Постанова

від 15.07.2021 по справі 911/3342/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2021 р. Справа№ 911/3342/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Козир Т.П.

Коробенка Г.П.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Шевцова О.В., адвокат, ордер серія КВ № 811011 від 23.04.2021, Міняйло Є.В., трудовий контракт

від відповідача: Потієнко В.В., самопредставництво

від третьої особи: не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Курганова Євгена Володимировича, м. Київ

на рішення Господарського суду Київської області від 10.03.2021 (повний текст складено 06.04.2021)

у справі № 911/3342/20 (суддя Колесник Р.М.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Курганова Євгена Володимировича, м. Київ

до Петрівської сільської ради, с. Нові Петрівці, Київська обл.

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватного акціонерного товариства "Автоп", м. Київ

про стягнення 6 000 000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Курганова Євгена Володимировича (далі - ФОП Курганов Є.В., позивач) про стягнення з Новопетрівської сільської ради, найменування якої впроцесі розгляду справи змінено на Петрівську сільську раду (далі - відповідач) 6000000,00 гривень упущеної вигоди (з урахуванням заяв про часткову відмову від позову та збільшення позовних вимог).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватне акціонерне товариство "Автоп" (далі - ПрАТ "Автоп") внаслідок незаконно прийнятих рішень Новопетрівської сільської ради, незаконність яких встановлена Вишгородським районним судом Київської області у справі № 363/1409/14, останній був позбавлений можливості реалізувати інвестиційний проект з будівництва гіпермаркету, на орендованій ним земельній ділянці, у зв`язку з чим зазнав збитків у розмірі 6000000,00 грн у вигляді упущеної вигоди. Позивач вказує, що право вимоги по відшкодуванню збитків набув на підставі укладеного з ПрАТ "Автоп" договору про відступлення права вимоги від 08.04.2020 № 08/04.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.03.2021 у справі № 911/3342/20 у задоволенні позову відмовлено.

Оскаржуване рішення обґрунтоване тим, що позивачем не доведено причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та понесеними позивачем збитками у вигляді неодержаного прибутку у визначеному ним розмірі, а з поданих доказів місцевим господарським судом не встановлено повного складу правопорушення, необхідного для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як стягнення збитків.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ФОП Курганов Є . В . 26.04.2021 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 10.03.2021 у справі №911/3342/20 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення місцевого господарського суду є таким, що прийняте без повного з`ясування обставин та без надання належної оцінки поданим доказам, з порушенням норм матеріального права.

Так, за твердженням апелянта, позивачем повністю доведено повний склад цивільного правопорушення - неправомірні дії органу державної влади, наявність шкоди, причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

Позивачем у справі були надані докази, які підтверджують підготовку до будівництва, докази на підтвердження неправомірності дій відповідача, що у сукупності свідчать про факт понесення позивачем упущеної вигоди, оскільки, якби відповідач не вчиняв неправомірних дій, ПрАТ "Автоп" змогло б вчасно розпочати та завершити будівництво і почати отримувати прибуток. Таким чином апелянт зазначає, що позивачем були наведені всі підстави вважати, що ПрАТ "Автоп" могло б отримати дохід від діяльності гіпермаркету у заявленому розмірі.

Також за твердженням апелянта, надані позивачем докази більш вірогідно підтверджують, що ПрАТ "Автоп" за звичайних обставин завершило б вчасно будівництво і мало б реальні підстави розраховувати на одержання доходу, вказаних обставин відповідачем у даній справі не спростовано та не надано доказів протилежного.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2021 справу №911/3342/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Козир Т.П., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2021 витребувано матеріали справи №911/3342/20 у Господарського суду Київської області з огляду на те, що апеляційна скарга була подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ФОП Курганова Є. В. на рішення Господарського суду Київської області від 10.03.2021 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №911/3342/20.

17.05.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 911/3342/20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Курганова Є.В. на рішення Господарського суду Київської області від 10.03.2021 у справі № 911/3342/20, справу № 911/3342/20 призначено до розгляду на 15.07.2021 о 15 год. 20 хв.

Позиції учасників справи.

17.06.2021 через відділ документального забезпечення діяльності Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача.

Як визначено ч.1 ст.263 ГПК України, учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасником справи (ч.4, ст. 263 ГПК України).

Як встановлено апеляційним господарським судом, згідно акту Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2021 №911/3342/20/09.0-26/442/21 під час розкриття конверта (0730104749176), який надійшов від Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, не виявилося документів вказаних у додатках до відзиву б/д №б/н на апеляційну скаргу у справі №911/3342/20, а саме - документів, що підтверджують надіслання відзиву і доданих до нього документів.

Отже, якщо відповідач скористався правом подати відзив на апеляційну скаргу він повинен виконати покладений на нього обов`язок згідно ч.4 ст.263 ГПК України щодо надсилання одночасно з поданням відзиву до суду копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам.

В силу п.2 ч.6 ст.165 ГПК України, до відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду не приймає до розгляду поданий відповідачем відзив на апеляційну скаргу позивача у даній справі.

Явка представників сторін.

У судовому засіданні 15.07.2021 представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційний господарський суд задовольнити апеляційну скаргу, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні 15.07.2021 проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив апеляційний господарський суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення просив залишити без змін.

Представник третьої особи в судове засідання 15.07.2021 не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся апеляційним господарським судом у встановленому чинним процесуальним законом порядку.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З метою дотримання розумних строків вирішення спору судом, а також з врахуванням того, що явка представників учасників справи судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника третьої особи, повідомленого належним чином про час та місце судового засідання у суді апеляційної інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ "Автоп", як землекористувач земельних ділянок згідно договору оренди земельної ділянки від 14.12.2006, через неправомірні рішення Новопетрівської сільської ради, у період з 28 грудня 2018 року по 17 грудня 2019 року зазнав збитків у вигляді неодержаного прибутку, який міг би одержати від діяльності збудованого гіпермаркету на орендованих ним земельних ділянках. Незаконність рішень Новопетрівської сільської ради, як вказує позивач, встановлена Вишгородським районним судом Київської області у справі № 363/1409/17.

Заступник прокурора Київської області звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі територіальної громади с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області до Новопетрівської сільської ради, ОСОБА_1 , треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ПрАТ "Автоп" про визнання недійсними рішень Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 19.06.2015 № 998-1000 та витребування на користь територіальної громади с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 земельні ділянки з кадастровими номерами 3221886001:02:087:0159; 3221886001:02:088:1158; 3221886001:02:087:0160 загальною площею 0,2699 га, які розташовані на території с. Нові Петрівці.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 29.01.2019 у справі №363/1409/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 17.12.2019 та постановою Верховного Суду від 24.11.2020, визнано недійсними рішення Новопетрівської сільської ради Вишгородського району від 19.06.2015 №№ 998-1000 "Про передачу земельних ділянок у власність" та витребувано на користь територіальної громади с. Нові Петрівці Вишгородського району з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 земельні ділянки з кадастровими номерами 3221886001:02:087:0159; 3221886001:02:088:1158; 3221886001:02:087:0160 загальною площею 0,2699 га, які розташовані на території с. Нові Петрівці, загальною вартістю 4397,02 гривень.

Під час розгляду справи № 363/1409/17 Вишгородським районним судом Київської області встановлено те, що ПрАТ "Автоп" є орендарем земельних ділянок у селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області (кадастрові номери 3221886001:02:087:0156 та 3221886001:02:087:0157) та використовує зазначені земельні ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Новопетрівською сільською радою Вишгородського району Київської області всупереч Генеральному плану населеного пункту Нові Петрівці і ст. ст. 38, 39, ч. 4 ст. 83 Земельного кодексу України, ст. 17 Закону України "Про основи містобудування" та ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" були прийняті 19.06.2015 рішення №998, № 999 та № 1000 про затвердження проектів землеустрою та надання у власність третім особам земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства з кадастровими номерами: 3221886001:02:087:0159, 3221886001:02:088:1158, 3221886001:02:087:0160, які розташовані в тому числі і на місцях загального користування. Вказані рішення є протиправними та такими, що порушують права ПрАТ "Автоп" щодо користування земельними ділянками з кадастровими номерами 3221886001:02:087:0156 та 3221886001:02:087:0157, оскільки позбавляють останнього можливості користуватися місцями загального користування для доступу до своїх ділянок.

ПрАТ "Автоп" (первісний кредитор) та ФОП Кургановим Є.В. (новий кредитор) 08.04.2020 укладено договір відступлення права вимоги № 08/04 (далі - договір № 08/04), за умовами п. 1.1. якого первісний кредитор відступає (передає), а новий кредитор приймає на себе право вимоги відшкодування матеріальної шкоди в розмірі, зазначеному у п. 1.2. цього договору, завданої первісному кредиторові неправомірними діями посадових осіб Новопетрівської сільської ради, що підтверджується рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 29.01.2019 № 363/1409/17 (далі - боржник).

Згідно п. 1.2. договору № 08/04 за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від посадових осіб (надалі - боржника) відшкодування матеріальних збитків у судовому порядку, завданих первісному кредитору, у розмірі: 1733200 гривень відповідно до договору поворотної фінансової допомоги № 15 від 22.05.2017; 2879000 гривень згідно договору поворотної фінансової допомоги № 4 від 01.07.2013, за яким були перераховані кошти відповідно до переліку банківських виписок, що містяться у додатку № 1 до договору, який є невід`ємною його частиною, а також право вимагати відшкодування суми упущеної вигоди в розмірі 3000000 гривень.

Позивач зазначив, що прийняті 19.06.2015 Новопетрівською сільською радою рішення №№ 998, 999, 1000, якими затверджено проекти із землеустрою та відведено у приватну власність третім особам земельні ділянки із кадастровими номерами: 3221886001:02:087:0159, 3221886001:02:088:1158, 3221886001:02:087:0160, які визнано недійсними згаданим вище рішенням суду, позбавило можливості реалізувати інвестиційний проект по будівництву гіпермаркету, оскільки вказані земельні ділянки розташовані навколо земельної ділянки, яка перебуває у користуванні ПрАТ "Автоп", та перекривають в`їзди та виїзди до цієї земельної ділянки.

Звертаючись до господарського суду позивач зазначає, що незаконно прийнятті Новопетрівською сільською радою рішення порушили права ПрАТ "Автоп" щодо користування земельними ділянками із кадастровими номерами: 3221886001:02:0807:0157 та 3221886001:02:087:0156, адже позбавили останнього можливості користуватися місцями загального користування для доступу до своїх ділянок. На переконання позивача, неправомірні дії Новопетрівської сільської ради, що проявилися у протиправності прийнятих наведених вище рішень, призвели до блокування початку будівництва гіпермаркету, що своєю чергою призвело до позбавлення можливості отримання прибутку, який ПрАТ "Автоп" міг би отримати від діяльності збудованого гіпермаркету.

За розрахунком позивача розмір упущеної вигоди становить 6000000 гривень. Вказана сума розрахована позивачем виходячи від середньомісячного доходу господарської діяльності гіпермаркету у період з 28.12.2018 (орієнтовна дата завершення будівництва) по 17.12.2019 (дата набрання законної сили рішення у справі № 363/1409/17), який би становив 500000 ,00 гривень/місяць.

Наведені вище обставини стали підставою для звернення позивача до суду з вимогою, з урахуванням заяв про часткову відмову від позову та збільшення позовних вимог, про стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 6000000 ,00 грн .

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню зважаючи на таке.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

До складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків унаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (утрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст. 225 Господарського кодексу України).

За загальними положеннями згідно із ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи на підставі статей 1173, 1174 цього Кодексу.

Отже, положення статей 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Разом з тим, ці норми не заперечують обов`язкової наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Обов`язок щодо доведення наявності зазначених умов покладено на позивача, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі ст. 1173 ЦК України. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №920/715/17 та у постанові Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/22630/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 Господарського кодексу України (далі - ГК України) прибуток (доход) суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, позивач повинен довести, що за звичайних обставин він мав реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу. При цьому важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а могли б бути ним реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Тобто, вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу.

У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Натомість наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу не є підставою для його стягнення.

Такі висновки наведено у постановах Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 923/700/17, від 11.11.2019 у справі № 904/7601/17, від 12.11.2019 у справі № 910/9278/18, 12.08.2020 у справі № 910/15883/14, від 27.08.2019 у справі № 910/9095/18, від 26.02.2020 у справі № 914/263/19.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, на позивача покладений обов`язок доведення факту спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, у вигляді упущеної вигоди (доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене).

З матеріалів справи вбачається, що наявність упущеної вигоди (не отриманого доходу) та її розмір позивач обґрунтовує тим, що ПрАТ "Автоп", як замовник будівництва, розробив проектну документацію магазину продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові петрівці, вул. Баліцька (ділянка 1). Згідно експертного звіту від 28.11.2017 термін будівництва гіпермаркету становив 13 місяців та, на переконання позивача, орієнтовно гіпермаркет мав би бути побудований до 28.12.2018. Але, саме через протиправні рішення Сільської ради, ПрАТ "Автоп" не мало можливості дістатися до належних йому земельних ділянок, що призвело до затримки строків будівництва та вчасної здачі в експлуатацію гіпермаркету, та позбавило можливості отримувати дохід від його діяльності.

Судовими рішеннями у справі № 363/1409/17, зокрема, встановлено факт протиправності рішень відповідача від 19.06.2015 №№ 998, 999, 1000 про затвердження проектів землеустрою та надання у власність третім особам земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, які розташовані в тому числі і на місцях загального користування та такі рішення є такими, що порушують права ПрАТ "Автоп" щодо користування земельними ділянками з кадастровими номерами 3221886001:02:087:0156 та 3221886001:02:087:0157, оскільки позбавляють останнього можливості користуватися місцями загального користування для доступу до своїх ділянок.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від у 03.07.2018 у справі № 917/1345/17.

Враховуючи, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 29.01.2019 у справі № 363/1409/17 було встановлено незаконність прийнятих Новопетрівською сільською радою рішень, які порушували права ПрАТ "Автоп" щодо користування земельними ділянками з кадастровими номерами 3221886001:02:087:0156 та 3221886001:02:087:0157, то такі обставини в силу ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України не підлягають доведенню при розгляді цієї справи.

Обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Обов`язок доказування тих або інших обставин справи визначається предметом спору.

Виходячи з того, що предметом розгляду у цій справі є стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди позивач, окрім доведення факту неправомірності дій чи рішень органу місцевого самоврядування, повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування.

Проте, позивачем всупереч ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не обґрунтовано та не доведено належними, достовірними та вірогідними доказами наявність у діях відповідача повного складу цивільного правопорушення, як необхідної умови для стягнення збитків, зокрема розміру завданих збитків.

Так, позивачем не доведено, що за звичайних обставин діяльності зведеного гіпермаркету він стабільно міг би одержувати щомісячний дохід в розмірі 500000,00 грн враховуючи, що саме цей показник, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 22 ЦК України, має бути покладений в основу розрахунку позивача. Також, позивачем не доведено, що господарська діяльність зведеного гіпермаркету була б щомісяця функціонуючою та такою, яка б дійсно мала прибуток саме в тій сумі, яку вказує позивач.

Очікування отримання доходу у певному розмірі не може бути прийнято судом як беззаперечний доказ отримання зазначеної позивачем суми. Позивачем не наведено чому саме така сума доходу ним взята за основу розрахованих збитків, а не більшим чи меншим повинен був бути дохід від господарської діяльності гіпермаркету.

Твердження апелянта про те, що якби відповідач не прийняв неправомірних рішень, ним би в очікувані строки було зведено та розпочато діяльність гіпермаркету, та його б щомісячний дохід дорівнював 500000,00 грн, ґрунтується лише на його власних припущеннях не підкріплених жодними доказами в розумінні приписів ст. ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем також не доведено того факту, що гіпермаркет безумовно розпочав би свою господарську діяльність саме в грудні 2018 року, та тільки прийнятті Новопетрівською сільською радою рішення були єдиною перешкодою для ПрАТ "Автоп" здійснювати будівництво в розраховані ним терміни. А посилання апелянта на те, що завершення будівництва гіпермаркету мало бути здійснено у строк 28.12.2018, який визначений в експертному звіті від 28.11.2017, є лише орієнтовними.

Належних доказів того, що саме неправомірні рішення відповідача завадили ПрАТ "Автоп" завершити будівництво гіпермаркету в розраховані ним терміни та отримати бажаний для себе результат у вигляді очікуваних прибутків, матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, аргументи позивача про те, що тільки дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток є безпідставним і вказує на відсутність безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

Сама лише обставина, що судовими рішеннями у справі № 363/1409/17 встановлено факт неправомірності рішень не є безумовною гарантією відшкодування шкоди без доказового підтвердження того, що таких збитків було дійсно завдано та між неправомірними діями та завданим збитками є безпосередній причино-наслідковий зв`язок.

Отже, наведені обставини у сукупності свідчать про недоведеність позивачем реальної можливості одержання доходів від підприємницької діяльності гіпермармаркету у період з 28.12.2018 по 17.12.2019, у разі, якщо б відповідач не прийняв неправомірних рішень.

Причинний зв`язок, як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяння збитків, між протиправною поведінкою та шкодою виражається в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. Зокрема, доведенню підлягає те, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивачем не доведено наявність всіх складових правопорушення, наявність яких є обов`язковою умовою для задоволення вимог про стягнення шкоди у вигляді упущеної вигоди.

Оскільки позивачем не доведено причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та понесеними позивачем збитками у вигляді неодержаного прибутку у визначеному ним розмірі, а з поданих доказів не встановлено повного складу правопорушення, необхідного для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як стягнення збитків, тож вимоги позивача щодо стягнення збитків у розмірі 6000000,00 грн як сума очікуваного доходу (прибутку), який останній мав би реально отримати в заявленому періоді є необґрунтованими, не доведеними належними доказами та такими, що не підлягали задоволенню.

У зв`язку з наведеним, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, інші доводи, викладені в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За встановлених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 10.03.2021 у справі №911/3342/20 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача .

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Курганова Євгена Володимировича на рішення Господарського суду Київської області від 10.03.2021 у справі №911/3342/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 10.03.2021 у справі №911/3342/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/3342/20 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 21.07.2021.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Т.П. Козир

Г.П. Коробенко