Ухвала

від 28.07.2021 по справі 585/482/21

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №585/482/21 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-сс/816/201/21 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - арешт майна

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2021 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 16 березня 2021 року, про відмову у задоволенні клопотання прокурора, про накладення арешту на майно,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 16 березня 2021 року у задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні заступника керівника Роменської місцевої прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42019201240000066 від 31 травня 2019 року за ч.1 ст. 197-1, ч.2 ст. 364, ч.1 ст. 364 КК України, а саме: зерно кукурудзи, вагою 34500 кг, яке є власністю держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Сумській області, з метою збереження речових доказів, забороною вчиняти будь-які дії щодо їх відчуження, розпорядження та користування, та про надання права визначення місця зберігання даного зерна слідчому у кримінальному провадженні, було відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора, накласти арешт на зерно кукурудзи, вагою 34500 кг, яке є власністю держави в особі Головного Управління Держгеокадастру в Сумській області, з метою збереження речових доказів, забороною вчиняти будь-які дії щодо їх відчуження, розпорядження та користування.

В обгрунтування апеляційних вимог, прокурор вказує, що оскаржуване судове рішення є необгрунтованим, незаконним, постановленим з істотним порушенням норм кримінального процесуального законодавства України, а також таким, що перешкоджає всебічному, повному і неупередженому дослідженню обставин кримінального провадження.

Прокурор зазначає, що СВ Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 197-1, ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом самовільного зайняття земельними ділянками групою осіб та зловживання своїм службовим становищем службовими особами державних підприємств Дослідного господарства «Іскра» та Дослідного господарства Агрофірма « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України.

Під час досудового розслідування встановлено, що службові особи ДП «ДГ АФ «Надія» та ДП «ДГ АФ «Іскра» ІСГПС НААНУ», достовірно знаючи, що дані підприємства не мають державних актів на право володіння чи право користування земельними ділянками державної власності сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області з відповідними кадастровими номерами, знаючи, що не проведено державної реєстрації прав на таке нерухоме майно за даними підприємствами, тобто вони не являються власниками чи законними землекористувачами вказаних земельних ділянок, організували посів на них сільськогосподарських культур.

Прокурор вказує, що 15 лютого 2021 року, в ході огляду земель державної власності сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, встановлено, що на земельних ділянках з відповідними кадастровими номерами маються посіви кукурудзи врожаю 2020 року, і в ході огляду земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, проведених 22 вересня 2020 року та 15 лютого 2021 року, встановлено, що на земельних ділянках з відповідними кадастровими номерами маються посіви кукурудзи врожаю 2020 року, тобто, фактично виявлено об`єкти незавершеного виробництва у рослинництві, що складаються з виконаних робіт усіх технологічних етапів вирощування сільськогосподарської продукції - посівів кукурудзи, та об`єкт незавершеного виробництва у рослинництві, що складається з виконаних робіт технологічного етапу вирощування сільськогосподарської продукції - посівів озимої пшениці, які зійшли.

Постановою слідчого від 15 лютого 2021 року, майно у вигляді об`єктів незавершеного виробництва у рослинництві, а саме посівів сільськогосподарських культур кукурудзи та озимої пшениці на земельних ділянках державної власності за межами населених пунктів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області із вищезазначеними кадастровими номерами визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42019201240000066 від 31 травня 2019 року та направлено клопотання слідчому судді Роменського міськрайонного суду про накладення арешту на посіви. Вартість вказаного майна очевидно більша ніж 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

24 лютого 2021 року було встановлено, що на даних земельних ділянках здійснюється збір урожаю, в ході проведення слідчих дій на даному полі задокументовано роботу трьох комбайнів, в бункерах яких маються посіви кукурудзи, встановити вагу якої на той момент не представилося можливим, під час проведення огляду, слідчим було вилучено вказані комбайни, які належать на праві власності ТОВ «З II «ЛІДЕРПАРТС», та на даний час знаходяться на території автопарку ДП «ДГ Агрофірма «Надія» ІСГПС НААНУ», що в с. Перехрестівка, Роменського району. На момент огляді вказані комбайни знаходилися на землях державної форми власності, сільськогосподарського призначення, з кадастровим номером земельної ділянки: 5924187100:03:001:0167, загальною площею 15,375 га.

Також, 24 лютого 2021 року, на дорозі, що веде від с. Бобрик до с. Попіщина, Роменського району на узбіччі було виявлено вантажний автомобіль, в який звозили кукурудзу з вищевказаної земельної ділянки (поля). 25 лютого 2021 року вказаний автомобіль було оглянуто, та встановлено: спеціалізований сідловий тягач-Е, марки VOLVO, моделі FN 12, білого кольору, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_7 , до вказаного сідлового тягача було приєднано загальний напівпричіп марки «SCHMITZ», моделі «SPR 27», власником якого є також ОСОБА_7 , крім цього, в ході огляду було виявлено напівпричіп заповнений зернами кукурудзи, які в подальшому, були вилучені та доставлені до Роменського РВП. 25 лютого 2021 року було проведено зважування даного транспортного засобу разом з зерном кукурудзи в причепі та встановлено, що різниця між загальною масою, встановленою в результаті зважування та масою сукупною сідлового тягача та напівпричепа складає 34500 кг, що і є масою вилученої сирої кукурудзи, що знаходилася в кузові причепу.

При цьому, органом досудового розслідування враховано, що вказані посіви не перебувають у власності добросовісного набувача, а навпаки є майном, що утворено в результаті вчинення кримінального правопорушення - самовільного зайняття земельних ділянок, а тому воно являється предметом кримінального правопорушення та відповідно до вимог чинного законодавства належить державі в особі Головного Управління Держгеокадастру в Сумській області. 25 лютого 2021 року вищевказане зерно кукурудзи було визнано речовим доказом.

Прокурор зазначає, що слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі зазначено про те, що ДП ДГ АФ «Надія» та ДП «ДГ АФ «Іскра» ІСЕПС НАН України тривалий час використовують вказані земельні ділянки у своїй господарській діяльності по вирощуванню сільськогосподарських культур, при цьому, вказані юридичні особи є підприємствами з державною формою власності і передані ним у оперативну господарську діяльність земельні ділянки також перебувають в державній формі власності однак, вказане твердження суду не відповідає матеріалам кримінального провадження, з врахуванням акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 05 червня 2020 року №245-ДК/186/АП/09/01/-20, з якого вбачається, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва державної форми власності, розташовані за межами населених пунктів Роменського району Сумської області загальною площею 2836,8788 га, в порушення вимог ст. 125-126, п. б ч. 1 ст. 21 Земельного кодексу України, самовільно зайняті невстановленими особами шляхом посіву сільськогосподарських культур.

Також прокурор посилається на наявну в матеріалах провадження інформацію Головного управління Держгеокадастру від 02 жовтня 2020 року за №10-18-0.1-5492/2-20 про те, що вищевказані земельні ділянки перебувають у державній власності, договори оренди, інше похідне право на вказані земельні ділянки відсутнє і у вказаних документах не зазначено про передачу цих земельних ділянок в оперативну господарську діяльність ДП ДГ АФ «Надія» та ДП «ДГ АФ «Надія» ІСГПС НАН України.

При цьому прокурор зазначає, що згідно інформації, наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області за вих. № 10-18-0.1-5493/2-20 від 02 жовтня 2020 року, розмір шкоди, завданої державі внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок становитиме близько 4,55 млн. грн., а тому, є обґрунтована необхідність застосування на цій стадії досудового розслідування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт посівів сільськогосподарських культур на вищезазначених земельних ділянках державної власності за межами населених пунктів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області з метою забезпечення збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Крім того, прокурор зазначає, що як на підставу для відмови у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно слідчий суддя послався на негативні наслідки, у разі накладення арешту, для державних підприємств, а також для держави, однак, вказані твердження не відповідають вимогам ст. 100 КПК України та Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», оскільки майно, на яке потрібно накласти арешт є речовим доказом у справі, його вартість перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, чинне законодавство України передбачає лише один шлях визначення порядку зберігання речових доказів - це передача майна Національному агентству в управління ним для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених статей 1, 9, 19-24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Також прокурор посилається на те, що є підстави вважати, що об`єкти незавершеного виробництва у рослинництві, а саме посіви сільськогосподарських культур є результатом незаконної діяльності службових осіб ДП «ДГ Агрофірма «Надія» ІСГПС НААНУ», у зв`язку з чим, враховуючи правову позицією ЄСПЛ, стосовно того, що арешт відповідного майна, поза сумнівом, застосовується як проміжний захід, що має забезпечувати, у разі потреби, подальшу конфіскацію цього майна, яке вважається органом досудового розслідування ймовірним результатом незаконної діяльності, наявні всі передбачені КПК України підстави для накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні.

Також прокурор посилається на наявну в матеріалах провадження інформацію Головного управління Держгеокадастру від 02 жовтня 2020 року за №10-18-0.1-5492/2-20 про те, що вищевказані земельні ділянки перебувають у державній власності, договори оренди, інше похідне право на вказані земельні ділянки відсутнє і у вказаних документах не зазначено про передачу цих земельних ділянок в оперативну господарську діяльність ДП ДГ АФ «Надія» та ДП «ДГ АФ «Надія» ІСГПС НАН України.

При цьому прокурор зазначає, що згідно інформації, наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області за вих. № 10-18-0.1-5493/2-20 від 02 жовтня 2020 року, розмір шкоди, завданої державі внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок становитиме близько 4,55 млн. грн., а тому, є обґрунтована необхідність застосування на цій стадії досудового розслідування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт посівів сільськогосподарських культур на вищезазначених земельних ділянках державної власності за межами населених пунктів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області з метою забезпечення збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Також прокурор посилається на те, що в оскаржуваній ухвалі зазначено про те, що шкода заподіяна кримінальним правопорушенням, значно менша вартості майна на яке слідчий просить накласти арешт, при цьому, відсутні посилається на конкретні факти та документи на підставі яких слідчий суддя дійшов до такого висновку.

Крім того, прокурор зазначає, що як на підставу для відмови у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно слідчий суддя послався на негативні наслідки, у разі накладення арешту, для державних підприємств, а також для держави, однак, вказані твердження не відповідають вимогам ст. 100 КПК України та Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», оскільки майно, на яке потрібно накласти арешт є речовим доказом у справі, його вартість перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, чинне законодавство України передбачає лише один шлях визначення порядку зберігання речових доказів - це передача майна Національному агентству в управління ним для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених статей 1, 9, 19-24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Також прокурор посилається на те, що є підстави вважати, що об`єкти незавершеного виробництва у рослинництві, а саме посіви сільськогосподарських культур є результатом незаконної діяльності службових осіб ДП «ДГ Агрофірма «Надія» ІСГПС НААНУ», у зв`язку з чим, враховуючи правову позицією ЄСПЛ, стосовно того, що арешт відповідного майна, поза сумнівом, застосовується як проміжний захід, що має забезпечувати, у разі потреби, подальшу конфіскацію цього майна, яке вважається органом досудового розслідування ймовірним результатом незаконної діяльності, наявні всі передбачені КПК України підстави для накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні.

До початку апеляційного розгляду від учасників апеляційного розгляду, які належним чином повідомлені про дату і час розгляду даного провадження, а саме прокурора ОСОБА_8 , в.о. директора ОСОБА_9 ДП «ДГ АФ «Надія» ІСГ ПС НААН представника ДП «ДГ АФ «Надія» ІСГ ПС НААН адвоката ОСОБА_10 , заступника директора з науково-інноваційної діяльності ІСГ ПС НААН «ДГ АФ «Іскра» ОСОБА_11 та представника ГУ Держгеокадастру в Сумській області ОСОБА_12 надійшли письмові заяви про розгляд даного кримінального провадження у письмовому провадженні.

З огляду на викладене, керуючись ч.1 ст. 406 КПК України, колегія суддів вважає за можливе здійснити апеляційний розгляд апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11 березня 2021 року, у порядку письмового провадження, а тому, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Положеннями ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

За змістом ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. При цьому, на відміну від інших правових підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт з метою забезпечення речових доказів не вимагає повідомлення про підозру у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

За змістом ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Перевіряючи законність прийнятого судового рішення про арешт майна в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вищезазначені вимоги Закону слідчим суддею дотримані не в повному обсязі.

З матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що СВ Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 197-1, ч. 2 ст. 364 КК України, як зазначає прокурор, за фактом самовільного зайняття земельними ділянками групою осіб та зловживання своїм службовим становищем службовими особами державних підприємств Дослідного господарства «Іскра» та Дослідного господарства Агрофірма « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України.

В рамках досудового розслідування даного кримінального провадження прокурор у кримінальному провадженні звернувся з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме, на зерно кукурудзи, вагою 34500 кг, яке є власністю держави в особі Головного Управління Держгеокадастру в Сумській області, з метою збереження речових доказів, забороною вчиняти будь-які дії щодо їх відчуження, розпорядження та користування та надати право визначення місця зберігання даного зерна слідчому у кримінальному провадженні.

Колегія суддів зазначає, що відмовляючи у задоволенні вказаного клопотання, слідчим суддею було вірно встановлено, що ДП ДГ АФ «Іскра» та ДП «Дослідне господарство агрофірма «Надія» Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України тривалий час використовують вказані земельні ділянки у своїй господарській діяльності по вирощуванню сільськогосподарських культур, при цьому, вказані юридичні особи є підприємствами з державною формою власності і передані ним у оперативну господарську діяльність земельні ділянки також перебувають у державній формі власності і факт використання вказаних земельних ділянок вказаними юридичними особами зафіксовано процесуальними документами.

При цьому, дійсно в провадженні не встановлено, що у ДП ДГ АФ «Іскра» та ДП «Дослідне господарство агрофірма «Надія» Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України будь яким чином вилучались передані ним державою у оперативне господарське управління земельні ділянки, які у послідуючому, як зазначено у клопотанні прокурора та апеляційній скарзі, вони самовільно зайняли.

Крім того, слідчим суддею було вірно враховано, що до цього часу підозра у даному кримінальному провадженні так нікому не пред`явлена, враховуючи, що досудове розслідування розпочато у 2019 році.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що зазначаючи у клопотанні про арешт майна, а саме, зерна кукурудзи вагою 34500 кг, з посиланням на те, що вказане майно визнано речовим доказом, прокурор не вказує, які саме відомості може містить зазначене майно, щодо обставин, що встановлюються у даному кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 197-1, ч. 2 ст. 364 КК України, що також вірно було враховано при постановленні оскаржуваної ухвали.

Колегія суддів вважає, що слідчим суддею також було вірно враховані і негативні наслідки, у разі накладення арешту на майно, для власників майна підприємств з державною формою власності, а у зв`язку з цим, і для держави, оскільки арешт посівів може призвести до псування урожаю та заподіяння, у зв`язку з цим, збитків державі.

Так, положеннями статті 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов?язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Кримінальне процесуальне законодавство України повинно застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано захист права власності. Згідно із цією нормою кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом.

Зазначена норма кореспондується з положеннями статті 41КонституціїУкраїни, яка визначає, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

За змістом положень статей 2, 8 КПК України при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, за встановлених обставин, накладення арешту в даному випадку на зерно кукурудзи буде втручанням у право мирно володіти своїм майном ДП ДГ АФ «Іскра» та ДП «Дослідне господарство агрофірма «Надія» Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України.

З врахуванням вищезазначеного, колегія судді вважає, що слідчим суддею постановлено законне та обґрунтоване рішення, підстав для його скасування не встановлено, у зв`язку з чим ухвалу слідчого судді слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Керуючись ст. 170, 173, 404, 405, 407,419, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 16 березня 2021 року, якою у задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні: заступника керівника Роменської місцевої прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42019201240000066 від 31 травня 2019 року за ч.1 ст. 197-1, ч.2 ст. 364, ч.1 ст. 364 КК України - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 на цю ухвалу без задоволення.

Ухвала набирає чинності негайно та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4