Постанова

від 20.07.2021 по справі 183/7536/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5852/21 Справа № 183/7536/18 Суддя у 1-й інстанції - Сорока О. В. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів - Куценко Т.Р., Макарова М.О.

при секретарі - Кругман А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2021 року по справі за позовом виконуючого обов`язки керівника Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , державного реєстратора Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Гергеля Сергія Володимировича, Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання незаконним розпорядження Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області №1772 від 21 грудня 2005 року «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю) та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки на території Василівської сільської ради, колишнє АВОП «Самарське» , в частині передачі земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у власність ОСОБА_1 ; визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Гергеля Сергія Володимировича №39718245 від 16 лютого 2018 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1223281000:01:072:1006, площею 10,367 га, за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за ОСОБА_1 ; витребування із незаконного володіння ОСОБА_1 земельної ділянки, загальною площею 10,367 га, кадастровий номер 1223281000:01:072:1006, що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області у власність держави в особі Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2018 року виконуючий обов`язки керівника Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, діючи в інтересах в інтересах держави в особі Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , державного реєстратора Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Гергеля С.В., Новомосковської районної державної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання розпорядження незаконним, скасування рішення державного реєстратора, витребування земельної ділянки площею 10,637 га, мотивуючи його тим, що вивченням стану дотримання законодавства у сфері земельних відносин на території Новомосковського району Дніпропетровської області місцевою прокуратурою встановлено, що 13 лютого 2018 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 10,637га, кадастровий номер 1223281000:01:072:1006, що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Зазначав, що відповідно до відомостей Державного реєстру право власності на зазначену земельну ділянку виникло у ОСОБА_1 на підставі розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації №1772 від 21 грудня 2005 року.

Вказував, що згідно відповіді Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області №02-11-1367/0/327-18 від 19 квітня 2018, розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації №1772 від 21 грудня 2005 року Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю) та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки на території Василівської сільської ради, колишнє АВОП Самарське , приймалося, однак ОСОБА_1 , як особа, якій передається земельна ділянка (пай) у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, не зазначена, та відведення земельної ділянки такій особі не проводилося.

Наголошував на підроблення документу - розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації №1772 від 21 грудня 2005 року, відповідно до вимог ст.393 ЦК України є підставою для визнання його незаконним.

Посилаючись на те, що скасуванню підлягає і рішення державного реєстратора Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Гергеля С.В. №39718243 від 16 лютого 2018 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1223281000:01:072:1006, площею 10,367 га, за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за ОСОБА_1 , оскільки таке рішення прийняте на підставі підробленого документу, а спірна земельна ділянка повинна бути витребувана із незаконного володіння ОСОБА_1 у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, просив суд ухвалити рішення, яким визнати незаконним розпорядження Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області №1772 від 21 грудня 2005 року «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю) та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки на території Василівської сільської ради, колишнє АВОП «Самарське» , в частині передачі земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у власність ОСОБА_1 ; визнати протиправним та скасування рішення державного реєстратора Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Гергеля С.В. №39718245 від 16 лютого 2018 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1223281000:01:072:1006, площею 10,367 га, за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за ОСОБА_1 ; витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку, загальною площею 10,367 га, кадастровий номер 1223281000:01:072:1006, що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області у власність держави в особі Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Гергеля С.В. №39718243 від 16 лютого 2018 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1223281000:01:072:1006, площею 10,367 га, за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за ОСОБА_1 . Витребувано із незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку, загальною площею 10,637 га, кадастровий номер 1223281000:01:072:1006, що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району у власність держави в особі Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області. Вирішено питання стосовно судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 , зазначаючи, що рішення постановлене з порушенням норм матеріального й процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі .

Апеляційна скарга мотивована тим, що їй на законних підставах перейшло право власності на земельну ділянку, позов подано неналежною особою, в матеріалах справи відсутні докази того, що спірна земельна ділянка перебувала чи відносилась до державної власності, позов є недоведеним.

22 червня 2021 року керівник Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, діючи в інтересах держави в особі Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Наголошував на тому, що резервний фонд земель перебуває у державній власності й призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням. Спірна земельна ділянка належить державі. Доводи апеляційної скарги є надуманими.

Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів не находить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 13 лютого 2018 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 10,637 га, кадастровий номер 1223281000:01:072:1006, що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1487596912232.

Підставою виникнення права власності, згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно… за №135090983 від 21 серпня 2018 року, є розпорядження Новомосковської районної державної адміністрації №1772 від 21 грудня 2005 року (т.1 а.с.15-16).

Суду надано копію розпорядження голови Новомосковської райдержадміністрації №1772 від 21 грудня 2005 року Про відведення в натурі (на місцевості) земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю) та видачу державних актів про право власності на земельні ділянки на території Василівської сільської ради, колишнє АВОП Самарське , до якого міститься додаток з переліком осіб, яким передавалися такі земельні ділянки. Серед переліку таких осіб прізвище ОСОБА_1 відсутнє (т.1 а.с.13,14).

Відповідно до інформації ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області відділ у Новомосковському районі за вихідним №-4-0.23-449/110-18 від 23 серпня 2018 року - земельна ділянка, кадастровий номер 1223281000:01:072:1006, розташована за межами населеного пункту, межі населеного пункту не змінювалися. Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, цільове призначення не змінювалося; кадастровий номер присвоєно за результатами проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Новомосковського району (т.1 а.с.19).

З витягу з ЄРДР від 19 квітня 2018 року вбачається, що до єдиного реєстру досудових розслідувань 19 квітня 2018 року внесене кримінальне провадження за №42018041500000092 щодо використання невідомою особою завідомо підробленого документу, рішення Новомосковської райдержадміністрації; оформлення права власності на земельні ділянки державної власності, чим спричинили збитки державі, за ч.4 ст.358 КК України (т.1 а.с.17).

До суду скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.4 ст.358 КК України (т.1 а.с.74-78).

Копія реєстраційної справи №1487596912232, відносно громадянки ОСОБА_1 , державним реєстратором Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Гергелем С.В. направлена прокурору Новомосковської місцевої прокуратури (т.1 а.с.18).

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1223281000:01:072:1006, за ОСОБА_1 зареєстровано державним реєстратором Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області на підставі розпорядження Новомосковської районної державної адміністрації за №1772 від 21 грудня 2005 року, однак серед переліку осіб, яким цим розпорядженням передавалися земельні ділянки із земель колишнього АВОП Самарське , прізвище ОСОБА_1 відсутнє.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача ОСОБА_1 не виникло право власності або право користування спірною земельною ділянкою. Також, судом встановлена відсутність внутрішньої волі розпорядника спірної земельної ділянки на передачу її у власність саме ОСОБА_1 . В зв`язку з чим, у відповідності до приписів ст.152 ЗК України, ст.387 ЦК України, спірна земельна ділянка повинна бути витребувана у відповідача ОСОБА_1 на користь держави.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно з положеннями статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

Загальні положення про право власності викладені у главі 23 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина 1 статті 317 ЦК України). Згідно з частинами 1-3 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Володіння - це фактичне, законне або протиправне перебування майна у конкретної фізичної чи юридичної особи, це контроль, господарське панування над річчю. Правомочність володіння розуміє під собою можливість мати (утримувати) в себе певне майно (фактично панувати над ним, зараховувати на свій баланс і под.).

Положеннями статті 321 ЦК України встановлено принцип непорушності права власності, відповідно до якого ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі статтями 116,118 ЗК України є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 2 ст.373 ЦК України передбачено, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно з частинами першою, другою статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Поняття земельної ділянки як об`єкта права власності визначено у частині першій статті 79 ЗК України як частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ч. 4 ст.122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, означених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Матеріалами справи підтверджено факт того, що розпорядженням голови Новомосковської райдержадміністрації № 772 від 21 грудня 2005 року Про відведення в натурі (на місцевості) земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю) та видачу державних актів про право власності на земельні ділянки на території Василівської сільської ради, колишнє АВОП Самарське , земельна ділянка відповідачу не передавалась.

Доводи апеляційної скарги цей факт не спростовують.

Згідно з п.п.13 п.4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Дніпропетровської області.

Відповідно до п.6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25 грудня 2015 року, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком (далі за текстом - Порядок №1127).

Пунктом 7 вказаного Порядку визначено, що для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

У разі, коли оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.

Статтею 16 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі за текстом - Закон №1952-1V) передбачено, що при прийнятті заяв у паперовій формі обов`язково виготовляються електронні копи документів, поданих заявником для проведення реєстраційних дій. Електронні копії документів виготовляються шляхом сканування з подальшим їх розміщенням у Державному реєстрі прав.

Реєстраційна справа формується у паперовій та електронній формі після відкриття розділу на об`єкт нерухомого майна у Державному реєстрі прав та внесення до нього відомостей про речові права на нерухоме майно обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав та зберігається протягом всього часу існування об`єкта Реєстраційній справі присвоюється реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна.

Реєстраційна справа включає документи у паперовій та електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру

Документи, на підставі яких проведено реєстраційні дії та які підлягають поверненню заявнику, зберігаються у реєстраційній справі у формі електронних копій документів, виготовлених шляхом сканування під час проведення реєстраційних дій (ст.17 Закону №1952-IV).

Згідно з ч.І ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні інтереси.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що рішення державного реєстратора області Гергеля С.В. про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1223281000:01:072:1006 за №39718243 від 16 лютого 2018 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки документами, наявними в матеріалах справи, спростовано факт автентичності та достовірності такого документу.

В порушення ст.ст.116,118 ЗК України ОСОБА_1 з відповідною заявою про надання їй дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення не зверталася, дозволу на розроблення такого проекту землеустрою не отримувала.

Також, як було встановлено судом першої інстанції, проектна документація щодо відведення спірної земельної ділянки ОСОБА_1 не розроблялася, в порядку, встановленому ст.186-1 ЗК України, проект землеустрою не погоджувався.

А отже й рішення відповідного органу щодо передачі у власність спірної земельної ділянки не приймалося.

Набуття права власності на земельну ділянку без визначеної законом (частиною першою статті 116 ЗК України) підстави є неправомірним.

Висновок суду першої інстанції про те, що у розпорядника спірної земельної ділянки була відсутня внутрішня воля на передачу її у власність ОСОБА_1 , є вірним та обґрунтованим, а тому у зв`язку з цим у ОСОБА_1 не виникло прав власності або користування спірною земельною ділянкою.

Статтею 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Відповідно до ст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Задовольняючи частково позовні вимоги керівника Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, що у відповідності до приписів ст.152 ЗК України, ст.387 ЦК України, земельна ділянка повинна бути витребувана у відповідача на користь держави.

Посилання апелянта, що прокурор є неналежним позивачем, оскільки може представляти інтереси держави у суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом, а розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави у суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки як вбачається з матеріалів справи, при постановлені оскаржуваного рішення суду, судом першої інстанції було проаналізовано чинне законодавство та підстави для представництва прокуратурою інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Також, у матеріалах справи міститься лист про намір вжиття прокурором представницьких повноважень шляхом подачі позову та відповіді відділу у Новомосковському районі Головного управління Дежгеокадастру у Дніпропетровській області, до якого місцева прокуратура неодноразово зверталася з приводу встановленого порушення та з метою отримання необхідної інформації.

Однак, навіть після виявлення прокуратурою порушення вимог законодавства, жодних заходів Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області та його відділом вжито не було.

А тому прокуратурою дотримано при пред`явленні позову вимоги ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» .

Будь-яких заперечень з боку Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з цього приводу не надходило.

Твердження апелянта, що з даним позовом прокуратура звернулась в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, права якого фактично жодним чином не порушені, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка з цільовим призначенням: землі сільськогосподарського призначення, форма власності земельної ділянки визначена, як державна.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи про те, що суд не дав оцінки наданим нею доказам, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенні, а рішення суду має бути залишено без змін.

Керуючись ст.ст.374,375,382-384 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Куценко Т.Р.

Макаров М.О.