Ухвала

від 29.07.2021 по справі 469/1064/20

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29.07.2021 Справа № 469/1064/20 2/469/617/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2021 року смт.Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Гапоненко Н.О., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Мотельчук Ю.І. про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Березанського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до Акціонерного товариства «Сбербанк» та Департаменту Державної виконавчої служби, третя особа на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «КОО» , третя особа на стороні відповідача 1 - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бочкарьова Алла Володимирівна, третя особа на стороні відповідача 2 - Приватний нотаріус Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюк Петро Маркович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, визнання недійсними та скасування акта про реалізацію предмета іпотеки та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, припинення права власності; просив суд:

- визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 03 березня 2012 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В., зареєстрований в реєстрі за №566, яким в рахунок погашення частини кредитної заборгованості ОСОБА_1 за договором про відкриття кредитної лінії № 04-В/08/19/ФО/П від 03 квітня 2008 року звернуто стягнення заборгованості з ТОВ «КОО» на користь Публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Россії» в розмірі 2119513,20 доларів США, що за курсом НБУ станом на 15 лютого 2012 року складає 16930883,40 грн., шляхом звернення стягнення на нежитлову будівлю, котедж №6, дільниця №22, загальною площею 192,75 кв.м. та земельну ділянку, кадастровий номер 4820982200:09:000:0524, площею 0,15 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним та скасувати акт про реалізацію предмета іпотеки №32355655 від 30 травня 2018 року у виконавчому провадженні №32355655;

- визнати недійсним та скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, видане 16 червня 2020 року приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Мартинюком П.М., зареєстроване в реєстрі за №191;

- припинити право власності Акціонерного товариства «Сбербанк» на нежитлову будівлю, котедж №6, дільниця №22, загальною площею 192,75 кв.м., що розташована за адресою АДРЕСА_1 , яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №36900507, та на земельну ділянку, кадастровий номер 4820982200:09:000:0524, площею 0,15 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №36902543.

У обгрунтування заявлених вимог посилався на те, що позивач ОСОБА_1 є боржником за вказаним вище договором про відкриття кредитної лінії; на забезпечення виконання зобов"язань боржника за вказаним договором ТОВ "КОО" передало в іпотеку належне йому нерухоме майно, розташоване в АДРЕСА_1 .

Після задоволення вимог банку за рахунок заставного майна на підставі оскаржуваного виконавчого напису ТОВ "КОО" набуло прав кредитора щодо позивача ОСОБА_1 , з розміром яких позивач не згоден та вважає, що грошові зобов"язання у виконавчому написі не є безспірними і їх розмір визначений з порушенням норма матеріального права, а тому виконавчий напис впливає на майнові права позивача і створює для нього майнові обов"язки.

23 липня 2021 року до суду надійшла заява представника позивача адвоката Мотельчук Ю.І. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно: нежитлову будівлю, котедж №6, дільниця №22 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2101168048209), загальною площею 192,75 кв.м., розташовану за адресою АДРЕСА_1 , та земельну ділянку з кадастровим номером 4820982200:09:000:0524 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2101274848209), площею 0,15 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1 .

Представник позивача посилалась на те, що у разі задоволення позову відпадуть підстави, на яких відповідач 1 зареєстрував за собою як власник спірне заставне майно, та спірне майно, яке вибуло з його володіння неправомірно, без достатньої правової підстави має бути повернуто первісному власникові ТОВ «КОО» . У разі вибуття майна під час розгляду справи до третіх осіб є обґрунтовані ризики неможливості поновлення порушених прав позивача, а саме врегулювання питання заборгованості, у тому числі і перед ТОВ «КОО» як майнового поручителя за зобов`язаннями позивача перед відповідачем 1.

29 липня 2021 року суду надано додаткові пояснення представника позивача ОСОБА_2 щодо доводів заяви про забезпечення позову, у яких представник позивача просила врахувати намагання відповідача відчужити спірне майно та зазначала, що обраний вид забезпечення позову не впливає на матеріальний стан власника майна та не призведе до понесення додаткових витрат, з урахуванням відсутності доказів завдання відповідачу битків унаслідок накладення арешту на майно відсутні підстави для вжиття заходів зустрічного забезпечення; до пояснень приєднано паперова копія відомостей з офіційного сайту АТ "Сбербанк" з оголошенням про продаж вказаного у заяві нерухомого майна (котеджу) та копія постанови Верховного суду у справі № 2-8499/10 від 05 серпня 2020 року за позовом АТ "Сбербанк" про стягнення заборгованості за договором кредиту № 04-В/08/19/ФО/П від 03 квітня 2008 року.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заяву про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи.

Частиною першою, другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов може забезпечуватися, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Отже, під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Предметом позову є визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бочкарьової А.В. про звернення стягнення у рахунок заборгованості позивача на користь ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» на належне ТОВ «КОО» майно: нежитлову будівлю, котедж №6, дільниця №22, загальню площею 192,75 кв.м. та земельну ділянку (кадастровий номер 4820982200:09:000:0524) площею 0,15 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , скасування результатів реалізації цього майна у процесі примусового виконання вказаного виконавчого напису та припинення право власності на це майно нового власника - Акціонерного товариства «Сбербанк» , з підстав порушення норм законодавства при видачі виконавчого напису, у тому числі у зв"язку з тим, що грошові зобов"язання у виконавчому написі не є безспірними та їх сума є предметом спору у іншій судовій справі за позовом ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росіії" до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернувшись з яким до суду у 2009 році кредитор змінив строк виконання основного зобов"язання, а тому безпідставно нарахував відсотки та пені.

Викладені у позовній заяві обставини свідчать, що між позивачем та відповідачем АТ «Сбербанк» дійсно виник спір з приводу правомірності вчинення виконавчого напису та, відповідно, набуття права власності на предмет іпотеки. При цьому ТОВ "КОО" як майновим поручителем (іпотекодавцем) та новим кредитором після набуття відповідачем права власності на заставлене майно пред"явлено вимогу до позивача про повернення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №04-В/08/19/ФО/П від 03.04.2008 року у розмірі 2067296.00 грн., розмір якої позивач оспорює; щодо спірного майна без відома позивача як боржника проводяться дії по його відчуженню, у тому числі на час розгляду заяви, що дає підстави для обґрунтованих припущень, що до закінчення розгляду даної справи іпотечне майно може бути відчужене відповідачем, унаслідок чого заявник не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення його прав.

Тому суд вважає, що за таких обставин обраний позивачем вид забезпечення позову - накладення арешту на майно, що перебуває у володінні відповідача, є співмірним із заявленими позовними вимогами та випливає з фактичних обставин справи, оскільки через ризик відчуження майна на користь третіх осіб невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту нежитлового будинку може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача у випадку задоволення його позову та призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду.

Судом враховано, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно лише тимчасово обмежить права відповідача щодо розпорядження належним йому майном, проте такі заходи не перешкоджають здійсненню відповідачем господарської діяльності, в той час як їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін та узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заяву про забезпечення позову слід задовольнити.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець пов"язує обов`язок суду щодо застосування зустрічного забезпечення згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-154, 258-261 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Мотельчук Ю.І. про забезпечення позову задовольнити.

З метою забезпечення позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сбербанк» та Департаменту Державної виконавчої служби, третя особа на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «КОО» , третя особа на стороні відповідача 1 - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бочкарьова Алла Володимирівна, третя особа на стороні відповідача 2 - Приватний нотаріус Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюк Петро Маркович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, визнання недійсними та скасування акта про реалізацію предмета іпотеки та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, припинення права власності накласти арешт на нерухоме майно:

-нежитлову будівлю, котедж №6, дільниця №22 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2101168048209), загальною площею 192,75 кв.м., розташовану за адресою АДРЕСА_1 , та земельну ділянку з кадастровим номером 4820982200:09:000:0524 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2101274848209), площею 0,15 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1 ,

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом п"ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п"ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: