Постанова

від 14.09.2021 по справі 126/1297/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 126/1297/20

Провадження № 22-ц/801/1933/2021

Категорія: 32

Головуючий у суді 1-ї інстанції Гуцол В. І.

Доповідач:Сало Т. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2021 рокуСправа № 126/1297/20м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі: головуючого судді Сала Т.Б., суддів Берегового О.Ю., Ковальчука О.В., секретар Ліннік Я.С., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 19 липня 2021 року, ухвалене суддею Гуцолом В.І. в м. Бершадь, дата складення повного тексту рішення невідома, в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати,

встановив :

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила:

- розірвати договір оренди земельної ділянки № 5 від 23.10.2015, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрації іншого речового права 23.10.2015, номер запису про інше речове право: 11727383, згідно якого ОСОБА_2 , як орендар, отримав в оренду земельну ділянку площею 2,6135 га, з кадастровим номером 0520480400:04:002:0158, яка знаходиться на території Баланівської сільської ради Бершадського району Вінницької області;

- стягнути з ОСОБА_2 на її користь 15 091 грн. 32 коп., що становить суму несплаченої орендної плати за 2018 та 2019 роки, з врахуванням індексації орендної плати та з врахуванням пені у розмірі 0,5 % несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення за 2018 рік в період з 16.12.2018 по 22.06.2020 та за 2019 рік в період з 16.12.2019 по 22.06.2020.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 23.10.2015 ОСОБА_1 уклала з ОСОБА_2 договір оренди №5 належної їй на праві власності земельної ділянки, відповідно до умов якого передала відповідачу строком на 10 років в платне користування зі сплатою не пізніше 15 грудня поточного року орендної плати в розмірі 1 903,59 грн за один рік земельну ділянку площею 2,6135 га з кадастровим номером 0520480400:04:002:0158, яка розташована на території Баланівської сільської ради Бершадського району Вінницької області.

Після укладення договору в перші роки користування відповідною земельною ділянкою відповідач сплачував їй орендну плату, проте у 2018 році при зустрічі повідомив, що сплатить їй орендну плату пізніше, однак, до кінця грудня 2018 року так і не сплатив їй відповідних коштів. У 2019 році відповідач їй усно повідомив, що осінню 2019 року сплатить орендну плату уже за два роки разом, тобто за 2018 та 2019 роки, однак, коштів так і не сплатив.

Оскільки відповідач не сплатив орендної плати за два роки, то такі дії відповідача вказують на їх систематичний характер та на істотне порушення договору другою стороною, що є підставою для припинення права користування земельною ділянкою та дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки.

Крім того, розмір орендної плати, який відповідач має їй сплатити за 2018 та 2019 роки повинен обчислюватись з урахуванням індексів інфляції: за 2016 рік розмір орендної плати становить 2 119,84 грн; 2017 рік - 2 385,67 грн; 2018 рік - 2 597,99 грн; 2019 рік - 2 709,70 грн.

Договором також передбачено, що у разі невнесення орендної плати у визначені договором строки, справляється пеня у розмірі 0,5 % несплаченої суми за кожен день прострочення, яка станом на 22.06.2020 за 2018 рік становить 7 209,42 грн., а за 2019 рік - 2 574,21 грн.

Таким чином, загальна сума сплати відповідачем їй орендної плати за користування відповідною земельною ділянкою згідно умов договору за 2018 та 2019 роки, з врахуванням індексації та з врахуванням пені у розмірі 0,5% несплаченої суми за кожен день прострочення станом на 22.06.2020 становить 1 5091,32 грн.

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 19 липня 2021 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В скарзі зазначає, що судом залишено поза увагою, що надана відповідачем розписка від 23.10.2015 про отримання позивачем орендної плати не стосується даних спірних правовідносин, оскільки кошти отримані за договором оренди №4; відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами отримання позивачем орендної плати за договором оренди №5.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві ОСОБА_2 просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначив, що ОСОБА_1 під час написання розписки допущено помилку в зазначенні номера договору оренди землі, а саме помилково вказано №4 замість №5 .

У судове засідання учасники справи не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. У поданій заяві (Вх.№.8116 від 08.09.2021) ОСОБА_2 просив розглядати апеляційну скаргу без його участі.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України , відповідно до якої неявка сторін та інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів прийшла до висновку про розгляд заяви у відсутність належно повідомлених учасників справи.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем не доведено систематичності невиконання відповідачем протягом 2018 та 2019 років своїх обов`язків згідно укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки №5, що має наслідком розірвання такого договору, а орендна плата була сплачена позивачу за весь строк користування земельною ділянкою.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Звертаючись до суду із даним позовом ОСОБА_1 як на підставу для дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки №5, укладеного між нею та відповідачем ОСОБА_2 , посилалася на несплату орендарем орендної плати за 2018 та 2019 роки, що свідчить про істотне порушення умов договору.

Відповідно до статті 24 ЗУ Про оренду землі , орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Положеннями ст. 32 ЗУ Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті д частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату орендної плати.

У постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

Для розірвання спірного договору оренди землі у даній справі необхідно встановити систематичність порушень зобов`язань орендаря по сплаті орендної плати (неодноразове, триваюче порушення порядку сплати орендної плати).

У справі встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,6135 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Баланівської сільської ради Бершадського району Вінницької області, кадастровий номер 0520480400:04:002:0158, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №46019225 від 21.10.2015 (а.с.7).

Право власності на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.10.2015, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №46233582 від 23.10.2015 (а.с.8).

23.10.2015 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки №5, предметом якого є зазначена вище земельна ділянка (а.с.9).

У п. 8 Договору зазначено, що договір укладено терміном на 10 років (з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою).

Відповідно до п. 9 Договору, орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 3,0 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 1903,59 грн за рік, за мінусом податку з доходу фізичних осіб та інших зборів і платежів.

Пунктом 11 Договору визначено, що орендна плата вноситься раз на рік, по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 15 грудня поточного року. Орендну плату Орендодавець отримує в Орендаря. Орендна плата може бути виплачена за весь період дії договору оренди земельної ділянки за згодою сторін.

ОСОБА_2 , скориставшись правом, визначеним ст. 191 ЦПК України, подав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву із запереченнями щодо позовних вимог, зазначивши, що відповідно до умов п. 11 договору оренди землі №5 він виплатив ОСОБА_1 за її згодою орендну плату за весь термін дії цього договору, на підтвердження чого ОСОБА_1 23.10.2015 написала йому розписку, а тому заборгованості ним по виплаті орендної плати допущено не було.

До відзиву на позовну заяву відповідачем додано розписку від 23.10.2015 про отримання ОСОБА_1 коштів. Так, у вказаній розписці, оригінал якої оглядався судом першої інстанції зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 в с. Баланівка в приміщенні, тобто кімнаті, де проживає ОСОБА_2 , в 9.00 год. (21.00 год.) отримала від ОСОБА_2 оренду плату по договору оренди земельної ділянки №4 від 23.10.2015 за весь термін дії договору оренди земельної ділянки за 10 років в розмірі 15 000 гривень. Також вказаної що враховуючи, що на протязі 10 років може бути збільшення орендної плати, індексації, інфляції, вона не буде звертатися до орендаря та вимагати від нього підвищення орендної плати. ЇЇ чоловік, батько, дочка повідомлені про те, що вона отримала орендну плату наперед. Відповідно до п. 11 договору, виплата орендної плати можлива за згодою сторін. Кошти в сумі 15 000 гривень отримала (а.с.23).

Суд першої інстанції, встановивши, що ОСОБА_2 у відповідності до вимог п. 11 договору оренди землі виплатив ОСОБА_1 за її згодою орендну плату за весь період дії договору оренди, прийшов до правильного висновку про відсутність порушень з боку орендаря щодо порушень у виплатах та, відповідно, відсутність підстав для розірвання договору оренди землі і стягнення орендної плати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 стверджує про те, що надана відповідачем розписка не стосується спірних правовідносин, оскільки за її змістом вона отримала кошти за іншим договором оренди землі - №4, які є різними договорами.

Як встановлено апеляційним судом та не заперечувалося учасниками справи, між ОСОБА_2 та батьком ОСОБА_1 - ОСОБА_3 також 23.10.2015 було укладено договір оренди земельної ділянки (№4).

Також сторонами не заперечувався факт отримання батьком ОСОБА_1 коштів за оренду земельної ділянки, яка йому належала, і в такому самому обсязі (за 10 років), що і позивач.

В матеріалах справи, крім згаданої вище розписки, наявна розписка від імені ОСОБА_3 про отримання ним коштів від ОСОБА_2 . У цій розписці зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 в с. Баланівка в кімнаті, де проживає ОСОБА_2 , в 9.00 год. (21.00 год.) отримав від ОСОБА_2 оренду плату по договору оренди земельної ділянки №4 від 23.10.2015 наперед за весь термін дії договору оренди земельної ділянки за 10 років в розмірі 15 000 гривень. Його дочка, зять, онучка повідомлені про орендну плату. Кошти в розмірі 15 000 гривень отримав . Зазначено також, що у зв`язку з похилим віком він доручив написати розписку своїй дочці ОСОБА_1 (а.с.38).

Таким чином, в матеріалах справи є дві розписки про отримання коштів за оренду однієї земельної ділянки - за договором оренди землі №4 від 23.10.2015, які зі слів позивача написані нею.

Проаналізувавши розписку, написану від імені ОСОБА_1 (а.с.23) та розписку, написану від імені ОСОБА_3 (а.с.38), колегія суддів звертає увагу на наявні розбіжності між ними.

Вказані розписки схожі за своїм змістом, однак, відрізняються за написанням дієслів (чоловічого та жіночого роду).

У розписці від імені ОСОБА_1 (а.с.23) весь текст написаний від власного імені, як від власника земельної ділянки, про що стверджують закінчення в дієсловах: отримала…орендну плату , кошти отримала .

Позивач також не заперечувала, що розписка від імені батька, як власника іншої земельної ділянки, написана теж її рукою (що відображено в самій розписці) і в ній вживаються слова із іншими закінченнями: отримав…оренду плату , кошти…отримав .

Крім того, в розписці від імені ОСОБА_1 зазначено, що її чоловік, батько та дочка повідомлені нею про те, що вона отримала орендну плату наперед, а в розписці від імені ОСОБА_3 зазначено, що його донька, зять та онучка повідомлені про орендну плату, що теж стверджує про особу, яка отримала кошти за оренду землі.

За формою ці розписки однакові: в них зазначено одне і те ж місце, де вони складалися (кімната, де проживає ОСОБА_2 ), один час їх складання (9.00 год. (21.00 год) і в них викладені обставини майже в однаковій послідовності.

Отже, дві розписки написані однією особою від імені двох різних осіб, що стверджує про отримання коштів за оренду землі окремо позивачкою та окремо батьком позивачки.

Враховуючи, що розписки написані в одному місці, в один час і однією особою, колегія суддів переконана, що в тексті розписки, написаної від імені позивача допущено помилку в написанні номеру договору оренди - замість №4 повинно було бути зазначено №5 .

Суд звертає увагу на поведінку позивачки при складанні позовної заяви, а саме те, що остання в позові навіть не згадує про наявність таких розписок і почала заперечувати щодо їх змісту після того, як відповідач подав відзив на позовну заяву разом із розпискою саме за договором оренди землі, який згаданий в позові.

Доказів на підтвердження домовленостей між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про порядок сплати орендної плати за 2018 та 2019 роки, про які позивач зазначає в позові, останньою не надано, а отже є надуманими.

Така поведінка позивачки свідчить про її недобросовісність у стосунках з контрагентом у договірних відносинах.

Хоча суд першої інстанції і не надав уваги цій обставині, він прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

Отже, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі №5 та, відповідно до умов п. 11 цього договору, ОСОБА_1 отримано оренду плату за весь період дії договору, таким чином підстави для розірвання договору оренди та стягнення орендної плати відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, оскільки воно ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 19 липня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 16 вересня 2021 року.

Головуючий Т.Б. Сало

Судді О.Ю. Береговий

О.В. Ковальчук