Постанова

від 22.07.2021 по справі 520/480/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 липня 2021 року

Київ

справа №520/480/20

адміністративне провадження №К/9901/26405/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу № 420/480/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТД АГРО-АЛЬЯНС до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року (головуючий суддя - Старосєльцева О. В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2020 року (головуючий суддя - Перцова Т. С., судді: Жигилій С. П., Русанова В. Б.),

ВСТАНОВИВ:

У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю ТД АГРО-АЛЬЯНС (далі - позивач, ТОВ ТД АГРО-АЛЬЯНС ) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДПС), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №18524 від 4 лютого 2020 року про відповідність ТОВ ТД АГРО-АЛЬЯНС критеріям ризиковості платника податку (далі - Рішення № 18524);

- зобов`язати ГУ ДПС виключити ТОВ ТД АГРО-АЛЬЯНС з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

На обґрунтування своїх вимог посилалося на те, що його протиправно віднесено до ризикових підприємств, спірне рішення є необґрунтованим та не містить конкретних підстав для його прийняття. Також зазначив, що включення позивача до такого переліку призводить до негативних наслідків у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних, які подаються на реєстрацію позивачем, що негативно впливає на господарську діяльність позивача.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 25 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2020 року, позов задовольнив повністю.

Суди попередніх інстанцій застосували положення Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (далі - Порядок №1165) на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), дослідили зміст спірного рішення на відповідність цьому Порядку та дійшли висновку, що воно не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Під час розгляду справи контролюючим органом не подано ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанцій жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України. Не виклавши у спірному рішенні розшифрування податкової інформації, не навівши ризикових операцій та назв підприємств, що були задіяні в таких операціях, як це передбачено пунктом 8 Порядку № 1165, відповідач фактично діяв без дотримання власної процедури, що є підставою для скасування Рішення №18524 і, як наслідок, зобов`язання ГУ ДПС виключити ТОВ ТД АГРО-АЛЬЯНС з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що підставою прийняття рішення про відповідність ТОВ ТД AГРО-АЛЬЯНС пункту 8 Критеріям ризиковості платника податку слугувала податкова інформація; підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій , а саме: невідповідність придбаному товару та в подальшому реалізованому ні по номенклатурі, ні по об`єму придбання - постачання. Аналіз діяльності ТОВ ТД АГРО-АЛЬЯНС свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету.

На переконання скаржника, суди попередніх інстанцій неправильно застосували приписи статей 61, 62, 71, 201 ПК України, Порядку №1165, статей 4, 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та статті 19 Конституції України. Так, судами всупереч наведеним нормам не взято до уваги, що контролюючий орган має право на збір та використання інформації, отриманої відповідно до статті 87 ПК України. Крім того, суди не надали оцінку тим обставинам, що віднесення платника до переліку ризикових не створює правових наслідків для платника, а лише є для контролюючого органу способом детально вивчити зміст податкових накладних і здійснити аналіз господарської діяльності.

Відзив на касаційну скаргу від ТОВ ТД АГРО-АЛЬЯНС не надходив, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.

Верховний Суд ухвалою від 17 листопада 2020 року відкрив касаційне провадження у цій справі на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України з метою перевірки доводів, викладених у касаційній скарзі, про відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування норм права у подібних правовідносинах.

Відповідно до статті 341 КАС України в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішення комісії ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 4 лютого 2020 року № 18524 щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості.

З 1 лютого 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 року, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зокрема цим Порядком визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1), повноваження комісії контролюючого органу, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, порядок прийняття рішення комісією тощо.

Право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що Порядок № 1165, який був чинним на час прийняття спірного рішення, прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/11321/20, які враховуються судом відповідно до частини третьої статті 341 КАС України.

Як установили суди попередніх інстанцій рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 4 лютого 2020 року ТОВ ТД АГРО-АЛЬЯНС визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку - у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. У рішенні зазначено, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зазначав, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання, характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Також суд касаційної інстанції зазначав, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Крім того, незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, це не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, доводи контролюючого органу, викладені у відзиві на позов та в апеляційній скарзі зводилися виключно до обрання позивачем неналежного способу захисту свого права, оскільки оскаржуване рішення не впливає на обсяг прав, свобод чи інтересів позивача, носить виключно інформаційний характер, а тому оскарженню не підлягає. В обґрунтування своєї позиції посилався на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 27 серпня 2019 року у справі №540/2077/18, від 20 листопада 2019 року у справі №480/4006/18.

При цьому, під час розгляду справи судом першої інстанції двічі витребовувалась у ГУ ДПС інформація щодо нормативно-правового обґрунтування та фактичних підстав прийняття Рішення №18524; податкова інформацію, яка була використана під час прийняття вказаного рішення; документи, які були враховані під час прийняття вказаного рішення; матеріали засідання комісії з питань зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в частині прийняття вказаного рішення.

Проте на виконання вимог суду податковий орган надав пояснення, аналогічні тим, які викладені у відзиві на позов, щодо неможливості оскарження даного рішення у судовому порядку. Також ГУ ДПС зазначило, що в матеріалах справи наявна схема руху ПДВ, на підставі якої було включено платника податку до ризикових, а інших доказів в розпорядженні відповідача немає.

Як встановили суди, відповідач надав документ під назвою Інформація з ПН по СГ (період продаж січень 2019 - листопад 2019, період покупок січень 2019 - листопад 2019) з урахуванням РК (заблоковані ПН - не враховуються (а. с. 124). Однак, у зазначеному документі, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, міститься лише найменування товару, який постачало ТОВ ТД АГРО-АЛЬЯНС , та перелік товарів, які позивач отримував. Також наведено перелік контрагентів-отримувачів та перелік контрагентів-постачальників.

Суди надали правильну правову оцінку наданому відповідачем документу, зазначивши, що він не є доказом того, що позивач та/або контрагент позивача задіяні у проведенні ризикових операцій.

Крім того, під час розгляду справи відповідач не надав жодного доказу, який досліджувався в ході засідання комісії, і який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Суди попередніх інстанцій правильно зазначили про безпідставність посилання відповідача на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 27 серпня 2019 року у справі №540/2077/18, від 20 листопада 2019 року у справі №480/4006/18, оскільки зазначені судові рішення ухвалені за інших фактичних обставин, під час дії норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженим постановою КМУ від 21 лютого 2018 року №117, які на час прийняття спірного у цій справі рішення втратили чинність. Натомість, Порядком № 1165 прямо передбачена можливість оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку у судовому порядку.

У зв`язку з наведеним, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості.

Саме лише посилання ГУ ДПС у касаційній скарзі про те, що аналіз діяльності ТОВ ТД АГРО-АЛЬЯНС свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення №18524 критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

Доводи про те, що ГУ ДПС встановила невідповідність придбаного товару та в подальшому реалізованого ні по номенклатурі, ні по об`єму придбання - постачання знайшли своє відображення лише в касаційній скарзі. Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій ГУ ДПС не виконало обов`язку, покладеного на нього частиною другою статті 77 КАС України, а на виконання вимог судових ухвал про витребування доказів надало пояснення, які так і не обґрунтували і не підтвердили правомірність прийнятого Рішення №18524.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів попередніх інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір з правильним застосуванням норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, при дотриманні норм процесуального права. У судових рішеннях повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2020 року у справі №520/480/20 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак Є.А. Усенко