Рішення

від 20.07.2021 по справі 161/2427/21

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/2427/21

Провадження № 2/161/1710/21

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:

головуючого - судді Рудської С.М.

при секретарі - Чигринюк В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

09.02.2021 року АТ Райффайзен Банк Аваль через свого представника звернулося до суду з вищевказаною позовною заявою на обгрунтування якого зазначив, що 30.01.2007 року між ВАТ Райффайзен Банк Аваль (правонаступником якого єАТ Райффайзен Банк Аваль ), та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 014/1101/82/33543 (далі - Кредитний договір), за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит за програмою кредитування Кредит на споживчі цілі в сумі - 42000 дол. США строком по 29.01.2017 року, зі сплатою відсотків з користування кредитними коштами у розмірі: 14,00 % річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, а також виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені умовами Кредитного договору. 27.05.2009 року між АТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору № 014/1101/82/33543 від 30.01.2007 року, якою її сторони дійшли згоди про зміну умов погашення (реструктуризація) Кредиту, визначених Кредитним договором. Також, з метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, 30.01.2007 року між АТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено Договори поруки № 014/1101/82/33543/1, № 014/1101/82/33543/2, № 014/1101/82/33543/3 відповідно до умов яких останні, як фінансові поручителі, на добровільних засадах взяли на себе зобов`язання перед Банком відповідати по зобов`язаннями, які виникають з умов Кредитного договору, в повному обсязі цих зобов`язань. Разом з тим, ОСОБА_1 не виконав взяті на себе договірні зобов`язання належним чином, а тому станом на 02.12.2020 року у нього виникла заборгованість перед АТ Райффайзен Банк Аваль за Кредитним договором, в розмірі 102747,26 дол. США, з яких: заборгованість за кредитом у розмірі - 34588,23 дол. США; заборгованість за відсотками у розмірі - 42620,52 дол. США; розрахована пеня у розмірі - 25538,51 дол. США. У свою чергу, станом на дату подачі даної позовної заяви, дій, що свідчили б про добросовісність виконання позичальником та поручителями вищезазначених вимог Кредитора - відсутні. Враховуючи наведене, просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 заборгованість, яка виникла за Кредитним договором № 014/1101/82/33543 від 30.01.2007 року в сумі 34588,23 дол. США, а також судові витрати по справі.

10.03.2021 року ОСОБА_1 було подано до суду клопотання про застосування у даному спорі строків позовної давності. В обгрунтування клопотання зазначає, що 17.12.2012 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області було ухвалено рішення в цивільній справі №0308/18775/12, яким позов АТ Райффайзен Банк Аваль до нього та ОСОБА_2 задоволено у повному обсязі та звернуто стягнення на належні останній житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,25 га, на якій цей будинок розміщено, в рахунок погашення зобов`язань заКредитним договором в розмірі - 352920,75 грн. шляхом продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів. Відповідно до п. 12.4. Кредитного договору, до всіх правовідносин, пов`язаних з укладенням та виконанням цього договору, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки. Оскільки спір між сторонами існує з 05.11.2012 року (дата звернення банку до суду з позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки), тому даний позов у даному спор: подано з пропуском строку позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Враховуючи наведене, просить суд застосувати строки позовної давності до позовних вимог АТ Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та у їх задоволенні відмовити повністю (а.с. 113).

05.04.2021 року представником відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 було подано до суду відзив на позовну заяву. В обгрунтування своїх заперечень щодо позову останній зазначає, що на даний час строки для пред`явлення вимоги до поручителів за спірними борговими зобов`язаннями закінчилися. У свою чергу, 17.12.2012 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області ухвалено рішення №0308/18775/12, звернуто стягнення на належні ОСОБА_2 житловий будинок та земельну ділянку, які є предметом іпотеки відповідно до договору іпотеки від 01.02.2007 року, реєстраційний №815 та за рахунок яких задоволено вимоги АТ Райффайзен Банк Аваль`в особі Волинської обласної дирекції до кредитного договору від 30.01.2007 року № 014/1101/82/33543 в розмірі - 352920,75 грн. шляхом продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів. Відтак, банк звернувся до суду 05.11.2012 року, чим змінив строк виконання основного зобов`язання, а тому перебіг позовної давності за вимогою про стягнення заборгованості та платежів за кредитним договором почався з наступного дня такого звернення, з 06.11.2012 року. Отже позов у даному спорі подано з пропуском строку позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с.132-136).

20.04.2021 року представником позивача було подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву у якому зазначено наступне. Так, 27.05.2009року між АТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору № 014/1101/82/33543 від 30.01.2007 року, відповідно до умов якої, з метою зменшення фінансового навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в економіці України, сторони дійшли згоди про зміну умов погашення (реструктуризація) Кредиту, визначених Кредитним договором, а саме:строк кредиту збільшити на 71 календарний місяць, дата остаточного погашення кредиту - 29.12.2022 року. Таким чином, перебіг позовної давності починається зі сплином строку виконання грошового зобов`язаннях. При цьому, підписавши додаткові угоди до Договорів поруки, Поручителі погодили нову дату остаточного погашення кредиту - 29.12.2022 року. Оскільки Кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов`язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором, строк пред`явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів обчислюється з моменту настання строку погашення зобов`язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов`язання у повному обсязі або у зв`язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Із наведеного слідує, що на теперішній час позичальник свідомо ухиляється від виконання своїх зобов`язань перед позивачем, а також не вживає жодних заходів щодо погашення боргу, чим спричиняє банку значну матеріальну шкоду, погіршує матеріальний стан кредитора (а.с. 157-159).

До початку судового засідання від представника позивача надійшла заява з проханням розгляд справи проводити у її відсутності, заявлені позовні вимоги вона підтримує у повному обсязі із викладених у позовній заяві та відповіді на відзив підстав, просить їх задовольнити у повному обсязі (а.с. 206).

Від представника відповідача ОСОБА_1 до початку судового засідання також надійшло клопотання, в якому вона просить суд розгляд справи проводити у її відсутності та просить задовольнити клопотання про застосування строків позовної давності до позовних вимог АТ Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості (а.с. 210).

Від представника відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до початку судового засідання надійшло аналогічне вищезазначеному клопотанню в якому останній також просить суд розгляд справи проводити у його відсутності та застосувати строки позовної давності при розгляді даного спору (а.с. 214).

За наведених обставин суд вважає за можливе провести судовий розгляд справи за відсутності сторін.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.

Як встановлено судом, 30.01.2007 року між ВАТ Райффайзен Банк Аваль , правонаступником якого за всіма юридичними правами та обов`язками є АТ Райффайзен Банк Аваль , та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 014/1101/82/33543, згідно умов якого позивач зобов`язався надати відповідачу кредит за програмою кредитування Кредит на споживчі цілі в сумі - 42000 дол. США строком по 29.01.2017року, а Позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого Кредиту, а також сплатити відсотки з користування кредитними коштами у розмірі 14 % річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, а також виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені Кредитний договором № 014/1101/82/33543 від 30.01.2007 року (а.с. 23-28).

АТ Райффайзен Банк Аваль виконав свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за кредитним договором, надавши останньому кредит в сумі, строки та на умовах, передбачених цим договором, що підтверджується випискою.

Сторони встановили, що обчислення строку надання кредиту, нарахування процентів по Договору здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом починаючи з дня надання кредиту (часткового надання кредиту) до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно (п. 3.3. Кредитного договору).

Крім того, відповідно до умов п.п. 8.1., 8.2., 8.3., 8.4. Кредитного договору Позичальник засвідчив та гарантував, що всі умови Кредитного договору для нього зрозумілі, відповідають його інтересам, є розумними та справедливими, а саме: Позичальник не знаходиться під впливом омани, обману, насильства, погрози, зловмисної угоди або збігу важких для нього обставин, він спроможний здійснити Кредитний договір і виконати зобов`язання по ньому, оскільки він не має обмежень у право та дієздатності. До того ж, Позичальник гарантував, що жодним чином не обмежений законом, іншим нормативно - правовим актом, судовим рішенням або іншим передбаченим чинним законодавством способом в своєму праві укладати Кредитний договір та виконувати усі умови, визначені в ньому.

Отже, з укладенням Кредитного договору, у Позичальника виник обов`язок повернути Банку кредит та відсотки за Кредитним договором у строки та в розмірах чітко встановлених Графіком погашення кредитної заборгованості.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, 30.01.2007 року між ВАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 було укладено Договори поруки № 014/1101/82/33543/1, № 014/1101/82/33543/2, № 014/1101/82/33543/3 відповідно,згідно умов яких Фінансові поручителі на добровільних засадах взяли на себе зобов`язання перед Банком відповідати по зобов`язаннями, які виникають з умов Кредитного договору № 014/1101/82/3543 від 30.01.2007 року, в повному обсязі цих зобов`язань (а.с. 35-37).

Відповідно до умов п.п. 2.1., 3.1. Договорів поруки Сторони визначили, що у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих Забезпечуваних зобов`язань, Поручителі та Позичальник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих Забезпечуваних зобов`язань в порядку та строки, встановлені Кредитним договором, Кредитор набуває права вимоги до Поручителів щодо сплати заборгованості за порушеними Забезпечуваними зобов`язаннями.

27.05.2009 року між АТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору № 014/1101/82/33543 від 30.01.2007 року, відповідно до умов якої, з метою зменшення фінансового навантаження на Позичальника в умовах кризових явищ в економіці України, сторони дійшли згоди про зміну умов погашення (реструктуризація) Кредиту, визначених Кредитним договором, відповідно до положень Додаткової угоди:

п. 1. Строк кредиту збільшено на 71 календарний місяць, дата остаточного погашення кредиту - 29.12.2020 року;

п. 4. Графік погашення кредиту та інших платежів за Кредитним договором, а також розрахунок сукупної вартості Кредиту викласти в новій редакції в Додатках № 1, 2 до цієї Додаткової угоди, які є невід`ємною частиною Додаткової угоди (а.с. 29-31).

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 були порушені умови Кредитного договору № 014/1101/82/33543 від 30.01.2007 року.

Як вбачається із наданого АТ Райффайзен Банк Аваль розрахунку заборгованості, станом на 02.12.2020 року розмір вищевказаної заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором № 014/1101/82/33543 від 30.01.2007 року, складає 102747,26 дол. США 26 центи, з яких: заборгованість за кредитом у розмірі - 34588,23 дол. США; заборгованість за відсотками у розмірі - 42620,52дол. США; розрахована пеня у розмірі - 25538,51 дол. США (а.с. 7-9).

У своєму позові АТ Райффайзен Банк Аваль ставить питання про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , як основного боржника, та з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , як поручителів, заборгованість, яка виникла за Кредитним договором № 014/1101/82/33543 від 30.01.2007 року в сумі 34588,23 дол. США, тобто вмключно заборгованість за тілом кредиту.

Згідно із ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (п. 1 ст. 1054 ЦК України).

Частина 2 ст. 1050 ЦК України передбачає, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість ним виконання свого грошового зобов`язання.

Разом з тим, ст. 256 ЦК України наводиться поняття позовної давності, під яким розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Тобто, вказане поняття - це певний період у часі зі спливом якого у кредитора зникає можливість захистити своє право у судовому порядку.

Відповідно до ст. 259 ЦК України, сторони у випадку додержання письмової форми договору, можуть за своєю домовленості збільшити строк позовної давності, однак не можуть скорочувати законодавчо встановлені строки.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто законодавець заклав презумпцію обізнаності кредитора про його порушення прав, таким чином обов`язок доказування необізнаності покладено на кредитора.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до п. 12.4. Кредитного договору № 014/1101/82/33543від 30.01.2007 року, до всіх правовідносин, пов`язаних з укладенням та виконанням цього договору, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки (ст.ст. 257, 259 ЦК України).

У своїй відповіді на відзив на позовну заяву позивач, посилаючись на правову позицію викладену в постанові ВС від 24.04.2019 року по справі № 523/10225/15-ц, вказує на ту обставину, що у зв`язку із укладенням з ОСОБА_1 . Додаткової угоди № 1 до Кредитного договору № 014/1101/82/33543 від 30.01.2007 року, строк кредитування збільшився та був фактично встановлений по 29.12.2022 року, а тому саме зі сплином даного строку виконання грошового зобов`язання розпочинається перебіг позовної давності.

Однак, з такими твердженнями погодитися не можливо виходячи з наступного.

Відповідно до правової позиції, яка висловлена ВСУ в постанові від 09.11.2016 року у справі № 6-2251цс16 пред`явлення кредитором вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом змінює строк виконання зобов`язання та зумовлює перебіг позовної давності.

Пред`явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до ч.2ст.1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов`язання, а тому перебіг позовної давності за вимогами банку про повернення кредиту та платежів за ним почався з наступного дня, пред`явлення вимоги.

У постанові від 04.08.2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) Велика Палата ВС відступила від правового висновку, викладеного Верховним Судом України 23.09.2015 року в постанові у справі № 6-1206цс15. Зазначеною постановою усталену судову практику в цивільних справах цієї категорії фактично було змінено та розтлумачено положення ЦК України таким чином, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору. Також не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій і процентів, передбачених умовами договору та ЦК України.

Велика Палата ВС вважає, що, звертаючись із першим позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки для дострокового стягнення у повному обсязі за кредитним договором тіла кредиту, заборгованості за процентами та пені, кредитор змінив умови кредитного договору щодо строку його дії, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно на погашення такої заборгованості засвідчує такі зміни.

Як встановлено судом, 17.12.2012 року рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області в цивільній справі № 0308/18775/12, було задоволено позов АТ Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 шляхом звернення стягнення на належні ОСОБА_2 житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою; АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,25 га, на якій вказаний будинок розташований, які є предметом іпотеки відповідно до Договору іпотеки від 01.02.2007 року, реєстраційний №815 та за рахунок яких задоволено вимоги АТ Райффайзен Банк Аваль в особі Волинської обласної дирекції по Кредитному договору № 014/1101/82/33543 від 30.01.2007 року в розмірі - 352920,75 грн. шляхом продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів (а.с. 196-198).

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 06.02.2013 року вищевказане судове рішення суду першої інстанції було залишеним без змін (а.с. 199-205).

У правовому висновку ВСУ від 29.03.2017 року по справі №6-1996цс16 зазначено, що переривання позовної давності можливе виключно в межах позовної давності. Тобто, звернення кредитора із заявою до боржника після спливу позовної давності до пред`явлених позивачем вимог не є підставою для переривання позовної давності. Отже, вимоги позивача про виконання грошових зобов`язань за кредитним договором направлені до поручителів в грудні 2020 року не є підставою для переривання позовної давності.

Із наведенного слідує, що АТ Райффайзен Банк Аваль звернувся до суду 05.11.2012 року, чим змінив строк виконання основного зобов`язання, а тому перебіг позовної давності за вимогою про стягнення заборгованості та платежів за Кредитним договором № 014/1101/82/33543 від 30.01.2007 року розпочався з наступного дня після такого звернення, тобто з 06.11.2012 року.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Строк поруки ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за зобов`язаннями, що виникли у ОСОБА_1 за Кредитним договором № 014/1101/82/33543 від 30.01.2007 року, чітко встановлений п. 4.1 Договорів поруки, відповідно до якого Поручителі надали згоду про те, що цей договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами (дати Договору) та втрачає свою силу з моменту закінчення забезпеченого ним зобов`язання. Також порука припиняється якщо Банк кредитор в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до Поручителя.

У своїй відповіді на відзив на позовну заяву позивач зазначає, що поручителі, підписавши додаткові угоди до Договорів поруки, погодили нову дату остаточного погашення кредиту - 29.12.2022 року.

Однак, з даним твердженням погодитися не можливо, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом, звернувшись 05.11.2012 року до суду із позовними вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки, змінив строк виконання основного зобов`язання, яке виникло у ОСОБА_1 за Кредитним договором № 014/1101/82/33543 від 30.01.2007 року, та на підставі якого у ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 виникли зобов`язання як поручителів.

У свою чергу, відповідальність поручителя за неналежне виконання боржником взятих на себе зобов`язань є солідарною та фактично похідною від основного кредитного зобов`язання.

Таким чином, перебіг строків позовної давності для пред`явлення кредитором вимоги до поручителів, які на рівні з основним боржником несуть солідарну відповідальність за взятими кредитними зобов`язаннями, також починається із моменту, коли АТ Райффайзен Банк Аваль змінив умови кредитного договору щодо строку його дії, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом шляхом звернення до суду із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки для дострокового стягнення залишку заборгованості.

При цьому, будь-яких інших строків дії поруки за первісними зобов`язаннями, які виникли у ОСОБА_1 на підставі Кредитного договору № 014/1101/82/33543 від 30.01.2007 року, шляхом укладення ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 додаткових правочинів, між сторонами погоджено не було.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Отже позов у даному спорі подано з пропуском строку позовної давності, що спідставою для відмови у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про відмову заявлених позовних вимоги АТ Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 014/1101/82/33543 від 30.01.2007 року, оскільки позивачем було пропущено строк позовної давності для пред`явлення такої вимоги.

Згідно ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові, покладаються на позивача.

Таким чином, понесені стороною позивача судові витрати по справі, у зв`язку з відмовою у даному позові, слід залишити за останньою.

На підставі ст.ст. 15, 16, 256-261, 509, 526, 530, 536, 546, 553, 554, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 247, 263-265ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення в повному обсязі складено 27 липня 2021 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська