Рішення

від 22.07.2021 по справі 508/287/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№ 508/287/21

Провадження№2/508/185/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.21 року смт. Миколаївка

Миколаївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді: Банташ Д.С.,

при секретарі: Мазарак Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Миколаївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-АГРО про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати договори оренди земельних ділянок укладених 29 вересня 2016 року між ним і Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Інтер-Агро (код ЄДРПОУ 31165007), щодо передачі в строкове платне користування земельної ділянки площею 3,3632 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Миколаївської селищної ради Одеської області (масив № НОМЕР_1 , земельна ділянка № НОМЕР_2 за межами населеного пункту), кадастровий номер земельної ділянки - 5123555100:01:004:0108 і земельної ділянки площею 4,4960 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Миколаївської селищної ради Одеської області (масив № НОМЕР_3 , земельна ділянка № НОМЕР_4 за межами населеного пункту), кадастровий номер земельної ділянки - 5123555100:01:004:0074; скасувати державну реєстрацію права оренди земельних ділянок; стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Агро заборгованість по орендній платі в сумі 23267 (двадцять три тисячі двісті шістдесят сім) грн. 32 коп.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем укладено договори оренди двох земельних ділянок, відповідач належним чином умов вказаних договорів не виконує, що й зумовило звернення позивача до суду з відповідним позовом.

23 квітня 2021 року ухвалою суду відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено підготовче засідання по справі.

21.10.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти заявленого позову, в зв`язку з тим, що відповідач належним чином виконує умови договорів оренди земельних ділянок, шляхом поштового переказу орендної плати через відділення пошти, факт порушення істотних прав позивача не доведений, просить закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмету позову та покласти на позивача сплачені витрати з надання правової допомоги.

01 червня 2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача, згідно якої позивач заперечував проти посилань відповідача в відзиві на позовну заяву, вважав його необґрунтованим і не підтвердженим належними і допустимим доказами. Просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

09 червня 2021 року ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Судом не вирішувалося питання про забезпечення доказів, не вживалися заходи забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо.

Позивач у судове засідання не з`явився, хоча про день, час і місце слухання справи був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи у його відсутності. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, хоча про дату, час і місце слухання справи був повідомлений належним чином.

На адресу суду повернувся конверт з поштовим повідомлення з відміткою Адресат відсутній за вказаною адресою .

У відповідності до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п. 99-2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, Рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Матеріалами справи підтверджено наявність в справі даних про повернення до суду судового повідомлення на ім`я відповідача з відміткою Адресат відсутній за вказаною адресою , що за нормами Правил надання послуг поштового зв`язку здійснюється за відсутності осіб.

На електронну адресу суду представник відповідача надіслав заяву про перенесення розгляду справи, у зв`язку із неможливістю прибути у судове засідання, без зазначення поважності причин неприбуття.

Вирішуючи клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи суд приймає до уваги те, що межі відкладення розгляду справи не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Беручи до уваги вимоги закону щодо строків розгляду справ, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки в своєму клопотанні представник відповідача не наводить доводи щодо поважності відкладення судового засідання.

Відповідно положень п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що сторони у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд вирішив справу в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами по справі.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД № 090022 виданого 30 травня 2003 року, позивачеві належать на праві власності земельні ділянки розташовані на території Миколаївської селищної ради масиви 12, 25, ділянки № 18,18-а, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельна ділянка площею 4,496 га з кадастровим номером 5123555100:01:004:0074, та земельна ділянка площею 3,3632 з кадастровим номером 5123555100:01:004:0108 (а.с.16, 17,18, 19-24, 25-29).

29 вересня 2016 року між позивачем та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-АГРО укладено договір оренди землі, кадастровий номер: 5123555100:01:004:0074, площею 4,496 га ріллі строком на 7 (сім) років (далі за текстом Договір 1). Відповідно до п. 9 Договору 1, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі шляхом видачі коштів через касу підприємства або перерахування на банківську картку/рахунок Орендодавця, у розмірі не менше 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. За згодою сторін розрахунок може бути проведено у натуральній формі або у відробітковому вигляді. Орендна плата сплачується з 01 серпня по 31 грудня року, за який вноситься орендна плата. Відповідно до п. 13 Договору 1 невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01 відсотку несплаченої суми за кожний день прострочення. Відповідно до п. 27 Договору 1, Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Відповідно до п. 37 Договору 1 дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою, або рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок грубого невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Відповідно до п. 5 Договору 1 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 4,496 га становить 193894,44 грн. (а.с.30-31).

Згідно акту приймання-передачі об`єкта оренди від 29.09.2016 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-АГРО прийняло, а ОСОБА_1 передав в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 4,496 га кадастровий номер 5123555100:01:004:0074. (а.с. 32)

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 75671967 від 13.12.2016 року, право оренди земельної ділянки за Договором 1 зареєстровано в реєстрі речових прав 04 грудня 2016 року, номер запису про інше речове право 17998241. (а.с. 18)

29 вересня 2016 року між позивачем та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-АГРО укладено договір оренди землі, кадастровий номер: 5123555100:01:004:0108, площею 3,3632 га ріллі строком на 7 (сім) років (далі за текстом Договір 2). Відповідно до п. 9 Договору 2, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі шляхом видачі коштів через касу підприємства або перерахування на банківську картку/рахунок Орендодавця, у розмірі не менше 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. За згодою сторін розрахунок може бути проведено у натуральній формі або у відробітковому вигляді. Орендна плата сплачується з 01 серпня по 31 грудня року, за який вноситься орендна плата. Відповідно до п. 13 Договору 2 невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01 відсотку несплаченої суми за кожний день прострочення. Відповідно до п. 27 Договору 2, Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Відповідно до п. 37 Договору 2 дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою, або рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок грубого невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Відповідно до п. 5 Договору 2 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 3,3632 га становить 193894,44 грн. (а.с.33-34).

Згідно акту приймання-передачі об`єкта оренди від 29.09.2016 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-АГРО прийняло, а ОСОБА_1 передав в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 3,3632 га кадастровий номер 5123555100:01:004:0108. (а.с. 35)

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 75676066 від 13.12.2016 року, право оренди земельної ділянки за Договором 1 зареєстровано в реєстрі речових прав 03 грудня 2016 року, номер запису про інше речове право 17998997. (а.с. 17)

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, далі - Закон) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 24 Закону передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У пункті д частини першої статті 141 Земельного Кодексу України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Відповідно до частини першої статті 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за її користування протягом трьох місяців підряд.

Зазначеними нормами матеріального права визначено, що систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, є підставою для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але повторне порушення може свідчити про систематичність.

Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, необхідно виходити з того, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Згідно з якими договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом, або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо виплати орендної плати є самостійною та достатньою підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, і не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди.

Про те, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є самостійною підставою для розірвання такого договору, свідчить усталена судова практика Верховного Суду.

Зокрема, такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 28 вересня 2016 року у справі № 6-977цс16 та від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146цс12.

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-1932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02 травня 2018 року у справі № 925/549/17. При цьому систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання договору, незважаючи на те чи виплачена в подальшому заборгованість. Той факт, що відповідач сплатив усю суму заборгованості з орендної плати, не має правового значення для вирішення цього спору.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 532 ЦК України, якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться за грошовим зобов`язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов`язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов`язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов`язаних із зміною місця виконання.

Частиною першою статті 537 ЦК України передбачено, що боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі: 1) відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов`язання; 2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; 3) відсутності представника недієздатного кредитора.

Укладаючи договір оренди позивач та відповідач погодили, що орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі, але відповідач не надав відповідних доказів, які б підтверджували сплату ним орендної плати. Надані відповідачем лист звернення до ТОВ Раліївка , копія договору разом з додатками № 10/09-2019 (06-1168) від 10 вересня 2019 року про надання послуг з пересилання поштових переказів укладений між Акціонерним товариством Укрпошта і ТОВ Раліївка , копія списку згуртованих поштових переказів електронних (за формою № 103-1), копія платіжного доручення № 2266 від 17.05.2021 року і копія платіжного доручення № 2265 від 17.05.2021 року (а.с. 57-75) не підтверджують належне виконання відповідачем умов договору щодо сплати орендних платежів. Відповідачем не доведено належними доказами, що позивач отримував кошти, а на складених відповідачем документах відсутній підпис позивача і підтвердження отримання позивачем цих коштів. Більше того, зазначені документи укладені і сформовані іншою юридичною особою, ТОВ Раліївка , а самі копії документів не містять підтверджень, що вони стосуються договорів оренди зазначених вище земельних ділянок. Також, відповідач не скористався іншими встановленими законодавством способами щодо належного виконання ним взятих на себе обов`язків зі сплати орендних платежів.

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 613 ЦК України передбачено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Щодо вимоги про стягнення орендної плати суд зазначає наступне: в договорах оренди землі сторонами визначено розмір орендної плати на рівні не менше 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки за один рік користування, також, визначена відповідальність орендаря в разі прострочення грошового зобов`язання. Згідно розрахунків наведених позивачем до стягнення підлягає заборгованість по орендній платі по Договору 1 і Договору 2 в сумі 23267,32 грн. = (Договір 1 (193894,44 (нормативно грошова оцінка) * 3% (орендна плата))*2 роки (2019 і 2020 роки) + Договір 2 (193894,44 (нормативно грошова оцінка) * 3% (орендна плата))*2 роки (2019 і 2020 роки)). Відповідач жодного обґрунтованого розрахунку чи доказу на спростування розрахунку позивача суду не надав. Отже, вимоги позивача щодо стягнення орендної плати підлягають задоволенню.

Стосовно вимог відповідача про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмету спору суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Проте поняття юридичного спору має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття спір про право (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття спору про право має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Таким чином, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Поряд з цим за змістом п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення відсутність предмета спору в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема, у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив свої існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема, шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Аналогічний висновок викладений і у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 456/647/18.

Виходячи з викладеного, слід зазначити, що позивач звернувся до суду із позовом про розірвання договору оренди земельних ділянок і стягнення заборгованості по орендній платі, посилаючись на те, що між сторонами існує спір стосовно даного питання.

Враховуючи викладене вище та вимоги діючого законодавства, суд приходить до висновку, що підстав для закриття провадження у справі немає.

Судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, враховуючи ту обставину, що позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду (інвалід 1 групи), то судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 268 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-АГРО про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі - задовольнити в повному обсязі.

Розірвати договір оренди землі укладений 29 вересня 2016 року між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) і Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Інтер-Агро (код ЄДРПОУ 31165007), щодо передачі в строкове платне користування земельної ділянки площею 3,3632 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Миколаївської селищної ради Одеської області (масив № НОМЕР_1 , земельна ділянка № НОМЕР_2 за межами населеного пункту), кадастровий номер земельної ділянки - 5123555100:01:004:0108, та скасувати запис про інше речове право № 17998997 від 03.12.2016 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5123555100:01:004:0108.

Розірвати договір оренди землі укладений 29 вересня 2016 року між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) і Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Інтер-Агро (код ЄДРПОУ 31165007), щодо передачі в строкове платне користування земельної ділянки площею 4,4960 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Миколаївської селищної ради Одеської області (масив № НОМЕР_3 , земельна ділянка № НОМЕР_4 за межами населеного пункту), кадастровий номер земельної ділянки - 5123555100:01:004:0074, та скасувати запис про інше речове право № 17998241 від 04.12.2016 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5123555100:01:004:0074.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Агро (код ЄДРПОУ 31165007, адреса: 56100, Миколаївська область, Баштанський район, місто Баштанка, вулиця Ювілейна № 77 каб. 5) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) заборгованість по орендній платі в сумі 23267 (двадцять три тисячі двісті шістдесят сім) грн. 32 коп.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Агро (код ЄДРПОУ 31165007, адреса: 56100, Миколаївська область, Баштанський район, місто Баштанка, вулиця Ювілейна № 77 каб. 5) на користь держави судовий збір в сумі 2724,00 (дві тисячі сімсот двадцять чотири) грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення складено 28 липня 2021 року.

Суддя Д.С. Банташ