Ухвала

від 28.07.2021 по справі 585/482/21

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №585/482/21 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-сс/816/197/21 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - арешт майна

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2021 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

представника ДП «ДГ АФ «Надія» ІСГ ПС НААН в.о. директора ОСОБА_7

представника ДП «ДГ АФ «Надія» ІСГ ПС НААН адвоката ОСОБА_8

представника ДП «ДГ АФ «Іскра» ІСГ ПС НААН заступника директора з науково-інноваційної діяльності ІСГ ПС НААН ОСОБА_9

представника ГУ Держгеокадастру в Сумській області ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_11 на ухвалу слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11 березня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11 березня 2021 року у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Роменського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_12 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42019201240000066 від 31 травня 2019 року за ч.1 ст.197-1, ч.2 ст. 364 КК України було відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням слідчого судді, прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_11 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого, накласти арешт на посіви сільськогосподарської культури кукурудзи врожаю 2020 року на земельних ділянках державної власності в особі Головного Управління Держгеокадастру в Сумській області, за межами населених пунктів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області з кадастровими номерами:

5924187100:01:002:0075 площею 26,1521 га;

5924187100:03:001:0177 площею 83,0218 га;

5924187100:03:001:0168 площею 15,481 га;

5924187100:03:001:0175 площею 30,7 га;

5924187100:03:001:0163 площею 5,6201 га;

5924187100:03:001:0164 площею 6,7 га;

5924187100:03:001:0167 площею 5,5 га;

5924187100:02:003:0002 площею 40,9624 га;

5924187100:03:001:0174 площею 47 га;

5924187100:03:001:0169 площею 26,5608 га;

5924187100:03:001:0171 площею 2,9 га;

5924187100:03:001:0372 площею 3,5804 га;

5924187100:03:001:0180 площею 54,9329 га;

5924187100:03:001:0178 площею 19,9476 га;

5924187100:03:001:0181 площею 147,8296 га;

5924187100:03:001:0180 площею 54,9329 га;

5924187100:02:005:0004 площею 8,9163 га;

5924187100:02:005:0005 площею 7,8676 га;

5924187100:02:005:0003 площею 83,7064 га;

5924187100:02:005:0002 площею 102,5545га;

5924187100:01:001:0393 площею 5,0134 га;

5924187100:01:001:0385 площею 1,0068 га;

5924187100:01:001:0398 площею 9,6906 га;

5924187100:02:002:0019 площею 9,6906 га;

5924187100:02:002:0073 площею 2,1539 га;

5924187100:02:002:0005 площею 16,0144 га;

посіви сільськогосподарської культури озимої пшениці врожаю 2021 року на земельній ділянці державної власності в особі Головного Управління Держгеокадастру в Сумській області за межами населених пунктів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області з кадастровим номером 5924187100:03:001:0174 площею 49,7829 га із забороною вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування даним майном та передати Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) в управління для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених статей 1, 9, 19-24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» посіви сільськогосподарських культур кукурудзи врожаю 2020 року та озимої пшениці врожаю 2021 року, на вищевказаних земельних ділянках державної власності за межами населених пунктів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області.

В обгрунтування апеляційних вимог, прокурор вказує, що оскаржувану судове рішення є необгрунтованим, незаконним, постановленим з істотним порушенням норм кримінального процесуального законодавства України, а також таким, що перешкоджає всебічному, повному і неупередженому дослідженню обставин кримінального провадження.

Прокурор зазначає, що СВ Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 197-1, ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом самовільного зайняття земельними ділянками групою осіб та зловживання своїм службовим становищем службовими особами державних підприємств Дослідного господарства «Іскра» та Дослідного господарства Агрофірма « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України.

Під час досудового розслідування встановлено, що службові особи ДП «ДГ АФ «Надія» та ДП «ДГ АФ «Іскра» ІСГПС НААНУ», достовірно знаючи, що дані підприємства не мають державних актів на право володіння чи право користування земельними ділянками державної власності сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області з відповідними кадастровими номерами, знаючи, що не проведено державної реєстрації прав на таке нерухоме майно за даними підприємствами, тобто вони не являються власниками чи законними землекористувачами вказаних земельних ділянок, організували посів на них сільськогосподарських культур.

Прокурор вказує, що слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі зазначено, що ДП ДГ АФ «Надія» та ДП «ДГ АФ «Надія» ІСГПС НАН України тривалий час використовують вказані земельні ділянки у своїй господарській діяльності по вирощуванню сільськогосподарських культур, при цьому, вказані юридичні особи є підприємствами з державною формою власності, і передані ним у оперативну господарську діяльність земельні ділянки також перебувають в державній формі власності, однак, вказане твердження суду не відповідає матеріалам кримінального провадження, з врахуванням акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 05 червня 2020 року №245-ДК/186/АП/09/01/-20, з якого вбачається, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва державної форми власності, розташовані за межами населених пунктів Роменського району Сумської області загальною площею 2836,8788 га, в порушення вимог ст. 125-126, п. б ч. 1 ст. 21 Земельного кодексу України, самовільно зайняті невстановленими особами шляхом посіву сільськогосподарських культур.

Також прокурор посилається на наявну в матеріалах провадження інформацію Головного управління Держгеокадастру від 02 жовтня 2020 року за №10-18-0.1-5492/2-20 про те, що вищевказані земельні ділянки перебувають у державній власності, договори оренди, інше похідне право на вказані земельні ділянки відсутнє і у вказаних документах не зазначено про передачу цих земельних ділянок в оперативну господарську діяльність ДП ДГ АФ «Надія» та ДП «ДГ АФ «Надія» ІСГПС НАН України.

При цьому прокурор зазначає, що згідно інформації, наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області за вих. № 10-18-0.1-5493/2-20 від 02 жовтня 2020 року, розмір шкоди, завданої державі внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок становитиме близько 4,55 млн. грн., а тому, є обґрунтована необхідність застосування на цій стадії досудового розслідування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт посівів сільськогосподарських культур на вищезазначених земельних ділянках державної власності за межами населених пунктів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області з метою забезпечення збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Також прокурор посилається на те, що в оскаржуваній ухвалі зазначено про те, що шкода заподіяна кримінальним правопорушенням, значно менша вартості майна на яке слідчий просить накласти арешт, при цьому, відсутні посилається на конкретні факти та документи на підставі яких слідчий суддя дійшов до такого висновку.

Крім того, прокурор зазначає, що як на підставу для відмови у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно слідчий суддя послався на негативні наслідки, у разі накладення арешту, для державних підприємств, а також для держави, однак, вказані твердження не відповідають вимогам ст. 100 КПК України та Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», оскільки майно, на яке потрібно накласти арешт є речовим доказом у справі, його вартість перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, чинне законодавство України передбачає лише один шлях визначення порядку зберігання речових доказів - це передача майна Національному агентству в управління ним для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених статей 1, 9, 19-24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Також прокурор посилається на те, що є підстави вважати, що об`єкти незавершеного виробництва у рослинництві, а саме посіви сільськогосподарських культур є результатом незаконної діяльності службових осіб ДП «ДГ Агрофірма «Надія» ІСГПС НААНУ», у зв`язку з чим, враховуючи правову позицією ЄСПЛ, стосовно того, що арешт відповідного майна, поза сумнівом, застосовується як проміжний захід, що має забезпечувати, у разі потреби, подальшу конфіскацію цього майна, яке вважається органом досудового розслідування ймовірним результатом незаконної діяльності, наявні всі передбачені КПК України підстави для накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні.

Заслухавши доповідь головуючого-судді про зміст оскарженого судового рішення, доводи прокурора та представника ГУ Держгеокадастру в Сумській області на підтримку поданої апеляційної скарги, представників ДП «ДГ АФ «Надія» ІСГ ПС НААН та ДП «ДГ АФ «Іскра» ІСГ ПС НААН, які заперечували щодо задоволення вимог апеляційної скарги, вважали ухвалу слідчого судді законною, обґрунтованою та просили залишити її без зміни, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Положеннями ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

За змістом ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. При цьому, на відміну від інших правових підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт з метою забезпечення речових доказів не вимагає повідомлення про підозру у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

За змістом ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Перевіряючи законність прийнятого судового рішення про арешт майна в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вищезазначені вимоги Закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.

Так, з матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що СВ Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 197-1, ч. 2 ст. 364 КК України, як зазначає прокурор, за фактом самовільного зайняття земельними ділянками групою осіб та зловживання своїм службовим становищем службовими особами державних підприємств Дослідного господарства «Іскра» та Дослідного господарства Агрофірма « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України.

В рамках досудового розслідування даного кримінального провадження слідчий звернувся з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме, на посіви сільськогосподарської культури кукурудзи врожаю 2020 року на земельних ділянках державної власності в особі Головного Управління Держгеокадастру в Сумській області, за межами населених пунктів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області з відповідними кадастровими номерами та на посіви сільськогосподарської культури озимої пшениці врожаю 2021 року на земельній ділянці державної власності в особі Головного Управління Держгеокадастру в Сумській області за межами населених пунктів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області з відповідними кадастровими номерами з забороною вчиняти будь-які дії щодо їх відчуження, розпорядження та користування даним майном.

Відмовляючи у задоволенні вказаного клопотання, слідчим суддею було вірно встановлено, що ДП «ДГ АФ «Іскра» та ДП «ДГ АФ «Надія» Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України тривалий час використовують вказані земельні ділянки у своїй господарській діяльності по вирощуванню сільськогосподарських культур, при цьому, вказані юридичні особи є підприємствами з державною формою власності і передані ним у оперативну господарську діяльність земельні ділянки також перебувають у державній формі власності і факт використання вказаних земельних ділянок вказаними юридичними особами зафіксовано процесуальними документами.

При цьому не встановлено, що у ДП «ДГ АФ «Іскра» та ДП «ДГ АФ «Надія» Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України будь яким чином вилучались передані ним державою у оперативне господарське управління земельні ділянки, які у послідуючому, як зазначено у клопотанні прокурора та апеляційній скарзі, вони самовільно зайняли.

Крім того, слідчим суддею було вірно враховано, що до цього часу підозра у даному кримінальному провадженні з початку досудового розслідування у 2019 році до цього часу, не було повідомлено про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, і, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваною.

Слідчим суддею також було вірно враховані і негативні наслідки, у разі накладення арешту на майно, для власників майна підприємств з державною формою власності, а у зв`язку з цим, і для держави, оскільки арешт посівів може призвести до псування урожаю та заподіяння, у зв`язку з цим, збитків державі.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що є необхідність у накладенні арешту на вказане майно, оскільки розмір шкоди, завданої державі внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок становитиме близько 4,55 млн. грн., то вони є безпідставними, враховуючи тривалість досудового розслідування, відсутність пред`явленої підозри, а також вищезазначених негативних наслідків щодо спричинення збитків державі, які можуть настати у разі псування посіву сільськогосподарських культур .

При цьому, вказуючи на те, що слідчий суддя дійшов до висновку, що шкода заподіяна кримінальним правопорушенням, значно менша вартості майна, на яке слідчий просить накласти арешт, при цьому не посилається на конкретні факти та документи, то колегія суддів звертає увагу на те, що на спростування таких висновків слідчого судді прокурором також не було надано жодних доказів.

Також, зазначаючи в доводах апеляційної скарзі, що вказане майно визнано речовим доказом, прокурор не вказує, які саме відомості може містить зазначене майно, а саме, посіви сільськогосподарських культур кукурудзи та озимої пшениці, щодо обставин, що встановлюються у даному кримінальному провадженні.

Що стосується доводів прокурора в апеляційній скарзі про те, що наявні всі передбачені КПК України підстави для накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, з посиланням на рішення ЄСПЛ, а саме, що арешт відповідного майна, поза сумнівом, застосовується як проміжний захід, що має забезпечувати, у разі потреби, подальшу конфіскацію цього майна, яке вважається органом досудового розслідування ймовірним результатом незаконної діяльності, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки санкція ч.1 ст. 197-1 КК України та ч. 2 ст. 364 КК України не передбачає конфіскації майна або спеціальної конфіскації.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у клопотанні слідчого не доведено наявності підстав для арешту посіву сільськогосподарських культур та необхідності накладення на них арешту, що майно, яке слід арештувати, відповідає критеріям, зазначеним у ч.3 ст. 170 КПК України, і таких доказів під час апеляційного розгляду даного кримінального провадження здобуто не було.

Крім того, при постановленні вказаної ухвали, колегією суддів враховується і позиція ВРП, усталена за результатами перевірки судових рішень щодо незаконного накладення арешту на майно (справа №2279/2дп/15-20 від 27 липня 2020 року, справа № 412/2дп/15-21 від 22 лютого 2021 року), відповідно до якої, арешт майна як захід забезпечення кримінального провадження застосовується не лише для забезпечення досягнення дієвості цього провадження, а й із метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, якщо щодо нього існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що таке є доказом кримінального правопорушення, чи якщо за його рахунок можливо відшкодувати шкоду, завдану внаслідок кримінального правопорушення.

При цьому особа, на майно якої накладено арешт, фактично позбавляється права розпорядження та користування ним. Безумовно, внаслідок накладення арешту на майно особа зазнає втручання з боку держави в особі її державних органів у її право на мирне володіння таким майном у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

З огляду на вказану вище правову підставу накладення арешту на майно та з метою реалізації функцій судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні слідчому судді належить під час розгляду клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача з`ясовувати та перевіряти, чи такий засіб забезпечення кримінального провадження є виправданим втручанням у право власності особи, тобто «передбачений законом», здійснюється в «інтересах суспільства», та враховувати розумне співвідношення пропорційності між засобами та метою, «яка має бути реалізована будь-якими засобами, що застосовуються державою, в тому числі тими, які спрямовані на встановлення контролю за використанням особою своєї власності» (рішення у справі «Боржонов проти Російської Федерації», §§5763).

Вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна у спосіб, що може призвести до надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, не відповідає приписам статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статей 170, 172, 173 КПК України.

З врахуванням вищезазначеного, колегія судді вважає, що слідчим суддею постановлено законне та обґрунтоване рішення, підстав для його скасування не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувану ухвалу слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Керуючись ст. ст.170,173,404,405,407,419,422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11 березня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42019201240000066 від 31 травня 2019 року за ч.1 ст.197-1, ч.2 ст. 364 КК України - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_11 на цю ухвалу без задоволення.

Ухвала набирає чинності негайно та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4