Ухвала

від 19.07.2021 по справі 554/3072/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

19 липня 2021 року

м. Київ

справа № 554/3072/19

провадження № 61-11178ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,

вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельна компанія ЮЛіС на постанову Полтавського апеляційного суду від 03 червня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельна компанія Юліс до ОСОБА_1 , третя особа - Комунальне підприємство Житлово-експлуатаційна організація № 2 Полтавської міської ради, про стягнення майнової шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельна компанія ЮЛіС (далі - ТОВ Торговельна компанія Юліс ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, про стягнення з останньої на свою користь 81 915,00 грн майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ ТК ЮЛіС на підставі договору оренди від 01 січня 2018 року № 1, укладеного між ТОВ ТК ЮЛіС та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 , користується нежитловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 , з метою провадження господарської діяльності (магазин канцтоварів). 02 грудня 2018 року близько 14 год 00 хв приміщення магазину за даною адресою було затоплено, а саме було виявлено значне затоплення приміщення: обвалилася значна частина стелі (під квартирою в„– 5 ), на підлозі стояла вода (товщиною близько 10 см), залиті товари, комп`ютери та техніка, меблі. З метою збереження майна, припинення потоку води та встановлення можливих винних осіб, близько 16 год 00 хв була викликана патрульна поліція, та здійснено обхід квартир другого поверху з проханням до мешканців перевірити, чи не з їх квартир було здійснено затоплення. Мешканців квартири в„– 5 вдома не було. Після телефонного дзвінка, ОСОБА_4 , прізвище якої зазначено зі слів сусідів та яка нібито є власницею квартири, прибула на місце та відмовилася спілкуватися із працівниками ТОВ ТК Юліс , а також відмовилася надати працівнику поліції дозвіл на огляд приміщення, впустивши їх тільки до коридору, мотивуючи тим, що нібито в іншій частині квартири у неї сухо. 03 грудня 2018 року ТОВ ТК ЮЛіС звернулося до КП ЖЕО-2 з проханням направити відповідного спеціаліста з метою складення акту обстеження нежитлового приміщення, в якому сталося затоплення.

04 грудня 2018 року комісією КП ЖЕО-2 було здійснене обстеження затопленого приміщення та складений відповідний акт, яким встановлено, що приміщення магазину ТОВ ТК ЮЛіС по АДРЕСА_2 підтоплене з вище розташованої квартири в„– 5 . З метою встановлення розміру заподіяної шкоди ТОВ ТК ЮЛіС замовило незалежну оцінку вартості матеріального збитку суб?єкту оціночної діяльності. Відповідно до звіту про незалежну оцінку вартості майнового збитку від 18 грудня 2018 року, затвердженого суб?єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 , вартість майнового збитку, завданого ТОВ ТК ЮЛІС становить 81 915,00 грн, які просив стягнути з відповідача, яка є власником квартири АДРЕСА_1 .

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 25 лютого 2021 року позов ТОВ ТК Юліс задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ ТК ЮЛіС у відшкодування майнової шкоди 81 915,00 грн, судові витрати. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 03 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Октябрського районного суду м. Полтави від 25 лютого 2021 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ ТК Юліс до ОСОБА_1 , третя особа - КП ЖЕО № 2 , про стягнення майнової шкоди відмовлено. Стягнуто з ТОВ ТК Юліс на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у розмірі 2 888,50 грн.

У липні 2021 року ТОВ ТК Юліс засобами поштового зв`язку звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Полтавського апеляційного суду від 03 червня 2021 року у вищевказаній справі, в якій посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення грошових сум визначається сумою, яка стягується.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у цій справі становить 81 915,00 грн, яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн х 100 = 227 000,00 грн).

Отже, зазначена справа є малозначною в силу вимог закону, яким, за загальним правилом, виключається можливість перегляду ухвалених у ній судових рішень судом касаційної інстанції.

Касаційна скарга містить посилання на те, що судові рішення у цій малозначній справі оскаржуються до суду касаційної інстанції на підставі підпункту а пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема заявник зазначає, що справа має фундаментальне значення для формування практики, а саме при розгляді спірних правовідносин, що виникли у зв`язку з відшкодуванням шкоди, завданої залиттям суди не врахували висновок Верховного Суду у постановах: від 27 грудня 2019 року у справі № 686/11256/16-ц, від 27 травня 2021 року у справі № 761/12945/19, переклавши обов`язок доказування вини заподіювача шкоди у деліктних правовідносинах на позивача .

Зазначені доводи Суд відхиляє, оскільки зі змісту оскаржуваної постанови апеляційного суду убачається, що невідповідність акта обстеження приміщення, на підставі якого позивач просив стягнути з відповідача на свою користь шкоду Правилам утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженим наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, оскільки він не містить відомостей щодо характеру залиття; осіб, які допустили таке залиття. Таким чином, доводи касаційної скарги про те, що у цій малозначній справі наявні підстави, визначені підпунктом а пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України є безпідставними.

Інших посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга не містить.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію суду права , що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Верховний Суд урахував, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі Azyukovska v. Ukraine (рішення від 09 жовтня 2018 року Азюковська проти України ).

Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки заявником подано касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, а обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не підтвердились, то відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельна компанія ЮЛіС на постанову Полтавського апеляційного суду від 03 червня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельна компанія Юліс до ОСОБА_1 , третя особа - Комунальне підприємство Житлово-експлуатаційна організація № 2 Полтавської міської ради, про стягнення майнової шкоди відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик