Рішення

від 14.07.2021 по справі 925/578/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2021 року м. Черкаси справа № 925/578/21

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Волна С.В., за участі представників сторін:

від позивача: Бура О.В. - адвокат за ордером;

від першого відповідача: не з`явився;

від другого відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Фермерського господарства "Промінь" (с. Петраківка, Катеринопільський район, Черкаська область) до Державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Лип"янської сільської ради Шполянського району Черкаської області Чепур Тетяни Олексіївни (с. Лип`янка, Черкаська область) та до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (м. Черкаси - замінено на Катеринопільську селищну раду ) про визнання права постійного користування земельними ділянками

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов з вимогами про визнання за позивачем права постійного користування земельними ділянками з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства:

площею 1,9000 га з кадастровим номером 7122285500:02:001:0139;

площею 30,0001 га з кадастровим номером 7122285500:02:001:0148 розташовані на території Петраківської сільської ради, Катеринопільського району, Черкаської області.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

В засідання представник першого відповідача - державний реєстратор Чепур Т.О. жодного разу не з`явилася. Направленим відзивом на позов повідомила суд про відсутність у неї заперечень проти позовних вимог (а.с. 80).

Ухвалою від 01.07.2021 суд замінив другого відповідача Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області на належного відповідача - Катеринопільську селищну раду з підстав, що на час розгляду справи обидві земельні ділянки із державної вже передано у комунальну власність і право власності за селищною радою зареєстровано у Державному реєстрі речових прав з 25.05.2021, про що суду надано Інформацію з ДР речових прав.

Представник заміненого відповідача Катеринопільської селищної ради в засідання на розгляд справи не з`явився.

Всі документи, які подано сторонами в справу, суд приєднав до її матеріалів керуючись ст. 2 ГПК України. Даною нормою передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За правилами ст. 13, 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заслухавши доводи та заперечення сторін і дослідивши наявні у справі документи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю лише стосовно відповідача Катеринопільської селищної ради, виходячи з такого:

Судом встановлено за наявними у справі доказами, що рішенням Катеринопільської районної ради від 20.11.1997 року № 11-117 (а.с. 127 оборот) відведено ОСОБА_1 земельну ділянку площею 33,05 га в т.ч. ріллі 30,3 га. пасовища - 2,05 га, дорога - 0,7 га із земель запасу Петраківської сільської ради під селянське (фермерське) господарство.

Архівною довідкою Звенигородської районної державної адміністрації від 02.07.2021 № 179/10 підтверджено, що на підставі додатків до розпорядження голови Катеринопільської РДА № 495 від 15.12.1997 року "Про державну реєстрацію Статуту фермерського господарства "Промінь", не виявлено інших засновників ФГ "Промінь" крім ОСОБА_1 .

Вказана особа 10.12.1997 року подав заяву до Голови Катеринопільської РДА про реєстрацію Статуту ФГ "Промінь".

Статут ФГ "Промінь" було зареєстровано Катеринопільською РДА за розпорядженням № 495 від 15.12.1997 року (а.с. 15).

В статуті Головою Фермерського господарства вказаний ОСОБА_1 (п. 1.6). Членами ФГ "Промінь" є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (п. 7.3.).

26.02.1998 року рішенням Катеринопільської РДА № 14-136 (а.с. 14) було вилучено у ОСОБА_1 та надано ОСОБА_2 під селянське (фермерське) господарство із земель запасу в адмінмежах Петраківської сільської ради дві земельні ділянки загальною площею 32,5 га, з них ріллі - 30,0 га, польових шляхів - 0,7 га, пасовища - 1,9 га. Відведення земельних ділянок проведено у постійне користування.

В подальшому ОСОБА_2 одержала Державний Акт на право постійного користування землею Серія ЧР 8-78 від 06.11.1998 року (а.с. 18) на земельну ділянку площею 32,6 га на території Петраківської сільської ради Катеринопільського району для ведення фермерського господарства.

За доводами позивача та первісного відповідача у справі, що не заперечено і заміненим відповідачем, на час розгляду справи земельна ділянка, яка є предметом Державного Акту на право постійного користування землею Серія ЧР 8-78 від 06.11.1998 року складається із двох земельних ділянок площею 1,9000 га з кадастровим номером 7122285500:02:001:0139;

площею 30,0001 га з кадастровим номером 7122285500:02:001:0148 які розташовані на території Петраківської сільської ради, Катеринопільського району, Черкаської області.

Земельні ділянки зареєстровані у державному земельному кадастрі (а.с. 19,22) з цільовим призначенням - для фермерського господарства, землі сільськогосподарського призначення.

Позивач доводить, що з часу створення ФГ "Промінь" спірні земельні ділянки перебували у безперервному користуванні Фермерського господарства.

Довідками виконкомів Петраківської сільської ради та виконкому Катеринопільської селищної ради 2019-2021 років (а.с. 25-27) підтверджується, що за ФГ "Промінь" спірні земельні ділянки площею 1,9000 га з кадастровим номером 7122285500:02:001:0139 та площею 30,0001 га з кадастровим номером 7122285500:02:001:0148 рахуються на праві постійного користування.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 92,94), на обидві спірні земельні ділянки в даний час зареєстровано право комунальної власності за Катеринопільською селищною радою, а правокористувачем вказано ОСОБА_2 .

Позивач має намір захистити право постійного користування спірними земельними ділянками, які виникли саме у Фермерського Господарства "Промінь" .

Позивач доводить, що протягом всього періоду існування ФГ "Промінь", спірні земельні ділянки перебували у постійному користуванні Фермерського Господарства і в цей період не було звернення до органів державної влади чи місцевого самоврядування за переоформленням права постійного користування цими земельними ділянками на інше право. Тому постійним користувачем спірної землі є саме фермерське господарство "Промінь" , яке не втрачало право користування цими землями.

Земельний кодекс України, прийнятий 25.10.2001, визначає право постійного користування земельною ділянкою як право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (частина 1 статті 92 Земельного кодексу України). Підстави припинення права користування земельними ділянками наведено у статті 141 цього Кодексу.

Державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право. При цьому положення про обов`язок переоформити право користування земельною ділянкою у відповідний строк, передбачений у пункті 6 Перехідних положень Земельного кодексу України, визнано неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 (у справі № 1-17/2005) за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками).

Відповідно до статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

В справу не було подано доказів добровільної відмови ОСОБА_2 чи самого ФГ "Промінь" від права постійного користування земельною ділянкою 32,6 га, посвідченого відповідним державним актом на право постійного користування землею Серія ЧР № 8-78, так і наявності підстав, визначених у статті 141,143 Земельного кодексу України, для примусового припинення права користування землею.

Суду не заперечено, що земельна ділянка площею 32,6 га, на яку видано державний акт на право постійного користування землею Серія ЧР № 8-78 ОСОБА_2 в даний час складається із двох земельних ділянок з визначеними межами і площами:

площею 1,9000 га з кадастровим номером 7122285500:02:001:0139;

площею 30,0001 га з кадастровим номером 7122285500:02:001:0148;

Також в справу не подано доказів припинення на час вирішення спору існування Фермерського господарства "Промінь", яке виступає позивачем і не надано доказів прийняття стосовно ФГ "Промінь" рішень владних органів про припинення у нього права постійного користування з передбачених законом підстав та витребування спірних земельних ділянок.

У відповідності до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі та застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норми права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 23 червня 2020 року справа № 922/989/18 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 922/3312/17 та зазначила, що з моменту створення селянського (фермерського) господарства (СФГ) до нього переходять правомочності володіння і користування та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки його засновника. Велика Палата Верховного Суду відступила від попередніх висновків Верховного Суду України, згідно з якими право користування земельною ділянкою, що виникло в особи лише на підставі державного акта, припиняється зі смертю особи, якій належало таке право, і не входить до складу спадщини, і зазначила, що в разі смерті громадянина - засновника СФГ - право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством до якого воно перейшло після створення фермерського господарства. Право постійного користування земельною ділянкою саме через перехід його до СФГ не входить до складу спадщини. Спадкувати можна права померлого засновника (члена) щодо СФГ, а не земельну ділянку, яка перебуває в користуванні такого господарства. Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення СФГ і подальшої державної реєстрації СФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства.

Законодавством, чинним на момент створення ФГ Промінь , було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності ФГ, як юридичної особи. Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення ФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації ФГ. Тобто, закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення ФГ, без створення такого ФГ.

19 червня 2003 року було прийнято новий Закон України № 937-IV Про фермерське господарство (далі - Закон № 937-IV), яким Закон України Про селянське (фермерське) господарство № 2009-XII визнано таким, що втратив чинність. У статті 1 Закону № 937-IV вказано, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства відповідно до закону.

Отже, і нині можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства. Ураховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину в установленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб`єктом такого використання може бути особа - суб`єкт господарювання за статтею 55 Господарського кодексу України. Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладено в постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 320/5724/17 (провадження № 14-385цс19).

З аналізу приписів статей 1, 5, 7, 8 Закону № 937-IV можна зробити висновок, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статус юридичної особи. Із цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Така практика застосування норм права щодо фактичної заміни у правовідносинах користування земельними ділянками орендаря й переходу обов`язків землекористувача земельних ділянок до фермерського господарства з дня його державної реєстрації є сталою та підтримується Великою Палатою Верховного Суду (див. аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постановах від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 317/2520/15-ц, від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 677/1865/16-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 272/1652/14-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 704/29/17-ц, 16 січня 2019 року у справі № 695/1275/17 та у справі № 483/1863/17, від 27 березня 2019 року у справі № 574/381/17-ц, від 03 квітня 2019 року у справі № 628/776/18).

Згідно із частиною першою статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває в державній або комунальній власності, без установлення строку. Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їхні підприємства (об`єднання), установи та організації (частина друга статті 92 цього Кодексу). Із наведеного видно, що право громадян та приватних юридичних осіб на використання земельних ділянок на підставі права постійного користування законодавством не передбачено.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа (власник, користувач чи орендар земельної ділянки), а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їхнім суб`єктом є не фізична особа (голова чи керівник фермерського господарства), а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 615/2197/15-ц (провадження № 14-533цс18)).

Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві. У пункті 7.27 постанови від 05 листопада 2019 року у справі № 906/392/18 (провадження № 12-57гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у статті 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним. Отже, підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство (фермерське господарство).

Правове становище ФГ як юридичної особи та суб`єкта господарювання, у тому числі його майнова основа, повинні залишатися стабільними незалежно навіть від припинення участі в його діяльності засновника такого господарства як в силу об`єктивних причин (смерті, хвороби тощо), так і на підставі вільного волевиявлення при виході зі складу фермерського господарства.

Таким чином, одержання засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення ФГ є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття ФГ правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення ФГ і подальшої державної реєстрації ФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства. Тому в будь-якому разі відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, наданої засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства в установленому порядку.

Замінений відповідач, Катеринопільська селищна рада, не має заперечень проти задоволення позовних вимог ФГ "Промінь".

Суд погоджується, що враховуючи відсутність прямих норм чинного законодавства щодо діяльності фермерських господарств про перехід до ФГ права постійного користування земельними ділянками, яке попередньо в силу закону набувалося засновником такого ФГ, то без рішення суду позивач, як Фермерське господарство, не взмозі зареєструвати за собою законно набуте право постійного користування спірними земельними ділянками.

У відповідності до ст. 15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Згідно приписів ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Статтею 152 ЗК передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Чинним законодавством не передбачено видозміни права постійного користування на інший вид права при його переході від засновника ФГ до самого Фермерського господарства після його створення та реєстрації.

Отже враховуючи обставини взаємовідносин сторін позивачем обрано належний та ефективний спосіб захисту порушеного права у вигляді визнання права постійного користування на спірні земельні ділянки, які мають кадастрові номери та зареєстровані за Катеринопільською селищною радою на праві комунальної власності, що підтверджується Інформацією з ДР речових прав (а.с. 92,94).

Відповідач, Катеринопільська селищна рада, є належним відповідачем у спорі про право, як особа, за якою на праві комунальної форми власності зареєстровано право власності на всі три спірні земельні ділянки на час вирішення спору.

У відповідності до положень ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Суд вважає, що зібраними у справі доказами повністю доведено правові підстави позову, перехід до ФГ "Промінь" права постійного користування спірними земельними ділянками, доказів припинення у відповідності до вимог чинного законодавства права постійного користування у ФГ "Промінь" на спірні земельні ділянки відповідачем суду не надано, тому позов підлягає до повного задоволення, однак лише стосовно відповідача Катеринопільської селищної ради.

Із Катеринопільською селищною радою у позивача існує спір з приводу права постійного користування земельними ділянками, як із власником цих ділянок.

При цьому із державним реєстратором прав на нерухоме майно Чепур Т.О., яка відмовила позивачу у державній реєстрації права постійного користування на спірні земельні ділянки, у позивача немає спору про право. Державний реєстратор не має ніякого юридичного інтересу до права позивача на спірні земельні ділянки, яке захищається поданим позовом. Протилежного суду не доведено.

З цих підстав державний реєстратор Чепур Т.О., як відповідач у справі, є неналежним і в задоволенні позову до неї слід відмовити повністю.

У відповідності до положень ст. 129 ГПК України, при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача, з якого на користь позивача слід стягнути 2270,00 грн. за вирішення спору.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю стосовно Катеринопільської селищної ради (ідентифікаційний код 34393423, Черкаська область, Звенигородський район, смт. Катеринопіль, вул. Соборна, 12).

Визнати за Фермерським господарством "Промінь" (ідентифікаційний код 25209994 с. Петраківка, Катеринопільський район, Черкаська область) право постійного користування земельними ділянками з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства:

площею 1,9000 га з кадастровим номером 7122285500:02:001:0139;

площею 30,0001 га з кадастровим номером 7122285500:02:001:0148

які розташовані на території Петраківської сільської ради, Катеринопільського району, Черкаської області.

2. У позові до Державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Лип"янської сільської ради Шполянського району Черкаської області Чепур Тетяни Олексіївни (с. Лип`янка, Черкаська область) - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 26 липня 2021

Суддя Н.М. Спаських