Рішення

від 21.07.2021 по справі 525/1100/19

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/1100/19

Номер провадження 2/525/13/2021

РІШЕННЯ

Іменем України

21 липня 2021 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Ячала Ю.І.,

за участю секретаря Лопатки О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , МИРГОРОДСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ, третя особа, які не заявляє самостійних вимог - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЛАГРО", ПРИВАТНА АГРОФІРМА "АГРОІНВЕСТ", про скасування запису про реєстрацію нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав, -

встановив:

В серпні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , Миргородської районної державної адміністрації, третя особа, які не заявляє самостійних вимог - Товариство з обмеженою відповідальністю "Білагро", Приватна агрофірма "Агроінвест", про скасування запису про реєстрацію нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав.

В обґрунтування свого позову позивач ОСОБА_1 вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина. До складу спадкового майна, увійшла земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,73 га, кадастровий номер 5320280600:00:001:0127, яка розташована на території Балакліївської сільської ради (на сьогодні Білоцерківська об`єднана територіальна громада) Великобагачанського району Полтавської області на яку був виготовлений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 077354 на ім`я ОСОБА_3 . Після отримання свідоцтва про право на спадщину 28.12.2011 року на ім`я позивачки ОСОБА_1 державний нотаріус зробив помітку на державному акті про перехід права власності на вищезазначену земельну ділянку на ОСОБА_1 та було зареєстровано в поземельній книзі 12.04.2012 року за реєстровим номером 5320280600000010127301, що було легітимним на той час.

17 квітня 2012 року позивачка ОСОБА_1 та ТОВ ''Білагро'' уклали договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований відповідно у відділі Держкомзему у Великобагачанському районі Полтавської області. Але вирішивши, що в умовах договору відбудеться багато змін дійшли до спільної думки про розірвання договору оренди за взаємною згодою 03.05.2019 року, та уклади новий договір з новими умовами та за взаємною згодою від 03.05.2019 року.

Позивачка звернулася до державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, але отримала рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень у зв`язку з тим, що під час реєстрації її заяви в базі даних заяв за допомогою програмних засобів ведення державного реєстру прав були отримані відомості державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 5320280600:00:001:0127, відповідно до яких власником вищезазначеної земельної ділянки зазначена інша особа. В зв`язку з вищевикладеним виникли суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно. З відомостей про суб`єктів права власності на земельну ділянку вбачається інформація про ділянку, кадастровий номер 5320280600:00:001:0127, площа 5,7329 га, власник ОСОБА_2 , дата державної реєстрації 03.06.2015 року, номер запису про право в державному реєстрі прав 9896077, орган, що здійснив реєстрацію: Реєстраційна служба Великобагачанського районного управління юстиції Полтавської області. А з відомостей про суб`єкт речового права на земельну ділянку вбачається, вид речового права - право оренди землі, Приватна агрофірма ''Агроінвест'', дата державної реєстрації права в державному реєстрі 03.06.2015 рік, номер запису про право в державному реєстрі прав 9897165, орган, що здійснив державну реєстрацію прав в державному реєстрі прав: Реєстраційна служба Великобагачанського районного управління юстиції Полтавської області.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень ОСОБА_2 дійсно належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,8502 га, кадастровий номер 5320280600:00:002:0127, яка належить останньому на праві власності відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 620616. Тобто, при реєстрації в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є помилка, яка не дає можливості позивачу ОСОБА_1 внести відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень на її земельну ділянку площею 5,7329, кадастровий номер 5320280600:00:001:0127. Посилаючи на вищевикладене, просила скасувати запис про реєстрацію нерухомого майна та відкриття розділу на об`єкт нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності на земельну ділянку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2019 року головуючим суддею по справі № 525/1100/19 визначено суддю Великобагачанського районного суду Полтавської області ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 24).

11.06.2020 року суддю ОСОБА_4 звільнено з посади судді Великобагачанського районного суду Полтавської області у зв`язку з поданням заяви про відставку, рішення Вищої ради правосуддя № 1804/0/15-20.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Великобагачанського районного суду Полтавської області від 16.06.2020 року № 5, справа № 525/1100/19 передана на повторний автоматизований розподіл справ (т. 1 а.с. 147-149).

Відповідно до протоколу ПОВТОРНОГО автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2020 року головуючим суддею по справі № 525/1100/19 визначено суддю Великобагачанського районного суду Полтавської області Ячало Юрія Івановича (т. 1 а.с. 150).

Ухвалою суду від 21.08.2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання (т. 1 а.с. 152), ухвалою суду від 05.02.2021 року справу призначено до судового розгляду по суті (т. 1 а.с. 260).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, подала до канцелярії суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі (т. 2 а.с. 40).

В судове засідання представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 не з`явилася, подала до канцелярії суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі (т. 2 а.с. 41).

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи (т. 2 а.с. 4, 35) в судове засідання не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи та про розгляд справи в його відсутність до суду не подав, відзив на позов не подав.

Представник відповідача Миргородської районної державної адміністрації Полтавської області, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи в судове засідання не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи та про розгляду справи в його відсутність до суду не подав, відзив на позов не подав (т. 2 а.с. 18, 33).

Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю ''Білагро'' будучи належним чином повідомленою про день та час розгляду справи в судове засідання не з`явилася, надсилали до суду листи, в яких просили розглянути справу у відсутність представника третьої особи, вказували, що заперечень проти позовних вимог не мають (т. 1 а.с. 210, т. 2 а.с. 1).

Третя особа Приватна агрофірма ''Агроінвест'' будучи належним чином повідомленою про день та час розгляду справи в судове засідання не з`явилася, представник третьої особи подав до канцелярії суду заяву про розгляд справи за його відсутності (т. 2 а.с. 44), від даної третьої особи 07.02.2020 року надійшла позовна заява у відповідності до вимог ст. 52 ЦПК України з відповідними додатками, яка була приєднана до матеріалів справи (т. 1 а.с. 60-102).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази по справі та проаналізувавши їх в сукупності, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ПЛ № 077354, виданого на підставі розпорядження Великобагачанської райдержадміністрації від 23.04.2004 року, № 202, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,73 га, кадастровий номер 5320280600:00:001:0127, яка розташована на території Балакліївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області (т. 1 а.с. 8).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом спадщину від 28.12.2011 року ОСОБА_1 є спадкоємицею за заповітом посвідченим Балаклієвською сільською радою Великобагачанського району Полтавської області 24.10.2011 року та зареєстрованого в реєстрі за № 74, на земельну ділянку, площею 5,73 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Балакліївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області та належала померлій ОСОБА_3 на підставі державного акту на право (приватної) власності на земельну ділянку, серії ПЛ № 077354, виданому Великобагачанською райдержадміністрацією Полтавської області 17.11.2004 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010455100304, кадастровий номер земельної ділянки № 5320280600:00:001:0127 (т. 1 а.с. 6).

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯИ № 620619, виданого на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.01.2009 року № 121, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8500 га, кадастровий номер 5320280600:00:002:0127, яка розташована на території Балакліївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, за межами населеного пункту (т. 1 а.с. 7).

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень сформованого 03.06.2015 року, реєстраційною службою Великобагачанського районного управління юстиції Полтавської області зареєстровано право оренди на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,8502 га, кадастровий номер 5320280600:00:001:0127, яка розташована на території Балакліївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, між ПА ''Агроінвест'' та ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 9).

Відповідно до рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області Нечитайло Н.І. від 26.06.2019 року № 47521597 ОСОБА_1 відмовлено у державній реєстрації права власності, форма власності: приватна на земельну ділянку, кадастровий номер 5320280600:00:001:0127, в зв`язку з наявністю суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями (т. 1 а.с. 10).

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду із позовною вимогою про скасування запису про реєстрацію нерухомого майна та відкриття розділу на об`єкт нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та скасування державної реєстрації іншого речового права (том 1 а.с. 4 зворотній бік позовної заяви ), зазначаючи, що його права, як власника земельної ділянки порушено. Серед іншого позивач посилається на ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року за № 1952-IV.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України № 1952 викладено у новій редакції.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України № 1952 (в редакції, чинній з 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Зміст зазначеної правової норми свідчить про те, що, на відміну від частини 2 статті 26 Закону України № 1952 у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, чинна редакція встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи: 1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; 2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; 3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

З 16.01.2020 року, законодавець виключив такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права, а відтак апеляційний суд помилково зазначив про необхідність застосування позивачем такого способу судового захисту, який в практичному аспекті не зможе забезпечити і гарантувати позивачу відновлення порушеного права, а значить не спроможний надати особі ефективний захист її прав.

Підтвердженням наведеного висновку є пункт 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", згідно з яким судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до набрання чинності цим Законом.

Отже, за змістом цієї правової норми виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, тобто до їх переліку не входить судове рішення про скасування запису про проведену державну реєстрацію права (зазначена позиція Верховного Суду викладена в Постанові КАСАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ від 23 червня 2020 року, справа № 922/2589/19).

Згідно статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Зважаючи на те, що з 16.01.2020 і на час ухвалення рішення судом матеріально-правове регулювання спірних реєстраційних відносин істотно змінилося, на що не звернув уваги позивач та представник позивача під час розгляду даної справи, суд зазначає про наявність достатніх підстав вважати, що за таких обставин позивач будуть позбавленим можливості ефективного захисту своїх порушених прав у спосіб, запропонований в позові, а саме шляхом ухвалення судового рішення про скасування запису про право власності.

Суд зазначає, що вимога про скасування запису про право власності не відповідає передбаченим законом способам захисту.

Як зазначалося вище, виходячи з чинних приписів статті 26 Закону України № 1952 відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. Наразі такого способу захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права закон не передбачає, тому, з огляду на помилковість твердження позивача про доцільність застосування такого способу судового захисту, який в практичному аспекті не зможе забезпечити і гарантувати позивачеві відновлення порушеного права, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 141, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , місце проживання: село Балаклія Великобагачанського району Полтавської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до ОСОБА_2 , місце проживання: село Балаклія Великобагачанського району Полтавської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , МИРГОРОДСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ , місцезнаходження юридичної особи: Україна, 37600, Полтавська обл., місто Миргород, ВУЛИЦЯ ГОГОЛЯ, будинок 120, ідентифікаційний код юридичної особи 04057451, третя особа, які не заявляє самостійних вимог - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЛАГРО", місцезнаходження юридичної особи: вулиця Чапаєва, 10, село Білоцерківка Великобагачанського району Полтавської області, ідентифікаційний код юридичної особи 32353457, третя особа, які заявляє самостійну вимогу щодо предмету спору - ПРИВАТНА АГРОФІРМА "АГРОІНВЕСТ" , місцезнаходження юридичної особи: вулиця Центральна, 7, село Попове Великобагачанського району Полтавської області, ідентифікаційний номер юридичної особи: 30742456, про скасування запису про реєстрацію нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав , відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційних скарг через Великобагачанський районний суд Полтавської області.

Повний текст рішення буде виготовлено 28.07.2021 року.

Суддя Ю.І. Ячало