Рішення

від 21.07.2021 по справі 550/485/21

ЧУТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 550/485/21

Провадження № 2/550/154/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2021 року смт. Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області

в складі : головуючого судді Ланни Я.О.,

за участю секретаря судового засідання - Томас Ю.П.,

представника позивача - адвоката Урбанської О.В.,

представника відповідача - адвоката Коваленка Р.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чутове справу № 550/485/21 (провадження №2/550/154/21) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою ,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу. Позивач посилається на те, що він передав у позику відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 7500,00 доларів США, у підтвердження чого надав розписку від 28.04.2016. Відповідно до розписки ОСОБА_2 підтверджувала отримання грошових коштів у сумі 7500,00 доларів США і зобов`язувалась повернути їх за першою вимогою. 28.03.2021 позивач звернувся до відповідачки з вимогою про повернення коштів, проте остання в добровільному порядку не повернула йому грошові кошти. На підставі викладеного позивач ОСОБА_1 просить суд винести рішення яким стягнути із відповідача ОСОБА_2 на його користь грошові кошти за борговою розпискою від 28.04.2016 в сумі 7500,00 доларів США, а також відшкодувати судові витрати в сумі 2066,64 грн.

Ухвалою судді від 02.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та відкрито провадження.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник позивача, адвокат Урбанська О.В. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги ОСОБА_1 посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача, адвокат Коваленко Р.Й. в судовому засіданні заперечував проти позову, посилаючись на обставини викладені ним у відзиві на позовну заяву. Так, сторона відповідача повністю заперечує позовні вимоги ОСОБА_1 , оскільки вважає їх безпідставними та необґрунтованими. Адвокат зазначає, що відповідач ОСОБА_2 не отримувала грошові кошти в сумі 7500,00 доларів США від позивача, а надана ним розписка не дає можливості установити факт передання певної суми коштів від позикодавця до позичальника. Також адвокат Коваленко Р.Й. стверджує, що зміст розписки наданої позивачем є суперечливим та не підтверджує укладення між позивачем та відповідачем договору позики, не містить конкретизовану вказівку на обов`язок повернення боргу саме на користь позивача ОСОБА_1 . Крім того вважає, що у даній справі необхідно встановити справжню правову природу правовідносин між сторонами, які виникли внаслідок укладення в ту ж саму дату, що і боргова розписка, договору довгострокової оренди між відповідачем та ТОВ "Полтава-Сад". Також сторона відповідача посилається на ту обставину, що наразі позивачем пропущено строк позовної давності, в межах якого позивач міг реалізувати своє право на повернення наданих з його слів коштів, а відтак вважає, що сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників позивача та відповідача, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України , суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено, що 28.04.2016 між ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики на суму 7500 доларів США, який було укладено в простій письмовій формі. На підтвердження укладення договору позики позивачем надано до суду оригінал розписки (а.с. 71).

Згідно умов договору позики, 28.04.2016 року, ОСОБА_2 отримала у позику від ОСОБА_1 кошти в сумі 7500 (сім тисяч п`ятсот) доларів США та зобов`язалася їх повернути на першу вимогу.

23 березня 2021 року позивач направив відповідачу письмову вимогу про повернення коштів протягом трьох календарних днів, яка була отримана 08 квітня 2021 року (а.с.7-10). Борг протягом встановленого строку з дня отримання вимоги не повернуто.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить обов`язок повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Наслідки порушення договору позичальником визначені статтею 1050 ЦК України, відповідно до частини першої якої, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Аналізуючи зміст наданої суду розписки судом встановлено, що ОСОБА_2 отримала у позику у ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 7500 доларів США. Даною розпискою вона підтвердила факт отримання вказаних коштів. Таким чином, розписка ОСОБА_2 визнається судом документом, що підтверджує боргове зобов`язання, містить дані щодо отримання позичальником в борг грошей із зобов`язанням їх повернення на першу вимогу.

Суд звертає увагу, що письмова форма договору позики внаслідок її реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й факту передачі грошової суми позичальнику.

З огляду на зазначене суд не погоджується із доводами відповідача щодо недоведеності наявності між сторонами правовідносин, які випливають із договору позики та неотримання відповідачем зазначених коштів від позивача.

Посилання відповідача на те, що між сторонами виникли правовідносини, які випливають не із договору позики, а із договору оренди земельної ділянки площею 5.8151 га., кадастровий номер 5325480700:00:001:0305, від 28.04.2016, укладеного між ТОВ "Полтава-Сад" та ОСОБА_2 суд вважає необгрунтованими, оскільки як вже зазначалось на підставі наданих позивачем доказів судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які випливають із договору позики відповідно до розписки від 28.04.2016 року.

Факт наявності між ОСОБА_2 та ТОВ "Полтава-Сад" правовідносин, що випливають із договору оренди земельної ділянки площею 5.8151 га., кадастровий номер 5325480700:00:001:0305, від 28.04.2016, як про це зазначає адвокат Коваленко Р.Й., не спростовує висновків суду про наявність між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 правовідносин, що випливають із договору позики, укладеного 28.04.2016.

Оригінал боргової розписки, яка надана суду позивачем, доводить невиконання відповідачем своїх зобов`язань.

При цьому, відповідно до пункту другого частини першої статті 1049 ЦК України якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернута позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Оскільки судом встановлено, що грошові кошти відповідач взяла у позивача у борг, проте у розписці не зазначено строк повернення цих коштів, суд дійшов висновку, що борг має бути повернутий у порядку та строки, що встановлено частиною першою статті 1049 ЦК України, тобто протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це .

За змістом статей 256-258 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Судом встановлено, що вимога про повернення боргу направлена позивачем 23 березня 2021 року та отримана відповідачем 08 квітня 2021 року. З урахуванням вимог ч.1 ст. 1049 ЦК України борг необхідно було повернути протягом 30 днів з дня отримання такої вимоги, тобто у строк до 08 травня 2021 року. Борг протягом цього періоду не повернуто. Позивач звернулась до суду за захистом своїх порушених прав 20 травня 2021 року, тобто в межах строку позовної давності.

Таким чином, суд не погоджується із доводами відповідача про пропуск позивачем позовної давності, перебіг якої на переконання ОСОБА_2 почався ймовірно 28.04.2016, тобто з дати складення розписки.

З урахуванням наведеного суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, оскільки судом встановлено наявність між сторонами правовідносин за договором позики, дійсність та достовірність договору позики не спростована, факт отримання грошей підтверджений належними доказами у справі.

В зв`язку з наданням грошових коштів у позику в іноземній валюті, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 7500 доларів США підлягають задоволенню, тобто у тій іноземній валюті, яка отримана у позику (долари США). Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.01.2019 (справа № 373/2054/16-ц).

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, а саме квитанції за №0.0.2133075438.1 від 20.05.2021, позивачем ОСОБА_1 при подачі позову до суду сплачено судовий збір в сумі 2066,64 грн. (а.с.5).

На підставі ст.141 ЦПК України , стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати в розмірі 2066,64 грн.

Керуючись ст. ст. 525-526 , 530 , 629 , 1046-1047 , 1049 ЦК України , ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 263-265ЦПК України, суд-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в іноземній валюті в сумі 7 500 (сім тисяч п`ятсот) доларів США за борговою розпискою від 28.04.2016 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2066,64 грн. в рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Представник позивача - адвокат Урбанська Олена Вікторівна, адреса: АДРЕСА_2 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Серія ПТ № 1177, видане 27.02.2018 року.

Відповідач - ОСОБА_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 , фактична адреса: АДРЕСА_4 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Представник відповідача - адвокат Коваленко Роман Йосипович, адреса: АДРЕСА_5 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Серія ПТ № 2352 , видане 09.10.2018 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Чутівський районний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної

скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 23.07.2021.

Суддя Я. О. Ланна