ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2021 року
м. Київ
справа № 809/1712/14
касаційне провадження № К/9901/41570/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області
на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року (головуючий суддя - Боршовський Т.І.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Ніколін В.В.; судді - Качмар В.Я., Рибачук А.І.)
у справі № 809/1712/14
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Європейські будівельні технології
про перегляд за нововиявленими обставинами
постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року
у справі № 809/1712/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Європейські будівельні технології
до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю Європейські будівельні технології (далі - ТОВ Європейські будівельні технології ; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - ДПІ у м. Івано-Франківську; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 лютого 2014 року № 0000632204 та від 05 травня 2014 року № 0001292204.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 21 грудня 2015 року в задоволенні позову відмовив.
Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16 травня 2016 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
У липні 2016 року позивач звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд постанови від 21 грудня 2015 року за нововиявленими обставинами.
Заява мотивована тим, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 травня 2016 року скасовано постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2015 року про відмову в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 27 червня 2013 року № 0014231502, прийнятого на підставі акта камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року від 17 червня 2013 року № 139/152/3385988, висновки якого повинні були враховуватися ТОВ Європейські будівельні технології при формуванні показників податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2013 року та, відповідно, обумовили прийняття відповідачем оскаржуваних у цій справі актів індивідуальної дії.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 15 лютого 2017 року заяву позивача про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року в адміністративній справі № 809/1712/14 задовольнив повністю, назване судове рішення скасував і прийняв нове - про повне задоволення позову.
Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24 жовтня 2017 року зазначене рішення суду першої інстанції залишив без змін.
ДПІ у м. Івано-Франківську звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви платника про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначає, що суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір, безпідставно надали перевагу доводам позивача, не прийнявши до уваги доказів контролюючого органу.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 15 листопада 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ДПІ у м. Івано-Франківську.
05 грудня 2017 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
20 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій з`ясовано, що відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ Європейські будівельні технології у податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2013 року, результати якої оформлено актом від 10 лютого 2014 року № 520/22-04-01/33859883.
За її наслідками контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на безпідставне неврахування при формуванні показників податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2013 року висновків акта камеральної перевірки від 17 червня 2013 року № 139/152/3385988 та прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення від 27 червня 2013 року № 0014231502 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 22119,00 грн.
На підставі зазначеного акта перевірки та за наслідками адміністративного оскарження ДПІ у м. Івано-Франківську прийнято податкові повідомлення-рішення: від 18 лютого 2014 року № 0000632204, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 47812,00 грн за основним платежем та 11953,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; від 05 травня 2014 року № 0001292204, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 11953,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Частиною першою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій судами попередніх інстанцій) передбачено, що постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв`язку з нововиявленими обставинами.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій судами попередніх інстанцій) підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути.
У ситуації, яка розглядається, судами встановлено, що постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2015 року у справі № 809/2116/13-а, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2015 року, встановлено законність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 27 червня 2013 року № 0014231502.
Однак, Вищий адміністративний суд України ухвалою від 26 травня 2016 року зазначені судові рішення скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
За наслідками нового розгляду справи № 809/2116/13-а Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 19 вересня 2016 року визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 27 червня 2013 року № 0014231502.
Ухвалою від 29 листопада 2016 року Львівський апеляційний адміністративний суд залишив постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року без змін.
За таких обставин висновок судових інстанцій про наявність правових підстав для задоволення заяви платника про перегляд постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року за нововиявленими обставинами і визнання протиправними та скасування оскаржуваних у цій справі актів індивідуальної дії ґрунтується на правильному застосуванні норм права.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ДПІ у м. Івано-Франківську без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.
Керуючись частиною другою розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишити без задоволення.
Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя -доповідач І. А. Гончарова
Судді І. Я. Олендер
Р. Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 27.07.2021 |
Оприлюднено | 28.07.2021 |
Номер документу | 98585507 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гончарова І.А.
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Ніколін Володимир Володимирович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Ніколін Володимир Володимирович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Ніколін Володимир Володимирович
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Боршовський Т.І.
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Боршовський Т.І.
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Боршовський Т.І.
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Боршовський Т.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні