Постанова

від 13.07.2021 по справі 335/5564/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 13.07.2021 Справа № 335/5564/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №335/5564/20 Головуючий у 1 інстанції: Гашук К.В.

Провадження № 22-ц/807/2315/21 Суддя-доповідач: Дашковська А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2021 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Дашковської А.В.,

суддів: Кримської О.М.,

Кочеткової І.В.,

секретар: Остащенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Відродження 1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Відродження 1 , третя особа: Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго , про визнання незаконними та протиправними дій в наданні дозволу на підключення до електричних мереж житлового будинку та зобов`язання не чинити перешкоди у приєднанні до електричних мереж,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСББ Відродження 1 , третя особа: ПАТ Запоріжжяобленерго , про визнання незаконними та протиправними дій в наданні дозволу на підключення до електричних мереж житлового будинку та зобов`язання не чинити перешкоди у приєднанні до електричних мереж.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 22 травня 2019 року придбав на прилюдних торгах нежитлове приміщення №55 підвального поверху літ. А-5, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною прощею 108,9 кв.м.

Оскільки у вказаному приміщені відсутнє підключення до електроенергії, після купівлі вказаного об`єкту нерухомості він звернувся із відповідною заявою до ОСББ Відродження 1 з проханням надання дозволу на приєднання нежитлового приміщення, що належить позивачу до електромереж багатоквартирного будинку ОСББ Відродження 1 .

17 січня 2020 року рішенням загальних зборів ОСББ Відродження 1 було відмовлено у приєднанні до електромереж багатоквартирного будинку ОСББ Відродження 1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить витяг з протоколу № 14 загальних зборів ОСББ Відродження 1 . Вказане рішення було надано йому тільки у кінці лютого 2020 року.

Із вказаним рішенням загальних зборів ОСББ Відродження 1 він не погоджується, оскільки воно порушує його права, як співвласника багатоквартирного будинку на належне користування його власністю.

На підставі зазначеного просив визнати незаконними дії відповідача в частині відмови в наданні дозволу на підключення до електричних мереж житлового будинку нежитлового приміщення та зобов`язати ОСББ Відродження 1 не чинити перешкоди у приєднання, у відповідності до вимог діючого законодавства, нежитлового приміщення до електричної мережі будинку шляхом підключення від головної будинкової розподільчої шафи до вузла обліку.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 березня 2021 року позов задоволено частково.

Визнано незаконними дії ОСББ Відродження 1 в частині прийняття рішення про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на підключення до електричних мереж житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлового приміщення АДРЕСА_2 , оформленого протоколом загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Відродження 1 від 17 січня 2020 року № 14.

В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.

Стягнуто з ОСББ Відродження 1 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору у сумі 840,80 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати у вигляді судового збору у сумі 840,80 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Відродження 1 подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на віднесення спору до юрисдикції господарського суду, порушення принципу справедливого балансу між публічним та приватним інтересом, неправильне застосування норм Кодексу систем розподілу, відсутність обов`язку об`єднання погодити приєднання електроустановок до технологічних мереж, обізнаність позивача про стан приміщення перед його купівлею, існування можливості прокладення окремої лінії електропостачання, відсутність законодавчого обґрунтування допущених, на думку суду, порушень, невідповідність позовної заяви вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, неналежну оцінку доказів, безпідставність розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, не вирішення питання про витрати на професійну правничу допомогу, просило скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, вирішити питання про судові витрати.

ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив про відсутність підстав для розгляду спору в порядку господарського судочинства, потребу у дозволі балансоутримувача будинку на погодження можливості надання послуг з приєднання об`єкта замовника, відсутність обґрунтування відмови відповідача, неможливість отримання необхідної документації, позбавлення його можливості звернення до ПАТ Запоріжжяобленерго із заявою через відмову відповідача, недоцільність посилання на стан приміщення, безпідставність посилання на необхідність залучення органів місцевого самоврядування, вирішення судом питання щодо судового збору, відмову у стягненні витрат ухвалою суду від 26 квітня 2021 року.

Також, просив стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

За приписами п.2 ч. 1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч.ч.1,2,5 ст. 263 ЦПК України).

Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам не відповідає.

За приписами ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи:

1) малозначні справи;

2) що виникають з трудових відносин;

3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч. 2 ст. 274 ЦПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;

2) щодо спадкування;

3) щодо приватизації державного житлового фонду;

4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу;

5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);

4) справи про розірвання шлюбу;

5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акта розташоване серед Загальних положень процесуального закону, суд має право визнати справу малозначною на будь-якій стадії її розгляду. При цьому згідно з пунктом 1 частини шостої цієї статті справи, зазначені в ньому, є малозначними в силу притаманних їм властивостей, виходячи з ціни пред`явленого позову та його предмета.

У цій справі позивач заявив вимоги немайнового характеру, у зв`язку з чим в ній неможливо визначити ціну позову, а тому справа не належить до категорії малозначних відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України. Також у матеріалах справи немає даних про те, що суд першої інстанції визнав справу малозначною, як справу незначної складності - на підставі п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України.

Суд першої інстанції вказаних вимог закону не врахував та помилково розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження (п.7 ч.3 ст.376 ЦПК України).

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується свідоцтвом від 11 червня 2019 року № 3316, яке видано приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Чепковою О.В. та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.06.2019року №170309871, що 11 червня 2019 року ОСОБА_1 придбав у власність на прилюдних торгах та став власником нежитлового приміщення №55 підвального поверху літ. А-5 за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а.с.27-28).

Зазначене нежитлове приміщення не підключено до електричної мережі.

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 звертався до ОСББ Відродження 1 , як балансоутримувача будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з питання надання дозволу на приєднання до електричних мереж ОСББ Відродження - 1 .

Згідно витягу з протоколу №14 зборів співвласників ОСББ Відродження - 1 від 17.01.2020 року до порядку денного було включено вирішення питання стосовно окремого входу для підвального приміщення, розташованого в 3-му під`їзді будинку А-55 і надання власнику приміщення ОСОБА_1 дозволу на приєднання приміщення до електричних мереж багатоквартирного будинку ОСББ Відродження 1 (т.1, а.с.17).

За результатами розгляду даного питання порядку денного, загальними зборами ОСББ ухвалено рішення, згідно якого відмовлено власнику підвального приміщення в його проханні до ОСББ Відродження 1 стосовно окремого входу та приєднання до електромереж багатоквартирного будинку ОСББ Відродження 1 ( АДРЕСА_1 ).

ОСОБА_1 звертався до ПАТ Запоріжжяобленерго із заявами від 04.06.2020 року та від 05.06.2020 року про приєднання електроустановок певної потужності (т. 1, а.с. 11, 12).

Відповідно до листа ПАТ Запоріжжяобленерго від 12.06.2020 року за №416/07 від 12.06.2020 року позивачу роз`яснено, що питання збільшення потужності будівлі АДРЕСА_1 (для вищевказаного вбудованого нежитлового приміщення) можливо вирішити у разі звернення із відповідною заявою власника будівлі (організації, на балансі якої знаходиться будівля) (т.1,а.с.14-16).

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

За приписами ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління регулює Закон України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку .

Згідно зі статтями 4, 5 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку, спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Статтею 9 Закону передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками; за рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Відповідно до статті 1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Нормами статті 18 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку визначено, що до зобов`язань ОСББ входить, серед іншого, забезпечення дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майни.

Згідно з ч. 4 ст. 22 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку газо- та електропостачання квартир та нежитлових приміщень здійснюється на підставі договорів між їх власниками і газо- та електропостачальними організаціями відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що дії ОСББ Відродження 1 щодо відмови позивачу, як співвласнику багатоквартирного будинку, у наданні дозволу на підключення до електричних мереж житлового будинку , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , суперечать вимогам діючого законодавства.

Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень , крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України ).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України ).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України ).

Заперечення представників відповідача про те, що позивач не надав витребувану ОСББ інформацію, зокрема: не зазначення в заяві, за чий рахунок буде відбуватись таке підключення, що стало однією із підстав для прийняття рішення загальними зборами про відмову у погодженні приєднання до електричних мереж будинку не заслуговує на увагу, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження вказаних обставин.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів на підтвердження тих обставин, що вказана інформація щодо суб`єкта оплати робіт, які будуть здійснюватись ПАТ Запоріжжяобленерго у процесі підключення об`єкта позивача до електричних мереж, витребувалась у позивача та не була ним надана у встановлені строки.

Зважаючи на обсяг повноважень та обов`язки ОСББ Відродження 1 , діюче законодавство не наділяє відповідача повноваженнями діяти у способи, що перешкоджають власникові нежитлового приміщення у належному користуванні його власністю, зокрема не надавати дозволу на підключення до електричних мереж житлового будинку, співвласником якого він є.

Виходячи з вимог чинного законодавства, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не наділене повноваженнями щодо надання привілеїв одним співвласникам перед іншими та/або поставлення одних співвласників у дискримінаційне становище порівняно з іншими.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ОСББ Відродження 1 не чинити перешкоди у приєднання, у відповідності до вимог діючого законодавства, нежитлового приміщення до електричної мережі будинку шляхом підключення від головної будинкової розподільчої шафи до вузла обліку, колегія суддів виходить з наступного.

Відносини, які виникають під час приєднання новозбудованих, реконструйованих чи технічно переоснащених електроустановок замовників до електричних мереж та під час зміни технічних параметрів електроустановок замовників, регулюються розділом IV Кодексу систем розподілу, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 310 (далі - Кодекс), яким встановлена певна процедура приєднання до електричних мереж.

Так, відповідно до положень пункту 4.1.2 глави 4.1 розділу IV Кодексу, послуга з нестандартного приєднання надається на підставі договору про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу "під ключ"/з проектуванням лінійної частини приєднання замовником, що укладається за типовою формою, наведеною в додатку 2 до Кодексу (далі - договір про нестандартне приєднання).

Згідно з вимогами пункту 4.1.11 глави 4.1 розділу IV Кодексу суб`єкт господарювання має право за зверненням замовника погодити приєднання електроустановок замовника до власних електричних мереж у таких випадках:

- у рахунок зменшення договірної потужності за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії на напрузі приєднання власних струмоприймачів суб`єкта господарювання;

- у межах договірної потужності цього суб`єкта за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії у відповідний період доби;

- без зменшення договірної потужності цього суб`єкта за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії у разі підключення електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії генеруючою одиницею типу А, у межах договірної потужності цього суб`єкта.

З метою погодження приєднання об`єкта (електроустановок) замовника до електричних мереж суб`єкта господарювання замовник звертається до цього суб`єкта із заявою про приєднання електроустановки певної потужності за типовою формою, наведеною в додатку 3 по цього Кодексу (далі - заява про приєднання). До заяви про приєднання додаються документи відповідно до переліку, встановленого пунктом 4.4.2 глави 4.4 цього розділу.

У разі згоди на приєднання об`єкта (електроустановок) замовника до власних електричних мереж суб`єкт господарювання протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви повідомляє замовника про свою згоду листом та надає відповідні технічні вимоги та/або вихідні дані.

Замовник згідно з вимогами глави 4.4 цього розділу звертається до ОСР, до електричних мереж системи розподілу якого приєднані електроустановки суб`єкта господарювання, щодо видачі проекту договору про нестандартне приєднання і технічних умов та надає ОСР відповідні технічні вимоги та/або вихідні дані, отримані від суб`єкта господарювання.

ОСР протягом 10 робочих днів з дня отримання відповідного звернення видає замовнику проект договору про нестандартне приєднання, технічні умови та відповідні технічні вимоги суб`єкту господарювання щодо організації комерційного обліку електричної енергії та забезпечення контролю дотримання суб`єктом господарювання величини дозволеної до використання потужності.

Замовник має право письмово звернутися до органу виконавчої влади, що реалізує державну політику нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, для отримання висновку щодо технічної обґрунтованості вимог технічних умов.

При виконанні такого приєднання мають виконуватися такі умови:

1) електроустановки замовника, що приєднуються, не можуть погіршувати якість електропостачання існуючих Користувачів, приєднаних у цьому енерговузлі;

2) схема приєднання електроустановки до електричних мереж не може виконувати функції транзитної установки для живлення інших Користувачів;

3) має бути забезпечений окремий комерційній облік електричної енергії, відпущеної, виробленої, включаючи витрати на власні потреби, електроустановками замовника (електроустановки власних потреб приєднуються за рахунок договірної потужності суб`єкта господарювання), відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку від 14.03.2018 №311;

4) суб`єкт господарювання та замовник після реалізації проекту мають забезпечити виконання доведених завдань (виданих диспетчерських команд) щодо примусового розвантаження, АЧР тощо;

5) електроустановки з виробництва електричної енергії замовника мають відповідати вимогам щодо генеруючих одиниць типу А (регулювання напруги, реактивної потужності, моніторингу показників)

6) замовник мас погодити проектну документацію в частині виконання технічних вимог: із суб`єктом господарювання на відповідність технічним вимогам та/або вихідним даним; із ОСР на відповідність технічним умовам. Суб`єкт господарювання має погодити з ОСР проектну документацію в частині виконання технічних умов ОСР щодо організації комерційного обліку електричної енергії та забезпечення контролю дотримання суб`єктом господарювання величини дозволеної до використання потужності;

7) суб`єкт господарювання разом із замовником забезпечує виконання погоджених ОСР проектних рішень, а також повідомляє ОСР про завершення будівництва та підключення об`єкта (електроустановок) замовника.

У разі приєднання електроустановок замовника до електричних мереж суб`єкта господарювання, який не є ОСР, плата за приєднання до таких електричних мереж ОСР не нараховується.

Положеннями пункту 4.1.40 глави 4.1 розділу IV Кодексу встановлено, що послуга з приєднання електроустановок квартир або вбудованих приміщень, які є частиною внутрішнього об`єкта будівлі, здійснюється шляхом замовлення в ОСР послуги з приєднання будинку/будівлі в цілому згідно з порядком, визначеним цим Кодексом, із подальшою передачею замовленої потужності на електроустановку замовника, що є частиною об`єкта архітектури. Функції замовника такого приєднання можуть бути покладені власником (управителем) будинку на будь-яку особу шляхом оформлення представництва у порядку, встановленому законодавством, на укладення договору про приєднання до електричних мереж (зміну технічних параметрів) будинку в цілому.

Приєднання нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, які не належать до житлового фонду і є самостійними об`єктами нерухомого майна, мають окремий вхід ззовні та відокремлені від іншого об`єкта споруди (будівлі) стінами та перекриттями, що підтверджується технічним паспортом таких приміщень, наданим додатково до заяви про приєднання, може здійснюватись в порядку, визначеному главами 4.3, 4.4 та 4.6 розділу IV Кодексу, на підставі договору про нестандартне приєднання з проектуванням замовником лінійної частини приєднання.

Матеріали справи не містять доказів дотримання вищезазначеної процедури, зокрема, укладення договору про нестандартне приєднання, погодження технічних умов та іншого.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовну вимогу про зобов`язання відповідача не чинити перешкоди у приєднанні нежитлового приміщення до електричної мережі будинку за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом підключення від головної будинкової розподільчої шафи до вузла обліку позивачем заявлено передчасно, а тому вказана вимога задоволенню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги про порушення інтересів ОСББ Відродження 1 шляхом примусового зобов`язання забезпечити підключення нежилого приміщення до електромережі у спосіб, що не передбачений діючим законодавством, вчинення дій правомірність яких не доведена, не заслуговують на увагу, оскільки позивачем таких вимог не заявлялось.

Окрім того, таке підключення передбачає дотримання вищезазначених умов, зокрема, електроустановки замовника, що приєднуються, не можуть погіршувати якість електропостачання існуючих користувачів, приєднаних у цьому енерговузлі.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів на підтвердження заперечень щодо погіршення якості електропостачання існуючих користувачів, що є їх обов`язком в розумінні положень статті 12 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги щодо віднесення спору до юрисдикції господарського суду з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №462/2646/17 є неприйнятними, оскільки предметом спору у вказаній справі було оскарження державної реєстрації ОСББ.

Посилання ОСББ Відродження 1 на обізнаність позивача про стан приміщення перед його купівлею не свідчить про відсутність у позивача права на підключення електропостачання.

Довід апеляційної скарги щодо існування ймовірності пожежі в підвальному приміщенні також не підтверджений належними доказами, а тому є припущеннями, на яких не може ґрунтуватися доказування.

Інших вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б доводили наявність підстав для відмови в задоволенні позову апеляційна скарга не містить.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання незаконними дій Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Відродження 1 у частині прийняття рішення про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на підключення до електричних мереж житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлового приміщення АДРЕСА_2 , оформленого протоколом загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Відродження 1 від 17 січня 2020 року № 14, підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Відродження 1 задовольнити частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 березня 2021 року у цій справі скасувати та прийняти нову постанову наступного змісту.

Позов ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Відродження 1 , третя особа: Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго , про визнання незаконними та протиправними дій в наданні дозволу на підключення до електричних мереж житлового будинку та зобов`язання не чинити перешкоди у приєднанні до електричних мереж задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Відродження 1 в частині прийняття рішення про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на підключення до електричних мереж житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлового приміщення АДРЕСА_3 , розташованого у будинку АДРЕСА_1 , оформленого протоколом загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Відродження 1 від 17 січня 2020 року № 14.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 22 липня 2021 року.

Головуючий А.В. Дашковська

Судді: О.М. Кримська

І.В. Кочеткова