Постанова

від 20.07.2021 по справі 910/1566/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2021 р. Справа№ 910/1566/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Хрипуна О.О.

за участю секретаря судового засідання: Пнюшкова В.Г.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 20.07.202 року у справі №910/1566/19 (в матеріалах справи).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транселектромонтажбуд"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.05.2021, повний текст якої складено та підписано 02.06.2021

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Транселектромонтажбуд" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі №910/1566/19 (суддя Гумега О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транселектромонтажбуд"

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями "Санворд-Україна", 2.Комунального підприємства "Київський інститут земельних відносин", 3.Головного управління Держгеокадастру у м. Києві

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Санворд Київ", 2.Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання права власності, скасування державної реєстрації, визнання незаконними дій.

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Транселектромонтажбуд" (далі - ТОВ "Транселектромонтажбуд", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями "Санворд-Україна" (далі - ТОВ "Санворд-Україна", відповідач-1), Комунального підприємства "Київський інститут земельних відносин" (далі - КП "Київський інститут земельних відносин", відповідач-2), Головного управління Держгеокадастру у м. Києві (далі - ГУ Держгеокадастру у м. Києві, відповідач-3 ) про:

- визнання права власності ТОВ "Транселектромонтажбуд" на нерухоме майно - будівлю панельну збірну (літ. Ж), загальною площею 305, 2 кв.м, розташованою за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 17;

- скасування державної реєстрації земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:63:324:0230, адреса: м. Київ, вул. Зрошувальна, 17, в Державному земельному кадастрі), здійсненої 22.09.2017 державним кадастровим реєстратором ГУ Держгеокадастру у м. Києві;

- визнання незаконними дій Комунального підприємства "Київський інститут земельних відносин" щодо складання технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель м. Києва в межах кварталу 63:324 обмеженого вул. Ремонтною та Зрошувальною у Дарницькому районі м. Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11 листопада 2019 року у справі №910/1566/19 в задоволенні позову ТОВ Транселектромонтажбуд відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06 травня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ Транселектромонтажбуд залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 11 листопада 2019 року - без змін.

Згідно з постановою від 24 вересня 2020 року у справі № 910/1566/19 Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, касаційну скаргу ТОВ "Транселектромонтажбуд" залишив без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2019 - без змін.

У квітні 2021 року ТОВ "Транселектромонтажбуд" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду м. Києва від 11.11.2019 у справі № 910/1566/19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 у справі № 910/1566/19 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Транселектромонтажбуд" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2021, вказане рішення залишено в силі.

Суд першої інстанції, переглянувши за нововиявленими обставинами заяву позивача, дійшов висновку, що заявник фактично ставить під сумнів рішення суду, яке набрало законної сили, та заявляє вимоги, спрямовані на повторний розгляд справи та винесення іншого судового рішення. При цьому, судом встановлено факт недоведеності заявником існування нововиявлених обставин у даній справі, а тому, правові підстави для скасування чи зміни судового рішення у справі відсутні.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ Транселектромонтажбуд подало апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 у справі № 910/1566/19, в якій просить скасувати ухвалу від 31.05.2021, заяву про перегляд за нововиявленими обставинами задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2019 у справі № 910/1566/19 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обрунтування апеляційної скарги позивач вказує, що ухвала прийнята судом першої інстанції з неповним з`ясуванням обставин у справі, при її прийнятті надано перевагу одним доказам над іншими.

Зокрема, заявник вказує, що суд не врахував та не надав оцінки доводам наявності майна позивача на земельній ділянці. Таке неврахування потягло за собою зазначення неправдивих відомостей в технічній документації із землеустрою про інвентаризацію земель в м. Києві в межах кварталу 63:324, обмеженого вулицями Ремонтною та Зрошувальною у Дарницькому районі м. Києва, та надалі розробленням та погодженням проєкту рішення Київської міської ради Про передачу ТОВ "Санворд Київ" земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування будівель та споруд на вул. Зрошувальній, 17 у Дарницькому районі міста Києва . Прийняття вказаного рішення означає надання в оренду відповідачу 1 земельної ділянки з будівлями, належними позивачу на праві приватної власності.

На переконання скаржника, відомості, зазначені в Акті обстеження земельної ділянки від 11.02.2021 № 21-0094-02 за результатами перевірки є підтвердженням факту розташування майна, належного ТОВ Транселектромонтажбуд на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:63:324:0230. Підтвердженням такого факту є також інформаційна довідка з Державного реєстру прав на нерухоме майно. При цьому, заявник стверджує, що під час судового розгляду в суді першої інстанції вказував, що в Державному реєстрі містяться відомості про спірну будівлю, належну позивачу.

Окрім того, позивач вважає, що оскаржувана ухвала суперечить постанові Верховного Суду від 03.08.2018, оскільки обставина належності спірної будівлі на праві власності існувала і раніше, проте про цю обставину стало відомо лише після отримання Акта обстеження від 11.02.2021 № 21-0094-02 та листа від Департамента земельних ресурсів від 18.03.2021 № 05716-5873.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2021, справу № 910/1566/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М. Л. - головуючий суддя; судді: Куксов В. В., Шаптала Є. Ю.

Ухвалою суду від 29.06.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Транселектромонтажбуд"; розгляд апеляційної скарги призначено на 20.07.2021 о 10 год 45 хв; встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань в письмовій формі протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

15.07.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від КП "Київський інститут земельних відносин" надійшов відзив на апеляційну скаргу. У відзиві відповідач 3 стверджує, що під час ухвалення судового рішення суд провів оцінку доказів - Акта обстеження та інформації, що в ньому міститься та дійшов висновку, що обставини, заначені в Акті жодним чином не споростовують факти, які покладені в основу рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2019 у справі № 910/1566/19. При цьому, суд встановив, що акт не містить інформації, яка підтверджувала б право власності ТОВ "Транселектромонтажбуд" на металеву споруду , яка до того ж в Акті не ідентифікована.

За таких обставин, КП "Київський інститут земельних відносин" просило апеляційну скаргу ТОВ "Транселектромонтажбуд" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2019 у справі № 910/1566/19 без змін.

19.07.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від ГУ Держгеокадастру у м. Києві надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій останнє заперечило проти вимог останньої з таких підстав.

Законом передбачено складення технічної документації на земельні ділянки, виявлені під час інвентаризації та подальшої їх реєстрації в Державному земельному кадастрі. Відповідність технічної документації із землеустрою про інвентаризацію земель м. Києва в межах кварталу 63:324, обмеженого вул. Ремонтною та Зрошувальною у Дарницькому районі м. Києва підтверджено висновком Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 18.08.2017 № 19-26-0.31-1345/35-17, висновком Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 21.04.2017 № 3222/0/12-4/19-17. Вказані документи містяться в матеріалах справи.

З огляду на викладене, викладений висновок суду в рішенні суду від 11.11.2019 та оскаржуваній ухвалі від 31.05.2021, про те, що вказана технічна документація відповідає вимогам чинного законодавства є обґрунтованим, зробленим на підставі наявних в матеріалах доказів.

Окрім того, Головне управління Держгеокадастру у м. Києві стверджує, що оскільки документація із землеустрою відповідала вимогам закону, то державна реєстрація земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:63:324:0230, площею 0,7617 га, за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 17 вчинена правомірно.

Головне управління Держгеокадастру у м. Києві також наголосило на тому, що жодного правовстановлюючого документа на споруду, а також на спірну земельну ділянку ТОВ "Транселектромонтажбуд" не надало.

Водночас доводи скаржника, що ТОВ "Транселектромонтажбуд" є власником нерухомого майна на спірній земельній ділянці спростовуються рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2006 у справі №7/74, що набрало законної сили, яким встановлено належність нерухомого майна, за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 17 - ТОВ "Санворд Київ".

Окрім того, на переконання відповідача 3, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав, передбачених Законом України Про державний земельний кадастр та Порядком від 17.10.2012 № 1051.

При цьому, Головне управління Держгеокадастру у м. Києві також зазначило у відзиві про те, що Акт обстеження земельної ділянки не є документом, що підтверджує право власності чи будь-яке речове право на майно.

Усупереч вимогам закону, ТОВ "Транселектромонтажбуд" не зазначило жодної обставини, що є нововиявленою в розумінні господарського процесуального законодавства.

У зв`язку з перебуванням судді Куксова В.В. у відпустці, розпорядженням в.о. керівника апарату суду № 09.1-08/2886/21 від 19.07.2021 призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/1566/19.

Так, за наслідками проведення перерозподілу визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Хрипун О.О., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою від 20.07.2021 апеляційну скаргу ТОВ "Транселектромонтажбуд" прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Хрипун О.О., Шаптала Є.Ю.

20.07.2021 до Північного апеляційного господарського суду від відповідача 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє заперечило проти вимог апеляційної скарги та вказало таке:

- щодо тверджень позивача про право власності на будівлю панельну збірну (літ. Ж), то в межах судового розгляду було встановлена відсутність дозвільних документів як на будівництво так і на право власності на споруду;

- під час перевірки встановлено наявність на земельній ділянці двох металевих споруд, одна з яких належить позивачу, інша - ТОВ Санворд Київ . При цьому, в Акті обстеження від 11.02.2021 № 21-0094-02 не зазначено, на підставі яких джерел отримано інформацію про належність однієї з двох металевих споруд ТОВ "Транселектромонтажбуд".

Відповідач 1 наголосив, що жодного правовстановлюючого документа на будівлю панельну збірну (літ. Ж) позивач в межах судового розгляду справи не надав.

Натомість в ході обстеження головним спеціалістом було установлено, що обидва об`єкти є рухомим майном, приналежність яких потребує додаткового вивчення, оскільки щодо них жодних дозвільних документів на виконання будівництва або введення в експлуатацію, немає, інформація в Державному реєстрі прав на нерухоме майно також відсутня. Натомість Акт обстеження земельної ділянки не є документом, що підтверджує право власності чи будь-яке речове право на майно.

З огляду на викладені обставини, відповідач 1стверджує, що Акт обстеження земельної ділянки від 11.02.2021 № 21-0094-02 не є нововиявленою обставиною в розумінні закону.

20.07.2021 у судове засідання представники відповідача 1, 2 та третіх осіб не з`явилися та про причини неявки не повідомили суд, хоча про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, в порядку, встановленому чинним процесуальним законом.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги та беручи до уваги те, що явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, а також нез`явлення учасників справи не перешкоджає вирішенню спору, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності вказаних учасників справи.

Треті особи також не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст. 263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

Представник скаржника в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, з підстав, викладених у скарзі, ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Представник відповідач 3 заперечив проти доводів та вимог позивача з підстав, що викладені у відзиві, просив відмовити позивачу в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та візивів, заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, виходячи з наступного.

Підставами для звернення із заявою про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 11 листопада 2019 року у справі № 910/1566/19 вказав відомості, зазначені в Акті обстеження земельної ділянки від 11.02.2021 № 21-0094-02, складеного за результатами обстеження земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:63:324:0230, площею 0,7617 га, за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 17).

Однак наведені обставини, на переконання колегії суддів, не можуть бути визнані нововиявленими в розумінні приписів ст. 320 ГПК України , з огляду на таке.

Відповідно до частини першої ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з пунктами 1, 3 частини другої ст. 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою, на час розгляду справи та скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Таким чином, перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за умови наявності підстав для такого перегляду, встановлених Господарським процесуальним кодексом України та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами встановлених ГПК України .

Прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 03.04.2018 у справі №910/6052/16, від 07.08.2018 у справі № 915/1708/14, від 14.01.2020 у справі №925/473/17.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто, підтверджені належними і допустимими доказами (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 909/1190/17).

Згідно з частиною п`ятою ст. 320 ГПК України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 викладено правову позицію, згідно з якою процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена Господарським процесуальним кодексом України , є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.

Варто враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї (подібну за змістом правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 454/3003/14-ц, від 18.12.2019 у справі № 904/1775/18.

Тобто, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Згідно з матеріалами справи, 03 липня 2018 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про право власності на об`єкт нерухомого майна майновий комплекс загальною площею 3654,80 кв. м, що знаходиться в місті Києві на вулиці Зрошувальна, будинок 17, із зазначенням відомостей про складові частини цього об`єкта нерухомого майна, зокрема: будівля панельна збірна (літ. Ж) загальна площа 305,2 кв. м, № Х гараж, № ХІ гараж, № ХІІ майстерня, № ХІІІ трансформаторна підстанція КТП-3007.

Підставою виникнення права власності є Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 26 березня 2010 року, зареєстрований в реєстрі за № 462. Власником нерухомого майна вказано ТОВ Транселектромонтажбуд . Наведені відомості підтверджуються Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12 березня 2019 року № 59251489.

В межах розгляду справи встановлено, що така складова частина майнового комплексу позивача як будівля панельна збірна (літ. Ж) площею 305,2 кв. м, яка була передана в складі цього майнового комплексу ЗАТ Транселектромонтаж на підставі наказу Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації від 10 серпня 2001 року № 526-В, а в подальшому придбана ТОВ Транселектромонтажбуд на підставі договору купівлі-продажу від 26 березня 2010 року, не є тотожною майну, щодо якого позивачем було подано позов.

Зокрема, згідно Абрису земельної ділянки спірна будівля зазначена як склад , план за поверхами на будівлю літ. Ж (підвал та І поверх), тоді як згідно Схематичного плану земельної ділянки та Технічного паспорту 2017 спірна будівля зазначена як будівля панельна збірна загальною площею 305,2 кв. м, план за поверхами поверх І літ. Ж .

Водночас суд встановив, що матеріалами справи підтверджується право приватної власності позивача, що виникло на підставі договору купівлі-продажу від 26 березня 2010 року, на спірну будівлю (будівлю панельну збірну (літ. Ж) загальною площею 305,2 кв. м, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Зрошувальна, 17).

Згідно з пунктом 1.8 договору купівлі-продажу від 26 березня 2010 року до позивача переходить право користування на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:63:324:010) площею 2,8339 га без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для продавця договором оренди цієї земельної ділянки.

За результатами інвентаризації інвентаризації спірних земель кварталу 63:324 при виконанні робіт зі складання технічної документації, які виконувались КП КІЗВ у 2015-2016 роках були сформовані тільки ті ділянки, на які фактичні користувачі надали необхідні документи та забезпечили доступ до земельних ділянок.

В кварталі 63:324, обліковувалися лише два користувачі, в тому числі ТОВ Санворд-Україна , що надали копії установчих документів та документи про правовий статус майна. При проведені кадастрової зйомки та в подальшому формуванні спірної виділеної земельної ділянки 0230 враховувалась відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо якого проводилась державна реєстрація права, та лист ТОВ Санворд-Україна про майнову належність на тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на спірній земельній ділянці. ТОВ Санворд-Україна надало правовстановлюючі документи на зазначені ним об`єкти нерухомого майна.

В результаті виконаних робіт встановлено, що в межах кварталу 63:324, обмеженого вулицями Зрошувальна та вулицями Ремонтна у Дарницькому районі міста Києва, на одну земельну ділянку (код 63:324:0010) за зверненням ЗАТ Транселектромонтаж рішенням Київської міської ради від 29 квітня 2010 року № 610/4048 припинено право користування земельною ділянкою, у зв`язку з відчуженням нерухомого майна за договором купівлі-продажу.

Натомість згідно з даними автоматизованої системи Державного земельного кадастру, спірна виділена земельна ділянка 0230 на момент її державної реєстрації межувала лише із земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:63:324:0021 (яка є сформованою відповідності до ЗК України ), орендарем якої з 12 липня 2007 року є Товариство з обмеженою відповідальністю Блюз . Інші зареєстровані у встановленому законодавством порядку земельні ділянки із оформленими правами (власності чи користування) на них, які межували б із спірною виділеною земельною ділянкою 0230 на Публічній кадастровій карті були відсутні. Доказів наявності в Державному земельному кадастрі земельної ділянки, користувачем якої є ТОВ Транселектромонтажбуд , у формі витягу з Державного земельного кадастру в матеріалах справи не міститься.

Відповідність технічної документації із землеустрою про інвентаризацію земель м. Києва в межах кварталу 63:324, обмеженого вул. Ремонтною та Зрошувальною у Дарницькому районі м. Києва підтверджено висновком Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 18.08.2017 № 19-26-0.31-1345/35-17, висновком Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 21.04.2017 № 3222/0/12-4/19-17.

22 вересня 2017 року на підставі технічної документації спірних земель кварталу 63:324 внесено відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру про спірну виділену земельну ділянку 0230 (площею 0,7617 га, за адресою: місто Київ, вулиця Зрошувальна, 17).

В межах судового розгляду встановлено, що з моменту набуття позивачем права власності на майновий комплекс рішення про передачу в оренду земельної ділянки площею 2,8339 га Київською міською радою не приймалось, договір оренди з позивачем не укладався.

Суд першої інстанції при прийнятті рішення, з урахуванням викладених обставин дійшов висновків, що позивач не довів порушення його прав та інтересів як власника будівлі панельної збірної ((літ. Ж) загальною площею 305,2 кв.м, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 17) іншими відповідачами; не довів, що є землекористувачем земельної ділянки, яка є суміжною зі спірною земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:63:324:0230; державна реєстрація спірної земельної ділянки здійснена у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України, без порушення встановленої процедури, у зв`язку з чим права та охоронювані законом інтереси позивача не порушено; підстави для скасування державної реєстрації відсутні.

Як зазначено вище, для визнання обставини нововиявленою є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

На переконання позивача, Акт обстеження земельної ділянки від 11.01.2021 № 21-0094-02 підтверджує факт розташування майна Транселектромонтажбуд на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:63:324:0230, та ненаправленням на адресу позивача листа Департаменту земельних ресурсів від 11.11.2015 № 057024-19896, яким було повідомлено землекористувачів про проведення інвентаризації та необхідності надання правовстановлюючих документів на майно.

Виходячи із аналізу сукупності усіх необхідних ознак існування нововиявлених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що такі обставини не є нововиявленими в розумінні законодавства.

При чому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне наголосити, що заявлені відомості жодним чином не підтверджують право власності на майно Транселектромонтажбуд та не впливають на правомірність прийнятого Господарським судом рішення від 11 листопада 2019 року.

З огляду на викладене, суд першої інстанції, зважаючи на факт недоведеності заявником існування нововиявлених обставин, дійшов правильного висновку, що заявник фактично ставить під сумнів рішення суду, яке набрало законної сили, та заявляє вимоги, спрямовані на повторний розгляд справи та винесення іншого судового рішення.

Колегія суддів, серед іншого, вважає за необхідне зауважити, що у відповідності до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенції) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" (заява №24465/14), право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули цієї Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права, одним з основоположних аспектів якого є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами, їхні рішення, що набрали законної сили, не можуть ставитися під сумнів (див. також справу "Брумареску проти Румунії, заява №28342/95). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції за умови відсутності зловживання (див. пп. 27 - 28 рішення від 18 листопада 2004 року у справі "Правєдная проти Росії" N69529/01 та п. 46 рішення від 6 грудня 2005 року у справі "Попов проти Молдови" № 2).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (див. пп. 27 - 34 рішення Суду у справі "Праведная проти Росії" від 18 листопада 2004).

Доводи заявника про існування нововиявлених обставин у даній справі зводяться до намагань домогтися нового розгляду справи і постановлення нового судового рішення, що є неприпустимим в світлі практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають приписам законодавства та фактичним обставинам справи, а ухвала прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення ухвали Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 у справі № 910/1566/19 без змін.

Судові витрати (судовий збір) на підставі ст.129 ГПК України покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транселектромонтажбуд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 у справі №910/1566/19 залишити без задоволення.

2.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 у справі №910/1566/19 залишити без змін.

3.Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на скаржника.

4.Матеріали справи №910/1566/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текс судовго рішення складено 26.07.2021.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Є.Ю. Шаптала

О.О. Хрипун