Рішення

від 12.07.2021 по справі 910/2360/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.07.2021Справа № 910/2360/21 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. при секретарі судового засідання Одинцові О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Заступника керівника Луганської обласної прокуратури в інтересах держави до Луганської обласної державної адміністрації - обласна військово-цивільна адміністрація, Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксиген-Інвест" про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору та зобов`язання вчинити дії, за участю прокурора -Биховцової О.А., посвідчення №058306 від 01.12.2020 року, представників відповідача-1 - Лавренової А.В., положення №8 від 01.03.2021 року, відповідача-2 - Зінченка А.Б., ордер ВВ №1010782 від 17.03.2021 року,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2021 року прокурор звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави до відповідачів про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації №973 від 04.12.2019 року "Про надання в оренду земельної ділянки у комплексі з водним об`єктом Товариству з обмеженою відповідальністю "Оксиген-Інвест"; про визнання недійсним договору оренди водного об`єкту №2 від 03.02.2020 року, що укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2 та про зобов`язання відповідача-2 повернути відповідачу-1 водний об`єкт та земельну ділянку під водним об`єктом площею 69,9654 га (кадастровий номер 4423183400:21:002:0143) на підставі ст.ст. 19, 131-1 Конституції України, ст.ст. 215, 216 ЦК України, ст.134 Земельного кодексу України та ст. 51 Водного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 року відкрито провадження, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 17.03.2021 року.

19.03.2021 року через канцелярію суду відповідач-1 надав суду відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що прокурором не доведено порушеного відповідачами права на захист якого ним подано даний позов, оспорюване розпорядження відповідача-1 та оспорюваний договір оренди водного об`єкту жодним чином не порушує цивільні права або інтереси держави.

24.03.2021 року через канцелярію суду прокурором надано відповідь на відзив на позовну заяву.

29.03.2021 року через канцелярію суду відповідч-1 надав суду заперечення на відповідь на відзив.

05.04.2021 року через канцелярію суду відповідачем-2 надано суду відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що прокурором не доведено порушеного відповідачами права на захист якого ним подано даний позов, оспорюване розпорядження відповідача-1 та оспорюваний договір оренди водного об`єкту жодним чином не порушує цивільні права або інтереси держави.

12.04.2021 року через канцелярію суду позивачем надано суду додаткові пояснення та відповідь на відзив на позовну заяву.

12.05.2021 року справу знято з розгляду без визначення дати наступного судового засідання, у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

24.05.2021 року через канцелярію суду прокурором надано суду додаткові пояснення у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.07.2021 року.

Заслухавши пояснення прокурора, представників відповідача-1, відповідача-2 та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Предметом позову є вимоги прокурора про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації №973 від 04.12.2019 року "Про надання в оренду земельної ділянки у комплексі з водним об`єктом Товариству з обмеженою відповідальністю "Оксиген-Інвест"; про визнання недійсним договору оренди водного об`єкту №2 від 03.02.2020 року, що укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2 та про зобов`язання відповідача-2 повернути відповідачу-1 водний об`єкт та земельну ділянку під водним об`єктом площею 69,9654 га (кадастровий номер 4423183400:21:002:0143) на підставі ст.ст. 19, 131-1 Конституції України, ст.ст. 215, 216 ЦК України, ст.134 Земельного кодексу України та ст. 51 Водного кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається, що оспорюване розпорядження відповідача-1 про надання в оренду земельної ділянки та оспорюваний договір оренди водного об`єкту укладено за відсутності дозволу на спеціальне водокористування водного об`єкту та без проведення земельних торгів (аукціону), що суперечить вимогам ст. 51 Водного Кодексу України та ст. 134 Земельного Кодексу України.

Судом встановлено, що розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації (відповідача-1) №973 від 04.12.2019 року Товариству з обмеженою відповідальністю Оксиген-Інвест (код ЄДРПОУ 41802611) (відповідачу-2) надано в оренду строком на 25 років земельну ділянку у комплексі з водним об`єктом площею 69,9654 га (кадастровий номер 4423183400:21:002:0143), розташовану за межами населених пунктів на території, яка, за даними Державного земельного кадастру, враховується в Колядівській сільській раді Новоайдарського району Луганської області для рибогосподарських потреб.

На виконання вказаного розпорядження між Луганською обласною державною адміністрацією (відповідач-1, орендодавець) в особі директора Департаменту комунальної власності, земельних та майнових відносин облдержадміністрації та ТОВ Оксиген-Інвест (відповідач-2, орендар) укладено договір оренди водного об`єкту №2 від 03.02.2020 (далі - договір).

Відповідно до п. 1 договору орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування водний об`єкт для рибогосподарських потреб (Олексіївське водосховище площею 69,9654 га), який розташовується за межами населених пунктів на території Колядівської сільської ради Новоайдарського району Луганської області на річці Журавка, басейну річки Євсуг, басейну річки Сіверський Донець.

Згідно з п. 2 договору об`єктом оренди є: вода (водний простір) водного об`єкта 1779,2 тис. куб. м, 69,9654 га; земельна ділянка під водним об`єктом 69,9654 га, кадастровий номер 4423183400:21:002:0143.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 247 615,66 гривень (п.5 договору).

Пунктом 14 договору передбачено, що об`єкт оренди передається для рибогосподарських потреб.

Передача водного об`єкту орендарю здійснюється протягом 10-ти календарних днів після державної реєстрації цього договору згідно з актом прийому-передачі (п. 19 договору).

23.03.2020 року сторонами договору був складений та підписаний акт приймання-передачі об`єкта оренди, згідно якого, орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку в комплексі з водним об`єктом площею 69,9654 га, розташовану за межами населених пунктів на території, яка, за даними Державного земельного кадастру, враховується в Колядівській сільській раді Новоайдарського району Луганської області для рибогосподарських потреб.

Відповідно до п. 40 договору, його дія припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін, внаслідок невиконання іншою стороною передбачених договором обов`язків та випадкового знищення, пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає його використанню, нецільового використання об`єкта оренди, а також з інших підстав, передбачених законом.

Договір був погоджений сектором Державного агентства водних ресурсів України у Донецькій та Луганській областях, після чого підписаний представниками сторін.

Пунктом 7 ст. 51 Водного кодексу України передбачено, що право водокористування на умовах оренди оформляється договором, погодженим з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства.

Згідно із ст. 51 Водного кодексу України водні об`єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України. Право оренди земельної ділянки під водним об`єктом поширюється на такий водний об`єкт.

Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органам, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері водного господарства.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: використання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів.

Пунктом 9 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Відповідно до дозволу на спеціальне водокористування №20/ЛГ/49д-17 від 29.12.2017 року, який міститься в матеріалах справи, відповідачу-2, як водокористувачу Олексіївського водосховища площею 69,9654 га та об`ємом 1779,20 тис.м3 Державним агентством водних ресурсів України надано дозвіл на спеціальне водокористування з метою водокористування - зрошення.

Відповідно до дозволу на спеціальне водокористування №36/ЛГ/49д-20 від 13.10.2020 року, який міститься в матеріалах справи, відповідачу-2, як водокористувачу Олексіївського водосховища площею 69,9654 га та об`ємом 1779,20 тис.м3 Державним агентством водних ресурсів України надано дозвіл на спеціальне водокористування з метою водокористування - рибгосподарські потреби.

Згідно з ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як способи захисту цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

У ч. 2 ст. 16 ЦК України визначені способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. До них належать: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (аналогічні висновки викладені в п. 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340).

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Доказів спричинення відповідачами збитків державі прокурором суду не надано та матеріали справи не містять.

Обчислення розміру орендної плати за водний об`єкт здійснено, відповідно до вимог ст. 51 (абзац 13) Водного кодексу України, на підставі Методики визначення розміру плати за надані в оренду водні об`єкти, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 28.05.2013 №236, а за земельну ділянку здійснено з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством (постанова Кабінету Міністрів України від 13.12.2006 № 1724 Про деякі питання оренди земель ), за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії у розмірі 4% від її нормативно грошової оцінки.

Здійснення зазначених виплат та надходжень до бюджету підтверджується інформацією з Головного управління Державної казначейської служби (листи додаються) та даними Головного управління Державної податкової служби у Луганській області.

Оскільки, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права та захисту підлягає порушене право.

Крім того, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

У розумінні приписів ст. 15, ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту повинен бути таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов`язку по відновленню порушеного права на порушника.

Проте, прокурором у позовній заяві жодним чином не обґрунтовано, яке право чи інтерес держави є порушеним станом на дату подання позову та яким чином у випадку задоволення даного позову відновиться порушені права чи законні інтереси на захист яких подано даний позов, з урахуванням того, що на час подання позову у відповідача був наявний відповідний дозвіл на спеціальне водокористування №36/ЛГ/49д-20 від 13.10.2020 року, з метою водокористування - рибгосподарські потреби та у відповідності до вимог ст. 51 Водного Кодексу України та ст. 134 Земельного Кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) права на земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі: використання земельних ділянок для спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.12.2020 року у справі №926/4729/16.

Отже, зважаючи на вищезазначене, прокурором не доведено у відповідності до вимог статті 53 ГПК України необхідності захисту інтересів держави станом на дату подання позову (11.02.2021 року), не доведено наявність визначених законом підстав для звернення до суду, не доведено існування будь-яких порушень вимог земельного та водного законодавства станом на дату подання позову.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем (прокурором) не доведено порушеного права, за захистом якого він звернувся до суду, а тому в позові про визнання незаконним та скасування оспорюваного розпорядження відповідача-1; про визнання недійсним оспорюваного договору оренди та про зобов`язання відповідача-2 повернути відповідачу-1 водний об`єкт та земельну ділянку під водним об`єктом слід відмовити.

Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Повне рішення складено 22.07.2021 р.

Суддя С.О.Чебикіна