Рішення

від 21.07.2021 по справі 904/4538/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2021м. ДніпроСправа № 904/4538/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І. В.

за участю секретаря судового засідання Єпік А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

до ПІВДЕННО-СХІДНОГО МІЖОБЛАСНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СЛОВ`ЯНСЬКИЙ БАЗАР"

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КП ЦЕНТРАЛЬНИЙ РИНОК"

за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДНІПРОТЕХЕКОЛОГІЯ"

за участю третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕХПРОМЕНЕРГО"

про визнання недійсним рішення від 23.03.2021 №54/3-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкупенції" по справі №54/56-20

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Оніщенко В.М., довіреність № 176 від 28.12.2020 року, адвокат;

від третьої особи-1: Кабишева Т.М., довіреність № 4 від 04.01.2021 року, адвокат;

від третьої особи-2: Чимбар А.Д., довіреність № 33 від 30.04.2021 року, адвокат;

від третьої особи-3: Москаленко Ю.С., ордер ДП № 828/000042 від 15.06.2021 року, адвокат.

від третьої особи-4: Чопівська Ю.В., виписка з ЄДРЮОФОПГР, представник;

РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

ДНІПРОВСЬКА МІСЬКА РАДА (далі - позивач) звернулася до господарського суду з позовною заявою від 27.04.2021 за вих.№7/11-909 до ПІВДЕННО-СХІДНОГО МІЖОБЛАСНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ (далі - відповідач) про визнання недійсним рішення від 23.03.2021 №54/3-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" по справі №54/56-20.

Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/4538/21 визначено суддю Петренка Ігоря Васильовича, що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2021.

Ухвалою від 05.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 09.06.2021.

27.05.2021 через відділ документального забезпечення від відповідача надійшов відзив від 24.05.2021 за вих.№54-02/1909, яким просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Ухвалою від 09.06.2021 відзив від 24.05.2021 за вих.№54-02/1909 з доданими до нього документами прийнято до розгляду.

03.06.2021 через відділ документального забезпечення від ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СЛОВ`ЯНСЬКИЙ БАЗАР" надійшла заява від 03.06.2021 за вих.№45, якою просить суд залучити ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СЛОВ`ЯНСЬКИЙ БАЗАР" до участі у справі №904/4538/21 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Ухвалою від 09.06.2021 дозволено позивачу та відповідачу подати додаткові пояснення щодо необхідності залучення ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СЛОВ`ЯНСЬКИЙ БАЗАР" до участі у справі №904/4538/21 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, в строк до 14.06.2021. Розгляд заяви від 03.06.2021 за вих.№45 про вступ у справу №904/4538/21 третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору відкладено. Ухвалою від 15.06.2021 до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача залучено ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СЛОВ`ЯНСЬКИЙ БАЗАР".

08.06.2021 через відділ документального забезпечення від ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КП ЦЕНТРАЛЬНИЙ РИНОК" надійшла заява від 08.06.2021 за вих.№б/н, якою просить суд залучити ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КП ЦЕНТРАЛЬНИЙ РИНОК" до участі у справі №904/4538/21 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Ухвалою від 09.06.2021 дозволено позивачу та відповідачу подати додаткові пояснення щодо необхідності залучення ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КП ЦЕНТРАЛЬНИЙ РИНОК" до участі у справі №904/4538/21 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, в строк до 14.06.2021. Розгляд заяви від 08.06.2021 за вих.№б/н про вступ у справу №904/4538/21 третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору відкладено. Ухвалою від 15.06.2021 до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача залучено ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КП ЦЕНТРАЛЬНИЙ РИНОК".

08.06.2021 через відділ документального забезпечення від позивача надійшла відповідь на відзив від б/д за вих.№б/н, якою просять суд позовні вимоги задовольнити. Ухвалою від 09.06.2021 відповідь на відзив від б/д за вих.№б/н з доданими до неї документами прийнято до розгляду.

Ухвалою від 09.06.2021 підготовче засідання відкладено на 15.06.2021.

11.06.2021 через відділ документального забезпечення від відповідача надійшли заперечення від 11.06.2021 за вих.№54-02/2219, якими просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Ухвалою від 15.06.2021 заперечення від 11.06.2021 за вих.№54-02/2219 з доданими до неї документами прийнято до розгляду.

11.06.2021 через відділ документального забезпечення від відповідача надійшла заява від 11.06.2021 за вих.№54-02/2218 про залучення третіх осіб, якою просить суд залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СЛОВ`ЯНСЬКИЙ БАЗАР" та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КП ЦЕНТРАЛЬНИЙ РИНОК".

14.06.2021 через відділ документального забезпечення від ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДНІПРОТЕХЕКОЛОГІЯ" надійшла заява від б/д за вих.№96, якою просить суд залучити ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДНІПРОТЕХЕКОЛОГІЯ" до участі у справі №904/4538/21 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Ухвалою від 15.06.2021 до участі у справі в якості третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача залучено ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДНІПРОТЕХЕКОЛОГІЯ".

14.06.2021 через відділ документального забезпечення від ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕХПРОМЕНЕРГО" надійшла заява від б/д за вих.№б/н, якою просить суд залучити ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕХПРОМЕНЕРГО" до участі у справі №904/4538/21 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Ухвалою від 15.06.2021 до участі у справі в якості третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача залучено ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕХПРОМЕНЕРГО".

Ухвалою від 15.06.2021 підготовче засідання відкладено на 30.06.2021.

22.06.2021 через відділ документального забезпечення від позивача надійшло клопотання від б/д за вих.№б/н, яким просить суд відкласти судове засідання на іншу дату та продовжити строк підготовчого засідання. Ухвалою від 30.06.2021 клопотання позивача від б/д за вих.№б/н про відкладення підготовчого засідання задоволено.

25.06.2021 через відділ документального забезпечення від третьої особи-1 надійшли письмові пояснення від 25.06.2021 за вих.№50, якими просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Ухвалою від 30.06.2021 письмові пояснення третьої особи-1 від 25.06.2021 за вих.№50 з доданими до них документами прийнято до розгляду.

25.06.2021 через відділ документального забезпечення від третьої особи-4 надійшли письмові пояснення від б/д за вих.№б/н, якими просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Ухвалою від 30.06.2021 письмові пояснення третьої особи-4 від б/д за вих.№б/н з доданими до них документами прийняти до розгляду.

29.06.2021 через відділ документального забезпечення від третьої особи-2 надійшли письмові пояснення від 29.06.2021 за вих.№б/н, якими просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Ухвалою від 30.06.2021 письмові пояснення третьої особи-2 від 29.06.2021 за вих.№б/н з доданими до них документами прийнято до розгляду.

29.06.2021 через відділ документального забезпечення від третьої особи-3 надійшли письмові пояснення від 26.06.2021 за вих.№97, якими просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Ухвалою від 30.06.2021 письмові пояснення третьої особи-3 від 26.06.2021 за вих.№97 з доданими до них документами прийнято до розгляду.

Ухвалою від 30.06.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) календарних днів, по 04.08.2021; підготовче засідання відкладено на 14.07.2021.

Ухвалою від 14.07.2021 оголошено перерву до 12год. 00хв. 15.07.2021, у зв`язку із тим, що представник позивач заявив усне клопотання про зупинення провадження у справі. Керуючись положеннями частини 2 статті 169 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зобов`язав позивача викласти клопотання про зупинення провадження у справі у письмовій формі, а іншим учасникам процесу, з урахуванням положень статті 161 Господарського процесуального кодексу України, дозволив подати додаткові пояснення щодо необхідності зупинення провадження у справі.

15.07.2021 через відділ документального забезпечення від позивача надійшла заява від б/д за вих.№б/н про зупинення провадження у справі, якою просить суд зупинити провадження у справі №904/4535/21 до перегляду судового рішення по справі №904/4062/20 Касаційним господарським судом. 15.07.2021 через відділ документального забезпечення від відповідача надійшли заперечення від 14.07.2021 за вих.№54-02/2604, якими просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити. 15.07.2021 через відділ документального забезпечення від третьої особи-2 надійшли заперечення від 15.07.2021 за вих.№б/н, якими просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити. 15.07.2021 через відділ документального забезпечення від третьої особи-1 надійшли заперечення від 14.07.2021 за вих.№52, якими просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити. 15.07.2021 через відділ документального забезпечення від третьої особи-3 надійшли заперечення від 14.07.2021 за вих.№66, якими просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити. 15.07.2021 через відділ документального забезпечення від третьої особи-4 надійшли заперечення від 14.07.2021 за вих.№б/н, якими просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити. Ухвалою від 15.07.2021 у задоволенні заяви позивача від б/д за вих.№б/н про зупинення провадження у справі №904/4535/21 до перегляду судового рішення по справі №904/4062/20 Касаційним господарським судом відмовлено.

Ухвалою від 15.07.2021 підготовче провадження закрито; справу призначено до розгляду по суті; представників сторін проінформовано, що судове засідання відбудеться 19.07.2021.

В судове засідання, яке відбулося 19.07.2021, позивач не забезпечив явку представника, проте 19.07.2021 через відділ документального забезпечення від позивача надійшло клопотання від б/д за вих.№б/н про відкладення розгляду справи, у зв`язку із зайнятістю представника позивача в іншому судовому засіданні; інші учасники процесу забезпечили явку представників і заперечили проти задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи, так як на думку представників відповідача та третіх осіб позивач затягує розгляд справи по суті. Ухвалою від 19.07.2021 оголошено перерву до 13год. 45хв. 21.07.2021.

21.07.2021 через відділ документального забезпечення від позивача надійшло клопотання від б/д за вих.№б/н про відкладення розгляду справи.

Зміст клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Позивач визнав, що на його електронну адресу надійшла ухвала від 19.07.2021, якою повідомлено про оголошення перерви у розгляді справи по суті до 13год. 45хв. 21.07.2021. Проте, позивач вважає, що ухвала, в силу положень статті 120 Господарського процесуального кодексу України, має бути вручена завчасно і просить суд відкласти судове засідання.

21.07.2021 через відділ документального забезпечення від третьої особи-4 надійшли заперечення від 21.07.2021 за вих.№б/н на клопотання позивача про відкладення розгляду справи, якими просить суд відмовити позивачу у задоволенні його клопотання.

Зміст клопотання проти відкладення розгляду справи.

Третя особа-4 наголошує, що позивач мав достатньо часу задля подачі всіх документів до суду та забезпечення явки представника.

21.07.2021 через відділ документального забезпечення від третьої особи-3 надійшли заперечення від б/д за вих.№б/н на клопотання позивача про відкладення розгляду справи, якими просить суд відмовити позивачу у задоволенні його клопотання.

Зміст клопотання проти відкладення розгляду справи.

Третя особа-3 вважає, що не забезпечення явки представника позивача є зловживанням процесуальними правами.

21.07.2021 через відділ документального забезпечення від відповідача надійшли заперечення від б/д за вих.№б/н на клопотання позивача про відкладення розгляду справи, якими просить суд відмовити позивачу у задоволенні його клопотання.

Зміст клопотання проти відкладення розгляду справи.

Відповідач наголошує, що позивач мав достатньо часу для подачі всіх заяв по суті на обґрунтування обраної правової позиція, а юридичний департамент позивача налічує близько 30 працівників задля представництва інтересів позивача.

21.07.2021 через відділ документального забезпечення від третьої особи-1 надійшли заперечення від 21.07.2021 за вих.№б/н на клопотання позивача про відкладення розгляду справи, якими просить суд відмовити позивачу у задоволенні його клопотання.

Зміст клопотання проти відкладення розгляду справи.

Третя особа-1 вказала, що стадія розгляду по суті не передбачає подачу нових доказів, а часу було достатньо для використання прав наданих Господарським процесуальним кодексом.

ПОЗИЦІЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Господарський суд наголошує, що в силу приписів частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Господарський суд бере до уваги, що завдання підготовчого провадження виконано у відповідності до вимог статті 177 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд вже задовольняв клопотання позивача від б/д за вих.№б/н про відкладення розгляду справи, у зв`язку із зайнятістю представника позивача в іншому судовому засіданні, про що свідчить ухвала від 19.07.2021.

Господарський суд вжив заходів щодо інформування позивача про дату і час розгляду справи по суті шляхом направлення ухвали від 19.07.2021 на електронну пошту, що визнав позивач, шляхом інформування представника позивача Олійник Ю.М. в телефонному режимі про дату і час розгляду справи по суті та шляхом розміщення оголошення про виклик позивача до зали судового засідання на офіційному сайті Судової влади України (https://court.gov.ua).

Беручи до уваги, знаходження господарського суду та позивача в одному місті Дніпро та не визнання явки представників учасників процесу обов`язковою, господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача від б/д за вих.№б/н про відкладення розгляду справи, так як неявка представника позивача, який належним чином повідомлений про дату і час судового засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судове засідання, яке відбулося 21.07.2021, учасники процесу, окрім позивача, забезпечили явку представників.

Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

В судовому засіданні, яке відбулося 21.07.2021, здійснено розгляд справи по суті.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні, яке відбулося 21.07.2021, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Адміністративною колегією Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України розглянуто справу №54/56-20 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" та прийнято рішення з яким не погоджується позивач, що і стало причиною звернення останнього до господарського суду з даною позовною заявою.

Позивач вважає, що рішення відповідача ґрунтується на припущеннях, так як рішення позивача від 20.05.2020 №11/57 "Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 №13/27 "Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 №13/27 "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста" не визначають привілейоване становище суб`єктів господарювання тієї чи іншої форми власності або ставлять у нерівне становище окремі категорії суб`єктів господарювання чи іншим способом порушують правила конкуренції, оскільки становище однакове для всіх суб`єктів господарювання на всій території міста Дніпра.

Позивач звертає увагу, що рішення від 20.05.2020 №11/57 "Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 №13/27 "Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 №13/27 "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста" прийнято з метою зниження податкового навантаження на певний сегмент землекористувачів, активізації інвестиційної діяльності, стимулювання суб`єктів господарювання на оформлення правовстановлюючих документів на землю, а також упорядкування земель та підвищення рівня відповідальності землекористувачів за використання територій внесено зміни до діючих нормативних документів.

Позивач посилається на справу №640/9593/20 Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправним, нечинним та скасування рішення Дніпровської міської ради від 18.12.2019 №9/52 "Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 №13/27 "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста", визнання протиправними дій Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо погодження проекту рішення Дніпровської міської ради від 18.12.2019 №9/52 "Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 №13/27 "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста", зобов`язання Антимонопольного комітету України скасувати рішення Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про погодження проекту рішення Дніпровської міської ради від 18.12.2019 №9/52 "Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 №13/27 "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста", рішенням якого позовні вимоги частково задоволено.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач не погоджується з позицією позивача та стверджує, що рішення №54/3-р/к прийнято відповідно до норм матеріального та процесуального права, в межах компетенції територіального відділення, з дотриманням Конституції України, Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Закону України "Про захист економічної конкуренції" та інших законів і нормативно-правових актів.

Відповідач звернув увагу, що постановою Верховного Суду від 22.12.2020 у справі №640/9593/20 про визнання протиправним, нечинним та скасування рішення Дніпровської міської ради від 18.12.2019 №9/52 "Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 "13/27 "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста", визнання протиправними дій Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо погодження проекту рішення Дніпровської міської ради від 18.12.2019 №9/52 "Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 №13/27 "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста", зобов`язання Антимонопольного комітету України скасувати рішення Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про погодження проекту рішення Дніпровської міської ради від 18.12.2019 №9/52 "Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 №13/27 "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста" у задоволенні вимог позивача відмовлено.

Відповідач наголошує, що проект рішення від 20.05.2020 №11/57 на погодження не надходив.

Дії позивача із встановлення в рішенні від 20.05.2020 №11/57 різних ставок податку за користування земельними ділянками та різних ставок орендної плати за користування земельними ділянками за додатковими критеріями, в залежності від площі земельної ділянки, здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, є, на думку відповідача, антиконкурентними.

ДОВОДИ ПОЗИВАЧА НА ВІДЗИВ.

Позивач не погоджується з позицією відповідача та констатує відсутність доказів на підтвердження настання можливих негативних наслідків для конкуренції в результаті прийняття спірного рішення.

Позивач посилається на справу №904/4062/20 у якій Центральними апеляційним господарським судом задоволено апеляційну скаргу позивача та яка є аналогічною даної справи.

ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА ЩОДО НЕЗГОДИ З АРГУМЕНТАМИ ПОЗИВАЧА ВИКЛАДЕНИМИ У ВІДПОВІДІ НА ВІДЗИВ.

Відповідач вважає, що поділ по категоріям платників за додатковими критеріями в межах кодів цільового використання земельних ділянок 03.07, 03.08, 03.09, 03.10 (в залежності від площі земельної ділянки 0,9га та більше) 12.04., 12.08, 12.11 (автозаправні станції, автозаправні комплекс, на території яких здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами та інше) може призвести до нерівності ринкової позиції суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на одному товарному ринку.

ПОЗИЦІЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ-1.

Третя особа-1 вважає, що відповідач дійшов обґрунтованого висновку, що Податковим кодексом України не передбачено застосування органами місцевого самоврядування додаткових критеріїв при встановленні ставок плати за землю (податки та орендної плати), зокрема в залежності від їх розміру тощо.

ПОЗИЦІЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ-2.

Третя особа-2 вважає, що відповідач дійшов обґрунтованого висновку, що Податковим кодексом України не передбачено застосування органами місцевого самоврядування додаткових критеріїв при встановленні ставок плати за землю (податки та орендної плати), зокрема в залежності від їх розміру тощо.

ПОЗИЦІЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ-3.

Третя особа-3 вважає, що відповідач дійшов обґрунтованого висновку, що Податковим кодексом України не передбачено застосування органами місцевого самоврядування додаткових критеріїв при встановленні ставок плати за землю (податки та орендної плати), зокрема в залежності від їх розміру тощо.

ПОЗИЦІЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ-4.

Третя особа-4 вважає дії позивача такими, що порушують антиконкурентне законодавство.

На думку третьої особи-4, відповідач дійшов обґрунтованого висновку, що нормами законодавства, зокрема Податковим кодексом України не передбачено застосування органами місцевого самоврядування додаткових критеріїв при встановленні ставок плати за землю (податку та орендної плати), зокрема в залежності від їх розміру.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ

Предметом доказування, відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом позову у даній справі є вимоги про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.03.2021 №54/3-р/к у справі №54/56-20 Про порушення Дніпровською міською радою законодавства про захист економічної конкуренції, у зв`язку з тим, що приймаючи рішення, Адміністративна колегія Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету не врахувала норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, пояснень Дніпровської міської ради та не встановила фактичних обставин справи.

У відповідності до статті 59 Закону України Про захист економічної конкуренції підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України Про санкції ; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Отже, з`ясуванню у даній справі підлягає наявність або відсутність підстав, передбачених статтею 59 Закону України Про захист економічної конкуренції для скасування рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.03.2021 №54/3-р/к у справі №54/56-20 Про порушення Дніпровською міською радою законодавства про захист економічної конкуренції .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Відповідно до статті 3 Закону України Про Антимонопольний комітет України основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель; 6) проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.

Пунктами 1, 2 частини 5 статті 14 даного Закону визначено, що адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення; проводити дослідження ринку.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами здійснення заходів державного контролю з виявлення порушення законодавства про захист економічної конкуренції на ринку надання в оренду земельних ділянок в межах міста Дніпро розпорядженням адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету від 15.12.2020 №54/61-рп/к розпочато розгляд справи №54/56-20 за ознаками вчинення Дніпровською міською радою правопорушення, передбаченого пунктом 3 статті 50 та частиною 1 статті 15 Закону України Про захист економічної конкуренції у вигляді вчинення антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, які стосуються встановлення в рішенні від 20.05.2020 №11/57 різних ставок податку та різних ставок орендної плати за користування земельними ділянками за додатковими критеріями (в залежності від площі земельної ділянки; здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами).

23.03.2021 за результатами розгляду матеріалів справи №54/56-20 адміністративною колегією Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято рішення №54/3-р/к Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції , яким визнано дії Дніпровської міської ради, які полягають у встановленні в рішенні від 20.05.2020 №11/57 Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 №13/27 Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста різних ставок податку за користування земельними ділянками та різних ставок орендної плати за користування земельними ділянками за додатковими критеріями (в залежності від площі земельної ділянки; здійснення роздрібної торгівлі тютюновими та алкогольними виробами).

Підставою для прийняття адміністративною колегією Південно-східного міжобласного територіального відділення АМК України зазначеного рішення було встановлення в ході розгляду справи, що визначаючи розмір ставок земельного податку та річного розміру орендної плати за користування земельними ділянками в межах земель з однаковим видом цільового призначення (використання), Дніпровська рада в рішенні №11/57 від 20.05.2020 застосувала додаткові критерії та визначила їх розмір в залежності від розміру земельної ділянки; здійснення торгівлі тютюновими та алкогольними виробами.

Такі дії Дніпровської міської ради кваліфіковані Адміністративною колегією як антиконкурентні дії, які можуть призвести до обмеження конкуренції, що є порушенням, передбаченим пунктом 3 статті 50 та частиною 1 статті 15 Закону України Про захист економічної конкуренції .

У рішенні адміністративної колегії зазначено, що встановивши орендарям різні ставки податку та річного розміру орендної плати за користування земельними ділянками з однаковим цільовим призначенням, Дніпровська міська рада створила землекористувачам нерівні умови господарювання порівняно з конкурентами, які використовують земельну ділянку з тим же цільовим призначенням. Внаслідок чого ущемляються інтереси орендарів які сплачують більшу орендну плату порівняно з іншими орендарями за використання землі за однаковим цільовим використанням (пункти 60,61 Рішення від 23.03.2021).

Господарським судом встановлено, що висновки АМКУ ґрунтуються, зокрема на такому.

Рішенням Дніпровської міської ради від 06.12.2017 №13/27 Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста , на території міста Дніпро встановлені ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю (додаток 1).

В подальшому до рішення від 06.12.2017 №13/27 Дніпровською міською радою вносились зміни, рішеннями: від 21.02.2018 №8/30; від 23.05.2018 №5/32; від 19.12.2018 №6/39 від 23.01.2019 №7/40; від 20.03.2019 №4/43; від 19.06.2019 №5/46; від 24.07.2019; №7/47 та №8/47; від 27.11.2019 №6/50; від 18.12.2019 №8/52 та 9/52; від 20.05.2020 №11/57 та від 02.09.2020.

В рішенні №13/27 від 06.12.2017 ставки земельного податку та річного розміру орендної плати визначались в залежності від виду цільового призначення земельних ділянок згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1011/18306 (зі змінами).

20.05.2020 Дніпровською міською радою прийнято рішення №11/57 Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 №13/27 Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста , яким внесено зміни до рішення №13/57 від 06.12.2017 в частині Додатку 1 (ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю) згідно з додатком рішення №11/57 (пункт 1.1. рішення №11/57). Додатком до рішення №11/57 в новій редакції викладено таблицю в частині ставок земельного податку та розміру річної орендної плати окремих земель житлової, громадської забудови та транспорту).

Так, згідно з додатком до Рішення №11/57 від 20.05.2021 ставки податку та розміру річної орендної плати визначені у розмірах:

1. За землі громадської забудови в межах кодів видів цільового призначення земельних ділянок:

03.07 для обслуговування будівель торгівлі, що використовують земельну ділянку площею 0,9га та більше ставка податку та розмір річної орендної плати складатиме 10%, для обслуговування інших будівель торгівлі - 3%;

03.08 для обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, що використовують земельну ділянку 0,9га та більше - 3%, для обслуговування інших - 2,3%;

03.09 для обслуговування кредитно-фінансових установ, що використовують земельну ділянку площею 0,9га та більше ставка податку та розмір річної орендної плати складатиме 10%, для обслуговування інших будівель торгівлі - 3%;

03.10 для обслуговування будівель ринкової інфраструктури, що використовують земельну ділянку площею 0,9га та більше ставка податку та розмір річної орендної плати складатиме 10%, для обслуговування інших будівель торгівлі - 3%;

2. За землі транспорту в межах кодів видів цільового призначення земельних ділянок:

12.04 Для розміщення та експлуатації будівель, і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства:

- для розміщення автозаправних станцій, автозаправних комплексів (крім державної та комунальної власності, ставка податку та розмір річної орендної плати складатиме 10%;

- для обслуговування інших будівель торгівлі - 7%;

- для розміщення автозаправних станцій, автозаправних комплексів (крім державної та комунальної власності на території яких здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами ставка податку та розмір річної орендної плати складатиме 10%;

- інші - 2,3%;

12.08 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій:

- для розміщення автозаправних станцій, автозаправних комплексів (крім державної та комунальної власності) ставка податку та річної орендної плати складатиме 7%;

- для автозаправних станцій, автозаправних комплексів (крім державної та комунальної власності), на території яких здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами - 12%;

- інші - 2,3%.

12.11 Для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу:

- автозаправних станцій, автозаправних комплексів (крім державної та комунальної власності - 7%;

- автозаправних станцій, автозаправних комплексів (крім державної та комунальної власності), на території яких здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами - 12%;

- інші - 2,3%.

Отже, як вбачається зі змісту Додатка до рішення №11/57 від 20.05.2020 для сплати земельного податку та розрахунку орендної плати за користування земельними ділянками були затверджені різні відсоткові ставки від нормативної грошової оцінки земельних ділянок однакового виду цільового призначення. Визначення ставок здійснювалось Дніпровською міською радою із застосуванням додаткових критеріїв - в залежності від площі земельної ділянки та здійснення торгівлі алкогольними та тютюновими виробами.

У відповідності до частини 1 статті 3 Закону України Про захист економічної конкуренції законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, Законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Відносини між органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання з питань оренди землі регулюються Земельним кодексом України, Законом України Про місцеве самоврядування в Україні , Законом України Про оренду землі , Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами України.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і Законів України (частина 1 статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (частина 2 стаття 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (частина 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад, організацій землеустрою (пункти а, д, частини 1 статті 12 Земельного кодексу України).

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України (пункти 24, 35 частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Органи місцевого самоврядування відповідно до Податкового кодексу України встановлюють місцеві податки і збори. Місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України з урахуванням особливостей, визначених Податковим кодексом України (частина 1 статті 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Статтею 7 Податкового кодексу України визначено загальні засади встановлення податків і зборів. Під час встановлення податку обов`язково визначаються такі елементи: платники податку; об`єкт оподаткування; база оподаткування; ставка податку; порядок обчислення податку; податковий період; строк та порядок сплати податку; строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку. Під час встановлення податку можуть передбачатися податкові пільги та порядок їх застосування. Будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Відповідно до пункту 8.3 статті 8 Податкового кодексу України до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Повноваження органів місцевого самоврядування щодо податків та зборів визначені статтею 12 Податкового кодексу України (абзац другий). Ради, відповідно пункту 12.3., підпункту 12.4.1. пункту 12.4 статті 12 Податкового кодексу України в межах ставок, визначених Податковим кодексом України, приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

У відповідності до пункту 274.1 статті 274 Податкового кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Згідно з пунктів 228.1, 288.4 - 288.5.2 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати узгоджуються у договорі оренди між орендодавцем і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України Про захист економічної конкуренції цим Законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб`єктами господарювання; суб`єктів господарювання з іншими суб`єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв`язку з економічною конкуренцією.

Відповідно до частин 1, 2 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

За приписами частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Однією з істотних умов договору оренди землі, відповідно до статті 15 Закону України Про оренду землі , є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно статті 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Відповідно до частини 3 статті 21 Закону України Про оренду землі обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

У відповідності до статті 14 Закону України Про оренду землі Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220 затверджена Типова форма договору.

Згідно з пунктом 10 Типового договору оренди землі обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

В договорі зазначається також мета використання земельної ділянки та її цільове призначення (пункт 15,16 Типового договору).

Наказом Держкомзему від 23.07.2010 №548, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за №1011/18306 затверджено Класифікацією видів цільового призначення земель (далі - Класифікація №548).

Згідно пунктів 1.3, 1.4 Класифікації видів цільового призначення земель КВЦПЗ застосовується для використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, підприємствами, установами для ведення обліку земель та формування звітності із земельних ресурсів. КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 №483 Про затвердження форм типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки затверджена форма типового рішення про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку в залежності від виду цільового призначення земель, згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Держкомзему від 23.07.2010 №548, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за №1011/18306 (далі - Класифікація №548).

Таким чином, згідно наведених норм земельного та податкового законодавства встановлення ставок податку за землю та нарахування орендної плати за земельні ділянки при укладанні договорів оренди землі органами місцевого самоврядування здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством (пункт 27 Рішення Адміністративної колегії від 23.03.2021). (Постанови Верховного Суду у справах №908/1049/18, №904/401/18) та в розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

Визначення ставок податку та розміру річної орендної плати за іншими критеріями, зокрема, в залежності від площі земельної ділянки; здійснення торгівлі алкогольними та тютюновими виробами законодавством не передбачено.

Частиною 3 статті 23 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і Законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно статті 42 Конституції України держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Відповідно до частини 2 статті 25 Господарського кодексу України органам державної влади і органам місцевого самоврядування, що регулюють відносини у сфері господарювання, забороняється приймати акти або вчиняти дії, що визначають привілейоване становище суб`єктів господарювання тієї чи іншої форми власності, або ставлять у нерівне становище окремі категорії суб`єктів господарювання чи іншим способом порушують правила конкуренції. У разі порушення цієї вимоги органи державної влади, до повноважень яких належить контроль та нагляд за додержанням антимонопольно-конкурентного законодавства, а також суб`єкти господарювання можуть оспорювати такі акти в установленому законом порядку. Уповноважені органи державної влади і органи місцевого самоврядування повинні здійснювати аналіз стану ринку і рівня конкуренції на ньому і вживати передбачених законом заходів щодо упорядкування конкуренції суб`єктів господарювання (частина 3 статті 25 Господарського кодексу України).

Вчиняючи певні дії (приймаючи рішення) в межах своїх повноважень, органи державної влади і органи місцевого самоврядування повинні враховувати положення статті 25 Господарського кодексу України та сприяти розвитку конкуренції, не допускаючи порушення антимонопольного законодавства.

Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

У пунктах 127, 128 рішення Суду від 14.06.2007 у справі Свято-Михайлівська Парафія проти України Суд нагадав, що "закон" має бути сформульовано з достатнім ступенем передбачуваності, щоб надати громадянину можливість в розумній, залежно від обставин, мірі передбачити наслідки певної дії (див., наприклад, Rekvenyi v. Hungary [GC], no. 25390/94, paragraphs 34, ECHR 1999-III; and Ukrainian Media Group v. Ukraine, no. 72713/01, paragraph 48, 29 March 2005). Ступінь передбачуваності в значній мірі залежить від змісту акта, який розглядається, сфери, яку він має охопити, кількості та статусу тих, кому його адресовано (див., Groppera Radio AG and Others v. Switzerlend, judgment of 28 March 1990, A no. 173, p. 26 paragraph 68).

До того ж, в національному праві має бути засіб юридичного захисту від свавільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Визначення дискреційних повноважень, якими наділені органи державної влади в сфері основоположних прав, у спосіб, що фактично робить ці повноваження необмеженими, суперечило б принципу верховенства права. Відповідно, закон має чітко визначати межі повноважень компетентних органів та чітко визначати спосіб їх здійснення, беручи до уваги легітимну мету засобу, який розглядається, щоб гарантувати особі адекватний захист від свавільного втручання (див., серед інших рішень, Amann v. Switzerland [GC], no. 27798/95, ECHR 2000-II, paragraphs 55 and 56; Rotari v. Romania [GC], no 28341/95, ECHR 2000-V, paragraphs 55-63).

Допускаючи занадто широке й довільне розуміння (тлумачення) дискреції у питанні визначення ставки земельного податку та орендної плати під час прийняття рішення від 20.05.2020 Дніпровська міська рада не врахувала допустимих законних меж своїх повноважень та об`єктивних і розумних критеріїв для убезпечення від свавілля, несправедливості, не прогнозованості свого рішення, а також вимог конкурентного права (висновок Верховного Суду від 28.01.2020 у справі №904/401/18).

За положеннями частини 2 статті 4 Закону України Про захист економічної конкуренції суб`єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України Про захист економічної конкуренції антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.

У відповідності до частини 1 статті 41 Закону України Про захист економічної конкуренції доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.

Згідно з абзацом 7 частини 2 статті 41 Закону України Про захист економічної конкуренції антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю визнаються: надання окремим суб`єктам господарювання або групам суб`єктів господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призводить або може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.

З рішення Адміністративної колегії від 23.03.2021 вбачається, що листом від 25.08.2020 №7/29-2177 Дніпровською міською радою надано інформацію щодо земельних ділянок в межах кодів цільового призначення, які передано в оренду (пункт 39 Рішення від 23.03.2021).

В рішенні від 23.03.2021 №54/3-р/к (сторінка 8) Адміністративна колегія здійснила аналіз наданої інформації за групами землекористувачів згідно з цільовим (функціональним) призначенням земельних ділянок (КВЦПЗ), зареєстрованих з 01.01.2016 (пункт 38 Рішення Адміністративної колегії від 23.03.2021).

Зокрема, досліджена інформація по 440 договорам оренди земельних ділянок комунальної власності, в межах кодів цільового призначення земельних ділянок 03.07, 03.08, 03.10, 03.17, укладених суб`єктами господарювання з Дніпровською міською радою з 01.01.2016 (пункти 40-45 Рішення Адміністративної колегії від 23.03.2021). З них по 23 договорах площа земельних ділянок дорівнює або більше 0,9 га. Для договорів площею 0,9га та більше розмір податку за землю та річна орендна плата складатиме 10%, в той час як по договорам оренди, площа яких складає менше ніж 0,9га (417 договорів) ставка податку та річний розмір орендної плати за користування земельними ділянками буде складати 3%.

В межах цільового призначення земельних ділянок 12.04, 12.08, 12.11 досліджено 67 договорів оренди земельних ділянок на яких розташовані автозаправні комплекси на території яких здійснюється реалізація алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Для таких землекористувачів розмір річної орендної плати встановлений у розмірі 10%. Для комплексів де відсутня така торгівля ставка складає 3%.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю.

У відповідності до частини 1 статті 15 Закону України Про захист економічної конкуренції антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.

Економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку (стаття 1 Закону України Про захист економічної конкуренції ).

Як встановлено господарським судом, при визначенні розмірів ставок податку на землю та орендних ставок від нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах однакового виду цільового призначення земель (КВЦПЗ), з однаковою метою оренди, Дніпровською міською радою в рішенні від 20.05.2020 №11/57 застосовані додаткові критерії (в залежності від розміру земельної ділянки; здійснення торгівлі алкогольними та тютюновими виробами).

Таким чином, затвердивши рішенням від 20.05.2020 №11/57 за використання земельної ділянки за однаковим цільовим призначенням (в межах однієї групи землекористувачів) орендну ставку у меншому розмірі одним суб`єктам господарювання, порівняно з іншими, Дніпровська міська рада створила їм кращі умови господарювання, порівняно з конкурентами, які здійснюють аналогічні види діяльності (використовують земельні ділянки за однаковим видом цільового призначення, зокрема, надання в оренду торгових комплексів, здійснення роздрібної торгівлі, тощо).

Господарський суд відзначає, що Земельний кодекс України, Закони України Про оренду землі , Про місцеве самоврядування в Україні не передбачають застосування органами місцевого самоврядування різних умов щодо суб`єктів господарювання (зокрема, з огляду на вид господарської діяльності та розмір земельної ділянки) при наданні в оренду земельних ділянок.

В поясненнях Дніпровської міської ради, наданих до адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення АМКУ, не наведено жодних норм законодавства які б наділяли органи місцевого самоврядування правом застосовувати додаткові критерії (крім визначених наведеним вище земельним законодавством та Податковим кодексом України) при встановленні ставок земельного податку та ставок річної орендної плати в межах земель з однаковим цільовим призначенням, а саме - в залежності від їх розміру; торгівлі алкогольними та тютюновими виробами.

Щодо посилань позивача на відсутність в рішенні від 23.03.2021 доказів настання негативних наслідків для конкуренції внаслідок прийняття Дніпровською міською радою рішення 20.05.2020 №11/57, господарський суд зазначає таке.

У відповідності до частини 1 та абзацу 8 статті 15 Закону України Про захист економічної конкуренції , антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, зокрема, визнаються надання окремим суб`єктам господарювання або групам суб`єктів господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призводить або може призвести до недопущення; дія, внаслідок якої окремим суб`єктам господарювання або групам суб`єктів господарювання створюються несприятливі чи дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами; усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.

Як вбачається зі змісту наведеної норми, лише можливість настання негативних наслідків для конкуренції є достатньою умовою визнання дій, передбачених частиною 2 статті 15 Закону Про захист економічної конкуренції , порушенням законодавства про захист економічної конкуренції (постанова Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №920/768/19).

В позовній заяві, позивач зазначає про недоцільність розгляду Південно-східним міжобласним територіальним відділенням АМКУ справи №54/56-20 та прийняття рішення від 23.03.2021 №54/3-р/к.

Господарським судом встановлено, що рішення Дніпровської міської ради №11/57 від 20.05.2020 дійсно було предметом розгляду в Окружному адміністративному суді міста Києва в межах справи №640/9593/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Слов`янський базар до Дніпровської міської ради, Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та Антимонопольного комітету України про визнання нормативно-правових актів протиправними, нечинними та такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням від 12.08.2020, залишеним в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2020, окружний адміністративний суд міста Києва ухвалив рішення по справі №640/9593/20, адміністративний позов задовольнив частково, визнав протиправним та нечинним рішення Дніпровської міської ради від 18.12.2019 №9/52 та №11/57 від 20.05.2020 Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 №13/27 Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста .

Предметом розгляду у справі №640/9593/20 є відповідність зазначених рішень Дніпровської міської ради, зокрема рішення №11/57 від 20.05.2020, вимогам Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , підпункту 4.1.9 пункту 4.1. статті 4, статті 12, статті 274 Податкового кодексу України та вимогам антиконкурентного законодавства. В мотивувальній частині рішення суд встановив порушення радою вимог Податкового кодексу в частині встановлення земельного податку в розмірі більшому ніж 3%. Також судом встановлено порушення міською радою при прийнятті рішень №9/52, №11/57 пункту 3 статті 50 та частини 1 статті 15 Закону України Про захист економічної конкуренції . Рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення АМК України від 23.06.2020 №54/17-р/к, прийнятим антимонопольним органом в межах своїх повноважень та чинним на момент розгляду справи №640/9593/20, господарський суд справедливо визнав належним доказом.

Антимонопольний комітет України є державним органом зі спеціальним статусом, основним завданням якого є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Отже, скасування господарським судом рішення Дніпровської міської ради №11/57 від 20.05.2020 не позбавляє антимонопольного органу права дослідити його на предмет відповідності антиконкурентному законодавству в межах наданих йому повноважень.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно частини 7 статті 78 Господарського процесуального кодексу України, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Згідно з висновком Верховного Суду у постанові від 13.08.2019 у справі №910/11164/16 преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Як вбачається з позовної заяви предметом розгляду у справі №904/4538/21 є вимоги Дніпровської міської ради про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.03.2021 №54/3-р/к Про захист економічної конкуренції у справі №54/56-20 щодо визнання дій Дніпровської міської ради такими, що суперечать антиконкурентному законодавству при визначенні ставок земельного податку та розміру річної орендної плати при прийнятті рішення від 20.05.2020 №11/57 Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 №13/27 Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста .

У справі №904/4062/20 предметом розгляду є вимоги позивача щодо визнання неправомірним рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.06.2020 №54/17-р/к Про захист економічної конкуренції у справі №54/5-20 стосовно іншого рішення Дніпровської міської ради №9/52 від 18.12.2019 Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 №13/27 Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста .

Як вбачається з вищенаведеного, в зазначених господарських справах є різним предмет спору. Рішення Адміністративної колегії від 23.03.2021 №54/3-р/к не було предметом дослідження у справі №904/4062/20, отже підстави для застосування судом пункту 4 статті 78 Господарського процесуального кодексу України у справі №904/4538/21 відсутні.

Згідно з статтею 59 Закону Про захист економічної конкуренції підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Позивачем не доведено та не обґрунтовано належними доказами наявності підстав, з якими закон пов`язує визнання недійсним рішення органів Антимонопольного комітету України, невідповідність спірного рішення адміністративної колегії адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України законодавства України нормам чинного законодавства, неправильне застосування останнім норм матеріального права. Відділенням проведено аналіз відповідності рішення Дніпровської міської ради від 20.05.2020 №11/57 саме вимогам про захист економічної конкуренції, зокрема, пункту 3 частини 1 статті 50 та частини 1 статті 15 Закону України Про захист економічної конкуренції .

Приймаючи рішення у даній справі, господарський суд взяв до уваги проблемні питання, які підлягають вирішенню відповідачем під час прийняття своїх рішень і на які наголошено у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2021 по справі №904/4062/20.

Аналізуючи рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.03.2021 №54/3-р/к у справі №54/56-20 «Про порушення Дніпровською міською радою законодавства про захист економічної конкуренції» , господарський суд дійшов висновку, що відповідач врахував зауваження Центрального апеляційного господарського суду під час його прийняття шляхом конкретизації, що антиконкурентна поведінка органу місцевого самоврядування полягає у встановленні різних ставок податку за користування земельними ділянками та різних ставок орендної плати за користування земельними ділянками за додатковими критеріями, в залежності від площі земельної ділянки, здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Такі дії позивача створюють землекористувачам нерівні умови господарювання порівняно з конкурентами, які використовують земельну ділянку з тим же цільовим призначенням, внаслідок чого ущемляються інтереси орендарів, які сплачують більшу орендну плату порівняно з іншими орендарями за використання землі за однаковим цільовим використанням (пункти 60,61 Рішення від 23.03.2021).

Відтак, господарський суд констатує наявність достатніх підстав ствержувати про вчинення органом місцевого самоврядування порушення, передбаченого пунктом 3 статті 50 та частини 1 статті 15 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, що призводять до обмеження конкуренції.

Дослідивши фактичні обставини справи, господарський суд встановив відсутність порушень та доказів неправильного застосування норм процесуального права, а тому немає підстав для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення від 23.03.2021 №54/3-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" по справі №54/56-20.

Логічним є висновок про відсутність підстав, передбачених статтею 59 Закону України» «Про захист економічної конкуренції» для скасування рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.03.2021 №54/3-р/к у справі №54/56-20 «Про порушення Дніпровською міською радою законодавства про захист економічної конкуренції» , а тому у позові слід відмовити.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на позивача.

Керуючись статтями 2, 5, 14, 73, 74-80, 86, 91, 129, 194, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ.

У задоволенні позовних вимог ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ПРОСПЕКТ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО, будинок 75; Ідентифікаційний код 26510514) до ПІВДЕННО-СХІДНОГО МІЖОБЛАСНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ (Україна, 49004, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ПРОСПЕКТ ОЛЕКСАНДРА ПОЛЯ, будинок 2; Ідентифікаційний код 20306037) за участю третьої особи-1 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СЛОВ`ЯНСЬКИЙ БАЗАР" (Україна, 49038, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ КУРЧАТОВА, будинок 1; Ідентифікаційний код 30619472) за участю третьої особи-2 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КП ЦЕНТРАЛЬНИЙ РИНОК" (Україна, 49038, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ШМІДТА, будинок 2; Ідентифікаційний код 01557911) за участю третьої особи-3 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДНІПРОТЕХЕКОЛОГІЯ" (Україна, 49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ПРОСПЕКТ ГАГАРІНА, будинок 16, квартира 2; Ідентифікаційний код 32560824) за участю третьої особи-4 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕХПРОМЕНЕРГО" (Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ БАЙКАЛЬСЬКА, будинок 6; Ідентифікаційний код 36573491) про визнання недійсним рішення від 23.03.2021 №54/3-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" по справі №54/56-20 відмовити в повному обсязі.

Судові витрати покласти на ДНІПРОВСЬКУ МІСЬКУ РАДУ (Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ПРОСПЕКТ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО, будинок 75; Ідентифікаційний код 26510514).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Складання повного рішення відкладено на строк не більш як десять днів з дня закінчення розгляду справи.

Дата підписання та складення повного судового рішення - 23.07.2021.

Суддя І.В. Петренко