Ухвала

від 28.07.2021 по справі 947/22254/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/22254/21

Провадження № 1-кс/947/10486/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №42021163010000011 від 23.04.2021 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 275 КК України, ?

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.

В ході досудового розслідування встановлено, що, відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, рішенням державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» ОСОБА_4 від 30.05.2019 за індексним номером 47124088 зареєстровано право приватної власності за ОСОБА_5 на садибний (індивідуальний) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Підставою для державної реєстрації права власності на вказаний об`єкт став лише технічний паспорт, виданий 14.01.2019 ФОП ОСОБА_6 , та висновок, виданий експертом ОСОБА_7 .

При цьому, в електронній реєстраційній справі, наявній в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, висновок експерта ОСОБА_7 ? відсутній.

Відповідно до технічного паспорту, виданого 14.01.2019 ФОП ОСОБА_6 , вказаний об`єкт побудовано до 05.08.1992 року.

Разом з тим, згідно з п. 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127, для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються:

1) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

2) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки, за яким державним реєстратором отримуються відомості Державного земельного кадастру з метою встановлення місця розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний об`єкт, для подальшого відображення таких відомостей як адреси об`єкта нерухомого майна.

Однак, право власності на вищевказану господарчу будівлю зареєстровано за відсутності документу, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Крім того, в Державному реєстрі речових прав нам нерухоме майно відсутні відомості щодо права власності чи користування земельною ділянкою під таким об`єктом нерухомого майна.

Відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 24.05.2001 за №127, технічний паспорт ? документ, що складається на основі матеріалів технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, містить основні відомості про нього (місцезнаходження (адреса), склад, технічні характеристики, план та опис об`єкта, ім`я/найменування власника/замовника, відомості щодо права власності на об`єкт нерухомого майна, відомості щодо суб`єкта господарювання, який виготовив технічний паспорт тощо) та видається замовнику.

Таким чином, технічний паспорт лише підтверджує проведення технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна та не являється правовстановлювальним документом.

В подальшому 06.09.2019 рішенням державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» ОСОБА_4 за індексним номером 48613883 зареєстровано право приватної власності за ОСОБА_8 на садибний (індивідуальний) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того встановлено, що 06.09.2019 об`єкт нерухомого майна закрито із закриттям відповідного розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі знищення об`єкта нерухомого майна (рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» ОСОБА_4 від 10.09.2019 за індексним номером 48600716).

В подальшому 26.09.2019 між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 укладено договір купівлі-продажу Ѕ частки господарчої будівлі за адре АДРЕСА_1 29/1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального ок ОСОБА_10 Р.В. (рішення про державну реєстрацію від 26.09.2019 за індексним номером 48884014)

Далі, 22.07.2021 рішенням державного реєстратора Великодолинської селищної ради Одеського ра ОСОБА_11 Т.І. за індексним номером 59409859 зареєстровано право приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «МОНІК», код ЄДРПОУ 44163763, на господарчу будівлю загальною площею 266,7 кв.м., житловою площею 215 кв.м. за адресою: м. Одеса, проспект Небесної Сотні, будинок 29/1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1911257851101).

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підставою для державної реєстрації права власності на вищевказаний об`єкт за ТОВ «МОНІК» стали: протокол №1 за №948 від 16.07.2021; протокол №21-07-2021 серія та номер 990,991, виданий 21.07.2021; акт приймання-передачі нерухомого майна, яке передається у власність ТОВ «МОНІК» у якості внеску до статутного капіталу №1, серія та номер 992, 994, виданий 21.07.2021.

Відповідно до протоколу №1 засновників ТОВ «МОНІК» від 16.11.2021 року, зборами присутніх засновників вирішено прийняти ОСОБА_9 гівни вклад до статутного капіталу у вигляді господарчої будівлі, загальною площею 266,7 кв.м. за адресою: м. Одеса, проспект Небесної Сотні, буд. 29/1, складової частини об`єкта нерухомого майна: господарчої будівлі під літ. «А», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1911257851101).

Разом з тим, відповідно до Реєстру будівельної діяльності, відомості про надання будь-яких дозвільних документів на будівництво вказаного об`єкту нерухомого майна та введення його в експлуатацію відсутні.

Крім того, відповідно до інформаційної системи містобудівного кадастру м. Одеси, відсутні відомості про видачу містобудівних умов та обмежень на будівництво господарчої будівлі за адре АДРЕСА_1 29/1.

Таким чином, є підстави вважати, що господарча будівля загальною площею 266,7 кв.м., житловою площею 215 кв.м. за адре АДРЕСА_1 29/1 побудовано за відсутності виданих містобудівних умов та обмежень та дозвільних документів на будівництво, тобто з порушенням під час будівництва правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд, особою, яка зобов`язана дотримувати таких правил, що створює загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків.

Постановою процесуального керівника 28.07.2021 об`єкт будівництва ? господарчу будівлю загальною площею 266,7 кв.м., житловою площею 215 кв.м. за адре АДРЕСА_1 29/1 ? визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42021163010000011 від 23.04.2021 за ч. 1 ст. 275 КК України.

Прокурор звертається з клопотанням про накладення арешту на об`єкт будівництва ? господарчу будівлю загальною площею 266,7 кв.м., житловою площею 215 кв.м. за адре АДРЕСА_1 29/1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1911257851101) з метою збереження речових доказів та підтвердження факту вчинення кримінального правопорушення, у тому числі даний об`єкт будівництва, на думку окружної прокуратури є доказом вчинення кримінального правопорушення.

2. Позиції учасників в судовому засіданні при розгляді клопотання.

Від прокурора надійшла заява про розгляд клопотання без її участі.

Згідно вимог ч. 2 ст. 172 КПК України, за клопотанням сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання про накладення арешту на майно без виклику власника майна, з метою забезпечення арешту майна, в цілях запобігання його відчуження.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалося.

3. Висновки слідчого судді.

Дослідивши поданеклопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

3.1. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про арешт майна.

Ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Ч. 1 ст.170КПКУкраїни - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

Ч. 2 ст.170КПКУкраїни - арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Ч. 3 ст. 170 КПК України - у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Ч.1ст.98КПК України-речовими доказамиє матеріальніоб`єкти,які булизнаряддям вчиненнякримінального правопорушення,зберегли насобі йогосліди абомістять іншівідомості,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження,в томучислі предмети,що булиоб`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

3.2. Правова підстава та мета арешту майна.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження, за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 275 КК України, що підтверджується долученими до даного клопотання матеріалами в сукупності.

Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя вважає встановленим в судовому засіданні те, що відносно господарчої будівлі загальною площею 266,7 кв.м., житловою площею 215 кв.м. за адре АДРЕСА_1 29/1, існує сукупність достатніх підстав вважати, що вона є об`єктом кримінально протиправних дій, зокрема, як вбачається з матеріалів клопотання, досудове розслідування здійснюється за фактом будівництва вказаного об`єкту за відсутності виданих містобудівних умов та обмежень та дозвільних документів на будівництво, тобто з порушенням під час будівництва правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд, особою, яка зобов`язана дотримувати таких правил, що створює загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, а також може містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Крім того, як вбачається з постанови про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні від 28.07.2021 року, об`єкт нерухомого майна визнаний речовим доказом в рамках кримінального провадження №42021163010000011 від 23.04.2021 року.

У зв`язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпечені збереження речових доказів, та з метою проведення необхідних слідчих дій з вказаним майном.

3.3. Завдання та необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, об`єкт нерухомого майна відповідає критеріям речових доказів.

Оскільки об`єкт нерухомого майна є об`єктом кримінально-протиправних дій, слідчий суддя вважає, що існує ризик його відчуження, переоформлення, пошкодження, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту майна на зазначене у клопотанні нерухоме майно.

3.4. Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

3.5. Висновки слідчого судді.

На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, зокрема, для проведення ряду слідчих дій та експертних досліджень, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, про які йдеться в клопотанні, та якого така особа зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

Також, враховуючи те, що існує ризик відчуження, пошкодження нерухомого майна, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, слідчий суддя вважає за необхідне накласти заборону здійснення реєстраційних дій відносно вказаного об`єкта нерухомого майна, з метою запобігання вищевказаним ризикам.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури міста О ОСОБА_3 О.В. про арешт майна в рамках кримінального провадження №42021163010000011 від 23.04.2021 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 275 КК України задовольнити.

Накласти арешт та заборону здійснювати дії щодо відчуження, в тому числі передачу під заставу, іпотеку, заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації (в тому числі нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо господарчої будівлі загальною площею 266,7 кв.м., житловою площею 215 кв.м. за адресою: м. Одеса, проспект Небесної Сотні, 29/1, складова частина об`єкта нерухомого майна: господарча будівля під літ. «А», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1911257851101.

Виконання ухвали покласти на прокурора Київської окружної прокуратури міста О ОСОБА_3 к О.В..

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1 s32>.