Ухвала

від 28.07.2021 по справі 939/1505/20

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 939/1505/20

Провадження №1-кп/367/308/2021

УХВАЛА

Іменем України

26липня 2021року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань суду матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12020110120000348 від 29.04.2020 року по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, розлучений, з вищою освітою, працюючого на посаді директора приватного підприємства «СОЛО» (ЄДРПОУ 32556975), раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Ірпінського міського суду Київської області з Київського апеляційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12020110120000348 по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

В підготовчому судовому засіданні захисник, якого підтримав обвинувачений ОСОБА_5 , заперечував щодо призначення справи до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт складений з порушенням вимог встановлених ст. 291 КПК України, а саме в ньому не сформульоване обвинувачення, оскільки формулювання обвинувачення повністю аналогічне фактичним обставинам справи, що призводить до незрозумілості та відсутності конкретності в обвинуваченні. Також, сторона захисту зазначила, що по епізоду обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, останній, відповідно до обставин викладених в обвинувальному акті, вчинив даний злочин за сприяння ОСОБА_6 .. Разом із тим, відносно ОСОБА_6 на розгляді в іншому суді перебуває обвинувальний акт, в якому фактичні обставини справи аналогічні тим, які викладені в обвинувальному акті відносно ОСОБА_5 , тобто встановлюючи обставини вчинення злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_5 , в даному кримінальному провадженні, по даному обвинувальному акту, суд фактично встановить фактичні обставини по іншому кримінальному провадженню, що є порушенням вимог КПК України та принципу призумпції невинуватості особи. Також, захисник зазначив, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 було виділено прокурором під час досудового розслідування з кримінального провадження відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , та в подальшому було направлено до судів 2 окремих обвинувальних акта, що унеможливлює їх окремий розгляд із дотриманням приципів повноти та всебічності розгляду справи судом. Таким чином, сторона захисту вважала, що даний обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, та позбавляє можливості здійснювати захист належним чином, через незрозумілість та неконкретність обвинувачення, у зв`язку із чим обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду в відкритому судовому засіданні, зазначив, що дане кримінальне провадження підсудне Ірпінському міському суду Київської області, підстав для закриття провадження немає, обвинувальний акт відповідає вимогам Кримінального процесуального законодавства, а тому можливо призначити судовий розгляд даного кримінального провадження у відкритому судовому засіданні у строки, визначені КПК України, з викликом в судове засідання обвинуваченого та свідків. Крім того, прокурор суду пояснив, що дійсно дане кримінальне провадження було виділено з загального кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .. Зазначив, що відносно ОСОБА_6 до іншого суду було направлено окремий обвинувальний акт за ч. 5 ст. 191 КК України та фактичні обставини встановлені прокурором є ідентичними, що і в даному кримінальному провадженні.

Заслухавши думки учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт, додані до нього додатки, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, у зв`язку з його невідповідністю вимогам КПК України, з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Так, у відповідності до вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити зокрема виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини цієї статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Всі відомості, вказані в даній статті повинні бути узгоджені та не суперечити одна одній.

Пунктом «а» ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, передбачено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.

Як вбачається з обвинувального акту затвердженого прокурором 05.08.2020 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні злочинів передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, вищевказаних вимог кримінального процесуального законодавства дотримано не було, оскільки в ньому відсутне конкретне і зрозуміле формулювання обвинувачення, та наявне формулювання обвинувачення є ідентичним фактичним обставинам справи.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03.10.2012 № 223-1430/0/4-12, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зокрема, якщо цей документ містить положення, що суперечать одне одному, до нього не долучено передбачені законом додатки.

Вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що такий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення які містяться в даному обвинувальному акті є не зрозумілими з викладеного не можливо встановити обставини вчинення ОСОБА_5 злочинів, які потребують доказування під час судового розгляду, що може призвести до неможливості визначення обсягу дослідження доказів по даному кримінальному провадженню.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено те, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008р. зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час судового розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваному він вважається офіційно письмово повідомлений про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення. Крім того, Європейський суд з прав людини нагадує, що положення зазначеного вище підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення, а також про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 20.04.2006р. у справі І.Н. та інші проти Австрії, п.34).

Відсутність в обвинувальному акті зрозумілого формулювання обвинувачення унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред`явленого обвинувачення, що безперечно, порушує право особи на захист та ухвалене судове рішення за таких обставин, у будь-якому разі повинно бути визнано незаконним у зв`язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Враховуючи викладене, суд вважає, що даний обвинувальний акт всупереч ст. 291 КПК України не містить у собі належним чином сформульованого обвинувачення, що порушує вимоги норм як чинного законодавства України, так і міжнародної практики, оскільки для повноцінного захисту своїх прав особа має право знати, в чому вона обвинувачується.

Крім того, відповідно до вимог ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Обвинувачення, відповідно до ч. 1 ст. 3 КПК України це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Так, вивчивши обвинувальний акт в даному провадженні суд дійшов висновку, що при викладі фактичних обставин кримінального правопорушення, та формулювання обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_5 злочину передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України слідчим, який складав обвинувальний акт, та прокурором, який його затвердив, порушено принцип презумпції невинуватості, закріплений у ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України, п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97 р., положення якої підлягають застосуванню відповідно до ч. 2 ст. 1, ст. 9 КПК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України та ч. 1 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Пунктом 2 ст. 6 Конвенції передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Частина 5 ст. 17 КПК України (відповідно до якої поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою) встановлює механізм втілення презумпції невинуватості під час здійснення кримінального провадження, якого з огляду на вимоги ч. 1 ст. 9 КПК України повинні дотримуватися не тільки суд, а й прокурор, слідчий, інші службові особи органів державної влади, зокрема, і під час складання та затвердження обвинувального акту.

Не вдаючись до вирішення питань, що підлягають вирішенню під час судового розгляду, а лише перевіряючи обвинувальний акт на відповідність вимогам КПК, суд дійшов висновку, що в порушення вимог наведених ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України та п. 2 ст. 6 Конвенції в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_5 вчиняв протиправні дії, передбачені ч. 5 ст. 191 КК України разом або за допомогою іншої особи - ОСОБА_6 ..

Таким чином, фактично в даному обвинувальному акті викладено обставини вчинення злочину іншою особою як окремо так і спільно із обвинуваченим, який не є обвинуваченими по даному провадженню, відсутні й відомості про виділення провадження відносно цієї особи в окреме провадження, або інформація про наявність щодо нього прийнятого процесуального рішення або судового, що є порушенням також вимог ст.ст. 291, 337 КПК України.

Вищеописані порушення вимог Кримінального процесуального кодексу України, дають підстави дійти висновку, що складений обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та порушує гарантовані законом процесуальні права сторін кримінального провадження, порушує основні засади кримінального провадження, зокрема верховенство права, а також права осіб, які не є обвинуваченими за даним обвинувальним актом та не мають права на захист від викладеного в ньому обвинувачення в даному кримінальному провадженні, а тому обвинувальний акт, з доданими до нього документами підлягає поверненню прокуророві, який направив його до суду, для усунення допущених недоліків та приведення його у відповідність до вимог статті 291 КПК України.

Судом звертається увагу на те, що статтею 314 КПК України не передбачено можливості виправлення технічних помилок, а також внесення якихось додаткових відомостей до обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування або розписки про отримання копії обвинувального акту після їх надходження до суду, зокрема, у підготовчому судовому засіданні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 109-110, 291, 293, 314-315, 369-372, 376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за № 12020110120000348 по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України повернути прокурору для усунення недоліків та приведення обвинувального акту у відповідність до вимог Кримінального процесуального кодексу України, впродовж розумного строку, який буде об`єктивно достатнім для усунення цих недоліків.

Повний текст ухвали буде складено, в межах строків, визначених ч. 2 ст. 376 КПК України та оголошено 29 липня 2021 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом семи днів з дня оголошення ухвали.

Суддя: ОСОБА_1