Постанова

від 21.07.2021 по справі 400/4562/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/4562/19 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Косцової І.П.,

суддів - Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Надра Експорт на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Надра Експорт до Державного Підприємства Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№83) , Державної служби геології та надр України, за участю третьої особи: Міністерства юстиції України про скасування наказу та спеціального дозволу на користування надрами,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю Надра Експорт звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 27 червня 2019 року №206 в частині внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №4776 від 18 листопада 2008 року, виданого Державному підприємству Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 83) , а також скасувати зазначений спеціальний дозвіл в частині змін, внесених оскаржуваним наказом.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що у 2017 році Товариством розпочато процедуру отримання спеціального дозволу на користування надрами Північної ділянки Костянтинівського родовища. Зокрема, здійснено апробацію запасів надр та виконано інші дослідні роботи.

13.03.2018 року Державна Служба здійснила реєстрацію робіт і досліджень Товариства, пов`язаних з геологічним вивченням надр (форма №3-гр), що свідчить про те, що Північна ділянка Костянтинівського родовища на час реєстрації не була надана в користування іншим фізичним чи юридичним особам та не перетинається з земельними ділянками інших надрокористувачів.

Уклавши у квітні 2018 року відповідну угоду на виконання робіт з ТОВ Естімешн Солюшнз , Товариство отримало звіт з попередньої геолого-економічної оцінки запасів Північної ділянки та відповідно до вимог постанови КМ від 22.12.1994 року №865, подало на затвердження матеріали до Державної комісії по запасам корисних копалин.

21.08.2018 року Державна комісія по запасам корисних копалин на своєму засіданні розглянула подані матеріали та затвердила їх протоколом №4481.

Між тим, у листопаді 2019 року позивач дізнався, що спірним наказом Державної Служби до спеціального дозволу на користування надрами, виданого ДП Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 83) , внесені зміни, внаслідок яких повністю змінені географічні координати земельної ділянки, яка надана в користування ДП, що, в свою чергу, потягло за собою збільшення її площі та перетин з земельною ділянкою, на якій ТОВ Надра Експорт здійснило розвідування надр. На думку позивача, внесенням змін до спеціального дозволу на користування надрами ДП Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 83) , Державна Служба порушила Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду 20 липня 2020 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки ДП ПДКВСУ №83 для користування було передане все Костянтинівське родовище, що підтверджується наявністю в спеціальному дозволі на користування надрами посилання на протокол Державної комісії по запасам корисних копалин СРСР від 16 серпня 1972 р. № 6620 та протокол Науково-технічної ради Державної геологічної служби від 24 грудня 2008 року №215, відповідач, видаючи спірний наказ, лише виправив помилкові географічні дані, які були приведені у відповідність з даними протоколів.

Крім того судом зазначено, що вчинення дій, направлених на отримання спеціального дозволу на користування надрами Північної ділянки Костянтинівського родовища саме по собі не тягне для позивача виникнення будь-яких прав і тільки після отримання спеціального дозволу на користування надрами у позивача виникне законне право на ділянку надр.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на невірне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, Товариство просить скасувати його та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування наведених в апеляційній скарзі доводів апелянт зазначив, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги доводи Товариства про те, що в порушення норм діючого законодавства Державне підприємство не здійснило геологічне вивчення Костянтинівського родовища ґрунтів та не подало до ДЗК звіт з геолого-економічної оцінки запасів, а відтак, у Державної служби були відсутні будь-які дані про геолого-економічне дослідження та про реєстрацію Форми №3-гр ДП Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 83) .

Апелянт стверджує, що оскаржуваним наказом було порушено його право на отримання спеціального дозволу без аукціону, а суд першої інстанції під час розгляду справи поверхово застосував окремі норми Порядку №615, без врахування інших нормативно-правових актів та їх системного тлумачення.

У відзивах на апеляційну скаргу Державне Підприємство та Міністерство юстиції України зазначили, що суд першої інстанції вірно встановив усі обставини справи та надав їм належну правову оцінку, у зв`язку з чим просили залишити судове рішення без змін.

Державна служба геології та надр України своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.

Від Державної служби геології та надр України та Міністерства юстиції України надійшли клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Від представника ТОВ Надра Експорт надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату через зайнятість представника у іншому судовому процесі.

Від ДП Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 83) відомості щодо причин неявки не надходили.

У зв`язку з значним терміном розгляду даної справи та наданням пояснень всіма учасниками справи, вирішено розгляд справи продовжити у порядку письмового провадження.

Фактичні обставини справи.

Як встановлено колегією суддів та вбачається з матеріалів справи, рішенням Костянтинівської селищної ради від 10.03.2017 року №5 ТОВ Надра Експорт (далі - Товариство) надано погодження на проведення геологічного вивчення (шляхом апробації) гранітів Костянтинівського родовища, в межах геологічних блоків ІХ-В, ХІ-А, ХІІІ-С1, ХІV-С1, яке розташоване на відстані 0,5 км на північний захід від с. Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області (а.с.21 т.1).

Зазначене рішення у встановленому законом порядку не скасовувалось, не змінювалось та має юридичну силу.

З метою реалізації вищенаведеного рішення органу місцевого самоврядування Товариство 13.03.2018 року зареєструвало в Державній службі геології перелік об`єктів робіт та досліджень з геологічного вивчення надр на 2018-2019 роки (форма №3-гр), а 15.04.2018 року уклало з ТОВ Естімешн Солюшнз договір № 1-1-4-2018, за умовами якого виконавець зобов`язався виконати роботи/надати послуги із попередньої геолого-економічної оцінки Костянтинівського родовища облицювальних гранітів в Арбузинському районі Миколаївської області з супроводом геологічної експертизи Звіту в Державній комісії України по запасах корисних копалин та передачею звіту до ДНВП Геоінформ України (а.с.22 - 24 т.1).

21.08.2018 року Державною комісією України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України розглянуто матеріали попередньої геолого-економічної оцінки запасів Північної ділянки Костянтинівського родовища гранітів, поданих на розгляд ТОВ Надра Експорт з метою отримання спеціального дозволу на видобування, про що складено протокол №4481, який направлено до Державної служби геології та надр України для розгляду та введення в дію (а.с.25-41 т.1).

17.10.2018 року протоколи ДКЗ, серед яких і протокол №4481 повернуто Державній комісії України по запасах корисних копалин для подальшої передачі до ДНВП Геоінформ України (а.с.47 т.1).

26.12.2019 року ТОВ Надра Експорт звернулось до Державної служби геології та надр України (Держгеонадра) з заявою про надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування граніту Північної ділянки Костянтинівського родовища у Миколаївській області, однак листом №309/01/11-20 від 09.01.2020 року заяву Товариства разом з доданими матеріалами було повернуто з тих причин, що площа Північної ділянки Костянтинівського родовища перетинається з площею спеціального дозволу на користування надрами від 18.11.2008 року №4776, виданого ДП Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 83) (а.с.66 т.1).

Колегією суддів також встановлено, що 18.11.2008 року ДП Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 83) , яке є правонаступником ДП Підприємство Арбузинської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області (№83) (далі - Підприємство), отримало спеціальний дозвіл на користування надрами №4776, згідно якого Підприємству для видобування корисних копалин відведено земельну ділянку Костянтинівського родовища, розташованого у відстані 0,5 км на північний захід від с. Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області, загальною площею 33,6 га у межах 12 кутових точок географічних координат (а. с. 165-166 т.2).

18 березня 2019 року Підприємство подало до Державної служби геології та надр України заяву про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами у зв`язку з виявленням помилок у визначенні координат кутових пунктів дозволу (а. с. 69-71 т.1).

Наказом від 27 червня 2019 року №206 Держгеонадра внесла зміни до спеціального дозволу №4776, виданого 18.11.2008 року, на підставі якого Підприємство отримало новий дозвіл з відміткою про внесення змін, в якому, зокрема, зазначено, що площа відведеної земельної ділянки становить 40,7 га у межах 14 кутових точок географічних координат (а.с. 111-112 т.2).

Законність наказу Державної служби геології та надр України, яким внесено зміни до спеціального дозволу та безпосередньо спеціального дозволу на користування надрами в частині внесених змін є предметом спору у справі, що розглядається.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляційної скарги і висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Положеннями частини 1 статті 16 Кодексу України про надра визначено, що спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедуру продовження строку дії, переоформлення, поновлення дії, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін регулює Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615 (далі - Порядок №615, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 17 Порядку №615 передбачено, що внесення змін до дозволу здійснюється на підставі заяви та поданих надрокористувачем (або правонаступником - у випадку, передбаченому підпунктом 8 цього пункту) документів, зокрема, у разі виявлення надрокористувачем після отримання дозволу описок, очевидних помилок.

Для внесення змін до дозволу заявник подає заяву, в якій зазначаються номер та дата дозволу, разом з інформацією (у формі довідки, яка складається надрокористувачем, засвідчується його підписом) про виконання особливих умов дозволу, до якого планується внести зміни, та програми робіт, виконання якої передбачено угодою про умови користування надрами; пояснювальною запискою, яка складається надрокористувачем, засвідчується його підписом та містить обґрунтування необхідності внесення змін до дозволу.

Відповідно до п. 18 Порядку №615 орган з питань надання дозволу надає протягом 30 календарних днів з дати надходження заяви про переоформлення дозволу (внесення змін до нього) та документів, що додаються до неї, заявникові дозвіл на новому бланку з урахуванням відповідних змін або вмотивовану відмову.

Переоформлення дозволу або внесення змін до нього здійснюється без зміни номера, дати реєстрації, строку його дії та умов користування надрами і є обов`язковою підставою для внесення змін до угоди про умови користування надрами.

У разі зміни особливих умов, визначених у дозволі, до нього вносяться зміни з урахуванням змін умов користування надрами.

Згідно п.19 Порядку №615 підставами для прийняття рішення про відмову в наданні дозволу є:

подання заявником документів не в повному обсязі;

виявлення у поданих документах недостовірних даних;

невідповідність документів, поданих заявником, вимогам пункту 8 цього Порядку;

наявність інформації від правоохоронних органів та суб`єктів фінансового моніторингу, що заявник здійснює фінансування тероризму в Україні;

відмова органів, зазначених в абзацах другому і третьому пункту 9 цього Порядку, у погодженні надання надр у користування;

наявність зауважень Мінприроди щодо надання дозволу відповідно до природоохоронного законодавства, передбачених пунктом 25 цього Порядку.

Аналіз наведених правових норм дає судовій колегії підстави для висновку, що, вирішуючи питання про внесення змін до дозволу на користування надрами або відмови у внесенні таких змін, уповноважений орган має ретельно перевірити подані заявником документи та наведені останнім обґрунтування щодо необхідності внесення відповідних змін.

Як вже зазначалось вище, колегією суддів встановлено, що 18 березня 2019 року Державне Підприємство звернулось до Державної служби геології та надр України з листом та заявою про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами у зв`язку з виявленням помилок у визначенні координат кутових пунктів дозволу (а.с.69-71 т.1).

В пояснювальній записці, доданої до вказаної заяви, Підприємство зазначило, що 14.12.1990 року Арбузинським райвиконкомом Державному підприємству було видано акт гірничого відводу ділянки Костянтинівського родовища гранітів площею 40,7 га із зазначенням координат кутових пунктів гірничого відводу, проте в дозволі на користування надрами в результаті технічної описки помилково визначені географічні координати родовища, які не відповідають площі та координатам, що визначені в акті гірничого відводу, що на думку заявника, є підставою для внесення відповідних змін (а.с.147-148 т.2).

Визнавши обґрунтованими доводи Підприємства щодо необхідності внесення змін до дозволу, Держгеонадра на підставі оскаржуваного наказу переоформило виданий раніше дозвіл з урахуванням виявлених помилок в визначених географічних координатах відведеного родовища.

Ретельно дослідивши наявну в матеріалах справи копію зазначеного дозволу, судова колегія встановила, що до нього включено загальний обсяг запасів корисних копалин, затверджений протоколом Державної комісії по запасам корисних копалин СРСР від 16 серпня 1972 року №6620 та обсяг дорозвіданих запасів в північній частині Костянтинівського родовища, затверджений протоколом Науково-технічної ради Державної геологічної служби від 24 грудня 2008 року № 215.

Судом першої інстанції під час розгляду справи зазначені протоколи не досліджувались, тому на вимогу суду апеляційної інстанції вони були надані Державною службою геології та надр.

Зі змісту вказаних документів вбачається, що протоколом Державної комісії по запасам корисних копалин СРСР від 16 серпня 1972 року №6620 затверджено загальний обсяг запасів корисних копалин Костянтинівського родовища та зазначено, що родовище експлуатується ВК 316/83, яка веде розробку у північній частині (кар`єри 9,15) на бут та щебінь, та у південно-західній частині (кар`єр 2), де проводить видобуток тесаного каменю (а.с.36-73 т.3).

Протоколом Науково-технічної ради Державної геологічної служби від 24 грудня 2008 року № 215 зафіксовано, що Костянтинівське родовище гранітів розробляється Арбузинською виправною колонією №83 за ліцензією №397 від 11.12.1995 року, виданою Держкомгеології України (переоформленою Мінприроди за №4776 від 18.11.2008 року) та зазначено, що у 2005 році видобувним підприємством було виконано переоцінку запасів корисної копалини північної частини родовища, де ведуться гірничодобувні роботи гранітів у якості обліцювальної сировини та у результаті геолого-економічної оцінки північної частини (поза межами затверджених у 1972 році запасів) Костянтинівського родовища приріст запасів облицювальної сировини склав 35%, а гранітів на бут і щебінь - 24,5% (а.с.99-102 т.3).

Цим же протоколом зазначено, що геологорозвідувальні роботи з оцінки запасів корисної копалини у північній частині Костянтинівського родовища, за межами затверджених у 1972 році запасів, та складання звіту виконувалось Південно-Українською гідрогеологічною експедицією Причорноморського ДРГП за кошти та на умовах договору підряду №22 від 05.04.2006 року, укладеного з Арбузинською виправною колонією №83.

Ретельно дослідивши та проаналізувавши зміст вищезазначених протоколів, судова колегія встановила, що жодний з цих документів не містить інформації щодо географічних координат відведеної для видобування корисних копалин земельної ділянки та її площі.

Між тим, з наявного в матеріалах справи акту гірничого відводу від 14.12.1990 року, виданого Арбузинським райвиконкомом установі в/к 316/83, та додатку до вказаного акту вбачається, що Державному Підприємству відведено під розробку корисних копалин земельну ділянку площею 40,7 га, координати якої наведені у додатку до акту - каталозі географічних координат кутових точок, яким визначено 12 точок (а.с. 139-140 т. 2).

Водночас колегією суддів встановлено, що як в пояснювальній записці Підприємства, так і в спеціальному дозволі на користування надрами №4776 зі змінами, внесеними Наказом № 206 від 27.06.2019 року, визначено вже 14 географічних координат кутових точок.

Більш того, порівняння визначених в додатку до акту від 14.12.1990 року кутових координат з координатами, вказаними в оскаржуваному спеціальному дозволі виявило, що ці координати взагалі не співпадають, що ставить під сумнів обґрунтованість рішень суб`єкту владних повноважень та свідчить про те, що ці рішення були прийняті без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття таких рішень, без належної неупередженості та розсудливості.

В свою чергу, ДП ПДКВСУ №83 та Державна служба геології та надр України, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, визначали, що площа та географічні координати відповідають площі та графічним матеріалам та контуру підрахунку запасів, затверджених державною комісією по запасам корисних копалин СРСР (протокол від 16.08.1972 року) та Науково-технічною радою Державної геологічної служби Мінприроди України (протокол від 29.12.2008 року №215).

Однак встановлені судовою колегією обставини свідчать про те, що Державне Підприємство, звернувшись до Державної служби геології та надр із заявою про внесення змін до спеціального дозволу, не надало жодних документів на підтвердження того, що при первісному визначенні координат кутових пунктів у спеціальному дозволі на користування надрами №4776 у листопаді 2008 року ДП ПДКВСУ №83 отримало право на користування надрами на ділянці 40,7 га у межах 14 географічних координат кутових точок. Відсутні таки докази й в матеріалах справи.

Під час судового розгляду справи в суді апеляційної інстанції а ні представник ДП ПДКВСУ №83 , а ні представник Державної служби геології та надр України не змогли пояснити суду причини та природу розбіжностей між площею та географічними координатами кутових точок, визначених у спеціальному дозволі на користування надрами №4776 станом на 2008, 2019 рік та в акті гірничого відводу від 14.12.1990 року, виданого Арбузинським райвиконкомом.

З огляду на викладене судова колегія констатує, що внесені наказом Державної служби геології та надр України від 27 червня 2019 року №206 зміни у географічні точки та площу, які визначені у спеціальному дозволі на користування надрами №4776, не відповідають відомостям, що вказані в акті гірничого відводу від 14.12.1990 року, виданому Арбузинським райвиконкомом, на який посилалось ДП ПДКВСУ №83 при поданні заяви про внесення змін до спеціального дозволу, що є підставою для скасування оскаржуваного наказу у відповідній частині та безпосередньо спеціального дозволу на користування надрами в частині змін, внесених вищезазначеним наказом.

Надаючи правову оцінку висновку суду першої інстанції про відсутність порушеного права позивача оскаржуваним наказом та внесеними змінами до спеціального дозволу, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено колегією суддів, вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, позивач, отримавши відповідні дозволи від Державної служби геології та надр, провів апробацію запасів ділянки надр, отримав затвердження геолого-економічної оцінки запасів, що є складовими послідовного алгоритму дій для отримання спеціального дозволу на користування надрами, тобто мав обґрунтовані сподівання, що, дотримуючись визначеної спеціальної процедури, він набуде право на отримання спеціального дозволу на користування надрами або вмотивованої відмови, яка ґрунтується на зазначенні невідповідності саме його дій вимогам Порядку №615.

В той же час, повернувши Товариству подані документи, Державна служба геології та надр визначила, що площа Північної ділянки Костянтинівського родовища перетинається з площею спеціального дозволу на користування надрами №4776 зі змінами, внесеними Наказом № 206 від 27.06.2019 року.

При цьому судова колегія звертає увагу на ту обставину, що виявлення факту накладення площі ділянки, відносно якої позивач мав намір отримати дозвіл, на площу, зазначену в оскаржуваному дозволі, сталося вже після реєстрації Товариством в Геоінформ України та в Держгеонадра України переліку об`єктів робіт та досліджень з геологічного вивчення надр за формою №3-гр, яка мала місце 13.03.2018 року (а.с. 22 т. 1).

Затверджуючи вказаний перелік об`єктів робіт та досліджень з геологічного вивчення надр за формою №3-гр, Державна служба геології та надр задекларувала відсутність інших спеціальних дозволів на користування надрами на відповідній ділянці, однак згодою змінила своє рішення внесенням змін в дозвіл на користування надрами, виданий іншому суб`єкту господарювання.

Європейський суд з прав людини у численних рішеннях неодноразово звертав увагу Держави Україна на ту обставину, що дії суб`єкта владних повноважень щодо втручання в права особи повинні бути обґрунтованими, законними, необхідними, а саме втручання - легітимним і пропорційним.

Одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів доброго врядування і належної адміністрації (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до якості закону).

Принцип передбачуваності дій держави щодо формулювання національного законодавства визначений у рішенні ЄСПЛ Олександр Волков проти України , в пунктах 169, 170 якого визначено, що вислів згідно із законом вимагає, по-перше, щоб оскаржуваний захід мав певне підґрунтя у національному законодавстві; він також стосується якості закону, про який йдеться, вимагаючи, щоб він був доступний для зацікавленої особи, яка, окрім того, повинна мати можливість передбачити наслідки його дії щодо себе, та відповідав принципові верховенства права… Отже, ця фраза передбачає, inter alia, що формулювання національного законодавства повинно бути достатньо передбачуваним, щоб дати особам адекватну вказівку щодо обставин та умов, за яких державні органи мають право вдатися до заходів, що вплинуть на їхні конвенційні права

Офіційне розуміння правової визначеності як елемента верховенства права надано і в пункті 3.1 мотивувальній частині рішення Конституційного Суду України від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010 у справі №1-25/2010, відповідно до якого одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці є допустимим за умови передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права має базуватися на критеріях, які дадуть змогу передбачити юридичні наслідки своєї поведінки.

Фактично передбачуваність законодавства спрямована на конкретизацію одного з аспектів принципу правової визначеності - вимоги розумної стабільності права, яка зумовлює необхідність незмінності правових приписів протягом певного часу.

В пунктах 70-71 рішення по справі Рисовський проти України (заява №29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу належного урядування , зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява №10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки та у справах Ґаші проти Хорватії , Трґо проти Хорватії ).

У свою чергу, позивач, який дотримувався законодавчо визначеної процедури щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами, здійснив апробацію запасів ділянки надр та затвердження геолого-економічної оцінки запасів, не може бути обмежений у участі у подальшій процедурі з підстав перетину площ ділянок, оскільки Державна служба геології та надр на початку такої процедури визначила, що площа Північної ділянки Костянтинівського родовища не перетинається з площею інших спеціальних дозволів на користування надрами.

З огляду на зазначене судова колегія вважає, що позивач не може бути позбавлений права на доступ до суду для захисту своїх інтересів з боку держави Україна, що не було враховано судом першої інстанції.

Наведені вище обставини та міркування дають судовій колегії підстави для висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного наказу та спеціального дозволу у відповідних частинах, які стосуються внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами № 4776 від 18.11.2008 року, виданого ДП Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№83) .

Відповідно до ст.242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами п.4 ч.1 ст.317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права.

Оскільки судом першої інстанції при винесенні вказаного рішення неправильно застосовано норми матеріального права, не повною мірою досліджені всі обставини справи, наданим сторонами доказам та доводам надано невірну правову оцінку, колегія суддів, керуючись п. 4 ч.1 ст. 317 КАС України, вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог ТОВ Надра Експорт .

Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 131 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Апелянтом при зверненні до суду першої та апеляційної інстанції сплачено судовий збір у розмірі 10 148 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №39 від 16.12.2019 року та №TS206539 від 17.08.2020 року, а тому вказана сума підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 317, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Надра Експорт - задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року - скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Надра Експорт задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 27 червня 2019 року №206 в частині внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №4776 від 18 листопада 2008 року, виданого Державному підприємству Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 83) .

Визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами №4776 від 18 листопада 2008 року, виданий Державному підприємству Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№83) , в частині змін, внесених наказом Державної служби геології та надр України від 27 червня 2019 року №206.

Стягнути з Державної служби геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, ЄДРПОУ 37536031,) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Надра Експорт (54018, м. Миколаїв, вул. Південна, 33-А, кв. 48, ЄДРПОУ 40197783) судовий збір у розмірі 10 148 (десять тисяч сто сорок вісім) грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Косцова І.П. Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.