Рішення

від 22.07.2021 по справі 417/589/21

МАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 417/589/21

Провадження № 2/417/174/21

РІШЕННЯ

Іменем україни

"22" липня 2021 р. с. Марківка Луганської області

Марківський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Шкирі В.М.,

за участі секретаря Грибєнік О. В.

представника позивача - адвоката Красноруцького О.М

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с. Марківка Луганської області цивільну справу за позовом представника позивача - адвоката Красноруцького Олександра Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Об`єднаної територіальної громади в особі Марківської селищної ради Старобільського району району Луганської області про визнання права власності на спадкове майно,-

в с т а н о в и в:

У травні 2021 представник позивача - адвокат Красноруцький О.М. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Об`єднаної територіальної громади в особі Марківської селищної ради Старобільського району району Луганської області, в якому просить:

- визнати за ОСОБА_1 порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку площею 3,2821 га, кадастровий номер 4422587700:03:001:0015 визначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Марківської селищної ради Старобільського району Луганської області (Просянської сільської ради), пай № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ЛГ № 002968 від 06.07.2002.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 з яким ОСОБА_1 проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу майже 50 років, з 1971 року і до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку пай площею 3,2821 га, на момент смерті спадкодавця ОСОБА_2 позивач постійно проживав з ним, а тому фактично вступив в управління та володіння спадковим майном. Інших спадкоємців попередніх черг, або таких які б прийняли спадщину немає проте нотаріус відмив у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутні документи для підтвердження родинних стосунків ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 .

Представник позивача вважає, що роз`яснення, що містяться в постанові нотаріуса про відмову у видачі свідоцтра про право на спадщину не відповідають вимогам спадкового права, оскільки ОСОБА_1 проживала зі спадкоємцем однією сім`єю без реєстрації шлюбу понад 50 років, між ними були відносини притаманні подружжю, вони вели спільне господарство та у них був спільний бюджет, що підтверджується довідками з місця проживання та показами свідків - односельців позивача, а відтак вона прийняла спадщину та не має доводити родинні відносини з померлим, як і встановлювати факт спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не мент 5 років до часу відкриття спадщини

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримаву повному обсязі.

Представника відповідачадо суду не з`явився, причини неявки не відомі, був належним чином повідомлении про день, час та місце розгляду справ. Клопотань про відкладення судового засідання не надавав.

Свідок ОСОБА_3 засвідчив суду, що він з народження проживає в с.Просяне, та з дитинства знає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 жили разом, проте не були одружені, у них є спільна дитина - Неля, проте вона записана на матір. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були, як чоловік та дружина, держали господарство разом, про спільний бюджет йому невідомо.

Свідок ОСОБА_4 засвідчив суду, що йому відомо, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 прожили разом 50 років, а він є колишнім зятем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 бо жив з їх донькою, хоча вона й записана на матір ОСОБА_1 . Ій відомо, що ОСОБА_2 відносився до Нелі, як до своєї доньки, з ОСОБА_1 вони вели спільне господарство,бюджет.

Свідок ОСОБА_5 засвідчила суду, що вона з дитинства знає ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які завжди жили разом, вели спільне господарство та виховували 2 дітей, одна донька була у них спільна.

Вислухавши представника позивча, свідків дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив обставини справи та відповідно них визначив правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 є громадянкою України та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_2 виданим Марківським РВ УМВС України в Луганській області 05.11.1998 (а.с.3) та має картку платника податків НОМЕР_3 .

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Переяславу та Переяслав-Хмельницькому району Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 14.04.2020 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 помер у місті Переяслав Київської області 10.04.2020 (а.с.6)

ОСОБА_2 на праві приватної власності належала земельна ділянка, площею 3,2821 га, кадастровий номер 4422587700:03:001:0015 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Марківської селищної ради Старобільського району Луганської області (Просянської сільської ради), пай № НОМЕР_1 згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ЛГ № 002968 від 06.07.2002 (а.с.7) нормативна грошова оцінка ділянки - 119979,40 грн (а.с.13-14).

08.04.2021 державний нотаріус відмовив представнику позивача ОСОБА_4 у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутні документи для підтвердження родинних стосунків ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 , про що свідчить постанова державного нотаріуса Марківської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.04.2021 (а.с.12)

Із довідки виконавчого комітету Марківської селищної ради Марківського району Луганської області №105 від 01.04.2021 встановлено, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 до дня смерті дійсно зареєстрований в АДРЕСА_1 . На день смерті разом з ним в цьому будинку була зареєстрована ОСОБА_1 . (а.с.10).

Згідно довідки (витяг з погосподарської книги) виконавчого комітету Марківської селищної ради Марківського району Луганської області №109 від 05.04.2021, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 , до дня смерті та вели сумісне господарство. (а.с.11)

Спадкова справа після ОСОБА_2 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилася (а.с.47)

Отже, судом встановлено, що предметом позову є визнання права власності на спадкове майно.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статей 1216, 1217 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частинами першою та другою статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відмовляючи у видачі свідоцтва про право на спадщину у постанові від 08.04.2021 нотаріус вказав, що підставою для відмови є те, що ОСОБА_6 не може надати документи для підтвердження родинних стосунків зі спадкодавцем. При цьому роз`яснено право оскарженгня поставови в суді на підставі ст.19,27,174,175 ЦПК України , строк оскарження - 3 роки

З позовної заяви також вбачається, що представник позивача фактично не згоден з постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, та вважає, що позивач не повинен був доводити родинні відносини, оскільки зі спадкодавцем позивач проживав однією сім`єю, без реєстрації шлюбу майже 50 років.

Свідки допитані судом засвідчили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 жили разом без шлюбу, на їх думку вони мали спільну дитину, хоча вона і була зареєстрована на матір, вели спільне господарство, город.

Разом з тим, обгрунтовуючи свій позов, щодо визнання права власності на спадкове майно, представник позивача вказав, оскільки ОСОБА_1 проживала зі спадкоємцем однією сім`єю без реєстрації шлюбу понад 50 років, між ними були відносини притаманні подружжю, вони вели спільне господарство та у них був спільний бюджет, що підтверджується довідками з місця проживання та показами свідків - односельців позивача, а відтак вона прийняла спадщину та не має доводити родинні відносини з померлим, як і встановлювати факт спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не мент 5 років до часу відкриття спадщини.

Вказане твердження суд вважає хибним виходячи з наступного.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2018 року у справі № 304/1648/14-ц (провадження № 61-6953св18) зроблено висновок, що для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю , такий же висновок міститься і постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 червня 2021 року у справі № 346/5702/18 (провадження № 61-17111св20)

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача і суд не має права сомостійно їх визначати чи змінювати на що неоднаразово звертав увагу Верховний суд .

З вимогами про встановлення будь-яких юридичних фактів під час розгляду справи в суді позивач чи його представник не звертався.

При цьому суд вважає, що нотаріус самостійно не може визначати чи наявний факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу чоловіка та жінки, оскільки в цьому випадку в судовому порядку підлягає доказуванню факт спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки при цьому на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Так у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти : спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України) .

Крім того у п.23 Постанови Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 №7 вказано, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглду не підлягають .

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У даному конкретному випадку позивачу має право на звернення до суду для встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю , а потім на звернення до нотаріуса для видачі свідоцтв на спадщину за законом, як спадкоємцю червертої черги, і лише у разі відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за зверненням до суду в порядку позовного провадження.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні про належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також і взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову, оскільки представник позивача передчасно звернувся до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину.

Керуючись ст. ст. 10 , 11 , 57-60 , 209, 212- 215 , 218, 223, 294, 296, ЦПК України , суд-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог представника позивача - адвоката Красноруцького Олександра Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ) до Об`єднаної територіальної громади в особі Марківської селищної ради Старобільського району району Луганської області (код ЄДРПОУ 04335559, розташована за адресою: 92400, Луганська область, смт Марківка, вул. Центральна, 18) про визнання права власності на спадкове майно - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня з дня складання цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст виготовлено 28.07.2021

Суддя В. М. Шкиря