Ухвала

від 21.07.2021 по справі 947/22254/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/22254/21

Провадження № 1-кс/947/10023/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №42021163010000011 від 23.04.2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 275 КК України, ?

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.

В ході досудового розслідування встановлено, що, відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 12.01.2017 на підставі договору купівлі-продажу від 30.11.2012 за №1-2876 за ОСОБА_4 зареєстровано право приватної власності на нежитлове приміщення шиномонтажної майстерні загальною площею 153,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 1.2. договору, зазначене нежитлове приміщення належало продавцю на підставі рішення Приморського районного суду міста Одеси від 25 травня 2007 року, справа №2-6707/07, яке набрало чинності 06 червня 2007 року.

Однак, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, судове рішення за вказаними реквізитами відсутнє.

Водночас, за вказаним №2-6707/07 справи в Єдиному державному реєстрі судових рішень розглядався позов про стягнення заподіяної матеріальної шкоди Бердянським міськрайонним судом Запорізької області.

Відповідно до інформації КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради, станом на 31.12.2012 право власності на об`єкт нерухомості по АДРЕСА_2 не зареєстровано.

Крім того, реєстрація права власності на вказаний об`єкт нерухомості 12.02.2017 відбулась за відсутності документів, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою.

В подальшому, відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відбулось неодноразове відчуження та зміна площі зазначеного об`єкту нерухомого майна зі зміною адреси на: АДРЕСА_2 .

Відповідно до Державного реєстру речових прав, 10.02.2021 право власності на нежитлове приміщення шиномонтажної майстерні за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_5 .

Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради видано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва №01-07/35 від 19.02.2020 року на реконструкцію нежитлових приміщень шиномонтажної майстерні для розміщення підприємства побутового обслуговування населення з надбудовою другого поверху, без зміни геометричних розмірів фундаментів в плані, без забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 .

Разом з тим, комісійним обстеженням об`єкту за адресою: АДРЕСА_2 , проведеним 30.07.2020 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради із залученням представників Київської районної державної адміністрації Одеської міської ради, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, встановлено, що за вказаною адресою виконуються роботи з нового будівництва біля існуючої будівлі шиномонтажної майстерні, що підтверджується відповідним актом обстеження від 30.07.2020.

В подальшому, 05.01.2021 Управлінням ДАБК Одеської міської ради в Реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта за №ОД101210105221, зі змісту якої вбачається, що замовником здійснено реконструкцію нежитлових приміщень шиномонтажної майстерні для розміщення підприємства побутового обслуговування населення з надбудовою другого поверху, без зміни геометричних розмірів фундаментів в плані за адресою: АДРЕСА_2 .

За інформацією Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, рішення щодо передачі у власність чи користування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 не приймались.

Листом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 03.12.2020 за №10-15-0.83-11788/2-20 прокуратуру поінформовано, що, відповідно до наявних Книг реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі станом на 31.12.2012 не зареєстровано державних актів та договорів оренди на земельну ділянку за адресою: м. Одеса, вул. Левітана, 118/2. Інформація щодо оформлення документів станом на теперішній час (висновків за проектами землеустрою та технічними документаціями, довідок за формою 6-зем, довідок про наявність або відсутність сервітутів та обмежень тощо) за фізичними та юридичними особами на земельну ділянку за запитуваною адресою відсутня.

За інформацією Департаменту комунальної власності Одеської міської ради рішення щодо передачі у власність чи користування земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Левітана, 118/2 не приймались.

З вищевикладеного вбачається, що внаслідок проведення реконструкції нежитлового приміщення шиномонтажної майстерні фактично збудовано новий об`єкт нерухомості на земельній ділянці, власником якої є територіальна громада міста Одеси.

Крім того у декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ОД101210105221 зазначено, що документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою не зазначається у зв`язку з тим, що відбулась реконструкція та ін. без зміни розмірів.

Таким чином вбачається, що заявником ОСОБА_5 внесено недостовірні відомості до декларації про готовність об`єкта до експлуатації від за №ОД101210105221, зареєстрованої Управлінням ДАБК Одеської міської ради, в частині здійснення реконструкції об`єкту без зміни геометричних розмірів та інформації про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, оскільки така інформація не зазначається лише у разі дійсно проведення реконструкції без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані, а тому зазначення інформації про наявність земельної ділянки при проведенні реконструкції з розширенням об`єкту або зведення нового об`єкту містобудування на земельній ділянці є обов`язковим.

Крім того, відповідно до листа Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 21.11.2019 за №01-11/4323-451оп, по земельній ділянці (під площею забудови) проходять міські інженерні комунікації електрокабелі високої напруги, газ високого тиску, кабель зв`язку, споруда розташована в охоронній зоні теплотрас. Шиномонтажна майстерня розташована без додержання та в порушення охоронних зон інженерних комунікацій.

Таким чином, нежитлове приміщення шиномонтажної майстерні за адресою: м. Одеса, вул. Левітана, 118/2 побудовано з порушенням виданих містобудівних умов та обмежень, на підставі дозвільних документів на будівництво з внесеними недостовірними даними, без додержання та в порушення охоронних зон інженерних комунікацій.

Прокурор звертається з клопотанням про накладення арешту на об`єкт будівництва ? нежитлове приміщення шиномонтажної майстерні за адресою: м. Одеса, вул. Левітана, 118/2 з метою збереження речових доказів та підтвердження факту вчинення кримінального правопорушення, у тому числі даний об`єкт будівництва, на думку окружної прокуратури є доказом вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи неодноразове необґрунтоване всупереч будівельних норм і правил збільшення площі нежитлового приміщення шиномонтажної майстерні за адресою: м. Одеса, вул. Левітана, 118/2, а зокрема: 10.01.2020 загальну площу 153,7 кв.м. на 220,8 кв.м.; 15.02.2021 загальну площу 220,8 кв.м. змінено на 422,7 кв. м., можливість подальшого здійснення будівництва в порушення правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд зі створенням загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, а також можлива передача (перехід) права власності до інших осіб, є підстави для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.

2. Позиції учасників при розгляді клопотання.

Від прокурора надійшла заява про розгляду клопотання про арешт майна без її участі.

Згідно вимог ч. 2 ст. 172 КПК України, за клопотанням сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання про накладення арешту на майно без виклику власників майна, з метою забезпечення арешту майна, в цілях запобігання його відчуження.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося, на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.

3. Висновки слідчого судді.

Дослідивши поданеклопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

3.1. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про арешт майна.

Ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Ч. 1 ст.170КПКУкраїни - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

Ч. 2 ст.170КПКУкраїни - арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Ч. 3 ст. 170 КПК України - у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Ч. 11 ст. 170 КПК України - заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Ч.1ст.98КПК України-речовими доказамиє матеріальніоб`єкти,які булизнаряддям вчиненнякримінального правопорушення,зберегли насобі йогосліди абомістять іншівідомості,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження,в томучислі предмети,що булиоб`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

3.2. Правова підстава та мета арешту майна.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження, за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 275 КК України, що підтверджується долученими до даного клопотання матеріалами в сукупності.

Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя вважає встановленим в судовому засіданні те, що відносно об`єкта нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вулиця Левітана, будинок 118/2, існує сукупність достатніх підстав вважати, що він є об`єктом кримінально протиправних дій, оскільки як вбачається з клопотання та долучених в обґрунтування матеріалів, нежитлове приміщення шиномонтажної майстерні за адресою: м. Одеса, вул. Левітана, 118/2, побудовано з порушенням виданих містобудівних умов та обмежень, на підставі дозвільних документів на будівництво з внесеними недостовірними даними, без додержання та в порушення охоронних зон інженерних комунікацій.

Відповідно до долученої до матеріалів клопотання постанови про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні від 23.04.2021 року, об`єкт нерухомого майна, на який прокурор просить накласти арешт, визнаний речовим доказом в рамках кримінального провадження №42021163010000011 від 23.04.2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 275 КК України.

У зв`язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпечені збереження речових доказів.

3.3. Завдання та необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, об`єкт нерухомого майна відповідає критеріям речових доказів.

Оскільки об`єкт нерухомого майна є об`єктом кримінально-протиправних дій, слідчий суддя вважає, що існує ризик його відчуження, перетворення, передачі права власності та користування третім особам, а також в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту майна на зазначений у клопотанні об`єкт нерухомого майна.

3.4. Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчої судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

3.5. Висновки слідчого судді.

На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, зокрема, для проведення ряду слідчих дій та експертних досліджень, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, про які йдеться в клопотанні, та якого така особа зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

Також, враховуючи те, що існує ризики відчуження, знищення, перетворення, пошкодження об`єкту майна, використання його, всупереч установленого законом порядку, шляхом проведення будівельних робіт, слідчий суддя вважає за необхідне накласти заборону користування, розпорядження, здійснення будівельних робіт щодо об`єкта нерухомого майна, з метою запобігання вищевказаним ризикам.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №42021163010000011 від 23.04.2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 275 КК України задовольнити.

Накласти арешт на нежитлове приміщення шиномонтажної майстерні за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1146767251101), шляхом заборони на відчуження, розпорядження та користування, а також заборони проведення будівельних робіт.

Виконання ухвали покласти на прокурора Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 ..

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1