Рішення

від 21.07.2021 по справі 905/659/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.07.2021 Справа № 905/659/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Чернової О.В., за участю секретаря судового засідання Романенко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Маріупольської міської ради Донецької області, м. Маріуполь Донецької області

до відповідача: Гаражного кооперативу Спринтер , м. Маріуполь Донецької області

про стягнення заборгованості у розмірі 274595,35грн, з яких 272465,78грн - орендна плата за користування земельною ділянкою та 2129,57грн - пеня,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

Маріупольська міська рада Донецької області, м. Маріуполь Донецької області звернулась до Господарського суду Донецької області з позовом до Гаражного кооперативу Спринтер , м. Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 274595,35грн, з яких 272465,78грн - орендна плата за користування земельною ділянкою та 2129,57грн - пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором оренди земельної ділянки від 09.07.2013 в частині здійснення орендної плати за період з квітня 2018 року по лютий 2021 року у розмірі 272465,78грн, внаслідок чого виникли підстави для нарахування пені за період з 01.06.2020 по 31.03.2021 у розмірі 2129,57грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 96, 206 Земельного кодексу України, статтями 13, 15, 21, 24 Закону України Про оренду землі , статтями 129, 269, 288 Податкового кодексу України, статтями 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 42, 46, 162-164, 237 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано до матеріалів справи належним чином засвідчені копії: договору оренди земельної ділянки від 09.07.2013 з додатками; додаткового договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 09.07.2013; рішень Маріупольської міської ради №6/28-3349 від 18.06.2013, №7/16-1230 від 03.03.2017; №7/57-5756 від 09.10.2020; листів №26.5-21127-26.6.5.2 від 02.04.2021, №305/105-21 від 06.04.2021; витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1045/2/2013 від 05.07.2013, №1666 від 06.05.2020, №2638 від 06.11.2020; претензії №265-28962-26.1 від 21.05.2020 та фіскальний чек №3000345697 від 21.05.2020; лист-відповідь на претензію №б/ від 02.06.2020.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/659/21 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/659/21; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 17.05.2021.

14.05.2021 засобами поштового зв`язку на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своє позиції Відповідач посилається на наявність форс-мажорних обставин у місті Маріуполі з огляду на проведення антитерористичної операції та операції об`єднаних сил у той період, за який позивачем заявлено стягнення заборгованості з орендної плати, на підтвердження цих обставин Відповідач посилається на розпорядження Кабінету Міністрів України №1053-р від 30.10.2014 та №1275-р від 02.12.2015, відповідно до яких м. Маріуполь входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Ухвалою суду від 17.05.2021 відкладено підготовче засідання на 07.06.2021.

18.05.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якої останній підтримує позовні вимоги у повному обсязі. У відповіді Позивач стверджує, що останнім при розрахунку орендної плати правильно визначено розмір земельної ділянки, у суму боргу, яку позивач заявляє до стягнення, не включено борг, який виник у Відповідача станом на квітень 2018 року. Позивач не погоджується в інсуванні форс-мажорних обставин, оскільки у спірний період наведені Відповідачем положення в частині звільнення від користування земельними ділянками державної та комунальної власності не діяли.

Ухвалою суду від 07.06.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі №905/659/21 на 30 днів до 15.07.2021; відкладено підготовче засідання на 05.07.2021.

Ухвалою суду від 05.07.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №905/659/21 до судового розгляду по суті на 21.07.2021.

У судове засідання 21.07.2021 представник позивача не з`явився, 20.01.2021 на електронну адресу суду надіслав заяву, в якій просить провести судове засідання без участі останнього. Суд дійшов висновку про задоволення відповідної заяви.

Представник відповідача у судове засідання 21.07.2021 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ч.1 ст.178 та ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

З`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в порядку статті 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі рішення Маріупольської міської ради №6/28-3349 від 18.06.2013 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по пр-т. Маршала Жукова, 94 в Орджонікідзевському районі міста гаражному кооперативу Спринтер між Маріупольською міською радою (далі - Орендодавець) та гаражним кооперативом Спринтер (далі - Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки від 09.07.2013 (далі - Договір), відповідно до п.1.1. Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Маріуполь, пр. Жукова маршала, 94 в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя (кадастровий номер 1412336900:01:024:0400).

Згідно з п.2.1. Договору в оренду передається земельна ділянка площею: 2,8367га. Договір укладено на 10 (десять) років (з 18.06.2013 до 18.06.2023).

Відповідно до п.4.1. Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 338,72 грн/м2.

Грошова оцінка земель м. Маріуполя встановлена рішення Маріупольської міської ради №5/38-6108 від 15.12.2009 та посвідчується довідкою (витягом) встановленого зразку, що видається управлінням Держземагенства у м. Маріуполі Донецької області (п.4.2. Договору).

Відповідно до п.4.3. Договору орендна плата за землю (платіж) сплачується орендарем у грошовій формі в розмірі 0,5% від грошової оцінки земельної ділянки (за рік).

За приписами пункту 4.4. Договору встановлено, що податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно ст. 289 Податкового кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року. У разі індексації грошової оцінки земель міста Маріуполя, Орендар зобов`язаний вносити орендну плату у новому розмірі з дня індексації.

Орендар зобов`язаний самостійно щорічно отримувати в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (в управлінні Держземагентства у м. Маріуполі Донецькій області) витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та вносити орендну плату у новому розмірі з дня індексації відповідно до витягу (п.4.5. Договору).

Відповідно до п. 4.11. Договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня, яка нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахуванні суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Передача земельної ділянки Орендарю здійснюється протягом 5 (п`яти) днів після державної реєстрації цього договору згідно з актом приймання-передачі об`єкту оренди (п.6.4.Договору).

У пунктах 9.2.10-9.2.13. Договору визначено, що орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату в порядку та у строки, передбачені договором; щоквартально, у строк до 20 числа місяця, що йде за звітнім кварталом, надавати Департаменту фінансів Маріупольської міської ради копії платіжних документів, що підтверджують внесення орендної плати за землю до бюджету; самостійно коригувати орендну плату за землю у разі: зміни грошової оцінки або її індексації; зміни ставок земельного податку (орендної плати); у місячний термін з моменту опублікування коефіцієнту індексації одержати в управлінні Держземагентства у м. Маріуполі Донецької області витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та надати її копію до податкової інспекції за місцем обліку.

За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору (п.12.1. Договору).

Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини (п. 12.2. Договору).

Згідно з п. 13.2. Договору останній набуває чинності відповідно до ст.ст. 3, 4, 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень після його підписання сторонами та державної реєстрації.

Невід`ємними частинами договору є: план або схема земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об`єкта оренди; проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (інша землевпорядна документація, передбачена законодавством).

Договір з додатками до нього підписані сторонами без зауважень та застережень, скріплений печатками підприємств.

Договір про оренду земельної ділянки від 09.07.2013 зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №1738957 від 20.07.2013.

Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки, який наявний в матеріалах справи, Орендодавець передав, а Орендар прийняв у користування земельну ділянку площею: 2,8367га, кадастровий номер 1412336900:01:024:0400, розташовану за адресою: пр. Жукова маршала, 94 в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя.

Надалі Додатковим договором сторони внесли зміни до п.2.1. розділу 2 Об`єкт оренди та замінили площу земельної ділянки з 2,8367га на 2,8255га .

21.05.2020 позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою звернутися до Департаменту фінансів Маріупольської міської ради для проведення звіряння розрахунків платежів з орендної плати за землю та сплатити заборгованість. Станом на 20.05.2020 за оренду земельної ділянки обчислюється заборгованість у розмірі 384053,00грн.

У відповідь на претензію відповідач направив лист б/н від 02.06.2020, за змістом якого відмовив в оплаті заборгованості з орендної плати.

У зв`язку з чим, посилаючись на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором оренди земельної ділянки від 09.07.2013 в частині здійснення орендної плати, позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості у розмірі 274595,35грн, з яких 272465,78грн - орендна плата за користування земельною ділянкою та 2129,57грн - пеня.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов`язань за договором оренди земельної ділянки від 09.07.2013, та у застосуванні наслідків порушення зобов`язання у вигляді стягнення пені.

З огляду на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються його положеннями та іншими актами законодавства, зокрема, Законом України Про оренду землі , Цивільним кодексом України, а також умовами договору оренди земельної ділянки від 09.07.2013.

Відповідно до ст.1 Закону України Про оренду землі (тут і далі в редакції, чинної на момент укладення спірного Договору) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього ж закону визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (ст.11 Цивільного кодексу України).

Об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (ст.17 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до статті 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно з ч.1 ст. 15 Закону України Про оренду землі Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 289 Податкового кодексу України врегульовано, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.

У пунктах 4.1., 4.4. Договору сторони погодили, що орендна плата за землю (платіж) сплачується орендарем у грошовій формі в розмірі 0,5% від грошової оцінки земельної ділянки (за рік).

Податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, що кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, проте відповідач неналежним чином виконав свій обов`язок щодо розрахунку за орендовану земельну ділянку, що призвело до виникнення заборгованості у спірній сумі.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, за розрахунком Позивача у Відповідача утворилася заборгованість з орендної плати за період з квітня 2018 року по лютий 2021 року у розмірі 272465,78грн, а саме:

- за квітень 2018 року - 7461,89грн;

- за травень 2018 року - 7710,62грн;

- за червень 2018 року - 7461,89грн;

- за липень 2018 року - 7710,62грн;

- за серпень 2018 року - 7710,62грн;

- за вересень 2018 року - 7461,89грн;

- за жовтень 2018 року - 7710,62грн;

- за листопад 2018 року - 7461,89грн;

- за грудень 2018 року - 7710,62грн;

- за січень 2019 року - 8018,63грн;

- за лютий 2019 року - 7242,63грн;

- за березень 2019 року - 8018,63грн;

- за квітень 2019 року - 7759,96грн;

- за травень 2019 року - 8018,63грн;

- за червень 2019 року - 7759,96грн;

- за липень 2019 року - 8018,63грн;

- за серпень 2019 року - 8018,63грн;

- за вересень 2019 року - 7759,96грн;

- за жовтень 2019 року - 8018,63грн;

- за листопад 2019 року - 7759,96грн;

- за грудень 2019 року - 8018,63грн;

- за січень 2020 року - 7996,72грн;

- за лютий 2020 року - 7480,80грн;

- за березень 2020 року - 7996,72грн;

- за квітень 2020 року - 7738,76грн;

- за травень 2020 року - 7996,72грн;

- за червень 2020 року - 7738,76грн;

- за липень 2020 року - 7996,72грн;

- за серпень 2020 року - 7996,72грн;

- за вересень 2020 року - 7738,76грн;

- за жовтень 2020 року - 7996,72грн;

- за листопад 2020 року - 7738,76грн;

- за грудень 2020 року - 7996,72грн;

- за січень 2021 року - 7996,72грн;

- за лютий 2021 року - 7242,63грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок орендної плати у період з квітня 2018 року по лютий 2021 року, встановив, що він є методологічно та арифметично правильним.

Однак, при розрахунку загального розміру заборгованості, Позивачем допущено арифметичну помилку, відтак, за перерахунком суду загальний розмір заборгованості складає 272465,77грн.

У відзиві Відповідач не погоджується з розрахунком орендної плати, оскільки, за твердженням останнього, до загальної суми боргу з орендної плати включено заборгованість, яка склалася станом на квітень 2018 року. Також, Позивачем при розрахунку зазначається неправильний розмір земельної ділянки. Відповідач власний розрахунок орендної плати не надає.

Однак, вказані обставини не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, зокрема, як вбачається з розрахунку нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки (а.с.4), Позивачем застосовано розмір земельної ділянки 2,8255га (28255кв.м.) з урахуванням змін відповідно до підписаної сторонами Додаткового договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 09.07.2013.

Крім того, здійснивши арифметичний перерахунок розміру орендної плати, судом встановлено, що у суму 272465,77грн не включено заборгованість, яка склалася станом на 01.04.2018.

Судом встановлено, що на підставі положень п.4.4. Договору строк сплати орендної плати за вказаний період є таким, що настав.

Відповідачем, супереч ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ч.1 ст. 76 цього Кодексу доказів оплати вказаної заборгованості до матеріалів справи не надано.

У свою чергу, згідно зі ст.6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (у редакції, чинної на момент прийняття закону) під час проведення антитерористичної операції суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції звільняються від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України (14 квітня 2014 року) та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває.

Відповідно до ч.5 ст.11 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції на Кабінет Міністрів України покладено обов`язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року №405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1053-р від 30.10.2014 затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включено м. Маріуполь, де розташований об`єкт оренди.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №1275-р від 02.12.2015 визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (Офіційний вісник України, 2014 р., № 88, ст. 2532); розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 91, ст. 2614).

Згідно з п. 1 вказаного розпорядження на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.

Так, у Додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1275-р Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція м. Маріуполь визначено як населений пункт, на території якого здійснювалася антитерористична операція.

Разом з тим, Законом України Про внесення змін до Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування від 17.05.2016 внесено зміни до Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , зокрема, до ст.ст.4, 6, 7. закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Закон про внесення змін до Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції набрав чинності з 08.06.2016.

Статтею 6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції в редакції Закону про внесення змін від 17.05.2016 передбачено звільнити суб`єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону.

Згідно з ч.4 ст.4 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції в редакції Закону від 17.05.2016 перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1085-р від 07.11.2014 затверджені перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

Судом встановлено, що м. Маріуполь Донецької області не входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України №1085-р від 07.11.2014

Таким чином, з моменту набрання чинності Законом України Про внесення змін до Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування , тобто, з 08.06.2016, Відповідач зобов`язаний сплачувати орендну плату за орендовану земельну ділянку у м. Маріуполі Донецької області.

Отже, обмеження щодо нарахування та стягнення орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності на підставі ст.6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції діяли у період з 14.04.2014. по 07.06.2016, тоді як позивач заявляє стягнення заборгованості у період з квітня 2018 року по січень 2021 року.

Відповідно до змісту статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ч.2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Судом встановлено, що Відповідачем належних доказів на підтвердження наявності форс-мажорних обставин у період з квітня 2020 року по січень 2021 року до матеріалів справи не надано.

З огляду на викладене, з урахуванням того, що періоди нарахування заборгованості з орендної плати не співпадають з періодами, коли діяли законодавчі обмеження, суд не приймає до уваги викладені у відзиві заперечення про наявності форс-мажорних обставин та дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 272465,77грн.

Також, у зв`язку з невнесенням орендної плати у встановлені строки за договором оренди земельної ділянки від 09.07.2013, позивачем нарахована пеня у розмірі 2129,57грн.

Згідно із ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання господарських зобов`язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ч.ч. 1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, ч.4 ст.231 Господарського кодексу України передбачає можливість встановлення договором розміру штрафних санкцій у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Сторони визначили у п. 4.11. Договору, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня, яка нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахуванні суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

За змістом вказаного пункту вбачається, що пеня нараховується на суму податкового боргу.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 1 статті 129 Податкового кодексу України встановлено, що нарахування пені розпочинається: при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом; при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);. при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання; при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки заниження податковим агентом податкового зобов`язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом; у випадку несвоєчасного повернення надміру/помилково сплачених платежів, а також несвоєчасного відшкодування сум податку на додану вартість - починаючи з першого дня, наступного за останнім днем граничного строку повернення таких коштів;

Відповідно до пункту 4 статті 129 Податкового кодексу України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

З аналізу наведених норм вбачається, що нарахування пені на суму податкового боргу є компетенцією контролюючого органу відповідно до Податкового кодексу України.

За змістом статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи; митні органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань митної справи та оподаткування митом, акцизним податком, податком на додану вартість, іншими податками та зборами, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв`язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони.

Таким чином, Маріупольська міська рада Донецької області з урахуванням приписів Податкового кодексу України не є контролюючим органом, уповноваженим здійснювати нарахування пені на суму податкового боргу.

На підставі викладеного, враховуючи відсутність домовленості сторін про нарахування пені на суму заборгованості з орендної плати, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у зв`язку з безпідставністю.

Суд звертає увагу, що при зверненні з позовом, Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4246,72грн відповідно до платіжного доручення №104 від 03.02.2021.

З огляду на визначену ціну позову у розмірі 274595,35грн належний судовий збір становить 4118,93грн.

Відповідно до п.1 ч. 1 статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Таким чином, суд роз`яснює Позивачу, що останній може звернутися до суду з клопотанням про повернення переплаченої суми судового збору у розмірі 127,79грн.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області до Гаражного кооперативу Спринтер , м. Маріуполь Донецької області про стягнення 274595,35грн, з яких 272465,78грн - орендна плата за користування земельною ділянкою та 2129,57грн - пеня, задовольнити частково.

Стягнути з Гаражного кооперативу Спринтер , м. Маріуполь Донецької області (87503, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Захисників України, будинок 94, код ЄДРПОУ: 32939559) на користь Маріупольської міської ради Донецької області, м. Маріуполь Донецької області (87500, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Мира, будинок 70, код ЄДРПОУ: 33852448) заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 272465,77грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 4086,99грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через Господарський суд Донецької області в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.В. Чернова

У судовому засіданні 21.07.2021 складено та підписано повний текст рішення.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua.