Рішення

від 19.07.2021 по справі 126/1297/20

БЕРШАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/1297/20

Провадження № 2/126/89/2021

"19" липня 2021 р.

м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Гуцола В. І.

із секретарем Франківською Н.В.

за участі представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Куцяка Ф.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу загального провадження за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати з тих підстав, що як стверджує вона є власником земельної ділянки, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.10.2015. 23.10.2015 вона з відповідачем ОСОБА_1 уклала договір оренди земельної ділянки № 5, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.10.2015, згідно умов якого передала відповідачеві, як орендарю, строком на 10 років в платне користування зі сплатою не пізніше 15 грудня поточного року орендної плати в розмірі 1903,59 грн. за один рік земельну ділянку площею 2,6135 га, кадастровий номер 0520480400:04:002:0158, яка розташована на території Баланівської сільської ради. Після укладення договору в перші роки користування відповідною земельною ділянкою відповідач сплачував їй орендну плату, проте у 2018 році при зустрічі повідомив, що сплатить їй орендну плату пізніше, однак до кінця грудня 2018 року так і не сплатив їй відповідних коштів. У 2019 році відповідач їй усно повідомив, що осінню 2019 року сплатить орендну плату уже за два роки разом, тобто за 2018 та 2019 роки. До кінця грудня 2019 року відповідач їй так і не сплатив орендну плату ні за 2018, ні за 2019 роки, при цьому і на даний час не сплатив відповідних коштів. Оскільки відповідач не сплатив орендної плати за два роки, то такі дії відповідача вказують на їх систематичний характер та на істотне порушення договору другою стороною, що згідно вимог ч.1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі", п. "д" ст. 141 ЗК України, ч.2 ст. 651 ЦК України є підставою для припинення права користування земельною ділянкою та дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки. Вищезазначені дії відповідача порушують її право на отримання орендної плати за користування відповідною земельною ділянкою та змушують її звернутись до суду з даним позовом, обравши спосіб захисту, передбачений ч.1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі", ч.2 ст. 651 ЦК України. Крім цього, відповідно до вимог ч.3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Відповідно до узгоджених сторонами умов п.10 договору, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації. Таким чином розмір орендної плати, який відповідач має їй сплатити за 2018 - 2019 роки повинен обчислюватись з урахуванням індексів інфляції. За 2018 рік відповідач повинен їй сплатити орендну плату з врахуванням індексів інфляції в розмірі 2597,99 грн. (2385,67 х 108,9 / 100), де 108,9 - це загальний індекс інфляції, який отриманий в результаті множення щомісячних індексів інфляцій за період з 01.01.2018 по 01.12.2018, а саме: (101,5 / 100) х (100,9 / 100) х (101,1 / 100) х (100,8 / 100) х (100,0 / 100) х (100,0 / 100) х (99,3 / 100) х (100,0 / 100) х (101,9 / 100) х (101,7 / 100) х (101,4 / 100). За 2019 рік відповідач повинен їй сплатити орендну плату з врахуванням індексів інфляції в розмірі 2709,70 грн. (2597,99 х 104,3 / 100), де 104,3 - це загальний індекс інфляції, який отриманий в результаті множення щомісячних індексів інфляції за період з 01.01.2019 по 01.12.2019, а саме: (101,0 / 100) х (100,5 / 100) х (100,9 / 100) х (101,0 / 100) х (100,7 / 100) х (99,5 / 100) х (99,4 / 100) х (99,7 / 100) х (100,7 / 100) х (100,7 / 100) х (100,1 / 100). Крім цього, відповідно до узгоджених сторонами умов п.11, п.14 договору, орендна плата вноситься один раз на рік, але не пізніше 15 грудня поточного року, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,5 % несплаченої суми за кожен день прострочення. Оскільки передбачені договором строки сплати оренди пройшли і відповідач так і не виконав свого обов`язку по сплаті відповідної орендної плати. то починаючи з 16.12.2018 по 22.06.2020 включно відповідач повинен сплатити пеню у розмірі 0,5 % несплаченої суми за кожен день прострочення за несплату оренди за 2018 рік, а також починаючи з 16.12.2019 по 22.06.2020 включно за 2019 рік. А тому сума пені за прострочення сплати орендної плати станом на 22.06.2020 за 2018 рік становить 7209,42 грн. (2597,99 х 0,005 (0,5%) х 555 (кількість прострочених днів в період з 16.12.2018 по 22.06.2020), а за 2019 рік становить 2574,21 грн. (2709,70 х 0,005 (0,5%) х 190 (кількість прострочених днів в період з 16.12.2019 по 22.06.2020). Таким чином, загальна сума сплати відповідачем їй орендної плати за користування відповідною земельною ділянкою згідно умов договору за 2018 та 2019 роки, з врахуванням індексації та з врахуванням пені у розмірі 0,5% несплаченої суми за кожен день прострочення станом на 22.06.2020 становить 15091,32 грн. (2597,99 + 7209,42) + (2709,70 + 2574,21). Просить розірвати договір оренди земельної ділянки № 5 від 23.10.2015, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрації іншого речового права 23.10.2015, номер запису про інше речове право: 11727383, згідно якого ОСОБА_1 , як орендар, отримав в оренду земельну ділянку площею 2,6135 га, з кадастровим номером 0520480400:04:002:0158, яка розташована на території Баланівської сільської ради; стягнути з ОСОБА_1 на її користь 15091 грн. 32 коп., що становить суму несплаченої орендної плати за 2018 та 2019 роки, з врахуванням індексації орендної плати та з врахуванням пені у розмірі 0,5 % несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення за 2018 рік в період з 16.12.2018 по 22.06.2020 та за 2019 рік в період з 16.12.2019 по 22.06.2020.

Відповідач ОСОБА_1 надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими на законі та не підлягають задоволенню з наступних підстав. Дійсно 23.10.2015 між ним та власником земельної ділянки ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки № 5, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.10.2015 за номером про інше речове право 11727383. Згідно умов договору ОСОБА_2 передала йому в оренду терміном на 10 років в платне користування земельну ділянку площею 2,6135 га з кадастровим номером 0520480400:04:002:0158, яка розташована на території Баланівської сільської ради. Термін сплати орендної плати визначений згідно договору до 15 грудня щорічно в розмірі 1903,59 грн. за кожен рік, за мінусом податку з доходу фізичних осіб та інших зборів і платежів. Позивачкою в позові зазначається, що орендна плата не сплачена ним за 2018 - 2019 роки. При цьому він ніби то неодноразово повідомляв позивачку по справі, що зобов`язується сплатити орендну плату за два роки підряд. Загальна сума боргу за оренду земельної ділянки позивачкою визначена у розмірі 15091 грн. 32 коп. Насамперед слід замітити, що відповідно до вимог діючого законодавства та п.п. 37, 38 вищезазначеного договору, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Абсолютно надуманими та безпідставними є доводи позивача в частині того, що ним систематично порушуються умови договору оренди в частині сплати орендної плати за користування земельною ділянкою. Згідно п.9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3,0 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 1903,59 грн. за рік за мінусом податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових зборів і платежів. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації за відповідний період. Крім того, згідно п.11 вищевказаного договору оренди земельної ділянки, орендна плата може бути виплачена за увесь період дії договору оренди земельної ділянки за згодою сторін. Саме виходячи з вимог договору та на прохання орендодавця ОСОБА_2 за їх спільною згодою було домовлено про те, що він сплачує орендну плату наперед за увесь термін дії договору оренди земельної ділянки за 10 років. Тому у день укладення договору оренди земельної ділянки 23.10.2015 вони, як сторони договору домовились про те, що він сплачує орендодавцю ОСОБА_2 за оренду землі кошти в сумі 15000 грн. На підтвердження їх домовленості ОСОБА_2 надала йому відповідну розписку від 23.10.2015. В розписці зазначається, що оскільки на протязі 10 років може бути збільшено орендну плату та у зв`язку з інфляцією, ОСОБА_2 не буде звертатись до нього вимагати підвищення орендної плати. Також про умови щодо сплати орендної плати повідомлені її рідні: батько, чоловік, дочка. Таким чином, позивачка ОСОБА_2 достовірно знала про всі умови сплати ним орендної плати. А тому на даний час будь-якої заборгованості по орендній платі за земельну ділянку з його сторони не допущено і підстав для розірвання договору оренди землі немає. Не можна також погодитись з нарахуванням пені у розмірі 0,5 % за несплату орендної плати за 2018 - 2019 роки згідно договору оренди, оскільки позивачем не враховується та обставина, що при укладенні договору оренди їй, як власнику земельної ділянки одноразово було сплачено суму орендної плати, в тому числі і за вищезазначені роки. Просить відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати за їх безпідставністю.

Позивачка ОСОБА_2 надала відповідь на відзив, відповідно до якого вона повністю не погоджується з наведеними відповідачем у відзиві запереченнями та вважає, що вони підлягають відхиленню з огляду на наступне. Наводячи свої заперечення у відзиві, відповідач посилається та додає до відзиву копію розписки від 23.10.2015, яка була написана нею про отримання коштів від ОСОБА_1 по договору оренди земельної ділянки № 4 від 23.10.2015. Відповідна розписку не стосується даних спірних правовідносин, що охоплюються предметом її позову, оскільки дані спірні правовідносини виникли в результаті невиконання відповідачем договору оренди земельної ділянки № 5 від 23.10.2015, а не договору оренди земельної ділянки № 4 від 23.10.2015, що є різними договорами оренди, стосуються різних земельних ділянок та укладались різними орендодавцями. 23.10.2015 з ОСОБА_1 було укладено два договори оренди земельної ділянки: в„– 4 (орендодавець ОСОБА_3 ) та № 5 (орендодавець вона ОСОБА_2 ). Договір оренди земельної ділянки в„– 4 укладався з її батьком ОСОБА_3 та стосувався передачі в оренду належної йому на праві власності земельної ділянки площею 2,6136 га з кадастровим номером 0520480400:04:002:0157. Оскільки у її батька ОСОБА_3 був похилий вік, тому вона власноручно написала відповідну розписку про отримання батьком згідно договору № 4 коштів в сумі орендної плати за увесь час дії договору, намагаючись відтворити підпис батька у такій розписці. При написанні даної розписки до договору № 4 ОСОБА_1 , запропонував їй додатково написати відповідну розписку ще й від її імені, на що вона погодилась, оскільки їй тоді були потрібні кошти. Таким чином нею було написано дві розписки до договору оренди земельної ділянки № 4 від 23.10.2015. Проте стосовно її відносин з відповідачем ОСОБА_1 про передачу йому в оренду земельної ділянки згідно договору оренди № 5 від 23.10.2015 вона ніяких розписок про отримання наперед всієї суми коштів орендної плати вона не писала. Просить відхилити наведені відповідачем у відзиві заперечення на позовну заяву, як такі, що не підтверджуються належними і допустимими доказами.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 21.10.2015 між позивачкою ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки № 5, об`єктом якого була земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Баланівської сільської ради Бершадського району Вінницької області, з кадастровим номером 0520480400:04:002:0158, загальною площею 2,6135 га.

Право власності на вищезазначену земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором прав на нерухоме майно Андрейцовою Л.Р. від 21.10.2015, індексний номер витягу 46019225, номер запису про право власності 11686583, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 7550000405204.

Ці обставини визнаються учасниками справи, тому, відповідно до ч.1 ст .82 ЦПК України, вони не підлягають доказуванню, у суду немає обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Позивачка ОСОБА_2 , звертаючись з даним позовом до суду, як на підставу для розірвання договору оренди вказує про систематичну несплату відповідачем ОСОБА_1 орендної плати, яку вона не отримувала за оренду землі за 2018 та 2019 роки, що на її думку свідчить про істотне порушення умов договору та наявність підстав для стягнення орендної плати та пені у загальному розмірі 15091 грн. 32 коп.

Ознайомившись з наявними матеріалами справи, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача ОСОБА_1 заборгованості по сплаті орендної плати за 2018 та 2019 роки з наступних підстав.

Відповідно до з ст. 93 ЗК України відносини пов`язані з орендою землі регулюються законом.

Згідно ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 року № 161-ХІV, із змінами та доповненнями, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельної ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди .

Згідно ст. 22 Закону орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати.

Відповідно до ч.2 ст. 23 Закону орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін .

Згідно ч.1.2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом .

Відповідно до ч.1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі", який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні щодо даних правовідносин, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України .

Згідно зі ст. 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідач ОСОБА_1 , заперечуючи наявність за ним боргу по сплаті орендної плати, долучив до поданого ним відзиву копію розписки від 23.10.2015 року, згідно якої ОСОБА_2 отримала орендну плату за весь період дії договору оренди земельної ділянки, тобто за 10 років, у розмірі 15000 грн., оригінал якої було безпосередньо досліджено в судовому засіданні.

Крім того, ознайомившись з умовами договору оренди землі від 23.10.2015 року, зокрема його п.11, судом встановлено, що він не містить імперативного припису, який би встановлював заборону для орендаря сплачувати орендну плату авансом. Слід також зауважити, що такого обмеження не передбачено ні в законодавстві, ні в правилах ділового обороту у сфері користування землями приватної власності. Сплата орендної плати до спливу встановленого договором строку, в рахунок майбутніх періодів користування, але в межах строку дії договору, не суперечить змісту зобов`язання орендаря.

Враховуючи вищевикладене, оскільки орендар не порушував жодних прав орендодавця, визначених законом та договором, у позивача немає підстав для розірвання договору оренди землі з огляду на наступне.

Одним із основних обов`язків орендаря відповідно до ст.24 Закону України Про оренду землі є своєчасне внесення орендної плати.

Статтею 32 Закону України Про оренду землі врегульовано правовідносини щодо припинення договору оренди землі шляхом його розірвання.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У пункті "д" ч.1 ст. 141 Закону України Про оренду землі передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата орендної плати.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) міститься висновок, що враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку у справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду України не вбачає.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зазначено, що у пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки, а тому суд приходить до висновку, що задоволенню не підлягають і вимоги по про стягнення орендної плати та пені і вимоги по достроковому розірванню договору оренди.

Тлумачення пункту "д" ч.1 ст. 141 Закону України Про оренду землі , частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що несплата орендної плати охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду нагадує, що у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зроблено висновок, що у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити як в безпідставному, оскільки позивачем не доведено систематичності не виконання відповідачем протягом 2018 та 2019 років своїх обов`язків згідно Договору оренди земельної ділянки № 5 від 23.10.2015 року, який вона хоче розірвати в судовому порядку з підстав, які зазначено нею в позовній заяві.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81,141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.530, 531, 608, 611, 651, 770, 1218, 1219 ЦК України, ст.ст. 13, 21, 22, 23, 31, 32 Закону України Про оренду землі , суд,-

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В. І. Гуцол