачем АДРЕСА_2 , так як набула право власності на неї за договором купівлі-продажу від 11 жовтня 2007 року, укладеним між нею та ОСОБА_6 . На час укладення цього договору не існувало заборон або обмежень щодо вказаного нерухомого майна. Квартира № 259 вибула з володіння Виконавчого комітету Дзержинської районної у місті Харкові ради з його відома, а ОСОБА_1 ніколи не був власником цього майна. Враховуючи викладене, ОСОБА_5 просила:

- визнати дійсним договір купівлі-продажу Квартири № 259, укладений 11 жовтня 2007 року між нею та ОСОБА_6 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Яновою О. Е.;

- визнати її добросовісним набувачем нерухомого майна - Квартири № НОМЕР_1 за вищевказаним договором;

- визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - Квартирою № НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Відділ громадянства та реєстрації фізичних осіб Дзержинського районного відділу Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Харківській області вжити необхідні заходи для зняття з реєстрації ОСОБА_1 у АДРЕСА_2 .

Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 28 липня 2010 року у складі судді Гайдук Л. П. позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано рішення Виконавчого комітету Дзержинської районної у місті Харкові ради від 19 грудня 2006 року № 188/14 про укладення з ОСОБА_2 договору житлового найму Квартири № 259. Визнано свідоцтво про право власності на житло - НОМЕР_2 № НОМЕР_1 від 29 грудня 2006 року на ім`я ОСОБА_2 недійсним. Визнано недійсним договір купівлі-продажу Квартири № 259 від 29 грудня 2006 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , повернуто сторони у первісний стан. Визнано недійсним договір купівлі-продажу Квартири № 259 від 19 лютого 2007 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , повернуто сторони у первісний стан. Визнано недійсним договір дарування Квартири № 259 від 11 вересня 2007 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , повернуто сторони у первісний стан. Визнано недійсним договір купівлі-продажу продажу Квартири № 259 від 11 жовтня 2007 року , укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , повернуто сторони у первісний стан. Поновлено порушене право ОСОБА_1 на користування Квартирою № НОМЕР_1 та вселено його у вказане житлове приміщення. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 19 жовтня 2010 року у складі колегії суддів Бобровського В. В., Шевченко Н. Ф., Кокоші В. В. апеляційні скарги ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ПАТ Правекс-Банк задоволено частково, рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 28 липня 2010 року скасовано та ухвалено нове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Позов ОСОБА_5 задоволено частково. Визнано ОСОБА_5 добросовісним набувачем Квартири № 259 на підставі договору купівлі-продажу від 11 жовтня 2007 року, укладеного між нею та ОСОБА_6 , посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 3940. В задоволенні інших вимог ОСОБА_5 відмовлено.

Рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 липня 2012 року у складі колегії суддів Сімоненко В. М., Амеліна В. І., Дербенцевої Т. П., Карпенко С. О., Юровської Г. В. касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 28 липня 2010 року та рішення Апеляційного суду Харківської області від 19 жовтня 2010 року скасовано, ухвалено нове рішення. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано рішення виконкому Дзержинської районної у місті Харкові ради від 19 грудня 2006 року № 188/14 про укладення з ОСОБА_2 договору житлового найму Квартири № 259. Визнано недійсним свідоцтво від 29 грудня 2006 року про право власності ОСОБА_2 на АДРЕСА_2 . Визнано недійсним договір купівлі-продажу Квартири № 259 від 29 грудня 2006 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , сторони повернуто у первісний стан. Визнано недійсним договір купівлі-продажу Квартири № 259 від 19 лютого 2007 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , сторони повернуто у первісний стан. Визнано недійсним договір купівлі-продажу Квартири № 259 від 11 вересня 2007 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , сторони повернуто у первісний стан. Визнано недійсним договір купівлі-продажу Квартири № 259 від 19 жовтня 2007 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , сторони повернуто у первісний стан. Вселено ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 . В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 листопада 2016 року у складі колегії суддів Дем`яносова М. В., Іваненко Ю. Г., Леванчука А. О., Ситнік О. М., Ступак О. В. касаційну скаргу ОСОБА_7 задоволено частково. Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 28 липня 2010 року, рішення Апеляційного суду Харківської області від 19 жовтня 2010 року та рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 липня 2012 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

У квітні 2018 рокуОСОБА_1 подав до Дзержинського районного суду міста Харкова уточнену позовну заяву, в якій послався на те, що за договором купівлі-продажу від 16 вересня 2011 року ОСОБА_5 продала АДРЕСА_2 ОСОБА_7 . Тому, окрім раніше заявлених позовних вимог до Харківської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 зазначив відповідачем ОСОБА_7 та просив:

- визнати недійсним свідоцтво від 29 грудня 2006 року про право власності ОСОБА_2 на АДРЕСА_2 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу Квартири № 259, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , повернути сторони в первісний стан;

- захистити його житлові права шляхом повернення Квартири № 259 в комунальну власність територіальної громади в особі Харківської міської ради.

Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 03 вересня 2019 року, з урахуванням ухвали цього суду від 12 вересня 2019 року про виправлення описок, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано рішення виконкому Дзержинської районної в місті Харкові ради від 19 грудня 2006 року № 188/14 про укладення з ОСОБА_2 договору житлового найму Квартири № 259. Визнано недійсним свідоцтво від 29 грудня 2006 року про право власності ОСОБА_2 на АДРЕСА_2 . Визнано недійсним договір купівлі-продажу Квартири № 259 від 29 грудня 2006 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , сторони повернуто у первісний стан. Визнано недійсним договір купівлі-продажу Квартири № 259 від 19 лютого 2007 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , сторони повернуто у первісний стан. Визнано недійсним договір дарування Квартири № 259 від 11 вересня 2007 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , сторони повернуто у первісний стан. Визнано недійсним договір купівлі-продажу Квартири № 259 від 19 жовтня 2007 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , сторони повернуто у первісний стан. Визнано недійсним договір купівлі-продажу Квартири № 259 від 16 вересня 2011 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , сторони повернуто у первісний стан. Вселено ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 . В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Постановою Харківського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишено без задоволення, а рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 03 вересня 2019 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 - без змін.

10 березня 2020 року ОСОБА_7 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 03 вересня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Дзержинського районного суду міста Харкова.

13 травня 2020 року справа № 2-85/10 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 червня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Автоматизованою системою документообігу суду 06 липня 2021 року для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого - Фаловської І. М., суддів: Ігнатенко В. М., Карпенко С. О., Мартєв С. Ю., Стрільчук В. А. (суддя-доповідач).

Згідно з частиною четвертою статті 37 ЦПК України суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції.

З підстав, зазначених, зокрема у статті 37 ЦПК України, суддя зобов`язаний заявити самовідвід (частина перша статті 39 цього Кодексу).

Зважаючи на те, що суддя Верховного Суду Карпенко С. О. брала участь у вирішенні цієї справи в суді касаційної інстанції, названа суддя заявила самовідвід.

Відповідно до частин першої, другої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

З врахуванням викладеного Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про обґрунтованість заявленого суддею Карпенко С. О. самовідводу та необхідність його задоволення.

Керуючись статтями 37, 39, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву про самовідвід судді Карпенко Світлани Олексіївни від участі в розгляді Верховним Судом цивільної справи № 2-85/10 за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа - Департамент реєстрації Харківської міської ради, про скасування рішення виконкому, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, договору дарування, поновлення порушеного права користування житловим приміщенням, повернення квартири в комунальну власність, вселення та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , виконавчого комітету Дзержинської районної у місті Харкові ради, ОСОБА_1 , відділу громадянства та реєстрації фізичних осіб Дзержинського районного відділу Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Харківській області, Публічного акціонерного товариства Правекс-Банк про визнання добросовісним набувачем нерухомого майна, визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зобов`язання зняти з реєстрації за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 03 вересня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року.

Передати цивільну справу № 2-85/10 для здійснення повторного автоматичного розподілу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

ГоловуючийІ. М. Фаловська Судді:В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв В. А. Стрільчук