Рішення

від 08.07.2021 по справі 908/290/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/16/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2021 Справа № 908/290/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Шульгіній А.А. розглянувши матеріали справи № 908/290/20

за позовною заявою: державного промислового підприємства «КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ» , 50069, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Миру , буд. 15А

до відповідача: акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» , 69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20

про стягнення 794 694,65 грн.

У судовому засіданні приймали участь:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява державного промислового підприємства «КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ» (далі ДПП «КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ» ) про стягнення з акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (надалі АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» ) 794 694,65 грн. заборгованості за договором від 07.12.16 № 5 т/н (зі змінами та доповненнями), з якої: 51 726,90 грн. - інфляційні втрати, 64 308,62 грн. - 3 % річних та 678 659,13 грн. - пеня.

Позов заявлено на підставі ст. 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 16, 258, 526, 530, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України і обґрунтовано простроченням відповідачем строку розрахунків за послуги з постачання технічної води за договором на послуги з постачання технічної води №5т/н від 07.12.16, укладеного між сторонами.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.20 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 17.02.20 судом прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/290/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 12.03.20 о/об 14 год. 10 хв. (в редакції ухвали від 21.02.20 про виправлення описки у справі № 908/290/20).

12.03.20 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - до 18.05.20 включно, підготовче засідання відкладено на 07.04.20 о 14 год. 10 хв.

23.03.20 до суду від АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» надійшла зустрічна позовна заява від 18.03.20 № 130/272 з вимогою до ДПП «КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ» про визнання договору на послуги з постачання технічної води від 07.12.16 № 5т/н недійсним.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 908/290/20 між суддями, 23.03.20 вказану зустрічну позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 14.04.21 судом зустрічну позовну заяву АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» від 18.03.20 № 130/272 повернуто заявнику.

07.04.20 судом підготовче засідання відкладено на 05.05.20 о 12 год. 30 хв.

04.05.20 на електронну адресу суду (з ЕЦП) до матеріалів справи надійшло клопотання представника відповідача від 04.05.20 про зупинення провадження у справі № 908/290/20 до розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.04.20.

У засіданні 05.05.20 судом відмовлено у задоволенні клопотання представника АТ «ДТЕК Дніпроенерго» від 04.05.20 про зупинення провадження у справі, про що винесено відповідну ухвалу по справі № 908/290/20.

Ухвалою від 05.05.20 судом продовжено строк розгляду справи № 908/290/20 на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та відкладено розгляд справи на строк дії карантину.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.05.20 апеляційну скаргу АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» на ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.04.20 про повернення зустрічного позову у справі № 908/290/20 повернуто заявникові.

Ухвалою від 07.08.20 судом зупинено провадження у справі до перегляду ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 18.05.20 по справі № 908/290/20 в порядку касаційного провадження та повернення матеріалів справи № 908/290/20 до господарського суду Запорізької області.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.08.20 ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 18.05.20 у справі № 908/290/20 скасовано, справу направлено до Центрального апеляційного господарського суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Ухвалою від 26.03.21 апеляційну скаргу АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» на ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.04.20 про повернення зустрічного позову у справі № 908/290/20 повернуто заявникові.

08.04.21 до господарського суду Запорізької області повернулась справа № 908/290/20 з Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду від 16.04.21 поновлено провадження у справі № 908/290/20 з 13.05.21 та призначено підготовче засідання на 13.05.21.

12.05.21 на електрону адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання (підписне за допомого електронного цифрового підпису) за вих. від 12.05.21про зменшення розміру штрафних санкцій, у якому представник відповідача просить суд зменшити розмір нарахованої до стягнення пені на 100 % та відкласти розгляд справи на іншу дату.

Ухвалою від 13.05.21 судом відкладено підготовче засідання у справі на 20.05.21 о 11 год. 00 хв.

20.05.21 до суду надішли додаткові пояснення та заперечення позивача за вих. від 18.05.21 № 16-04-668 щодо клопотання відповідача про зменшення штрафних санкції, в яких представник позивача просить суд відмовити у задоволені клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій, а саме пені на 100 % та стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 794 694,65 грн., а саме: 51 726,90 грн. інфляційних втрат, 64 308,62 грн. 3 % річних і 678 659,13 грн. пені. Крім того, просить суд провести підготовче засідання без присутності уповноваженого представника.

Ухвалою від 20.05.21 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/290/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.06.21 о 09 год. 30 хв.

У судовому засіданні 09.06.21 судом оголошено перерву на 08.07.21 о 09 год. 30 хв.

08.07.21 на електрону пошту суду надійшла заява підписана електронним цифровим підписом представника позивача - Булгакова В.С. про розгляд справи № 908/290/20 без участі представника позивача. Також у зазначені заяві представник просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судове засідання 08.07.21 учасники по справі не з`явились.

Відповідач про причини своєї неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що учасники по справі належним чином повідомлені про розгляд цієї справи господарським судом, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку, що їх неявка відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 08.07.21 суд завершив розгляд справи ухваленням рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

07.12.16 між державним промисловим підприємством «Кривбаспромводопостачання» Виконавець) та акціонерним товариством «ДТЕК Дніпроенерго» (Замовник) укладено Договір на послуги з постачання технічної води № 5 т/н (надалі Договір) із протоколом розбіжностей від 23.12.16 до нього, за умовами якого (п.1.1) Виконавець зобов`язується надавати замовнику вчасно та відповідної якості послуги з постачання технічної води з каналу Дніпро-Кривий Ріг до межі розподілу балансової належності мереж сторін, а замовник зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених Договором.

Пунктом 3.4. Договору закріплено, що визначення місячних обсягів водоспоживання (п. 2.1.), розрахунок обсягу згідно балансу каналу (п.3.2.) та середньодобова витрата (п.3.3.) здійснюється шляхом підписання Акта надання послуг з постачання технічної води за 6 днів до закінчення розрахункового (поточного) місяця. Акт надання послуг з постачання технічної води з рахунком виставленим до оплати за надані послуги водопостачання надається замовнику для проведення кінцевого розрахунку за поточний місяць.

Відповідно до п. 4.1 Договору, ціна на послуги з постачання технічної води встановлюється згідно із погодженими тарифами, які на момент укладення Договору складають 1,27 грн. (без ПДВ) за 1 м. куб.

Згідно з п. 4.4. Договору (в редакції протоколу розбіжностей від 23.12.16 до Договору), Замовник … до 6 числа місяця, наступного за розрахунковим сплачує остаточний платіж за розрахунковий місяць.

Пунктом 10.1. договору (в редакції п. 2 Додаткової угоди від 27.12.18 № 18) визначено, що даний договір набирає чинності з моменту підписання обома сторонами та скріплення печатками, діє до 31.12.19.

Закінчення строку дії цього договору не звільняє замовника від відповідальності за невиконання зобов`язань з оплати отриманих послуг, яке не було виконано в передбачений договором термін (п. 10.2. договору).

Додатковими угодами: № 1 від 01.03.17, № 3 від 28.04.17, № 4 від 31.08.17, № 5 від 29.09.17, № 6 від 15.11.17, № 7 від 14.12.17, № 8 від 28.12.17, № 9 від 20.12.17, № 10 від 20.12.17, № 11 від 11.01.18, № 14 від 15.03.18; б/н від 21.06.18, б/н від 01.08.18 про зміну реквізитів; № 18 від 27.12.18 сторонами вносились зміни до умов наведеного вище Договору.

Зокрема, Додатковою угодою № 10 від 20.12.17 встановлено з 01.01.18 до 31.12.18 тариф у розмірі 1,33 грн. (без ПДВ) за 1 м. куб., а Додатковою угодою № 18 від 27.12.18 встановлено з 01.01.19 тариф у розмірі 1,65 грн. (без ПДВ) за 1 м. куб.

Вбачається, що на виконання умов договору від 07.12.16 № 5 т/н позивач у період з липня по жовтень 2019 р. включно надав відповідачу послуги з постачання технічної води на загальну суму 11 927 209,14 грн., про що уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень підписано Акти про надання послуг за період з липня по жовтень 2019 року (від 29.07.19 на суму2 331 129,24 грн., від 28.08.19 на суму 2 309 046,30 грн., від 27.09.19 № 20 на суму 2 438 16210 грн., від 28.10.19 № 20 на суму 4 848 871,50 грн.).

На оплату послуг з постачання технічної води у період з липня по жовтень 2019 р. позивачем виставлені відповідачу відповідні рахунки.

Угодою від 12.11.19, укладеною між ДПП «Кривбаспромводопостачання» (Сторона-1) та АТ «ДТЕК Дніпроенерго» (Сторона-2), сторони керуючись ст. 601 ЦК України, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги за зобов`язаннями вказаними у пунктах 1 та 2 цієї Угоди у сумі 16 933 097,72 грн., зокрема, зараховано заборгованість АТ «ДТЕК Дніпроенерго» перед ДПП «Кривбаспромводопостачання» по договором від 07.12.16 № 5т/н, а саме за Актом від 29.07.19 на суму 2 196 152,64 грн. та за Актом від 28.08.19 (частково) на суму 1 819 425,64 грн., в рахунок погашення боргу за рішенням господарського суду Запорізької області від 09.10.19 по справі № 908/1101/19.

У подальшому, Угодою від 18.12.19, укладеною між ДПП «Кривбаспромводопостачання» (Сторона-1) та АТ «ДТЕК Дніпроенерго» (Сторона-2) сторони, керуючись ст. 601 ЦК України, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги за зобов`язаннями вказаними у пунктах 1 та 2 цієї Угоди у сумі 7 776 654,26 грн., зокрема, зараховано заборгованість АТ «ДТЕК Дніпроенерго» перед ДПП «Кривбаспромводопостачання» по договору від 07.12.16 № 5т/н: Акт від 28.08.19 у сумі 489 620,66 грн., Акт від 27.09.19 у сумі 2 438 162,10, Акт від 28.10.19 у сумі 4 848 871,50 грн. в рахунок погашення боргу за договором про відступлення права вимоги від 18.12.19 № 7333-ДнОЭ.

Посилаючись на несвоєчасне здійснення відповідачем розрахунків за послуги надані у період з липня по жовтень 2019 р. по договору від 07.12.16 № 5 т/н позивач звернувся до суду з цим позовом.

Предметом поданого в даній справі позову є вимоги позивача про стягнення з відповідача 51 726,90 грн. інфляційних втрат, 64 308,62 грн. 3 % річних та 678 659,13 грн. пені.

Розглядаючи спір по цій справі по суті спору судом враховано наступне .

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України (ГК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За змістом ч. 2 ст. 11 та ст. 629 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори, які є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до положень ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення наведено у статтях 525, 526 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Правовідносини сторін врегульовано Договором від 07.12.16 № 5 т/н на послуги з постачання технічної води (із протоколом розбіжностей та Додатковими угодами).

Згідно з ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано.

Натомість, наявні у матеріалах справи докази (вказані вище Акти надання послуг) свідчать, і вказане не заперечувалось відповідачем у справі, належне виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором від 07.12.16 № 5т/н щодо надання відповідачу у період з липня по жовтень 2019 року послуг з постачання технічної води на загальну суму 11 927 209,14 грн.

У свою чергу, відповідач отримавши у період з липня по жовтень 2019 р. послуги за договором від 07.12.16 № 5 т/н на загальну суму 11 927 209,14 грн., не здійснив з позивачем своєчасного розрахунку за них.

Зобов`язання відповідача з оплати послуг наданих ДПП «Кривбаспромводопостачання»

по договору від 07.12.16 № 5т/н:

- за Актом від 29.07.19 (за липень 2019 року) у сумі 2 196 152,64 грн. та за Актом від 28.08.19 (серпень 2019 року) у сумі 1 819 425,64 грн. припинено відповідно до ст. 601 ЦК України на підставі Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог укладеної між позивачем та відповідачем 12.11.19;

- за Актом від 28.08.19 (за серпень 2019 року) у сумі 489 620,66 грн., за Актом від 27.09.19 (за вересень 2019 року) у сумі 2 438 162,10 та за Актом від 28.10.19 (жовтень 2019 року) у сумі 4 848 871,50 грн. припинено відповідно до ст. 601 ЦК України на підставі Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог укладеної між позивачем та відповідачем 18.12.19.

Статтями 202, 203 ГК України визначено, що зобов`язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Отже, заява про зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином.

Відповідно до положень ст. 601 ЦК України, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач довів та документально підтвердив виконання умов Договору щодо надання відповідачу за період з липня по жовтень 2019 р. послуг з постачання технічної води на загальну суму 11 927 209,14 грн. та здійснення відповідачем розрахунків з позивачем за надані послуги з порушенням умов, визначених п. 4.4. Договору (в редакції протоколу розбіжностей від 23.12.16).

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому, відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що у разі несвоєчасного розрахунку за поточний місяць до замовника застосовуються положення розділу 7 «Відповідальність сторін» цього Договору.

Пунктом 7.2 Договору закріплено, що при несвоєчасній сплаті (порушенні п. 4.4 Договору) за надані послуги з водопостачання замовник зобов`язаний сплатити пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Термін позовної давності щодо нарахування пені встановлено відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України. Нарахування пені здійснюється відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України ( п. 7.4 Договору).

При порушенні зобов`язань щодо терміну проведення розрахунків, замовник сплачує заборгованість з урахуванням штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних за користування чужими грошовими коштами, згідно діючого законодавства ( п. 7.5 Договору).

Перевіривши розрахунок позивача по пені суд дійшов висновку, що він частково виконаний не коректно, а саме: позивачем помилково визначено період нарахування пені та кількість днів такого нарахування за зобов`язаннями, які виникли на підставі акту надання послуг від 27.09.19 № 20 (за вересень) на суму 2 438 162,10 грн. Зокрема, позивачем не враховано, що з урахуванням приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України та п.4.4. Договору, останнім днем виконання зобов`язання по оплаті послуг наданих у вересні 2019 року є 07.10.19.

З урахуванням викладеного, а також приймаючи до уваги те, що день фактичної сплати суми заборгованості (припинення зобов`язання) не включається в період часу, за який здійснюється нарахувань пені, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за загальний період з 06.08.19 по 17.12.19 у сумі 676 788,99 грн.

В іншій частині вимоги про стягнення пені судом залишаються без задоволення, як такі що заявлені безпідставно.

Розглянувши клопотання відповідача від 12.05.21 про зменшення суми пені на 100 % судом відмовляється в його задоволенні з огляду на наступне.

Обґрунтовуючи дане клопотання відповідач посилається на те, що в зв`язку з наявністю обставин, які позбавляли відповідача належним чином виконати власні зобов`язання за договором від 12.12.2019 № 5т/н, відповідач змушений на підставі ст. 233 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 42 ПІК України клопотати перед судом про зменшення розміру нарахованих позивачем штрафних санкцій на 100% з огляду на таке. Відповідач зазначив, що позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 678 659,13 грн. Причиною затримки та несвоєчасної оплати відповідачем заборгованості позивачу є суттєві обставини, які пов`язані з існуючою системою розрахунків за вироблену електричну енергію. АТ ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО є членом оптового ринку електричної енергії та одним з найбільших енергогенеруючих підприємств в Україні, основним джерелом доходів якого є реалізація виробленої електричної енергії. Несвоєчасні розрахунки споживачів з відповідачем, призвели до несвоєчасного розрахунку з позивачем. Позивач, заявляючи вимоги щодо стягнення пені, не обґрунтовує наслідків порушення зобов`язання. Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що порушене зобов`язання завдало йому збитків, що також може бути підставою для зменшення розміру нені. Згідно звіту про фінансові результати за 9 місяців 2020 року (період виникнення заборгованості), підприємство відповідача було збитковим, збиток склав 1 874 491 000,00 грн. Тобто, неналежне виконання споживачами електричної енергії призвело до негативного фінансового результату в господарській діяльності відповідача, до його збитковості. В свою чергу, відповідач має першочергові зобов`язання з виплати заробітної плати перед працівниками, сплати до загальнодержавного та місцевого бюджетів податків, зборів та обов`язкових платежів, має нести витрати па утримання електричних станцій. Як наслідок, після першочергових розрахунків, відповідач просто не мав фінансової можливості розрахунків з позивачем не з власної вини або ініціативи. Відповідач вважав, що вищевказані обставини та докази, що їх підтверджують дають достатні підстави для зменшення розміру пені на 100%.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але і інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України також передбачено можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, та наявність інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, при цьому повинні враховуватись певні обставини, які в своїй сукупності утворюють винятковість.

Згідно п. 2.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.13, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням господарського суду.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (підпункту 3.17 п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Згідно з ч. 1 ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідач відповідно до ч. 1 ст. 42 ГК України, здійснює підприємницьку діяльність на власний ризик.

Підписавши договір на послуги з постачання технічної води, відповідач був обізнаний про існуючий порядок розрахунків та правові наслідки порушення строків розрахунку.

За приписами ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Сума заявлених позивачем до стягнення з відповідача неустойки (пені) не є надмірно великою, про що свідчать матеріали справи.

Статтею 42 ГК України передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Це означає, що за порушення договірних зобов`язань, та інших правил здійснення господарської діяльності підприємство самостійно несе відповідальність, передбачену законодавством України.

Крім того, підприємництво є ініціативною діяльністю. Це означає, що зайняття підприємницькою діяльністю є добровільним вчинком. Жоден державний орган, недержавна організація, посадова особа не можуть примусити до зайняття підприємницькою діяльністю. Проте, це не означає, що особа не може бути примушена до виконання добровільно взятих на себе зобов`язань (наприклад, за договором, укладеним в процесі провадження підприємницької діяльності) або зобов`язань, що передбачені державою і випливають зі здійснення особою підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність у боржника необхідних коштів.

Незалежно від того, що стало причиною відсутності у боржника необхідної суми грошей (об`єктивні обставини чи суб`єктивна недбалість боржника), це не звільняє його від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Дослідивши наведені відповідачем обставини та подані в їх обґрунтування докази, а також заперечення позивача щодо зменшення штрафних санкцій викладені у додатковому поясненні від 18.05.21 № 16-04-668, суд вважає, що надані документи жодним чином не свідчать про відсутність вини відповідача у виникненні заборгованості і здійсненні з його боку конкретних дій щодо вжиття усіх можливих заходів для недопущення прострочення грошового зобов`язань за спірним Договором.

При цьому, судом враховано, що зменшення розміру пені на 100 % фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та фактично призведе до порушення балансу інтересів сторін.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що представлені відповідачем в обґрунтування свого клопотання докази не свідчать про винятковість розглядуваного випадку та наявність об`єктивних обставин, що виключали б можливість останнього належним чином виконати свої зобов`язання за Договором. Крім того, розмір неустойки, що підлягає стягненню з відповідача, є співрозмірним з порушенням та не є надмірно великим.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги інтереси обох сторін по справі судом відмовляється відповідачу в задоволенні клопотання щодо зменшення суми пені.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому, виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною права на суд , адже в іншому випадку положення ст. 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бурдов проти Росії ).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 ГПК України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст.73, 77 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив здійснений позивачем розрахунок 3% річних та дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача 63 907,83 грн. 3% річних за загальний період з 06.08.19 по 17.12.19, відмовивши у задоволенні позову в іншій частині щодо стягнення 3% річних, помилково нарахованих при визначенні періоду нарахування 3% річних щодо суми 2 438 162,10 грн. з 06.10.19, а не з 08.10.19.

Щодо розрахунку позивача з інфляційних втрат, суд здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині у повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача 51 726,90 грн. інфляційних втрат за загальний період з вересня по листопад 2019 року.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, витрати зі сплати судового збору в сумі 11 886,36 грн. покладаються на відповідача, в іншій частині - на позивача.

Керуючись ст. ст. 11-15, 73-80, 86, 91, 129, 195, 202, 208, 210, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20, код ЄДРПОУ 001230872) на користь державного промислового підприємства «КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ» (50069, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Миру , буд. 15А, код ЄДРПОУ 00191017) - 676 788 (шістсот сімдесят шість тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 99 коп. пені, 63 907 (шістдесят три тисячі дев`ятсот сім) грн. 83 коп. 3 % річних, 51 726 (п`ятдесят одну тисячу сімсот двадцять шість) грн. 90 коп. інфляційних втрат та 11 886 (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн. 36 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.

Повне рішення складено 21.07.21.

Суддя В.Л. Корсун