Рішення

від 28.07.2021 по справі 509/6619/19

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/6619/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2021 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Кириченко П.Л.,

при секретарі судового засідання - Осадченко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Герасименко Наталія Миколаївна

про визнання договору купівлі-продажу недійсним, витребування майна із чужого незаконного володіння та

за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимира Олександровича, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Герасименко Наталії Миколаївни про визнання права власності, -

учасники цивільного провадження за первісним позовом:

позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Деркач І.Е., яка діє на підставі ордеру та договору, адвокат Карпенко В.І. (т.1 а.с.3,41,51);

відповідач ОСОБА_2

відповідач ОСОБА_3 та його представник адвокат Сікоріна С.В. (т.1,а.с.149),

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О.

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Герасименко Н.М.

учасники цивільного провадження за зустрічним позовом:

позивач ОСОБА_3 та його представник адвокат Сікоріна С.В. (т.1,а.с.149)

відповідач ОСОБА_1 ;

відповідач ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Герасименко Н.М.

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2019 року позивач звернувся до Овідіопольського райсуду Одеської області з вищевказаним позовом до відповідачів, предметом спору є земельна ділянка, яка перебуває на території Одеського (кол. Овідіопольського) району Одеської області.

25 грудня 2020 року позивач ОСОБА_3 звернувся до Овідіопольського райсуду Одеської області з вищевказаним позовом до відповідачів, предметом спору є земельна ділянка, яка перебуває на території Одеського (кол. Овідіопольського) району Одеської області.

позиція сторін

В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 , зазначила, що рішенням Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області № 45-V 3-ої сесії від 08 червня 2006 року ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), площею 0,125 га по АДРЕСА_1 , в межах населеного пункту смт. Таїрове. На підставі вищевказаного рішення Позивачем було отримано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №948783 від 02 квітня 2007 року, із якого вбачається, що ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 є власником земельної ділянки площею 0,1250 га, яка розташована: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5123755800:01:003:1016. Держаний акт на право власності на земельну ділянку зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів за № 010752901050. 03.12.2019 року Позивачу стало відомо, що невстановлені особи здійснюють продаж належної їй на праві приватної власності земельної ділянки. Окрім того, стали відомі наступні обставини.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.11.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. за реєстровим №539, ОСОБА_1 передала у власність (продала), а ОСОБА_2 купила земельну ділянку загальною площею 0,1250 га, кадастровий номер земельної ділянки 5123755800:01:003:1016, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

Окрім того, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.11.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Н.М. за реєстровим №4159, ОСОБА_2 здійснила відчуження вищевказаної земельної ділянки на користь ОСОБА_3 .

Відповідно до даних інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.12.2019, індексний номер 191965298, станом на момент звернення до суду власником спірної земельної ділянки є ОСОБА_3 .

Разом з тим, як зазначає Позивач, договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 22.11.2019 року нею не укладався, а оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 948783 від 02 квітня 2007 року наявний у Позивача.

З урахуванням викладеного, Позивач, як власник земельної ділянки, яка вибула з її володіння поза її волею, вимушена звернутись до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

У відзиві на позовну заяву представник Відповідача ОСОБА_3 - адвокат Сікоріна Світлана Вікторівна заперечує проти викладеного у позовній заяві та зазначає, що підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмові формі. Наявність підпису підтверджує наміри учасників правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документа, в якому втілюється правочин. Відповідно до ч.2. ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Зазначає, що оскаржуваний договір виконаний на спеціальному бланку нотаріального документу, договір має посвідчуваний напис приватного нотаріуса, відтиск мокрої печатки та має вказівку про реєстрацію договору в реєстрі нотаріальних дій. Разом із тим, представник відповідача зазначає, що з`ясування обставини чи вчинено підпис на оспорюваному договорі саме позивачем або від його імені іншою людиною має суттєве значення для правильного вирішення даного спору. Стосовно вимог позивача про витребування із чужого незаконного володіння спірної земельної ділянки, представник Відповідача - адвокат Сікоріна С.В. зазначає, що в цій частині вимоги є безпідставними та незаконними, оскільки при вчиненні договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.11.2019 року за №4159 Відповідач ОСОБА_3 не знав і не міг знати про відсутність у продавця ОСОБА_4 прав на відчуження майна, вважав останню законним власником земельної ділянки, жодних обмежень при укладенні договору купівлі-продажу виявлено не було. Окрім того, представник відповідача вважає, що позивачем не доведено належність їй спірної земельної ділянки, а тому віндикаційний позов не підлягає задоволенню.

В поданому 25 травня 2020 року зустрічному позові представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 - адвокат Сікоріна С.В. обґрунтовує свої позовні вимоги наступними обставинами.

26.11.2019 року було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Н.М. за реєстровим №4159, відповідно до якого ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_3 прийняв у власність земельну ділянку площею 0,1250 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5123755800:01:003:1016.

Представник позивача за зустрічним позовом зазначає, що при нотаріальному посвідченні оскаржуваного договору жодних правових перешкод та обтяжень не було, оскаржуваний договір купівлі-продажу містить усі ознаки дійсності правочину, позивач за зустрічним позовом не допускав жодної можливості настання для відповідача ОСОБА_1 будь-яких несприятливих наслідків, а тому вказує, що ОСОБА_3 є добросовісним набувачем.

З урахуванням викладеного, позивач за зустрічним позовом, вважає, що у разі, якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку із наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до статті 392 ЦК України, права такої особи підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.

рух справи

Ухвалою суду від 12 грудня 2019 року відкрито провадження по справі.

10 березня 2020 року від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Сікоріної Світлани Вікторівни надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 29 квітня 2020 року задоволено заяву представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Сікоріної С.В. про залучення третіх осіб, до участі в цивільній справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, залучено приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіду Володимира Олександровича, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Київського міського нотаріального округу Герасименко Наталію Миколаївну.

Ухвалою суду від 29 квітня 2020 року задоволено заяву представника позивача - адвоката Деркач І.Е. про забезпечення позову, накладено арешт на нерухоме майно у вигляді земельної ділянки, загальною площею 0,1250 га, цільове призначення -для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5123755800:01:003:1016, яка належить ОСОБА_3 /РНОКПП НОМЕР_1 /, в іншій частині заява залишена без задоволення.

25 травня 2020 року адвокат Сікоріна С.В., яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_3 подала зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Герасименко Наталія Миколаївна про визнання права власності на земельну ділянку площею 0,125 га за кадастровим номером 5123755800:01:003:1016, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 27 травня 2020 року об`єднано в одне провадження вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_3 про визнання права власності з первісним позовом ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, витребування майна із чужого незаконного володіння.

Ухвало суду від 30 вересня 2020 року клопотання представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 - адвоката Деркач Ірини Едуардівни про признання судової почеркознавчої експертизи задоволено та призначено по справі судово-почеркознавчу експертизу.

Ухвало суду від 23 березня 2021 року провадження у справі відновлено.

Позивач ОСОБА_1 на своїх позовних вимогах наполягає, просить справу розглянути на підставі зібраних матеріалів.

Відповідач ОСОБА_2 до судових засідань не з`являлась, повідомлялась належним чином. Будь-яких заяв щодо розгляду справи та суті вимог за первісним та зустрічним позовах від відповідача ОСОБА_2 до суду не надходило.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Сікоріна С.В. під час судового розгляду фактично позов не визнала, просила в його задоволенні відмовити.

До судового засідання треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київського міського нотаріального округу Герасименко Наталія Миколаївна не з`явились, повідомлялись належним чином. Матеріали справи містять заяви про розгляд справи за відсутності третіх осіб.

Суд вважає можливим розгляд справи за такої явки сторін, оскільки відповідно до положень ч.1 ст. 223, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі викладеного суд вважає можливим розглянути справу по суті.

обставини, які встановлені судом

08 червня 2006 року рішенням Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області № 45-V 3-ої сесії фізичної особі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 передано у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), площею 0,125 га по АДРЕСА_1 , в межах населеного пункту смт. Таїрове. На підставі вищевказаного рішення Позивачем було отримано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 948783 від 02 квітня 2007 року, із якого вбачається, що ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 є власником земельної ділянки площею 0,125 га, яка розташована: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5123755800:01:003:1016. Держаний акт на право власності на земельну ділянку зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів за № 010752901050 (т.1 а.с.12,13 ) .

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.11.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. за реєстровим №539, ОСОБА_1 передала у власність (продала), а ОСОБА_2 купила земельну ділянку загальною площею 0,125 га, кадастровий номер земельної ділянки 5123755800:01:003:1016, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) (т.1 а.с25).

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.11.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Н.М. за реєстровим №4159, ОСОБА_2 здійснила відчуження спірної земельної ділянки на користь ОСОБА_3 (т.1 а.с.23).

Відповідно до даних інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.12.2019, індексний номер 191965298, на момент звернення Позивача до суду власником спірної земельної ділянки є Відповідач ОСОБА_3 .

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20.02.2020 року, що міститься в матеріалах справи Овідіопольським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019160380001930 за заявою ОСОБА_1 за фактом незаконного заволодіння невстановленою особою земельною ділянкою, що знаходиться по АДРЕСА_1 , шахрайським шляхом.

Із витребуваного судом у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича договору купівлі-продажу від 22.11.2019 року за № 539 щодо земельної ділянки, загальною площею 0,125 га., кадастровий номер земельної ділянки 5123755800:01:003:1016, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), який укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вбачається що вищевказана земельна ділянка належить Продавцю на підставі Державного акту на землю серії ЯГ №948783 від 02.04.2007 року на підставі рішення Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 08.06.2006 року за №45-V, зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 512020001016428.

Матеріали справи містять лист Міськрайонного управління в Овідіопольському районі та м. Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 20.07.2020 №834/123-20 про надання належним чином завіреної копії другого примірника державного акту серії ЯГ № 948783, реєстр. № 010752901050 від 02.04.2007 на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), площею 0,1250 га за адресою: АДРЕСА_1 .

Окрім того, суд звертає увагу, що відповідно до листа Міськрайонного управління в Овідіопольському районі та м. Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 20.07.2020 №834/123-20 згідно Книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, що зберігаються в управлінні, відсутній запис за №512020001016428 щодо реєстрації державного акту.

Дослідивши, наданий Міськрайонним управлінням в Овідіопольському районі та м. Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області примірник державного акту серії ЯГ № 948783 від 02.04.2007 року та примірник державного акту серії ЯГ № 948783 від 02.04.2007 року, який наявний у матеріалах витребуваної у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича нотаріальної справи по укладенню договору купівлі-продажу від 22.11.2019 року за № 539 щодо земельної ділянки, загальною площею 0,125 га., кадастровий номер земельної ділянки 5123755800:01:003:1016, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), який укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд приходить до висновку про наявність неспівпадінь в реквізитах державних актів на право власності на земельну ділянку, зокрема й у номері реєстрації в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Позивачем в позовній заяві зазначено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки від 22.11.2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. за реєстровим №539 вчинено за підробленим паспортом на ім`я Позивача. Матеріали цивільної справи містять завірену копію паспорту Позивача ОСОБА_1 та надану уповноваженим органом Державної Міграційної Служби України на адвокатський запит представника позивача - адвоката Деркач І.Е. завірену належним чинним копію заяви про видачу паспорту ОСОБА_1 , із якої вбачаються реквізити виданого паспорту громадянина України та вклеєна фотокартка. Дослідивши надані Позивачем документи і копію паспорту на ім`я ОСОБА_1 , що наявна в матеріалах витребуваної у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича нотаріальної справи по укладенню договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.11.2019 року за № 539, суд приходить до висновку про наявність ознак підроблення паспорту громадянина України на ім`я Позивача ОСОБА_1 в матеріалах нотаріальної справи.

Матеріали справи містять висновок експерта Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства Внутрішніх Справ від 23.12.2020 року відповідно до якого підпис від імені ОСОБА_1 в графі ПІДПИСИ пункт ПРОДАВЕЦЬ в договорі купівлі-продажу земельної ділянки від 22.11.2019 року за реєстровим №539, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою; рукописний запис в графі ПІДПИСИ пункт ПРОДАВЕЦЬ в договорі купівлі-продажу земельної ділянки від 22.11.2019 року за реєстровим №539, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Окрім того, матеріали справи містять завірену представником позивача за первинним позовом ОСОБА_1 - адвокатом Деркач І.Е. копію висновку експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 20-4416 від 28.09.2020 року за матеріалами кримінального провадження 12019160380001930, в якому позивач ОСОБА_1 має статус потерпілої.

Відповідно до висновку експерта: 1. рукописні записи ОСОБА_1 у:

-договорі купівлі-продажу земельної ділянки від 22.11.2019 року, укладеному між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. та зареєстрованому в реєстрі нотаріальних дій за №539, розміщений у розділі ПІДПИСИ в графі ПРОДАВЕЦЬ ;

-заяві від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ім`я приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О. щодо факту повного розрахунку за продану земельну ділянку від 22.11.2019 року, розміщений в графі ПІДПИСИ ;

-заяві від імені ОСОБА_1 щодо ствердження не перебування у шлюбі на території України та за її межами, особистої приватної власності на земельну ділянку загальною площею 0,1250 га (кадастровий номер 5123755800:01:003:1016) від 22.11.2019 року (на 1 арк.), завіреній приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., розміщений в графі ПІДПИС ;

-заяві від імені ОСОБА_2 щодо ствердження не перебування у шлюбі на території України та за її межами, особистої приватної власності на земельну ділянку загальною площею 0,1250 га (кадастровий номер 5123755800:01:003:1016) від 22.11.2019 року (на 1 арк.), завіреній приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., розміщений в графі ПІДПИС ;

-заяві від імені ОСОБА_1 щодо ствердження про відсутність будь-якої забудови на земельній ділянці від 22.11.2019 року, завіреній приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., розміщений в графі ПІДПИС ,

виконані не самою ОСОБА_1 , а іншою особою (особами);

2. Підписи від імені ОСОБА_1 у наданих на експертизу документах:

-договорі купівлі-продажу земельної ділянки від 22.11.2019 року, укладеному між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. та зареєстрованому в реєстрі нотаріальних дій за №539, розміщений у розділі ПІДПИСИ в графі ПРОДАВЕЦЬ ;

-заяві від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ім`я приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О. щодо факту повного розрахунку за продану земельну ділянку від 22.11.2019 року, розміщений в графі ПІДПИСИ ;

-заяві від імені ОСОБА_1 щодо ствердження не перебування у шлюбі на території України та за її межами, особистої приватної власності на земельну ділянку загальною площею 0,1250 га (кадастровий номер 5123755800:01:003:1016) від 22.11.2019 року (на 1 арк.), завіреній приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., розміщений в графі ПІДПИС ;

-заяві від імені ОСОБА_2 щодо ствердження не перебування у шлюбі на території України та за її межами, особистої приватної власності на земельну ділянку загальною площею 0,1250 га (кадастровий номер 5123755800:01:003:1016) від 22.11.2019 року (на 1 арк.), завіреній приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., розміщений в графі ПІДПИС ;

-заяві від імені ОСОБА_1 щодо ствердження про відсутність будь-якої забудови на земельній ділянці від 22.11.2019 року, завіреній приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., розміщений в графі ПІДПИС ,

виконані не самою ОСОБА_1 , а іншою особою (особами).

правові норми, що підлягають застосуванню

Згідно ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 Земельного кодексу України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Згідно ч. 2 ст. 90 Земельного кодексу України - порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник на свій розсуд володіє, користується та розпоряджається належним йому майном.

Відповідно до ст. 203 ч.ч.2.3 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст. 215 ч.1 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до ч. 3 ст. 215 того ж Кодексу якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до п. 25, 26 постанови пленуму ВССУ № 5 від 07.02.2014 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , згідно положень ч. 1 ст. 388 ЦК України, власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем. При цьому суд має встановити, чи була воля власника на передачу права володіння іншій особі.

Згідно п. 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Вирішуючи питання правомірності витребування майна у добросовісного набувача залежно від обставин, передбачених положеннями статті 388 ЦК України, Верховний Суд України у постановах від 16 вересня 2015 року у справі № 6-1203цс15 та від 02 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15 висловив такий правовий висновок: Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оцінка доводів учасників справи та висновок суду:

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем доведено належними та допустимими доказами факт перебування у власності Позивача ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 0,1250 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5123755800:01:003:1016, факт не укладення нею договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.11.2019 року за реєстровим №539, у зв`язку з чим зазначений договір купівлі-продажу земельної ділянки суперечить вимогам ст. 203 ЦК України, що у відповідності до ст. 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним, факт вибуття земельної ділянки із володіння позивача не з її волі іншим шляхом.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року за №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними передбачено, що рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (див. принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю у пункті 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц).

Стосовно зустрічного позову, суд критично ставиться до доводів представника - адвоката Сікоріної С.В. щодо наявності у діях власника майна ОСОБА_1 волі на передачу цього нерухомого майна, а також неможливості його витребування від добросовісного набувача ОСОБА_3 , оскільки підстави для такого витребування, передбачені ч.1 ст.388 ЦК України, наявні.

Оскільки добросовісне набуття в розумінні ст. 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з незаконного володіння.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захистові шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, установленого статтями 215, 216 ЦК України. При встановленні наявності речово-правових відносин, до таких відносин не застосовується зобов`язальний спосіб захисту. У зобов`язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

Розглядаючи позовні вимоги за первісним позовом про визнання недійсними договору земельної ділянки та витребування майна із чужого незаконного володіння за ст. 388 ЦК України та позовні вимоги за зустрічним позовом про визнання права власності на майно за ст. 392 ЦК України, суд приходить до висновку, що вказані способи захисту є взаємовиключними.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені, а в задоволенні вимог позивача за зустрічним позовом слід відмовити в повному обсязі.

судові витрати

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають задоволенню, стягненню з відповідачів на користь позивача підлягають понесені останнім судові витрати у загальному розмірі 5213 гривень 60 копійок в рівних частках, тобто 2606.80 грн. (5213.60:2=2606.8), які складаються зі сплаченого судового збору за подання позовної заяви до суду в сумі 1738 гривень 40 копійок, сплаченого судового збору за подання заяв про забезпечення позову в сумі 840 гривень 60 копійок, сплаченого судового збору за подання заяв про забезпечення доказів в сумі 420 гривень 40 копійок, витрати на проведення експертизи в сумі 2250 гривень 20 копійок.

Керуючись ст.ст.2-13,76-80,141,258,263-265,266 ЦПК України, ст. 203,215 ЦК України, ст.ст. 321,328 ЦК України, ст. 90 ЗК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Герасименко Наталія Миколаївна, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, витребування майна із чужого незаконного володіння - задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки від 22.11.2019 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. за реєстровим №539- недійсним.

Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) земельну ділянку площею 0,1250 га, яка розташована: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5123755800:01:003:1016, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Герасименко Наталія Миколаївна про визнання права власності на земельну ділянку - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) судові витрати в розмірі 2606 (дві тисячі шість) гривень 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) судові витрати в розмірі 2606 (дві тисячі шість) гривень 80 копійок.

Копію судового рішення направити сторонам.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: Кириченко П.Л.