Ухвала

від 28.07.2021 по справі 212/10094/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/10094/19

1-кп/212/173/21

У Х В А Л А

28 липня 2021 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання- ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019040730002488 від 04.11.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області на розгляді знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання, і вважає доцільним продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, посилаючись на ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, а саме те, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 , може ухилитися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, а також продовжити злочинну діяльність та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечували проти клопотання прокурора, просили суд обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд встановила наступне.

Судом встановлено, що ухвалоюЖовтневого районногосуду містаКривого РогуДніпропетровської області від19грудня 2020року обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжнийзахід увиді тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про продовження /зміну/ запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначених прокурором.

Стаття 177 КПК передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Водночас, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенціюпро захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людиниі основоположних свободвизначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Також у рішенні «Харченко проти України»,ЄСПЛзазначив, що тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Зважаючи на викладене, суд все ж приходить до висновку, що обставини, на які посилався слідчий суддя при обранні обвинуваченому запобіжного заходу не змінилися. Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

При цьому суд зазначає, що сама тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, не є основною чи безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшилися.

Оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, враховуючи ризик втечі, зумовлений тяжкістю покарання за інкримінованим йому злочиномтаобґрунтованість підозри, яка встановлена (та не спростована) при застосуванні запобіжного заходу, суд вважає, що на даний час більш м`які запобіжні заходи не будуть достатніми та не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Вирішуючи питання про продовження строків тримання під вартою, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі суспільну небезпечність злочину, який інкримінується обвинуваченому, дані про особу обвинуваченого, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які суд вважає доведеними, виходячи з обставин вчинення злочину, інкримінованого обвинуваченому. Із зазначених підстав суд приходить до висновку про продовження існування ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу та виправдовують тримання особи під вартою.

Застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 є недостатнім, оскільки він, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, і заявлені при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики не зменшились.

На час розгляду в суді клопотання прокурора про продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд дійшов висновків, що вказані ризики не зменшились та не змінились, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, його віку, стану здоров`я, відсутності даних про неможливість подальшого перебування під вартою обвинуваченого, відсутність належних гарантій обвинуваченого.

Таким чином, наведені обставини дають підстави для висновків про наявність високого ступеню ризику ухилення обвинуваченого ОСОБА_4 від суду з огляду на серйозність обставин обвинувачення, з урахуванням обсягу обвинувачення, та суворість покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі визнання винним.

Крім того, суд вважає, що перебування ОСОБА_4 на даній стадії судового розгляду під іншим запобіжним заходом, не пов`язаним з триманням під вартою, надасть обвинуваченому можливість незаконно впливати на осіб, свідків, очевидців у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Такі обставини свідчать, на переконання суду, про існування в подальшому високого ступеню ризику ухилення обвинуваченого ОСОБА_4 від суду, ризику незаконного впливу на потерпілих, свідків, вчинення вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, стороною захисту не надано до суду об`єктивних та достовірних відомостей що застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, забезпечить виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків та виконання процесуальних рішень.

Таким чином, застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.176-178,182,183, 315, 369-372 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и В:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України на 60 діб, тобто до 25 вересня 2021 року.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та захисника адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - залишити без задоволення.

Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження, направити уповноваженій особі за місцем ув`язнення обвинуваченого ОСОБА_4 .

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її оголошення.

Суддя ОСОБА_1