Постанова

від 20.07.2021 по справі 913/575/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2021 р. Справа№ 913/575/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Іоннікової І.А.

Тарасенко К.В.

Секретар судового засідання: Гордій В.В.

За участю представників учасників процесу: згідно протоколу судового засідання від 20.07.2021 р.

Розглянув у відритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БС Проперті" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 у справі №913/575/20 (суддя Мандриченко О.В.,

м. Київ, повний текст складено 28.04.2021)

за позовом заступника керівника Луганської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Військово-цивільної адміністрації м. Сєвєродонецьк Луганської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БС Проперті", м. Київ,

про стягнення 1 678 511,21 грн,

За результатами розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд,-

ВСТАНОВИВ :

Короткий зміст позовних вимог

Заступник керівника Луганської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу (далі - прокурор), уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Військово-цивільної адміністрації м. Сєвєродонецьк Луганської області (далі -позивач), звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "БС Проперті" (далі - відповідач), в якій просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за землю за Договором оренди землі від 19.01.2010 №041041900075 у сумі 1 678 511,21 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору оренди землі № 041041900075 від 19.01.2020 в частині сплати орендної плати за період з 01.09.2017 по 29.08.2018.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 13.10.2020 позовну заяву №15/1-92вих-20 від 01.10.2020 заступника керівника Луганської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Військово-цивільної адміністрації м. Сєвєродонецьк Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "БС Проперті" з усіма додатками направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 року відкрито провадження у справі № 913/575/20.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від від 06.04.2021 у справі №913/575/20 у задоволені позовних вимог задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БС Проперті" на користь військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області заборгованість з орендної плати в розмірі 1 678 511,21 грн; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БС Проперті" на користь Луганської обласної прокуратури 25 177,67 грн витрат по сплаті судового збору.

Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про доведеність позивачем наявності правових підстав для стягнення в судовому порядку заборгованості з орендної плати.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаним рішенням Товариства з обмеженою відповідальністю "БС Проперті" (далі - скаржник/ТОВ "БС Проперті") звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 у справі № 913/575/20 та ухвалити нове рішення, яким залишити позов у справі № 913/575/20 без задоволення; стягнути з позивача суму сплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги.

Апеляційна скарга ТОВ "БС Проперті" обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права, зокрема, - ст. 116, 125, 126 Земельного кодексу України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру та ст. 18-1 Закону України Про місцеве самоврядування , а також порушенням норм процесуального права, яке виражено неповним не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

Зокрема, узагальнені доводи апеляційної скарги ТОВ "БС Проперті" зводяться до того, що:

- у період з 01.09.2017 по 29.08.2018 діяв договір оренди земельної ділянки, орендарем якої був Товаристо з обмеженою відповідальністю "Амстор", тому на думку відповідача прокурором безпідставно заявлено вищевказаний період щодо стягнення орендної плати з відповідача;

- місцевим господарським судом не надано належної оцінки наявності або відсутності підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді;

- судом першої інстанції безпідставно не задоволено подане відповідачем клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження і не прийнято до уваги причини неподання доказів під час розгляду справи в підготовчому провадженні;

- відповідачем було клопотання про відкладення розгляду справи від 05.04.2021, призначеного на 06.04.2021, яке обґрунтоване запровадженням в м. Києві карантинних обмежень, яке місцевим господарським судом не було задоволено, в наслідок чого, за затвердженням відповідача, останній не мав можливості в повному обсязі реалізувати процесуальні права, зокрема, а частині подання клопотань, надання пояснень під час судового розгляду справи.

Крім того, в апеляційній скарзі скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 у справі № 913/575/20.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу прокурор просить суд апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування судового рішення є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду апеляційної інстанції у встановлений строк не надходив.

Частиною 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив на апеляційну скаргу через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням. Відтак, приймаючи до уваги, що позивач у строк, встановлений судом апеляційної інстанції, не подав відзиву на апеляційну скаргу, суд дійшов висновку, що неподання позивачем відзиву не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2021 апеляційну скаргу ТОВ БС Проперті у справі №913/575/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Іоннікова А.І., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2021 у справі №915/575/20 задоволено клопотання ТОВ БС Проперті та поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 у справі № 913/575/20; відкрито апеляційне провадження у справі №913/575/20; розгляд апеляційної скарги ТОВ БС Проперті на рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 у справі № 913/575/20 призначено 22.06.2021; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 у справі № 9136/575/20 до закінчення її перегляду в апеляційному порядку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2021 розгляд справи №913/575/20 відкладено на 20.07.2021.

Явка представників сторін

У судове засідання 20.07.2021 з`явився прокурор та уповноважений представник відповідача (скаржника).

Позивач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Заяв/клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги від позивача через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду не надходило.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на те, що позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання у даній справі, явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони (ст. 42 ГПК України), зважаючи на відсутність від позивача клопотань/заяв про відкладення розгляду справи з поданням відповідних доказів, а також враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності позивача.

Позиція представників сторін у справі

Представник скаржника у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з викладених у ній підстав та просив апеляційну скаргу задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 у справі №913/575/20 скасувати та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити повністю.

Прокурор у судовому засіданні доводи апеляційної скарги відповідача заперечував, з підстав викладених у відзиві на неї та просив апеляційну скаргу ТОВ БС Проперті залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 у справі №913/575/20 - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як убачається із матеріалів справи, на підставі рішення сесії Сєвєродонецької міської ради №3561 від 22.10.2009, 19.01.2010 між Сєвєродонецькою міською радою Луганської області (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Амстор" (орендар) було укладено Договір оренди землі №04104190075, який зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок за №04104190075 від 12.02.2010.

У п.1. Договору визначено, що орендодавець на підставі рішення сесії Сєвєродонецької міської ради за №3561 від 22.10.2009 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку - землі комерційного використання (під торговий центр "Амстор"), яка знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр. Космонавтів, 28, мікрорайон 73.

Відповідно до п.п. 2., 3. Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,4014 га, у тому числі: капітальна одноповерхова- 1,0268 га, тимчасова- 0,0168 га, під спорудами - 0,0170 га, проходи, проїзди та площадки - 2,3009 га, під земельними насадженнями- 0,0399 га. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: торговий центр "Амстор".

Земельна ділянка передається в оренду: під торговий центр "Амстор" (п.14 Договору).

Згідно з даними витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №164539985 від 23.04.2019 право власності за ТОВ "Амстор" на зазначений об`єкт нерухомого майна 26.10.2007 зареєстровано на підставі свідоцтва про право власності ЯЯЯ №862455 від 24.10.2007.

Факт передачі земельної ділянки в оренду підтверджується актом передачі-приймання земельної ділянки в натурі від 12.02.2010 року.

Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 4412900000:06:043:0017 становить 10 499 441,52 грн.

У п. 8 Договору вказано, що Договір укладено на 25 років, строком по 22.10.2034 включно. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата вноситься орендарем самостійно у грошовій формі та в розмірі:1 049 944,15 грн. на рік, що складає 10,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (п.9 договору).

У відповідності до даних з витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №164539985 від 23.04.2019 право власності на об`єкт нежитлової нерухомості - торгівельний центр "Амстор", загальною площею 11642,7 кв.м, що знаходиться за адресою проспект Космонавтів, 28, мікрорайон 73, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 28.12.2016 року зареєстровано за ТОВ "БС Проперті".

Відповідно до п. 9 договору оренди землі №041041900075 від 19.01.2010 року, орендна плата вноситься орендарем самостійно у грошовій формі та в розмірі:1 049 944,15 грн. на рік, що складає 10,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

04.07.2012 року до вищезазначеного договору внесено зміни щодо нормативної грошової оцінки, яка стала складати 24 944 166,90 грн, та розміру та строків внесення орендної плати.

Так, в п 2 Додаткової угоди закріпили, що орендна плата з 01.01.2015 складає 2 494 416,69 грн на рік, що складає 10% від нормативної грошової оцінки та вноситься щомісячно у розмірі 207 868,06 грн, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем звітного місяця.

Згідно даних витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки від 16.06.2017 № 393/0/195-17 та від 12.10.2018 № 1011/0/195-15 нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 16.06.2017 та 30.08.2018 складала - 21 094 802,52 грн відповідно.

Рішенням Сєвєродонецької міської ради № 2861 від 30.08.2018 передано ТОВ "БС Проперті" в оренду строком на 49 років з дати прийняття цього рішення земельну ділянку кадастровий номер 4412900000:06:043:0017, площею 3,4014 га, для обслуговування торгового центру "Амстор", за адресою: проспект Космонавтів, 28, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, без складання документації із землеустрою (категорія земель - землі житлової та громадської забудови; цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі).

19.11.2018 між Сєвєродонецькою міською радою та ТОВ "БС Проперті" укладено договір оренди землі № 4412900000060430017, право оренди зареєстровано 14.12.2018.

Пунктом 5 даного договору визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки в розмірі 21 094 802, 52 грн, а також погоджено ставку орендної плати в розмірі 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктом 11 вказаного договору встановлено, що орендар вносить орендну плату з 30.08.2018.

Відповідно до інформації ГУ ДФС у Луганській області, викладеної у листі №2875/9/12-32-52-05-05 від 28.03.2019, ТОВ "БС Проперті" сплачено орендної плати за 2018 рік ( з 30.08.2018) у сумі 571,6 тис гривень.

З 01.01.2017 на території м. Сєвєродонецька застосовуються ставки орендної плати, визначені на підставі рішення Сєвєродонецької міської ради №478 від 22.06.2016 "Про затвердження ставок орендної плати за земельні ділянки на території Сєвєродонецької міської ради".

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилався на те, що заступником начальника відділу земельних відносин управління землеустрою, містобудування та архітектури військово-цивільної адміністрації м. Сєвєродонецьк виконано розрахунок розміру орендної плати за Договором оренди землі № 041041900075 від 19.01.2010 за період з 01.09.2017 по 29.08.2018 з урахуванням нормативної грошової оцінки - 21 094802,52 грн та ставки орендної плати - 8 % (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі).

Таким чином, заборгованість ТОВ "БС Проперті" зі сплати орендної плати за договором оренди землі №041041900075 від 19.01.2010 за період з 01.09.2017 по 29.08.2018 складає 1 678 511,21 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Частиною 1 статті 377 Цивільного кодексу України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з частинами 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За змістом частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Аналіз положень наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходять права на земельну ділянку, на якій вказане майно розміщене, у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника.

При цьому судова колегія наголошує, що у разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, незалежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі.

Таким чином, особа, яка набула права власності на це майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно, отже договір оренди не підлягає розірванню.

Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.12.2018 у справі №910/18560/16, згідно якого чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, інших положеннях законодавства (п. 8.5).

Аргументи відповідача про відсутності у нього обов`язку сплати орендної плати за період з період з 01.09.2017 по 29.08.2018 у зв`язку з тим, що він не був стороною Договору оренди землі №041041900075 від 19.01.2010 судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки враховуючи наведені норми законодавства, вищезгаданий договір не був припинений повністю 28.12.2016, а припинився лише щодо зобов`язань для Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор", тому з 28.12.2016 (з дня набуття права власності відповідачем на об`єкт нерухомого майна - торгівельного центру "Амстор"), Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "БС Проперті" фактично стало стороною договору оренди землі №041041900075 від 19.01.2020, за яким у нього виник обов`язок зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

Вищевикладене узгоджується із судовою практикою Верховного Суду України у справі №21-804а16, і відповідає правовій позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах за №№: 915/672/17, 922/2883/17, 908/1990/17, 920/717/17, 913/661/17, 921/613/17-г/17, 904/9027/17, 904/326/18, 914,1925,18, 914/1131/18, 922/3655/17, 904/9027/17, 910/20774/17, 915/1416/17, 902/1592/15, 913/661/17, 914/2687/17, 914/1925/18, 910/20774/17, 911/2244/18, 913/661/17, 914/2687/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі -ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини сторін у даній справі виникли на підставі Договору оренди землі.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

За змістом положень ст.ст. 626, 627, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ч. 1 ст. 2 ЗУ "Про оренду землі").

За приписами ст. 1 ЗУ "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із ст. 13 ЗУ "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Із матеріалів справи вбачається, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором оренди землі, який зареєстрований у встановленому законом порядку та недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв`язку з чим, у силу ст. 629 ЦК України, він є обов`язковим для виконання сторонами.

Водночас, істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (п.3 ч. 1 ст. 15 ЗУ "Про оренду землі").

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Заступником начальника відділу земельних відносин управління землеустрою, містобудування та архітектури військово-цивільної адміністрації м. Сєвєродонецьк виконано розрахунок розміру орендної плати за договором оренди землі №041041900075 від 19.01.2010 за період з 01.09.2017 по 29.08.2018 з урахуванням нормативної грошової оцінки - 21 094 802,52 грн та ставки орендної плати - 8 % (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі).

Таким чином, заборгованість ТОВ "БС Проперті" зі сплати орендної плати за договором оренди землі №041041900075 від 19.01.2010 за період з 01.09.2017 по 29.08.2018 складає 1 678 511,21 грн.

Однак, в порушення взятих на себе договірних зобов`язань, відповідач за вказаний період користування земельною ділянкою грошові кошти не сплатив, запеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених відповідачем в апеляційній скарзі

Щодо підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором, суд апеляційної інстанції зазначає, що прокурор навів достатньо доводів та обґрунтувань для звернення до суду за захистом інтересів держави та, відповідно, розгляду його позовних вимог по суті, зазначивши про бездіяльність відповідного компетентного органу (Сєвєродонецької міської ради Луганської області), який знав про порушення інтересів держави, але до суду з відповідним позовом не звернувся.

Таким чином, прокурором при зверненні з даним позовом було дотримано вимоги статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та положення статті 53 Господарського процесуального кодексу України, які відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду щодо підстав представництва прокурором інтересів держави у суді, яку було викладено у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Також є безпідставними твердження відповідача про порушення судом норм процесуального права, яке полягало у відмові в задоволенні клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, оскільки положеннями процесуального законодавства можливості повернення до стадії підготовчого провадження після призначення справи до судового розгляду по суті не передбачено.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних , у зв`язку з їх доведеністю та обґрунтованістю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні ст. 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 у справі №913/575/20 та, відповідно, апеляційна скарга ТОВ "БС Проперті" є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БС Проперті" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 у справі №913/575/20 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 у справі №913/575/20.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Справу №913/575/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено - 26.07.2021.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді І.А. Іоннікова

К.В. Тарасенко