Ухвала

від 06.09.2021 по справі 947/22254/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1325/21

Номер справи місцевого суду: 947/22254/21, 1-кс/947/10023/21

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 21 липня 2021 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42021163010000011 від 23 квітня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 275 КК України, ?

ВСТАНОВИВ:

Зміст оскаржуваного судового рішення

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 21 липня 2021 року було задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на нежитлове приміщення шиномонтажної майстерні, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони на відчуження, розпорядження та користування, а також проведення будівельних робіт.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала

Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді власник майна ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просила поновити їй строк на апеляційне оскарження та скасувати ухвалу слідчого судді.

Доводи апеляційної скарги обґрунтувала тим, що:

- вона є власником приміщення адресою: АДРЕСА_1 на законних підставах, що підтверджується відповідними документами;

- зазначене нежитлове приміщення шиномонтажної майстерні не підпадає під ознаки предмета кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.275 КК України;

- їй не було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Крім того, ОСОБА_7 зазначила, що 17.08.2021 року кримінальне провадження №42021163010000011 було закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з чим вона звернулася до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту, однак ухвалою слідчого судді від 18.08.2021 року було відмовлено у задоволенні її клопотання.

Позиції учасників апеляційного провадження.

У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_7 просила апеляційний розгляд проводити без її участі.

Прокурор ОСОБА_6 у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.

Мотиви апеляційного суду

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали провадження за клопотанням слідчого та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Положення даної норми КПК України узгоджуються зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Пунктом 7 ч.2 ст.131 КПК України передбаченого, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, яка встановлює, які об`єкти, у відповідності до положень КПК України, можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Так, ст.98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до клопотання прокурора у провадженні сектору дізнання Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування за №42021163010000011 від 23 квітня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 275 КК України.

Прокурор обґрунтувала клопотання тим, що нежитлове приміщення шиномонтажної майстерні за адресою: АДРЕСА_1 побудовано з порушенням виданих містобудівних умов та обмежень, на підставі дозвільних документів на будівництво з внесеними недостовірними даними, без додержання та в порушення охоронних зон інженерних комунікацій, у зв`язку з чим, з метою збереження речових доказів та підтвердження факту вчинення кримінального правопорушення, прокурор звернулася з клопотанням про накладення арешту на об`єкт будівництва ? нежитлове приміщення шиномонтажної майстерні.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 21 липня 2021 року, було накладено арешт на нежитлове приміщення шиномонтажної майстерні, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони на відчуження, розпорядження та користування, а також проведення будівельних робіт.

Згідно з відомостями з Державного реєстру прав на нерухоме майно нежитлове приміщення шиномонтажної майстерні, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_7 (а.к.п.14-15).

У своїй апеляційній скарзі власник майна ОСОБА_7 зазначила, що 17.08.2021 року кримінальне провадження №42021163010000011 було закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з чим накладений на її майно арешт, підлягає скасуванню.

Під час апеляційного розгляду прокурор ОСОБА_6 підтвердила факт закриття кримінального провадження №42021163010000011 про що надала документи.

Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 17.08.2021 року, заступником начальника сектору дізнання ОРУП №1 ГУНП в Одеській області капітаном поліції ОСОБА_8 кримінальне провадження №42021163010000011, внесене до ЄРДР 23.04.2020 року, було закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з відсутністю в діях невстановленої особи складу кримінального правопорушення.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 17.08.2021 року відомості про закриття кримінального провадження №42021163010000011 були внесені до ЄРДР.

Велика палата Верховного суду у своїй постанові від 30 червня 2020 року у справі 727/2878/19 вказала на те, що, якщо арешт накладений за КПК України 2012 року на майно особи, яка не є учасником кримінального провадження, то вирішення питання щодозняття такого арешту й оскарження відповідних дій або бездіяльності слідчого в кримінальному провадженні здійснюються за правилами КПК України 2012 року(постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 202/5044/17, від 28 листопада 2018 року у справі №636/959/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 640/17552/16-ц, від27березня 2019 року у справі № 202/1452/18, від 11 вересня 2019 року у справі № 504/1306/15-ц).

Частиною першою статті 1 КПК України встановлено, щопорядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України 2012 року. За змістом статті 173 цього Кодексу питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд.

Відповідно доч.1ст.174КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження заклопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно із частиною третьою статті 174 КПК України прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщовоно не підлягаєспеціальній конфіскації.

Частиною четвертою статті 174 КПК України встановлено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначене судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Втім, частини третя та четверта статті 174 КПК України регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.

Натомість у цій справі кримінальне провадження закрив постановою слідчий, який згідно з приписами КПК України 2012 року, на відміну від прокурора, не наділений повноваженнями скасовувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування.

Згідно із частиною третьою статті 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, щовинесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК України є судовий контроль, який реалізує слідчий суддя, за додержанням законів органами досудового розслідування та прокурором. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов`язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини як на стадії досудового розслідування кримінального провадження, так і після його закінчення.

Крім того, у КПК України немає заборони ініціювати перед слідчим суддею, коли кримінальне провадження вже закрив слідчий, питання про скасування арешту на майно, накладеного під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді на підставі приписів цього Кодексу.

З огляду на вказане, беручи до уваги відсутність у слідчого повноважень, при закритті кримінального провадження самостійно скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для гарантування прав і свобод осіб, на майно яких ухвалою слідчого судді за КПК України 2012 року накладений арешт у кримінальному провадженні, саме слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль, повноважний за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна в порядку, передбаченому частиною другою статті 174 цього Кодексу, вирішити питання про скасування такого арешту після закриття слідчим кримінального провадження.

Таким чином, у разі, якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України 2012 року, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право на майно, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, а останнє закрив своєю постановою слідчий, має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту в порядку кримінального судочинства. Такий порядок захисту права на майно єефективним, оскільки забезпечить відновлення прававласника або іншого володільця майна, на яке був накладений арешт слідчим суддею у кримінальному провадженні.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Враховуючи, що, на теперішній час, кримінальне провадження №42021163010000011 закрито, апеляційний суд дійшов висновку про те, що оскаржену ухвалу слідчого судді необхідно скасувати та відмовити у задоволенні клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 про накладення арешту на нежитлове приміщення шиномонтажної майстерні, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , необхідно відмовити.

Частиною 3 ст.407 КПК України встановлено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити ухвалу без змін;

2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Керуючись статтями 170-173, 309, 376, 405, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 21 липня 2021 року, якою було накладено арешт на нежитлове приміщення шиномонтажної майстерні, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони на відчуження, розпорядження та користування, а також проведення будівельних робіт, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 про накладення арешту на нежитлове приміщення шиномонтажної майстерні, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4