Постанова

від 23.07.2021 по справі 175/295/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5387/21 Справа № 175/295/19 Суддя у 1-й інстанції - Озерянська Ж. М. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Куценко Т.Р.,

суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику апеляційну скаргу

ОСОБА_1 ,

на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 березня 2021 року про відмову у прийнятті уточненої позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Садівниче товариство Аист , Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування наказу про затвердження проекту землеустрою та скасування запису про державну реєстрацію земельної ділянки,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 березня 2021 року відмовлено у прийнятті уточненої позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа: Садівниче товариство Аист про визнання незаконним та скасування наказу про затвердження проекту землеустрою та скасування запису про державну реєстрацію земельної ділянки, та повернуто матеріали уточненого позову позивачці ОСОБА_1 (а.с.240).

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просила ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та зазначає, що підстави позову позивач не змінювала, через що оскаржувана ухвала є незаконною (а.с. 245-249).

ОСОБА_2 скористалась своїм правом передбаченим ст. 360 ЦПК України та подала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просила залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 березня 2021 року без задоволення.

Справу розглянуто в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду без змін з наступних підстав.

Відмовляючи у прийнятті уточненого позову, суд першої інстанції виходив із того, що фактично позивачка подала нову позовну заяву, виклавши її в новій редакції, яка за своїм змістом містить в собі одночасну зміну предмету і підстави позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Згідно зі статтею 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Статтею 49 ЦПК України визначено процесуальні права та обов`язки сторін.

Зокрема, згідно ч.3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 січня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , СТ «АИСТ» , третя особа ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про видадення даних щодо земельної ділянки, просила видалити дані щодо земельної ділянки кадастровий номер №1221455400:02:002:0601 за адресою: АДРЕСА_1 , з державного земельного кадастру (а.с.4-17).

Подавши уточнений позов, ОСОБА_1 уточнила коло відповідачів та просила визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер №1221455400:02:002:0601 за адресою: садівниче товариство АИСТ , діл. №30 смт. Обухівка Дніпровського району Дніпропетровської області та скасувати запис про державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер №1221455400:02:002:0601 за адресою: садівниче товариство АИСТ , діл. №30 смт. Обухівка Дніпровського району Дніпропетровської області(а.с.205-222).

Доводи апеляційної скарги, що уточненою позовною заявою заявлено нові позовні вимоги та змінено предмет позову, який був більш конкретизований згідно практики Верховного Суду, при цьому підстави позову не змінювалися, колегія суддів відхиляє, з огляду на наступне.

Підстава позову - обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.

Як вбачається з уточненого позову позивачка обґрунтовує свої вимоги іншими обставинами, посилається на інші норми матеріального права.

Отже, заява позивача про уточнення позовних вимог є фактично поданням окремого позову до іншого відповідача, що виключає можливість розгляду поданої позивачем заяви в якості уточнення первинних заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Однак таке об`єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову, після порушення провадження у справі (постанова Верховного Суду від 09.07.2020 у справі № 922/404/19).

За таких обставин, суд першої інстанції правильно відмовив ОСОБА_1 у прийнятті заяви про уточнення позовних вимог, у якій позивачем заявлено нові вимоги до іншого відповідача.

Приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками суду, однак обґрунтованих висновків суду не спростовують.

Порушень норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, а тому апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 березня 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Т.Р. Куценко

Судді: Е.Л. Демченко

М.О. Макаров