Ухвала

від 29.07.2021 по справі 583/2670/21

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/2670/21

1-кс/583/937/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2021 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка клопотання старшого слідчого Охтирського районного відділу поліції головного управління Національної поліції в Сумській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором у кримінальному провадженні за №42021202520000056 від 16.06.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 ККУкраїни про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

26.07.2021 року надійшло зазначене клопотання, яке мотивують тим, що слідчим відділом Охтирського РВП ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 16.06.2021 року за №42021202520000056 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.364 ККУкраїни, за фактом зловживання у 2021 році службовими особами Державного підприємства «Дослідне господарство "Правдинське" Миронівського інституту пшениці ім.В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» своїм службовим становищем, всупереч інтересам державного підприємства, з метою особистого збагачення, що спричинило тяжкі наслідки.

23.07.2021 року в ході огляду земельних ділянок Державного підприємства «Дослідне господарство "Правдинське" Миронівського інституту пшениці ім.В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» , який проведено на підставі ухвали слідчого судді Охтирського міськрайонного суду із земельної ділянки з кадастровим №5921280800:08:002:0026 за участю спеціаліста на випадково вибраній території було відібрано один зразок колоска пшениці, який упаковано у паперовий згорток та поміщено до паперового пакета №1 з роз`яснювальними написами, підписами понятих та учасників.

Крім того, в ході подальшого огляду на земельній ділянці з кадастровим №5921280800:08:004:0005 виявлено комбайн марки «Claas Lexion 670», який здійснював збір врожаю сільськогосподарської культури пшениці. З пробвідбірника вказаного комбайну було відібрано зразок зерна пшениці в кількості близько 2 кг, який поміщено до паперового пакета №2 з роз`яснювальними написами та підписами понятих і учасників.

Слідчий зазначає, що призначення та проведення експертиз по вказаному тимчасово вилученому майну є неможливе без об`єктів дослідження, а в інший спосіб провести експертизи не можливо, тому просить накласти арешт на вищевказане майно.

В судове засідання, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, прокурор, слідчий не з`явилися, клопотання не підтримали.

Представники власника майна в судове засідання не з`явилися, надали заяву про розгляд справи у їх відсутність.

У зв`язку з цим та на підставі ч.4ст.107 КПК Українифіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Слідчий суддя, дослідивши додані матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, зокрема, закриттям кримінального провадження (п.5ст. 3 КПК України).

Згідност.8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Поняття верховенства права та його зміст розкрито уРішеннях Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рп/2004тавід 11.10.2011 року №10-рп/2011.

Відповідно до положеньст.9 цього Кодексу, під час кримінального провадження дізнавач, слідчий зобов`язаний неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу та інших актів законодавства (принцип законності). При цьому, дізнавач, слідчий зобов`язаний (а не має право) всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Разом з цим, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами (ст.22 КПК України).

Слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ч.1ст.94 КПК України).

Згідно п.7 ч.2ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Частиною 3ст.132 КПК Українивстановлено перелік обставин, які повинен довести слідчий, прокурор з метою необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Відповідно до ч.5 цієї статті, сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на вони посилаються під час розгляду питання про застосування заходів кримінального провадження.

Статтею 98 КПК Українивизначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до ч.1ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. За своєю юридичною суттю та змістом, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч.2ст.170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, та відповідно до п.3 даної статті у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 КПК України, а саме: речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій.

Сукупність досліджених матеріалів клопотання про накладення арешту на майно дає підстави вважати, що слідчим та прокурором відповідно до ч.2ст.171 КПК Українидоведено: 1) підстави та мету відповідно до положеньст.170 КПК Українита відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати.

Згідно з ч. 2ст.173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; можливість спеціальної конфіскації майна; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Судом встановлено, що в провадженні Охтирського РВП ГУНП в Сумській області перебуває кримінальне провадженні, внесене до ЄРДР 16.06.2021 року за №42021202520000056 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.364 ККУкраїни.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.06.2021 року за №42021202520000056 керівництво ДП ДГ «Правдинське» упродовж 2021 року зловживаючи службовим становищем з метою особистого збагачення під прикриттям ведення спільної господарської діяльності фактично здійснило передачу земельних ділянок державної власності, що перебувають в постійному користуванні підприємства площею 4921 га ТОВ «Агрогрупа Деметра».

23.07.2021 року в ході огляду земельних ділянок Державного підприємства «Дослідне господарство "Правдинське" Миронівського інституту пшениці ім.В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» , який проведено на підставі ухвали слідчого судді Охтирського міськрайонного суду із земельної ділянки з кадастровим №5921280800:08:002:0026 за участю спеціаліста на випадково вибраній території було відібрано один зразок колоска пшениці, який упаковано у паперовий згорток та поміщено до паперового пакета №1 з роз`яснювальними написами, підписами понятих та учасників.

В ході подальшого огляду на земельній ділянці з кадастровим №5921280800:08:004:0005 виявлено комбайн марки «Claas Lexion 670», який здійснював збір врожаю сільськогосподарської культури пшениці. З пробвідбірника вказаного комбайну було відібрано зразок зерна пшениці в кількості близько 2 кг, який поміщено до паперового пакета №2 з роз`яснювальними написами та підписами понятих і учасників.

Слідчий суддя не погоджується з доводами слідчого щодо необхідності накладення арешту, виходячи з наступного.

Кримінальний процесуальний кодекс Українивимагає обов`язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер. Отже, якщо закон визначив, що клопотання про накладення арешту повинно відповідати вимогамстатті 171 КПК України. Так, згідностатті 171 КПК Україниу клопотанні повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна. Вказана норма також узгоджується з статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Слідчий суддя зазначає, що вилучені в ході огляду зразки сільськогосподарських культур не потребують накладення арешту, оскільки відсутні будь які підстави вважати, що вилучені зразки можуть бути знищені, перетворені, пошкоджені. Постановою слідчого від 17.07.2021 року їх визнано речовими доказами та передано на зберігання до кімнати речових доказів Великописарівського ВПД № 1 Охтирського РВП ГУНП в Сумській області та відсутні підстави для об`єктивних сумнівів щодо їхнього належного зберігання.

Орган досудового розслідування в клопотанні не надав будь якої оцінки щодо правової підстави для арешту майна, не зазначив та належним чином не обґрунтував, яким чином майно співвідносяться з обставинами кримінального провадження, що розслідується. Жодній особі в даному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру, відсутні такі дані і в ЄРДР.Фактично клопотання ґрунтується лише на рапорті прокурора, який є непідтвердженою інформацією, до якої слідчий суддя відноситься критично.

Як свідчить аналіз практики ЄСПЛ, найчастіше втручання у право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді - органів судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст. 1 Першого Протоколу забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів. Втручання має бути законним, тобто здійснено на підставі закону.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля ( рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар ( серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

При здійсненні оцінки правомірності та виправданості допустимих обмежень прав і свобод ЄСПЛ послідовно вирішує чотири групи питань: 1) чи було оскаржуване обмеження (втручання) передбачене законом; 2) чи переслідувало воно одну з легітимних цілей, зазначених у Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод людини; 3) чи було воно «необхідним у демократичному суспільстві»; 4) чи було воно пропорційним до тієї правомірної мети, якої намагалися досягти.

З урахуванням вищевикладених обставин, на переконання слідчого судді під час розгляду клопотання не встановлено належних, законних та достатніх підстав для накладення арешту на вказане майно в розумінні ст.ст. 98, 170-173 КПК України, слідчим не обґрунтовано для якої саме мети відібрано зразки, яке доказове значення воно має в рамках даної кваліфікації, а тому слід відмовити у задоволенні клопотання, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 98, 107, 131,132,167, 170,172,173,236, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого Охтирського районного відділу поліції головного управління Національної поліції в Сумській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором у кримінальному провадженні за №42021202520000056 від 16.06.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 ККУкраїни про арешт майна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Охтирського

міськрайонного суду ОСОБА_1