Постанова

від 21.07.2021 по справі 193/1234/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5799/21 Справа № 193/1234/19 Суддя у 1-й інстанції - Кащук Д. А. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2021 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Бондар Я.М.,

суддів: Барильської А.П., Зубакової В.П.

секретар судового засідання-Євтодій К.С.

сторони:

позивач- ОСОБА_1

відповідач- ОСОБА_2

треті особи: Софіївська селищна рада Софіївського району Дніпропетровської області, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні,в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 -адвоката Лозицького Олександра Павловича на рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 10 березня 2021 року, ухваленого суддею Кащуком Д.А. в селі Софіївка Дніпропетровської області, повний текст судового рішення складено 19 березня 2021 року,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року представник позивача Максимов Р.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Софіївська селищна рада Софіївського району Дніпропетровської області, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання частково припиненим права оренди земельної ділянки та визнання права користування земельною ділянкою.

05 березня 2020 року подав уточнену позовну заяву, обґрунтовуючи її тим, що за договором оренди земельної ділянки від 06.03.2012 ОСОБА_2 отримав в оренду від Кам`янської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області земельну ділянку площею 0,5 га для будівництва та обслуговування складу сільськогосподарської техніки та інвентаря, строком на 49 років.

Вказаний договір зареєстрований в відділі Держкомзему у Софіївському районі 07.12.2012 про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №122528384002287.

В подальшому відповідачем розроблено технічну документацію на земельну ділянку, здійснено державну реєстрацію земельної ділянки та присвоєно кадастровий номер 1225283800:05:001:0134 та вказаний договір оренди земельної ділянки 19.05.2016 зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

На вказаній земельній ділянці були розташовані нежитлова будівля - склад, розташований за адресою АДРЕСА_1 та спортзал, розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.06.2015 року у справі №193/2092/14-ц визнано мирову угоду, укладену між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, визнання часток в праві спільної сумісної власності та визнання права власності, за умовами якої визнано за ОСОБА_1 право власності на спортзал, розташований за адресою АДРЕСА_1 , визнано за ОСОБА_2 право власності на склад, розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Право власності на спортивний зал, розташований за адресою АДРЕСА_1 за ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.06.2015 року у справі №193/2092/14-ц зареєстровано позивачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.09.2015.

Рішенням виконавчого комітету Кам`янської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області №10 від 19.04.2018 ОСОБА_1 надано згоду на зміну цільового призначення нежитлового приміщення спортзал під господарську будівлю для зберігання зерна за адресою АДРЕСА_1 та на підставі технічного паспорту б/н від 23.04.2018, позивачем зареєстровано зміну цільового призначення спортивного залу на господарську будівлю для ведення особистого селянського господарства.

У зв`язку зі зміною власника нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 , з метою отримання права користування земельною ділянкою, на якій розташоване вказане приміщення, позивач ОСОБА_1 звернулася із заявою до Кам`янської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області.

Рішенням Кам`янської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області №625-35/VII від 12.06.2019 ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що земельна ділянка 1225283800:05:001:0134, на якій розташована вказана будівля, відноситься до земель державної власності право розпорядження якими у Кам`янської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області відсутнє.

З метою отримання права оренди на земельну ділянку, на якій розташована нежитлова будівля за адресою АДРЕСА_1 , позивач ОСОБА_1 звернулася із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Листом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №3094/0-2469/0/20-19 від 07.08.2019 ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що земельна ділянка кадастровий номер 1225283800:05:001:0134, на якій розташована вказана будівля, знаходиться у користуванні іншої особи терміном на 49 років.

Враховуючи вищевикладене, на думку позивача є підстави для визнання припиненим з 01.09.2015 права оренди ОСОБА_2 земельною ділянкою кадастровий номер 1225283800:05:001:0134 згідно договору оренди земельної ділянки від 06.03.2012, визнання з 01.09.2015 року за ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою, розташованою під належною ОСОБА_1 на праві приватної власності господарською будівлею для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1 та земельної ділянки, яка є необхідною для її обслуговування - до моменту укладення договору оренди чи набуття права власності на земельну ділянку.

Представник позивача просив визнати припиненим з 01.09.2015 року право оренди ОСОБА_2 земельної ділянки кадастровий номер 1225283800:05:001:0134 згідно договору оренди земельної ділянки від 06.03.2012; визнати з 01.09.2015 року за ОСОБА_1 право користування земельною ділянкою, розташованою під належною ОСОБА_1 на праві приватної власності господарською будівлею для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1 та земельної ділянки, яка є необхідною для обслуговування будівлі для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1 у розмірі 0, 08162 га - до моменту укладення договору оренди чи набуття права власності на земельну ділянку (а.с.205-213).

Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 10 березня 2021 позовні вимоги представника позивача ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , треті особи Софіївська селищна рада Софіївського району Дніпропетровської області, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання частково припиненим права оренди земельної ділянки та визнання права користування земельною ділянкою, задоволені частково.

Визнано припиненим з 01.09.2015 право оренди ОСОБА_2 земельної ділянки кадастровий номер 1225283800:05:001:0134 згідно договору оренди земельної ділянки від 06.03.2012 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

В решті позовних вимог відмовлено.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Лозицький О.П., будучи незгодним з ухваленим судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність і необґрунтованість судового рішення, ухваленого з порушенням норм матеріального і процесуального права, неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи, ставить питання про його скасування з ухваленням нового рішення, яким відмовити в задоволені вимоги про визнання припиненим з 01.09.2015 року права оренди ОСОБА_2 земельної ділянки кадастровий номер 1225283800:05:001:0134 згідно договору оренди земельної ділянки від 06.03.2012 року та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір в сумі 2305,20 грн.

При цьому, скаржник зазначає, що суд першої інстанції, частково задовольнивши позовні вимоги та визнавши припиненим з 01.09.2015 року право оренди ОСОБА_2 земельної ділянки кадастровий номер 1225283800:05:001:0134 згідно договору оренди земельної ділянки від 06.03.2012 року порушує права та обов`язки Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області (Орендодавця) і ОСОБА_2 (орендаря), тобто права та обов`язки сторін за Договором оренди земельної ділянки від 06.03.2012 року. Вказує, що спору між Орендодавцем і Орендарем по виконанню умов Договору оренди земельної ділянки від 06.03.2012 року немає.

Представник відповідача звертає увагу суду на те, що суд першої інстанції не вправі припинити дію договору оренди земельної ділянки в цілому, оскільки позивач має право на виділення лише частини земельної ділянки, а на орендованій земельній ділянці з кадастровим номером 1225283800:05:001:0134 знаходиться комплекс будівель, які на праві власності належать відповідачу ОСОБА_2 , що підтверджено технічною документацією, зокрема схемою розташування будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 та Інформаційною довідкою №179350776 з Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 01.09.2019, наданої представником позивача.

Скаржник наголошує на тому, що судом встановлено, що на орендованій земельній ділянці знаходиться комплекс будівель А-2, Б, В, загальною площею 626,3 кв.м., які на праві власності належать ОСОБА_2 , а також знаходиться господарська будівля для ведення особистого селянського господарства А, загальною площею 275,0 кв.м., яка на праві власності належить ОСОБА_1 та має присвоєну адресу: АДРЕСА_1 та Інформаційною довідкою №179350776. Звертає увагу, що на час звернення до суду з апеляційною скаргою право власності ОСОБА_2 на зазначені господарські будівлі не припинялося, що підтверджено Інформаційною довідкою №251821316 з Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 08.04.2021.

Скаржник зазначає, що оскільки позивач просить припинити право оренди ОСОБА_2 за договором оренди земельної ділянки, то Софіївська селищна рада Софіївського району Дніпропетровської області (орендодавець) за договором має бути залученою у справі як Відповідач, а не як третя особа, тобто суд мав би за згодою позивача замінити неналежного відповідача належним, а у разі відсутності такої згоди - залучити співвідповідача, однак судове рішення не містить відображення процесу з`ясування обставин, перевірки їх доказами та судом не встановлено належного відповідача.

Окрім того, представник відповідача вказує, що суд першої інстанції прийнятим рішенням про припинення права оренди ОСОБА_2 не врахував норми чинного законодавства, які визначають права та обов`язки Орендодавця і Орендаря, передбачені статтями 24,35 Закону України Про оренду землі , а також не врахував наслідки припинення або розірвання договору оренди земельної ділянки, визначені ст.34 Закону України Про оренду землі та ст.ст.93,141 ЗК України.

Також, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не були враховані доводи наведені у відзиві на позов, де ОСОБА_2 не заперечував проти передачі земельної ділянки, розташованої під належною позивачу на праві приватної власності господарської будівлі для ведення особистого селянського господарства, однак зазначав про необхідність виділити межі цієї земельної ділянки та присвоїти їй окремий кадастровий номер відповідно до норм чинного законодавства.

Представник відповідача вказує, що тільки у разі відмови у наданні нотаріальної згоди володільця у ОСОБА_1 виникло б право звернення до суду з позовом до ОСОБА_2 , однак позивач не зверталася до ОСОБА_2 , як до користувача земельної ділянки про надання документів для оформлення технічної документації та кадастрового номера для спірної земельної ділянки. Оскільки матеріали справи не містять відмови Відповідача у наданні документів, тому відсутній спір між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Скаржник наголошує на тому, що позивач отримала відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування нежитлової будівлі у третіх осіб по справі, а відповідачем зазначила ОСОБА_2 .

Окремо, представник відповідача наголошує на тому, що суд першої інстанції не врахував доводи, наведені в письмових поясненнях представника відповідача, наданих під час судового розгляду 10 лютого 2021 року, в яких були зазначені правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою та зазначено, яку саме технічну документацію із землеустрою щодо поділу (віділу) земельних ділянок необхідно надати. Звертає увагу на те, що для реалізації прав суб`єктів приватної власності на житловий будинок, будівлю або споруду на отримання у власність (користування) частки у праві на земельну ділянку на якій розміщено набутий у власність об`єкт нерухомості, земельна ділянка має набути ознак об`єкта права власності (користування) та бути сформованою у порядку, визначеному ст.79-1 ЗК України та ст.56 Закону України Про землеустрій .

У відзиві на апеляційну скаргу сторони відповідача, представник позивача адвокат Максимов Р.І., просить оскаржуване судове рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

При цьому, представник позивача вказує, що жодним нормативно-правовим актом не визначено підстав та порядку припинення права користування земельною ділянкою частково і земельні ділянки можуть бути надані новому власнику після припинення дії попереднього правочину, на підставі якого виникло право власності чи право користування земельною ділянкою.

У поясненнях представника відповідача Лозицького О.П. на відзив на апеляційну скаргу, останній просить рішення суду скасувати з підстав неповного зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, апеляційну скаргу задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думку представника відповідача Лозицького О.П. який у повному обсязі підтримав вимоги і доводи апеляційної скарги, просив їх задовольнити з викладених у скарзі підстав, скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити ОСОБА_1 в задоволенні її позовних вимог, задоволених судом першої інстанції, представника позивача Максимова Р.І. , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони відповідача з викладених у відзиві підстав, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, відзиву на скаргу колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника відповідача підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Cудом встановлено, що 12.02.2020 ОСОБА_2 надано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 1225283800:05:001:0134.

За договором оренди земельної ділянки від 06.03.2012 ОСОБА_2 отримав в оренду від Кам`янської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області земельну ділянку площею 0,50 га для будівництва та обслуговування складу сільськогосподарської техніки та інвентаря, строком на 49 років, з 06 березня 2012 року по 06 березня 2061 року .

Вказаний договір зареєстрований в відділі Держкомзему у Софіївському районі 07.12.2012, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №122528384002287 (а.с.19-22).

Відповідачем розроблено технічну документацію на земельну ділянку, здійснено державну реєстрацію земельної ділянки та присвоєно кадастровий номер 1225283800:05:001:0134 та вказаний договір оренди земельної ділянки 19.05.2016 зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 24, 25).

На вказаній земельній ділянці були розташовані нежитлова будівля - склад, розташований за адресою АДРЕСА_1 та спортзал, розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.06.2015 року у справі №193/2092/14-ц визнано мирову угоду, укладену між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, визнання часток в праві спільної сумісної власності та визнання права власності, за умовами якої визнано за ОСОБА_1 право власності на спортзал, розташований за адресою АДРЕСА_1 , визнано за ОСОБА_2 право власності на склад, розташований за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 26, 27).

Право власності на спортивний зал, розташований за адресою АДРЕСА_1 за ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.06.2015 року у справі №193/2092/14-ц зареєстровано позивачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.09.2015 (а.с. 28, 29).

Рішенням виконавчого комітету Кам`янської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області №10 від 19.04.2018 ОСОБА_1 надано згоду на зміну цільового призначення нежитлового приміщення спортзал під господарську будівлю для зберігання зерна за адресою АДРЕСА_1 та на підставі технічного паспорту б/н від 23.04.2018, позивачем зареєстровано зміну цільового призначення спортивного залу на господарську будівлю для ведення особистого селянського господарства (а.с. 30).

Рішенням Кам`янської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області №625-35/VII від 12.06.2019 ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що земельна ділянка 1225283800:05:001:0134, на якій розташована вказана будівля, відноситься до земель державної власності право розпорядження якими у Кам`янської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області відсутнє (а.с. 47).

З метою отримання права оренди на земельну ділянку, на якій розташована нежитлова будівля за адресою АДРЕСА_1 , позивач ОСОБА_1 звернулася із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Листом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №3094/0-2469/0/20-19 від 07.08.2019 ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що земельна ділянка кадастровий номер 1225283800:05:001:0134, на якій розташована вказана будівля, знаходиться у користуванні іншої особи терміном на 49 років (а.с. 48).

Відповідно до технічного висновку про можливість зміни цільового призначення спортивного залу під господарську будівлю для ведення особистого селянського господарства, розташованого за адресою АДРЕСА_1 площа земельної ділянки, розташованої під господарською будівлею та ділянки, яка є необхідною для її обслуговування складає 0,08162 га.

Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання припиненим з 01.09.2015 права оренди ОСОБА_2 земельною ділянкою кадастровий номер 1225283800:05:001:0134 згідно договору оренди земельної ділянки від 06.03.2012, виходив з того, що з 01.09.2015 позивач ОСОБА_1 набула право власності на спортивний зал, розташований за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення якого в подальшому було змінено на господарську будівлю для ведення особистого селянського господарства, тому цій частині є всі підстави для задоволення позову.

Відмовляючи позивачу у задоволенні її позовних вимог в частині визнання за ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою, розташованою під належною ОСОБА_1 на праві приватної власності господарською будівлею для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1 та земельної ділянки, яка є необхідною для обслуговування будівлі для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1 у розмірі 0, 08162 га - до моменту укладення договору оренди чи набуття права власності на земельну ділянку, суд першої інстанції виходив з того, що визнати право користування на земельну ділянку, а в даному випадку на частину земельної ділянки від загальної площі- 0,5000 га, можливо лише після формування такої земельної ділянки у окрему земельну ділянку, тому у цій частині відсутні підстави для задоволення позову.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, а саме погоджується в частині відмови позивачу ОСОБА_1 в задоволенні її позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою, розташованою під належною останній на праві приватної власності господарською будівлею для ведення особистого селянського господарства та не погоджується з висновками суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання припиненим з 01.09.2015 права оренди ОСОБА_2 земельною ділянкою кадастровий номер 1225283800:05:001:0134 згідно договору оренди земельної ділянки від 06.03.2012 та погоджується повністю з доводами представника відповідача Лозицького О.П. , викладеними в апеляційній скарзі, з огляду на таке.

За вимогами ст.ст.263, 264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, ;що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобовязаний зясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обовязково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Проте суд першої інстанції не з`ясував у повній мірі всі обставини, які мають значення для справи, та не виконав усі вимоги цивільного судочинства, у зв`язку із чим рішення в даній справі неможна повністю визнати законним і обґрунтованим.

Так судовим розглядом було встановлено, що за Договором оренди земельної ділянки від 06.03.2012 року відповідач ОСОБА_2 отримав в оренду від Кам`янської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області (третя особа) земельну ділянку площею 0,50 га для будівництва та обслуговування складу сільськогосподарської техніки та інвентаря, строком на 49 років, з 06 березня 2012 року по 06 березня 2061 року. Вказаний Договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Софіївському районі Дніпропетровської області 07.12.2012 року, про, що у Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис. Відповідачем було розроблено технічну документацію на цю земельну ділянку, здійснено державну реєстрацію земельної ділянки та присвоєно кадастровий номер 1225283800:05:001:0134 та 19.05.2016 року Договір оренди зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на вказаній земельній ділянці були розташовані: нежитлова будівля - склад, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та спортивний зал, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому, на підставі ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.06.2015 року у справі №193/2092/14-ц при поділі майна подружжя, за позивачем ОСОБА_1 було визнано право власності на спортзал, розташований по АДРЕСА_2 , а за ОСОБА_2 право власності на склад, розташований на АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За змістом ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Отже, враховуючи наведені вище норми права, договір оренди землі - це угода між орендодавцем (власником землі) та орендарем (особою, що буде користуватися землею), тобто всі спори пов`язані із договором оренди вирішуються між сторонами договору, при цьому, спору між Софіївською селищною радою Софіївського району Дніпропетровської області та відповідачем ОСОБА_2 по виконанню умов Договору оренди земельної ділянки від 06.03.2012 немає.

Колегія суддів повністю погоджується з доводами представника відповідача про те, що суд першої інстанції не мав права припинити дію договору оренди земельної ділянки в цілому, оскільки, як зазначалось вище позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить лише частина нерухомого майна, розташованого на орендованій землі, тоді як відповідачу ОСОБА_2 на праві власності належить комплекс будівель, розташованих на цій орендованій земельній ділянці з єдиним кадастровим номером 1225283800:05:001:0134.

Також правильними є доводи сторони відповідача про те, що оскільки позивач просила припинити право оренди земельної ділянки ОСОБА_2 то Софіївська селищна рада Софіївського району Дніпропетровської області, як орендодавець за договором оренди повинна мала бути залученою у справі в якості Відповідача, а не третьої особи, однак суд першої інстанції не звернув увагу на цю обставину, не зважаючи на те, що заміна неналежної сторони належною можлива в суді першої інстанції протягом усього часу розгляду справи.

Таким чином, суд першої інстанції мав би за згодою позивача замінити неналежного відповідача належним, а у разі відсутності такої згоди, залучити співвідповідача, що не було зроблено судом.

Відповідно до ст.34 Закону України Про оренду землі у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Колегія суддів погоджується з доводами представника відповідача про те, що припинивши право оренди відповідача ОСОБА_2 на земельну ділянку, суд першої інстанції не врахував норми чинного законодавства, які визначають права та обов`язки Орендодавця і Орендаря, передбачені статтями 24, 25 Закону України Про оренду землі , а також не врахував наслідки припинення або розірвання договору оренди земельної ділянки, визначені ст.34 Закону України Про оренду землі та статтями 93, 141 ЗК України.

Окрім того, колегія суддів погоджується з доводами сторони відповідача про те, що судом не були враховані доводи наведені у відзиві на позов про те, що відповідач ОСОБА_2 не заперечував проти передачі земельної ділянки, розташованої під належною позивачу на праві приватної власності господарською будівлею для ведення сельнянського господарства по АДРЕСА_2 , вказуючи на необхідність виділення меж цієї земельної ділянки та присвоєння їй окремого кадастрового номеру відповідно до норм чинного законодавства.

Відповідно до ч.6 ст.120 ЗК України істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації.

Отже, згідно положень ст.120 ЗК України - набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, але здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера, тобто виділення меж земельної ділянки, згідно норм чинного законодавства, зокрема Закону України Про оренду землі , Закону України Про землеустрій , Закону України Про Державний земельний кадастр та Інструкції щодо поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна від 06.07.2007р. №774/14041.

Підставою для поділу земельної ділянки є засвідчена нотаріально заява (згода) власника чи користувача земельної ділянки та розроблена землевпорядною організацією технічна документація на поділ земельної ділянки, однак матеріали справи не містять відмови Відповідача у наданні згоди на поділ земельної ділянки, тому між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутній спір, позивач отримала відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування нежитлової будівлі у третіх осіб по справі, а позов пред`явила до ОСОБА_2 , який не відмовляв їй у поділі земельної ділянки.

Отже, колегія суддів вважає, що оскільки на орендованій земельній ділянці знаходиться комплекс будівель А-2, Б, В, загальною площею 626,3 кв.м., які на праві власності належать ОСОБА_2 , а також знаходиться господарська будівля для ведення особистого селянського господарства А, загальною площею 275,0 кв.м., яка на праві власності належить ОСОБА_1 , що на час звернення до суду з апеляційною скаргою право власності ОСОБА_2 на зазначені господарські будівлі не припинялося, суд не мав правових підстав для припинення права оренди ОСОБА_2 за договором оренди земельної ділянки, окрім того, суд не звернув уваги на той факт, що позов подано до неналежного відповідача, що є окремою підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги представника відповідача Лозицького О.П. заслуговують на увагу, рішення суду ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального, і порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову позивачу ОСОБА_1 в задоволеній судом першої інстанції частині її позовних вимог.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Згідно ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволенні її позовних вимог, відповідно понесені відповідачем судові витрати за розгляд справи судом апеляційної інстанції в розмірі 2305,20 грн. (а.с.142, т.2) підлягають стягненю з позивача ОСОБА_1 .

Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню в повному обсязі, понесені неї судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 1536,80 грн. покладаються на позивача

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Лозицького Олександра Павловича задовольнити.

Рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 10 березня 2021 року скасувати в частині задоволених позовних вимог, та стягнутого з відповідача судового збору, ухвалити нове рішення.

Відмовити позивачу ОСОБА_1 в задоволенні її позовних вимог доОСОБА_2 , треті особи: Софіївська селищна рада Софіївського району Дніпропетровської області, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання частково припиненим права оренди земельної ділянки.

Стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_2 , понесені останнім судові витрати у вигляді судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 2305,20 грн. (дві тисячі триста п`ять гривень двадцять копійок).

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 26 липня 2021 року

Головуючий:

Судді: