Рішення

від 20.09.2007 по справі 20/293

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

20/293

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  20/293

20.09.07

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Віалент»

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерноторгівельна компанія»

Про                         розірвання контракту №615 від 23.09.2003р., витребування майна із чужого

                              незаконного володіння

                                                                                              Суддя В.В. Палій

                                                                                                                 Секретар Н.С. Молочна

Представники:

Від позивача       Шугальова О.А.- предст. (дов. від 24.07.2007р.)

Від відповідача   Пустовіт Ю.В.- предст. (дов. від 25.07.2007р.)

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про розірвання контракту №615 від 23.09.2003р., витребування майна –насіння соняшника у кількості 5255,00грн. вартістю 6568,75грн. із чужого незаконного володіння.

Відповідач у відзиві заперечив проти позовних вимог, посилаючись на наступне.

Позивачем не були виконані належним чином умови Контракту №615, тобто позивач не передав насіння соняшнику відповідачу фактично, оскільки підтвердження такої передачі відсутнє, відповідно відповідач не утримує у себе майно позивача. Підстави для розірвання Контракту відсутні, оскільки саме позивач, а не відповідач, не виконав належним чином  умови Контракту. Відповідач також зазначає про пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки про не здійснення відповідачем оплати одержаного товару позивач довідався до 05.11.2003р., тобто після встановленої Контрактом дати оплати товару.

Позивач у додаткових поясненнях наданих суду, посилається на те, що позивачем виконані зобов'язання за Контрактом у повному обсязі, натомість відповідач ухиляється від виконання своїх договірних зобов'язань, що є підставою для розірвання Контракту та заявлення вимоги повернути отриманий соняшник позивачу в натурі.  Позивач посилається на те, що відповідач є недобросовісним володільцем, тобто набув насіння соняшнику без достатньої правової підстави.

У судовому засіданні 12.09.2007р. оголошено перерву до 20.09.2007р., з метою виготовлення повного тексту рішення по справі.

Ознайомившись з матеріалами справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -  

В С Т А Н О В И В :

          23.09.2003 між позивачем та відповідачем укладено контракт № 615. За умовами цього Контракту позивач зобов'язувався  передати у власність відповідача насіння соняшнику врожаю 2003 року, а відповідач зобов'язувався його прийняти та оплатити (п. 1 Контракту).

Контрактом передбачено, що товар поставляється узгодженими сторонами партіями, а кількість товару в кожній окремій партії, ціна на кожну партію та умови поставки кожної партії визначається додатковою угодою до Контракту (п. 3.2., 3.3., 4.1. Контракту).

Між позивачем та відповідачем укладалося три додаткові угоди до Контракту. За додатковою угодою від 23.09.2003  № 1 позивач зобов'язувався поставити  відповідачеві 350 тон насіння соняшнику, за додатковою угодою від 01.10.2003 № 2 –260 тон насіння соняшнику, за додатковою угодою від 27.10.2003 № 3 –5 тон насіння соняшнику (далі –додаткові угоди).

В пунктах 6, 10, 11, 12, 13 зазначених додаткових угод до Контракту сторони спору дійшли згоди щодо умов поставки та оплати товару. Вказані пункти додаткових угод до Контракту є однаковими у всіх трьох додаткових угодах.

Зокрема пунктом 6 додаткових угод до Контракту передбачено, що позивач поставляє товар на умовах EXW Франко-Елеватор склад "Виолент" с Липняшка.

Згідно п. 10 додаткових угод датою поставки товару вважається дата переоформлення товару на ім'я відповідача за Складським документом на Елеваторі.

Право власності на товар виникає у відповідача з моменту переоформлення товару на його ім'я за Складським документом на Елеваторі. Оплата товару, який поставляється за даною Додатковою угодою, проводиться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок  позивача протягом 5 банківських  днів з дати  поставки товару і  пред'явлення рахунку-фактури. А позивач зобов'язаний надати відповідачеві протягом двох днів з дати поставки товару наступні документи: а) рахунок позивача, б) посвідчення про якість товару, в) оригінал Складського документу на товар, г) картка аналізу зерна, що видана Елеватором (п. 11, 12, 13 зазначених додаткових угод до Контракту).

Сторони спору факт поставки за додатковими угодами № 1 та № 2 до Контракту оформлювали Складськими квитанціями на зерно.

          У позовній заяві позивач вказує на те, що відповідач не виконав умови контракту та додаткової угоди №3, оскільки оплату за отримане насіння соняшника у кількості 5255,00кг. на суму 6568,75грн. не здійснив. Позивач вважає, що відповідачем суттєво порушено умови контракту, у зв'язку з чим просить суд розірвати Контракт №615, укладений сторонами.

          Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

          Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2006р. у справі №45/490 за позовом ТОВ «Віалент»до ТОВ «Зерноторгівельна компанія»про стягнення 8959,77грн. (рішення набрало законної сили) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. У зазначеному рішенні суд встановив, що оскільки позивач в порушення умов Контракту №615 та додаткової угоди №3 «Складського документу на елеваторі», під яким сторони договірних відносин розуміли Складську квитанцію на зерно не складав, то позивач не передав відповідачу право власності на зерно соняшника. Відповідно у відповідача не виникло обов'язку по оплаті зазначеного зерна.

          Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

          Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

          Позивач не надав суду доказів, які б свідчили про істотне порушення відповідачем умов Контракту №615, що у свою чергу, могло б слугувати підставою для розірвання договору у судовому порядку. Натомість рішенням суду у справі №45/490 встановлено факт того, що саме позивач в порушення умов Контракту №615 та додаткової угоди №3 «Складського документу на елеваторі», під яким сторони договірних відносин розуміли Складську квитанцію на зерно не складав, відповідно позивач не передав відповідачу право власності на зерно соняшника.

          За наведених обставин, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про розірвання Контракту №615 від 23.09.2003р.

          Щодо вимоги позивача про витребування насіння соняшника у кількості 5255,00кг. із незаконного володіння відповідача, то необхідно зазначити наступне.

          Оскільки до відповідача не перейшло право власності на насіння соняшника, внаслідок не складення «Складського документу на елеваторі», під яким сторони договірних відносин розуміли Складську квитанцію на зерно, відповідно позивач є власником насіння соняшника у кількості 5255,00кг., яке без достатньої правової підстави знаходиться у відповідача.

          Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

          Доказом того, що насіння соняшника було передано позивачем уповноваженому працівнику відповідача є накладна №257 від 27.10.2003р.

          Проте, враховуючи те, що до відповідача не перейшло право власності на передане позивачем насіння соняшника у кількості 5255,00грн., відповідно суд приходить до висновку, що насіння соняшника станом на час прийняття рішення по справі перебуває у володінні відповідача без достатньої правової підстави (оскільки за Контрактом №615 відповідачу мало бути  передано у власність насіння соняшнику). Таким чином, вимога позивача про витребування у відповідача на користь позивача  насіння соняшника у кількості 5255,00кг вартістю 6568,75грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України  покладаються  на  відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності  при пред'явленні позову до суду судом не приймається до уваги, оскільки з метою стягнення заборгованості з відповідача за одержане насіння соняшнику позивач звертався з позовом до суду. За результатами розгляду справи Господарським судом м. Києва було прийнято рішення №45/490 від 30.10.2006р., яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, зважаючи на те, що відповідачу не було передано право власності на зерно соняшника, відповідно у відповідача не виникло обов'язку по оплаті зазначеного зерна. Таким чином, вказаний факт був встановлений у рішенні суду від 30.10.2006р. і саме із цього дня позивач довідався про те, що насіння соняшника  знаходиться у відповідача без достатньої правової підстави. Таким чином, суд приходить до висновку про те, що станом на час пред'явлення позову до суду, а саме, 15.05.2007р. строк позовної давності позивачем не пропущений.

Враховуючи наведене,  позовні вимоги визнаються обґрунтованими у частині та такими, що підлягають задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

          1.  Позовні вимоги  задовольнити частково.

          2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Зерноторгівельна компанія»(м. Київ, вул. Спаська, 16, код 21400226) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Віалент»(Кіровоградська область, Добровеличківський район, с. Липняжка, вул. Коцюбинського, 28-А, код 20647755) насіння соняшника у кількості 5255,00кг вартістю 6568,75грн., яке знаходиться у Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерноторгівельна компанія»без достатньої правової підстави.

          3.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерноторгівельна компанія»(м. Київ, вул. Спаська, 16, код 21400226) на користь Товариства  з обмеженою відповідальністю «Віалент»(Кіровоградська область, Добровеличківський район, с. Липняжка, вул. Коцюбинського, 28-А, код 20647755) 102,00грн. - державного мита, 118,00грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          4.  Після набрання рішенням законної сили видати накази.

          5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                                 В.В. Палій