Постанова

від 20.07.2021 по справі 915/316/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 915/316/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз"

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 26.11.2020 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 у справі

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Піларіс",

про стягнення 22 254,87 грн,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Піларіс",

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз",

про визнання незаконними та скасування акта про порушення строку періодичної повірки лічильника газу.

У судовому засіданні взяв участь представник позивача - Волощук П. Ю. (адвокат).

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. У березні 2020 року Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" (далі - АТ "Миколаївгаз") звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Піларіс" (далі - ТОВ фірма "Піларіс") про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу згідно фактично працюючого газоспоживчого обладнання в обсязі 2096,64 м.куб за період з 03.04.2018 по 16.04.2018 у сумі 22 254,87 грн, які нараховані оператором у зв`язку з порушенням, строків періодичної повірки комерційного вузла обліку газу з вини споживача ТОВ фірма "Піларіс".

1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про пропущення з вини споживача строку періодичної повірки ЗВТ, передбаченого підпунктом 5.9 паспорта на лічильник газу типу ВІЗАР G6, завод.№ 0218198 ТОВ фірма "Піларіс", у зв`язку з чим, 18.05.2018 представниками АТ "Миколаївгаз" у присутності представника ТОВ фірма "Піларіс" складено акт про порушення № 00000149, із зазначенням порушення: "підпункт 4 пункту 2 глави 2 розділу XI Кодексу газорозподільних систем" та прийнято рішення про нарахування збитків за період з 03.04.2018 (дата початку прострочення періодичної повірки) по 16.04.2018 (10-й робочий день), у виді необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу 2096,64 м.куб на суму 22 254,87 грн.

1.3. Під час розгляду справи у місцевому господарському суді, ТОВ фірма "Піларіс" звернулося із зустрічною позовною заявою до АТ "Миколаївгаз" про визнання незаконним та скасування акта про порушення строку періодичної повірки лічильника газу типу ВІЗАР G6 від 18.05.2018.

1.4. В обґрунтування зустрічних позовних вимог ТОВ фірма "Піларіс" вказувало, що відповідно до пункту 41 Міжповірочних інтервалів регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, затверджених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 13.10.2016 № 1747, для лічильників газу та пристроїв перетворення об`єму (використовуються для проведення розрахунків за поставлений та/або спожитий природний газ) класу 1,5, яким є лічильник газу типу ВІЗАР G6, установлено міжповірочний інтервал 8 років, а тому, враховуючи дату повірки лічильника 02.04.2013, наступна періодична повірка лічильника, на думку ТОВ фірма "Піларіс", повинна була відбутися не пізніше 02.04.2021, а не 02.04.2018. Ураховуючи викладене, ТОВ фірма "Піларіс" стверджувало, що ним не порушено строків періодичної повірки комерційного вузла обліку газу, а тому акт від 18.05.2018 № 00000149 про порушення строку періодичної повірки лічильника газу є незаконним та підлягає скасуванню.

Крім цього, ТОВ фірма "Піларіс" також зазначало, що порушення з боку АТ "Миколаївгаз" були викладені в листі Сектору Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) у Миколаївській області від 24.12.2019 № 30-13-30/397, в якому регулятор підтвердив, що строк періодичної повірки ЗВТ ТОВ фірма "Піларіс" не був пропущений, а тому АТ "Миколаївгаз" порушено вимоги п. 2 гл. 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс) у частині нарахування ТОВ фірма "Піларіс" необлікованого об`єму природного газу за пропущення строку періодичної повірки ЗВТ, у зв`язку з чим Сектор НКРЕКП у Миколаївській області зобов`язав АТ "Миколаївгаз" скасувати акт від 18.05.2018 № 00000149 про порушення строку періодичної повірки лічильника газу.

1.5. З аналогічних підстав ТОВ фірма "Піларіс" у відзиві на первісний позов просило відмовити у його задоволенні.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Миколаївської області 26.11.2020 у справі № 915/316/20 (суддя Мавродієва М. В.), залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 (Філінюк І. Г. - головуючий, судді Бєляновський В. В., Богатир К. В.) у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.

2.2. Судові рішення мотивовано тим, що ТОВ фірма "Піларіс" не було пропущено терміну періодичної повірки ЗВТ, отже АТ "Миколаївгаз" неправомірно складено акт про порушення від 18.05.2018 № 00000149 та розраховано необлікований (донарахований) обсяг природного газу 2096,64 м.куб на суму 22 254,87 грн.

Щодо зустрічних позовних вимог про визнання незаконним та скасування акта від 18.05.2018 № 00000149 про порушення строку періодичної повірки лічильника газу місцевий господарський суд зазначив, що такі вимоги не підлягають судовому розгляду, адже обраний ТОВ фірма "Піларіс" спосіб захисту, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї

3.1. Не погоджуючись рішенням Господарського суду Миколаївської області від 26.11.2020 і постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 у справі № 915/316/20, АТ "Миколаївгаз" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та постанову в частині відмови у задоволенні первісного позову та прийняти у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги АТ "Миколаївгаз" за первісним позовом задовольнити.

3.2. За змістом касаційної скарги її подано на підставі положень пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

3.3. В обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник наголошує на відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування положень Наказу Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 13.10.2016 № 1747, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.11.2016 № 1417/29547, який набрав чинності 29.11.2016 та встановлює міжповірочні інтервали для засобів вимірювальної техніки.

Крім цього, скаржник наголошує, що лист Сектору НКРЕКП у Миколаївській області від 24.12.2019 № 30-13-30/397 від 24.12.2019 не є постановою чи розпорядженням, які є обов`язковими для виконання суб`єктами природних монополій, а відтак носить інформаційний характер та не є обов`язковим для виконання скаржником.

3.4. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ фірма "Піларіс" просить залишити її без задоволення, оскільки з боку товариства відсутнє порушення строку міжповірочного інтервалу.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами

4.1. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, 01.01.2016 ТОВ фірма "Піларіс" підписано заяву-приєднання № 09420МС163АР016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

02.04.2018 ТОВ фірма "Піларіс" звернулося до АТ "Миколаївгаз" з заявою щодо проведення періодичної повірки лічильника газу типу Візар G6, завод.№ 0218198, повірка 2013.

Свідоцтвом про приймання, первинну повірку та продаж лічильника газу від 01.04.2008 встановлено, що лічильник газу Візар G6, завод.№ 0218198 відповідає вимогам ДСТУ та визнаний придатним до експлуатації.

Пунктом 5.9 паспорту лічильника газу Візар G6, завод.№ 0218198 встановлено, що періодичність повірки лічильників 5 років .

У паспорті від 02.04.2013 № 5028 на лічильник газу Візар G6, завод.№ 0218198 вказано про здійснення повірки лічильника 02.04.2013 та його придатність до експлуатації, а також зазначено строк періодичності повірки 1 раз на 5 років.

Крім цього, судами попередніх інстанцій установлено, що 18.05.2018 представниками АТ "Миколаївгаз" за адресою: м. Миколаїв, Бузький бульвар, буд. № 1-Б; у присутності представника ТОВ фірма "Піларіс" - директора Герасимчука А. А. було складено акт про порушення № 00000149, із зазначенням порушення: "підпункт 4 пункту 2 глави 2 розділу XI Кодексу газорозподільних систем - пропущення строку періодичної повірки ЗВТ".

20.06.2019 та 27.06.2019 проведено засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу щодо розгляду в тому числі й акта від 18.05.2018 № 00000149, що підтверджується витягами з протоколів № 21 та № 22 відповідно, за результатами якого прийнято рішення про задоволення акта про рушення вимог Кодексу та провести нарахування за 10 робочих днів з 03.04.2018 (дата початку прострочення періодичної повірки) по 16.04.2018 (10-й робочий день).

З копії витягу з Журналу реєстрації споживачів, присутніх на засіданні комісії по розгляду актів про порушення (КБО) вбачається, що на засіданнях комісії 20.06.2019 та 27.06.2019 була присутня директор ТОВ фірма "Піларіс" Герасимчук О. А.

Відповідно до акта-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості № 07-04/19 з урахуванням коригуючого акта-розрахунку № 11-01/20 АТ "Миколаївгаз" на підставі пп.1 п.4 гл.4 розділу ХІ Кодексу розраховано необлікований (донарахований) обсяг природного газу 2 096,64 м.куб на суму 22 254,87 грн, та направлено ТОВ фірма "Піларіс" супровідними листами вих.№ 54003.01-сл-18711-0719 від 03.07.2019 та вих.№ 54003.01-сл-5967-0220 від 12.02.2020 відповідні рахунки для здійснення оплати № 69017367 від 27.06.2019 та № 60003855 від 31.01.2020.

АТ "Миколаївгаз" стверджуючи, що оскільки дата повірки лічильника газу типу Візар G6, завод.№ 0218198 зафіксована в паспорті даного лічильника - 02.04.2013, міжповірочний інтервал, встановлений паспортом на лічильник - 5 років, наступна періодична повірка лічильника мала відбутися до 02.04.2018, а тому ТОВ фірма "Піларіс" повинно було забезпечити проведення наступної періодичної повірки лічильника газу не пізніше 5 річного терміну від дати останньої повірки та в силу положень пп.1 п.2 гл.7 розділу X Кодексу звернутися письмово не пізніше десяти робочих днів до запланованої дати, тобто не пізніше - 19.03.2018. Проте, всупереч вищезазначеному, ТОВ фірма "Піларіс" звернулося до АТ "Миколаївгаз" з заявою про планову повірку лічильника не за 10 робочих днів як передбачено Кодексом, а лише 02.04.2018, що, на думку первісного позивача, свідчить про пропущення строку періодичної повірки лічильника саме з вини ТОВ фірма "Піларіс", на яке Кодексом покладено обов`язок забезпечити належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та організацію проведення їх періодичної повірки.

ТОВ фірма "Піларіс" зазначаючи, що відповідно до пункту 41 Міжповірочних інтервалів регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, затверджених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 13.10.2016 № 1747, для лічильників газу та пристроїв перетворення об`єму (використовуються для проведення розрахунків за поставлений та/або спожитий природний газ) класу 1,5, яким є лічильник газу типу ВІЗАР G6, установлено міжповірочний інтервал 8 років, а тому, враховуючи дату повірки лічильника ТОВ фірма "Піларіс" 02.04.2013, наступна періодична повірка лічильника повинна була відбутися не пізніше 02.04.2021, а не 02.04.2018. Ураховуючи викладене, ТОВ фірма "Піларіс" зазначало, що товариством не порушено строків періодичної повірки комерційного вузла обліку газу, а тому акт про порушення строку періодичної повірки лічильника газу типу ВІЗАР G6 ТОВ фірма "Піларіс" від 18.05.2018 є незаконним та підлягає скасуванню.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

5.2. Частиною 1 статті 300 ГПК України визначено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи, що АТ "Миколаївгаз" оскаржує судові рішення лише в частині первісного позову про стягнення з ТОВ фірма "Піларіс" 22 254,87 грн, колегія суддів переглядає оскаржувані судові рішення суду лише в зазначеній частині та в межах доводів касаційної скарги.

5.3. В обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник наголошує на відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування положень Наказу Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 13.10.2016 № 1747, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.11.2016 № 1417/29547, який набрав чинності 29.11.2016 та встановлює міжповірочні інтервали для засобів вимірювальної техніки

Верховний Суд зазначає, що відповідно до положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України, серед підстав виникнення цивільних зобов`язань передбачено договори та інші правочини.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Взаємовідносини операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем регулюються Кодексом, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494.

Згідно частиною 1 пункту 4 глави 3 розділу VI Кодексу, договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Відповідно до статті 1 розділу 1 Кодексу, вузол обліку природного газу / вузол обліку / ВОГ - сукупність засобів вимірювальної техніки, зокрема лічильник газу або звужуючий пристрій, та допоміжних засобів, призначених для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об`єму природного газу, зведених до стандартних умов, визначених законодавством.

Комерційним вузлом обліку / комерційним ВОГ є вузол обліку природного газу, організований відповідно до вимог цього Кодексу для комерційного обліку природного газу при визначенні об`єму (обсягу) передачі та розподілу (споживання/постачання) природного газу в точці комерційного обліку.

Лічильник газу - засіб вимірювальної техніки, який використовується для вимірювання, запам`ятовування та відображення об`єму (обсягу) природного газу, що проходить через нього, та є складовою комерційного (дублюючого) вузла обліку.

Повіркою лічильника газу є встановлення придатності до застосування лічильника газу на підставі результатів контролю його метрологічних характеристик, що здійснюється в установленому законодавством порядку.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал).

Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 17 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.

Порядок встановлення міжповірочних інтервалів визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, а також норми часу, необхідного для проведення повірки таких засобів, встановлюються нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.

Відповідно до пункту 3 Порядку встановлення міжповірочних інтервалів для законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1195, міжповірочні інтервали за категоріями законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки (далі - категорії) встановлюються Мінекономіки для забезпечення надійних результатів вимірювань протягом визначеного проміжку часу. За однією категорією може бути встановлено кілька міжповірочних інтервалів залежно від групи таких засобів, що мають однакове призначення, але відрізняються за принципом дії, конструкцією, метрологічними характеристиками, умовами експлуатації.

Згідно з Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.02.2016 № 193, повірка ЗВТ проводиться науковими метрологічними центрами, які мають міжнародно визнані калібрувальні та вимірювальні можливості за відповідними видами та підвидами вимірювань, та/або із застосуванням національних еталонів; науковими метрологічними центрами, державними підприємствами, які належать до сфери управління Мінекономрозвитку та провадять метрологічну діяльність, та повірочними лабораторіями, уповноваженими на проведення повірки ЗВТ.

Результати вимірювання та інші дані, отримані під час проведення повірки, повинні бути задокументовані відповідно до методики повірки.

Результати повірки ЗВТ вважають позитивними, якщо їх метрологічні і технічні характеристики відповідають вимогам Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та технічних регламентів щодо ЗВТ (далі - встановлені вимоги).

Оформлення результатів періодичної, позачергової повірок та повірки після ремонту здійснюється таким чином: зокрема, позитивні результати періодичної, позачергової повірок та повірки після ремонту ЗВТ засвідчують відбитком повірочного тавра на ЗВТ чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлюють свідоцтво про повірку ЗВТ за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку.

Пунктом 13 Розділу 2 цього Порядку передбачено, що заявники зобов`язані подавати ЗВТ на періодичну повірку з дотриманням міжповірочних інтервалів, установлених Мінекономрозвитку.

Відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 1747, який набув чинності 29.11.2016 (далі - наказ № 1747), для лічильників газу та пристроїв перетворення об`єму (використовуються для проведення розрахунків за поставлений та/або спожитий природний газ) класу 1,0 установлено міжповірочний інтервал 2 роки; класу 1,5 - 8 років.

У контексті наведеного, Верховний Суд зазначає, що за змістом частини 5 статті ЦК України до актів цивільного законодавства належать нормативно-правові акти, видані іншими органами державної влади України, що регулюють цивільні відносини.

Положенням статті 5 ЦК України передбачено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше, і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ними чинності.

Відповідно до пункту 2 рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини 1 статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 №1-рп/99 справа №1-7/99В регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Дія нормативно-правових актів у часі раніше визначалась тільки в окремих законах України (стаття 6 Кримінального кодексу України, стаття 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стаття 3 Цивільного процесуального кодексу України та інші). Конституція України, закріпивши частиною 1 статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом`якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.

Підсумовуючи вищенаведене, Верховний Суд зазначає, що положення наказу № 1747 слід застосовувати до правовідносин, які ним врегульовані з моменту набрання чинності цим наказом, при цьому міжповірочний інтервал лічильників, строк перевірки яких настав після 29.11.2016, також визначається відповідно до положень цього наказу № 1747.

Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, спірний лічильник ВІЗАР G6 належить до лічильника класу 1,5. Оскільки повірка спірного лічильника газу ВІЗАР G6 завод.№ 0218198 мала бути здійснена - 02.04.2018, тобто після 29.11.2016, положення наказу № 1747 підлягають застосуванню до спірних правовідносин, а міжповірочний інтервал спірного лічильника газу збільшено до 8 років, тобто до 02.04.2021 (8 років з 02.04.2013).

За таких підстав, ураховуючи те, що ТОВ фірма "Піларіс" не було пропущено терміну періодичної повірки ЗВТ, висновки судів попередніх інстанцій щодо відмову у задоволенні первісних позовних вимог є правомірними.

Щодо решти доводів касаційної скарги, Верховний Суд зазначає, що такі доводи скаржника зводяться до переоцінки доказів, наявних у матеріалах справи, та до встановлення обставин у справі, що з огляду на визначені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, не є компетенцією суду касаційної інстанції.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.3. З урахуванням встановлених статтею 300 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду в оскаржуваній частині ухвалені із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування не вбачається.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 26.11.2020 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 у справі № 915/316/20 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ