Постанова

від 14.07.2021 по справі 216/2856/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

14 липня 2021 року

м. Київ

справа № 216/2856/18

провадження № 61-1708св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - Селянське фермерське господарство Октавія

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року у складі суддів Бондар Я. М., Барильської А. П., Зубакової В. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2018 року Селянське фермерське господарство Октавія (далі - СФГ Октавія ) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання договору оренди земельної ділянки б/н від 10 жовтня 2017 року, укладеного між відповідачами, недійсним.

Позов обґрунтований тим, що 22 грудня 2017 року з листа Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 29-4-0.221-15088/2-17 позивач дізнався, що 15 листопада 2017 року державний реєстратор Виконавчого комітету Апостолівської міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_7 зареєстрував договір оренди землі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 б/н від 10 жовтня 2017 року. Об`єктом оренди є земельна ділянка, кадастровий номер 1220383300:03:051:0005, загальною площею 6,4215 га, цільове призначення для ведення фермерського господарства.

Згідно з державним актом на право постійного користування землею від 18 липня 1998 року № 023114 серії І-ДП, виданого на підставі районної державної адміністрації Апостолівської районної ради народних депутатів Апостолівського району Дніпропетровської області від 23 червня 1997 року № 473-р, ОСОБА_3 виділено земельну ділянку загальною площею 33,1192 га, яка розташована на території Кам`янської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області (на землях колишнього Колективного сільськогосподарського підприєства Комуніст ).

СФГ Октавія зареєстровано 07 серпня 1998 року. Членами цього фермерського господарства прийнято рішення про розпаювання земельної ділянки, переданої раніше у постійне користування на підставі державного акта серії І-ДП №023114.

Відповідно до розпорядження голови Апостолівської районної державної адміністрації від 06 червня 2005 року № 329-р-05 голові та членам фермерського господарства на землях колишнього Колективного сільськогосподарського підприєства Комуніст (далі - КСП Комуніст ) на території Кам`янської сільської ради: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 видано державні акти на право власності на земельну ділянку та присвоєно кадастрові номери: ОСОБА_3 - державний акт серії ДП № 069635, кадастровий номер 1220383300:03:051:0001, ОСОБА_4 - державний акт серії ДП № 069638, кадастровий номер 1220383300:03:051:0004, ОСОБА_5 - державний акт серії ДП № 069637, кадастровий номер 1220383300:03:051:0003, ОСОБА_1 - державний акт серії ДП № 069639, кадастровий номер 1220383300:03:051:0005, ОСОБА_6 - державний акт серії ДП № 069636, кадастровий номер 1220383300:03:051:0002.

Надалі члени вказаного господарства прийняли рішення про залишення належних їм земельних ділянок в постійному користуванні СФГ Октавія .

Посилаючись на те, що договір оренди землі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений з порушенням вимог законодавства, позивач просив визнати його недійсним.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2019 року у позові відмовлено.

Відмовивши в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження того, що земельна ділянка, яка належить відповідачу ОСОБА_1 на праві приватної власності, перебувала на законних підставах у користуванні СФГ Октавія , тобто не довів, що внаслідок укладення договору оренди земельної ділянки між власником ОСОБА_1 з орендарем ОСОБА_2 порушені права позивача.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі від 10 жовтня 2017 року б/н, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , об`єктом оренди якого є земельна ділянка, кадастровий номер 1220383300:03:051:0005, загальною площею 6,4215 га, цільове призначення для ведення фермерського господарства.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи; з цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Після розпаювання земель СФГ Октавія члену цього госпадарства ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ДП № 069639, площею 6,4215 га, для ведення фермерського господарства, який був зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 27 вересня 2005 року за № 0103071202789. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що члени СФГ Октавія , зокрема і відповідач ОСОБА_1 , після отримання державного акта на право власності на земельну ділянку серії ДП № 069639, площею 6,4215 га, для ведення фермерського господарства, 27 вересня 2005 року уклав договір оренди належної йому землі № 0103071202789 з фермерським господарством Октавія , членом якого він був. Доказів того, що ОСОБА_1 достроково розірвав з позивачем укладений 27 вересня 2005 року договір оренди належної йому землі № 0103071202789, у матеріалах справи немає, тому укладений між відповідачами договір оренди землі не можна вважати дійсним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року, просив оскаржуване судове рішення скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване судове рішення є незаконним, ухваленим з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушеннями норм процесуального права.

Представник ОСОБА_1 звертався до суду апеляційної інстанції із заявою про відкладення розгляду справи, у задоволенні якої суд безпідставно відмовив та позбавив його права на подання відзиву.

Позивач ввів суд в оману, повідомивши неправдиві відомості щодо звернення ОСОБА_1 із заявою до СФГ Октавія про намір вийти із господарства.

Між ним та фермерським господарством Октавія договір оренди землі не укладався. Суд апеляційної інстанції помилково оцінив цю обставину, не перевірив ці відомості щодо їх дійсності.

Суд апеляційної інстанції не викликав і не допитав свідка ОСОБА_7 , який в суді першої інстанції повідомив, що всі його дії щодо затвердження та реєстрації оскаржуваного договору оренди землі відповідали законодавству.

Згідно із Законом України Про оренду землі договори оренди сільськогосподарських земель набувають чинності після перевірки договору державними органами щодо відповідності закону і його реєстрації. Ніяких зареєстрованих у такий спосіб договорів оренди між ОСОБА_1 та СФГ Октавія не існує. Існує лише один договір від 10 жовтня 2017 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Факт укладення договору оренди та факт користування земельною ділянкою є різними поняттями. Аргументи позивача щодо використання земельної ділянки не за цільовим призначенням не мають відношення до предмета позову.

Позов СФГ Октавія є безпідставним.

Аргументи інших учасників справи

Відзив СФГ Октавія на касаційну скаргу мотивований тим, що оскаржуване судове рішення є незаконним, ухваленим з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушеннями норм процесуального права .

Відповідно до розпорядження голови Апостолівської районної державної адміністрації від 06 червня 2005 року № 329-р-05 голові та членам фермерського господарства на землях колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства Комуніст на території Камя`нської сільської ради: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 виділено земельні ділнки у власність за рахунок земель фермерського господарства Октаві , право власності у яких виникло 06 червня 2005 року.

ОСОБА_7 порушив пункт 3 частини третьої статті 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.

У червні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що СФГ Октавія зареєстровано 07 серпня 1998 року.

Згідно з державним актом на право постійного користування землею від 18 липня 1998 року № 023114 серії І-ДП, виданого на підставі рішення районної державної адміністрації Апостолівської районної ради народних депутатів Апостолівського району Дніпропетровської області від 18 липня 1998 року ОСОБА_3 виділено земельну ділянку загальною площею 33,1192 га, яка розташована на території Кам`янської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області (на землях колишнього Колективного сільськогосподарського підприєства Комуніст ).

Відповідно до розпорядження голови Апостолівської районної державної адміністрації від 06 червня 2005 року № 329-р-05 голові та членам фермерського господарства на землях колишнього КСП Комуніст на території Камя`нської сільської ради: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 видано державні акти на право власності на земельну ділянку та присвоєно кадастрові номери: ОСОБА_3 - державний акт серії ДП №069635, кадастровий номер 1220383300:03:051:0001, ОСОБА_4 - державний акт серії ДП № 069638, кадастровий номер 1220383300:03:051:0004, ОСОБА_5 - державний акт серії ДП № 069637, кадастровий номер 1220383300:03:051:0003, ОСОБА_1 - державний акт серії ДП № 069639, кадастровий номер 1220383300:03:051:0005, ОСОБА_6 - державний акт серії ДП № 069636, кадастровий номер 1220383300:03:051:0002.

Власником земельної ділянки з кадастровим номером 1220383300:03:051:0005, площею 6,4215 га, відповідно до державного акта на право приватної власності від 27 вересня 2005 року № 069639 серії ДП, є ОСОБА_1 , земельна ділянка знаходиться у користуванні ОСОБА_2 за договором оренди на земельну ділянку від 10 жовтня 2017 року, загальною площею 6,4215 га, для ведення фермерського господарства, на строк до 07 листопада 2024 року.

Станом на 25 січня 2018 року членами СФГ Октавія є: ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до частини четвертої статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону України Про оренду землі ).

Згідно з частиною третьою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України Про оренду землі об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 12 Закону України Про фермерське господарство (тут і далі у редакції, чинній на дату набуття земельної ділянки у власність ОСОБА_1 ), землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності (частина третя статті 7 Закону України Про фермерське господарство ).

Згідно з пунктом а частини першої статті 14 Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство та його члени відповідно до закону мають право: продавати або іншим способом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з частинами другою та третьою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Загальним правовим наслідком недійсності правочину (стаття 216 ЦК України) є реституція, яка застосовується як належний спосіб захисту цивільного права та інтересу за наявності відносин, які виникли в зв`язку з вчиненням особами правочину та внаслідок визнання його недійсним.

Правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як заінтересовані особи (статті 215, 216 ЦК України). Оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була його стороною. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав (див.: постановаВеликої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 439/212/14-ц (провадження № 14-75цс18)).

Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Вказаним вимогам судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

СФГ Октавія пов`язує порушення своїх прав з укладенням договору оренди земельної ділянки від 10 жовтня 2017 року б/н між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з тим, що відповідно до розпорядження голови Апостолівської районної державної адміністрації від 06 червня 2005 року № 329-р-05 виділено земельні ділянки у власність за рахунок земель фермерського господарства Октавія голові та членам фермерського господарства на землях колишнього КСП Комуніст на території Камя`нської сільської ради: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 ; а надалі члени господарства прийняли рішення про залишення належних їм земельних ділянок в постійному користування СФГ Октавія .

Задовольнивши позов, суд апеляційної інстанції виходив із того, що фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи; з цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Після розпаювання земель СФГ Октавія члену цього госпадарства ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ДП № 069639, площею 6,4215 га, для ведення фермерського господарства, який був зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 27 вересня 2005 року за № 0103071202789. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що члени СФГ Октавія , в тому числі і відповідач ОСОБА_1 , після отримання державного акта на право власності на земельну ділянку серії ДП № 069639, площею 6,4215 га для ведення фермерського господарства, 27 вересня 2005 року уклав договір оренди належної йому землі № 0103071202789 з фермерським господарством Октавія , членом якого він був.

Верховний Суд із такими висновками не погоджується, з огляду на таке.

Земельна ділянка, кадастровий номер 1220383300:03:051:0005, площею 6,4215 га, відповідно до державного акта на право приватної власності від 27 вересня 2005 року № 069639 серії ДП належить ОСОБА_1 .

Доказів належності вказаної земельної ділянки на праві власності СФГ Октавія матеріали справи не містять, ОСОБА_1 до членів члена фермерського господарства не належить, а тому використання фермерським господарством вказаної землі на умовах оренди має підтверджуватися відповідним договором.

Орендні відносини між ОСОБА_1 та СФГ Октавія відповідним договором не оформлені, висновки суду апеляційної інстанції про наявність такого договору не відповідають фактичним обставинам у справі.

З урахуванням викладеного, передавши земельну ділянку у користування ОСОБА_2 за договором оренди на земельну ділянку від 10 жовтня 2017 року, ОСОБА_1 реалізував свої повноваження власника землі та права СФГ Октавія не порушив, а тому немає підстав для застосування статей 203, 215 ЦК України до правовідносин сторін.

Відповідні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 216/2855/18 (провадження № 61-19234св20).

Ураховуючи викладене, суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, правильно застосувавши норми матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про те, що СФГ Октавія належними та допустимими доказами не довело, що, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договором оренди землі від 10 жовтня 2017 року, порушено права господарства.

Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до частини третьої статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам, зокрема, для ведення фермерського господарства, а згідно з частиною першою статті 5 Закону України Про оренду землі орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи. Тому доводи позивача про те, що ОСОБА_2 як орендар не може бути стороною договору оренди земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, є безпідставними.

Щодо посилань ОСОБА_1 у касаційній скарзі на те, що його представник звертався до суду апеляційної інстанції із заявою про відкладення розгляду справи, у задоволенні якої суд безпідставно відмовив та позбавив його права на подання відзиву, необхідно зазначити таке.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Оскільки поважність причин неявки представника відповідача суд апеляційної інстанції не встановив, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції, розгляд апеляційним судом справи у відсутності відповідача та його представника не є самостійною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 413 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом було скасовано судове рішення, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції скасовує рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Перевіривши в межах касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України у постанові суду касаційної інстанції має бути зазначено про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

З урахуванням сплаченого ОСОБА_1 судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 3 524,00 грн, з СФГ Октавія на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати у розмірі 3 524,00 грн.

Керуючись статтями 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2019 рокускасувати, рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2019 року залишити в силі.

Стягнути з Селянського фермерського господарства Октавія на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 524 (три тисячі п`ятсот двадцять чотири) грн 00 коп.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко