Рішення

від 27.07.2021 по справі 398/4534/20

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/4534/20

провадження №: 2/398/704/21

РІШЕННЯ

Іменем України

"27" липня 2021 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді Коліуш Г.В., з участю секретаря судового засідання Замкової Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Попельнастівська сільська рада Олександрійського району Кіровоградської області, Олександрійська районна державна нотаріальна контора Кіровоградської області, Товариство з обмеженою відповідальністю "АПК -Артем" про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом частково недійсним, визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним, визнання права власності на 1/2 частку земельної ділянки в порядку спадкування за законом,

з участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

представника ТОВ АПК-Артем Смалиус І.В.,

В С Т А Н О В И В:

04.12.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи. які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Попельнастівська сільська рада Олександрійського району Кіровоградської області, Олександрійська районна державна нотаріальна контора Кіровоградської області, Товариство з обмеженою відповідальністю "АПК-Артем" про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом, видане Олександрійською районною державною нотаріальною конторою від 23.03.2004 року, реєстраційний номер 336 на ім`я ОСОБА_3 про право на земельну ділянку площею 6,05 га (кадастровий номер 3520385500:02:001:0074), розташовану на території Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, частково недійсним; визнання державного акту на право власності на земельну ділянку серії КР №076909, виданого Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 06.04.2004 року, реєстраційний номер 608на ім`я ОСОБА_3 про право на земельну ділянку площею 6,05 га (кадастровий номер 3520385500:02:001:0074), розташовану на території Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської областінедійсним; визнання за позивачем права власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 6,05 га (кадастровий номер 3520385500:02:001:0074), розташовану на території Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської областів порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_6 . Все життя мати пропрацювала в колгоспі с. Попельнасте Олександрійського району. Будучи його членом, на підставі Указу Президента Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям , була включена до списку пайовиків, які мають право на земельну ділянку (пай). В 2002 році отримала державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3520385500:02:001:0074, площею 6,05 га, розташованої на території Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Після її смерті відкрилась спадщина, що складалась з вищевказаної земельної ділянки. Заповіт мати не складала. Спадкоємцями за законом являлись його батько ОСОБА_5 , чоловік ОСОБА_6 , донька покійної - ОСОБА_3 та син покійної - позивач по справі. На день смерті мати проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею в будинку був зареєстрований та постійно проживав її чоловік - батько позивача ОСОБА_5 . Таким чином, в силу ст. 549 ЦК УРСР чоловік - батько, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном, прийняв спадщину після своєї дружини. Відповідачка по справі в установлений строк подала заяву про прийняття спадщини до Олександрійської районної державної нотаріальної контори. Позивач заяву про прийняття спадщини після смерті матері у встановлений законодавством строк не подавав, однак і не подавав заяву про відмову від прийняття спадщини. Відповідачка відмовила батька від свого права на спадщину після смерті дружини на її користь. 01 грудня 2003 року батько - ОСОБА_5 нібито склав заяву про відмову від спадщини після смерті дружини на користь відповідача. Дана заява була посвідчена секретарем Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Лисяк Л.І.. В подальшому, 23.03.2004 року відповідач отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстраційний номер № 336 на земельну ділянку площею 6,05га, кадастровий номер 3520385500:02:001:0074, розташованої на території Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, яка належала його матері ОСОБА_6 .. На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.03.2004 року №336 відповідач оформила та отримала державний акт на право власності на земельну ділянку від 06.10.2004 року реєстраційний №608. На даний час вищевказана земельна ділянка передана в оренду ТОВ АПК-Артем . ІНФОРМАЦІЯ_3 помер його батько ОСОБА_5 . Єдиним спадкоємцем після смерті батька являється позивач. На день смерті батько проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . У встановлений законодавством строк, в порядку ст., ст. 1269, 1270 ЦК України, позивач подав заяву про прийняття спадщини після смерті батька, оформив і отримав в Олександрійській районній державній конторі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.11.2019 року на легковий автомобіль, житловий будинок та на земельні ділянки (пай), які належали батькові на праві приватної власності. З метою отримання всього майна, яке належало батькові, відповідачка вмовила батька скласти на її ім`я заповіт, який 08.11.2005 року посвідчений секретарем Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Лисяк Л.І.. Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07.12.2018 року у справі №398/1654/18, яке відповідачкою не оскаржувалося, заповіт від 08.11.2005 року визнаний нікчемним, з огляду на те, що рішення відповідного органу місцевого самоврядування, яким би було покладено обов`язки вчинення нотаріальних дій на дану особу не приймалось, відповідно дана особа не мала повноважень на посвідчення даного заповіту. Зазначає, що рішення відповідного органу місцевого самоврядування, яким би було покладено обов`язки вчинення нотаріальних дій на ОСОБА_7 не сприймалось ні станом на 08.11.2005 року, ні станом на 01.12.2003 року і не приймалось взагалі. Таким чином, оскільки заповіт батька ОСОБА_5 від 08.11.2005 року визнано нікчемним, вважає і заяву про відмову від прийняття спадщини батька від 01.12.2009 року, яка також посвідчена секретарем Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Лисяк Л.І. є нікчемною. А за таких обставин, батько - ОСОБА_5 є спадкоємцем за законом після смерті своєї дружини на 1/2 частку земельної ділянки площею 6,05 га, кадастровий номер 3520385500:02:001:0074, розташованої на території Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, а після його смерті, спадкоємцем цієї частки земельної ділянки являється позивач. Вважає, що Олександрійською районною державною нотаріальною конторою протиправно прийнята до матеріалів спадкової справи після смерті матері заява батька про відмову від прийняття спадщини від 01.12.2003 року, та відповідно, протиправно видано відповідачу свідоцтво про право на спадщину за законом від 23.03.2004 року на всю земельну ділянку, а не на 1/2 частку. Як похідним, є протиправне одержання відповідачкою державного акту на право власності на земельну ділянку площею 6,05 га від 06.10.2004 року, реєстраційний номер №608, видане Олександрійською районною державною адміністрацією. Відповідачка неправомірно отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом та державний акт на землю, порушила право на спадкування належної батькові, а відповідно і позивачу за законом частки у спадковому майні після смерті матері, та відповідно порушила встановлені законом правила спадкування, а також майнові права позивача, що відповідно до вимог ст., ст. 203, 215 ЦК України є підставою для визнання свідоцтва та державного акту недійсними. Спірні правовідносини щодо прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_6 виникли під час дії ЦК УРСР, тоді як правовідносини щодо прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 регулюються нормами ЦК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2020 року справа розподілена судді Авраменку О.В.

Ухвалою від 09.12.2020 року позовну заяву залишено без руху.

28.12.2020 року позивачем надана позовна заява з усунутими недоліками.

Ухвалою від 16.01.2021 року відстрочено позивачу сплату судового збору в розмірі 1 681,60 грн. до ухвалення судового рішення у справі, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначене на 19.02.2021 року, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів у Олександрійської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області.

10 лютого 2021 року представником ТОВ АПК-Артем надані письмові пояснення по справі про заперечення проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_6 , після її смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 6,05га, кадастровий номер 3520385500:02:001:0074, розташованої на території Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області. Спадкоємцем після смерті ОСОБА_6 є ОСОБА_3 , донька. ОСОБА_3 у встановлений законодавством строк подала заяву про прийняття спадщини після смерті її матері. В свою чергу позивач по справі заяву про прийняття спадщини після смерті матері до Олександрійської районної державної нотаріальної контори у встановлений законодавством строк не подавав. Відповідно до ч., ч. 1,3 ст. 1272 ЦПК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Позивачу було відомо ще в період подання заяви про відмову від спадщини, що нібито відповідач вмовила батька відмовитись від спадщини після смерті своєї дружини, а цей період складає шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, то виникає питання, чому ж з березня 2004 року по 2014 рік позивач, вважаючи, що відповідач заволоділа всією земельною ділянкою не звернувся до суду за захистом свого порушеного права, а також з позовною заявою про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері, оскільки заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк не подавав. Лише у 2018 році, після смерті ОСОБА_5 , був поданий позов про визнання заповіту недійсним. Рішенням суду від 07.12.2018 року позивачу було відмовлено в задоволенні позову про визнання заповіту недійсним. Зазначає, що у разі звернення позивача до суду з позовними вимогами про визнання заяви недійсною про відмову від спадщини в період часу з 2004 року по 2014 рік та встановлення йому додаткового строку на прийняття спадщини позивач би отримав лише 1/3 частки земельної ділянки площею 6,05га, яка належала його матері, а на сьогоднішній день позивач претендує на 1/2 частки вищезгаданої земельної ділянки і вважаючи, що заява про відмову від прийняття спадщини є нікчемною лише з 2018 року звернувся до суду та бажає на сьогодні оформити 1/2 частки майна, яке б міг оформити батько позивача. При цьому, відповідач ОСОБА_3 оформила свої спадкові права та 23 березня 2004 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, власником якої була ОСОБА_6 , зареєструвала право власності і отримала державний акт на право власності на земельну ділянку від 06 жовтня 2004 року. Крім того, на сьогоднішній день вказана земельна ділянка перебуває в оренді ТОВ АПК-Артем , договір укладено строком на 10 років та зареєстроване речове право на нерухоме майно в реєстрі речових прав. Рішення суду про задоволення позову порушить законні інтереси ТОВ АПК-Артем як належного та законного орендаря. Враховуючи викладене, відсутні будь-які правові підстави для задоволення позову про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом частково недійсним, визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним, визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Також 10 лютого 2021 року представником ТОВ АПК-Артем подано заяву про застосування строків позовної давності, яка обґрунтована тим, що з моменту отримання відповідачем ОСОБА_8 державного акту на право власності на земельну ділянку від 06.10.2004 року та до смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пройшло 10 років, жодного звернення позивача за захистом своїх прав до суду не було. Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України - сплив позовної давності, про застосування якої заявлено у справі, є підставою для відмови в задоволенні позову. Отже, є доцільним та необхідним застосування судом наслідків спливу строку позовної давності до позовних вимог ОСОБА_1 . Аналогічні позиції Верховного суду, Верховного суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ викладені у постанові Верховного суду від 16.01.2018 року по справі №397/1402/15-ц, в ухвалі Верховного суду України від 19.02.2016 року по справі №6-28ц16, постанові Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.12.2017 року по справі №146/1568/16-ц. Порівняльний аналіз термінів довідався та міг довідатись , що містяться в ст. 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. У постанові від 16 січня 2018 року по справі №397/1402/15-ц Верховний суд доходить висновку про те, що позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого ст. 60 ЦПК України 2004 року та ст. 81 чинного ЦПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформація про порушення можна було отримати раніше. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом України у постанові від 16 листопада 2016 року по справі №6-2469цс16.

Ухвалою від 19.02.2021 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано в Державного нотаріального архіву Кіровоградської області належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підготовче судове засідання відкладено на 06.04.2021 року

02 березня 2021 року представником відповідача поданий відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнає в повному обсязі з таких підстав. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати відповідача - ОСОБА_6 . Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно та майнові права, в тому числі на земельну ділянку, площею 6,05га, розташовану на території Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області. Відповідно ст. 529 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) її ОСОБА_9 , син ОСОБА_1 , а також донька ОСОБА_3 являлися спадкоємцями першої черги за законом. Згідно із ст. 25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (в редакції на час посвідчення підпису в заяві про відмову від прийняття спадщини) сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Відповідно до підпункту 5 пункту б ч. 1 ст. 38 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить вчинення нотаріальних дій з питань, віднесених законом до їх відання, реєстрація актів цивільного стану (за винятком виконавчих органів міських (крім міст обласного значення) рад). Таким чином, орган місцевого самоврядування уповноважений посвідчувати заяви, в т.ч. про відмову від прийняття спадщини осіб, які належать до територіальної громади, інтереси якої представляє цей орган місцевого самоврядування. Відповідно до ст. 1 Закону України Про нотаріат (в редакції станом на 01.12.2003 року) нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. У населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії, передбачені ст. 38 цього Закону, вчиняються уповноваженими на це посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів. ОСОБА_5 дійсно був зареєстрованим на час смерті своєї дружини ОСОБА_6 , тому міг би вважатись таким, що спадщину прийняв, якби вчинив дії по фактичному вступу в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, однак протягом шести місяців з дня відкриття спадщини він звернувся до нотаріуса Олександрійської районної державної нотаріальної контори з заявою про відмову від прийняття спадщини, яка була посвідчена секретарем Попельнастівської сільської ради Олександрійського району ОСОБА_7 .. За посвідчення документу справлялось державне мито, сама заява про відмову від прийняття спадщини була зареєстрована у відповідній книзі обліку. Відповідно до архівної довідки від 08.11.2019 року, на секретаря Попельнастівської сільської ради Олександрійського району ОСОБА_7 на підставі рішення виконкому від 30.10.1985 року, була покладена відповідальність за ведення нотаріальних дій. У шестимісячний термін, після смерті матері, відповідач звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Позивач жодних дій до прийняття спадщини після померлої матері не вчиняв. 23.03.2004 року державним нотаріусом Олександрійської районної державної нотаріальної контори відповідачу було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на спірну земельну ділянку. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 . Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно та майнові права. Єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є його рідний син - позивач ОСОБА_1 , який спадщину у встановленому законом порядку прийняв. За життя ОСОБА_5 склав заповіт на користь відповідача, який було посвідчено секретарем Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Лисяк Л.І.. З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 вважає односторонній правочин - заяву від 01.12.2003 року про відмову від прийняття спадщини ОСОБА_5 - нікчемним. Посилаючись на єдиний доказ нікчемності заяви про відмову від прийняття спадщини, у вигляді мотивувальної частини рішення Олександрійського міськрайонного суду від 07.12.2018 року по справі №398/1654/18, якою була встановлена нікчемність заповіту, складеного 08.11.2005 року, відповідач неправильно застосовує норми ЦК України в редакції 2003 року, які підлягають застосування до правовідносин, які виникли після набрання ним чинності, а саме після 01.01.2004 року. Норми цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963 року, який діяв на час відкриття спадщини, а тому підлягає застосуванню) не містять визначення поняття нікчемного правочину, а відтак відсутні підстави для застосування правових наслідків недійсності нікчемного правочину до даних правовідносин. З моменту складання заяви, передачі її нотаріусу і до своєї смерті, ОСОБА_5 не вчинив жодної дії стосовно прийняття спадщини після смерті своєї дружини, а також стосовно спростування, скасування чи визнання недійсною заяви від 01.12.2003 року про відмову від прийняття спадщини. Крім того, відповідно до положень ст., 71 ЦК УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) встановлюється в три роки. Зважаючи на те, що наслідком заяви про відмову від прийняття спадщини, поданої від імені ОСОБА_5 , могло бути порушено саме його права на спадкування, саме він - ОСОБА_5 мав право на захист свого інтересу в суді, в межах строків, встановлених ст. 71 ЦК УРСР, однак до суду з приводу захисту наче б то порушених прав, не звертався. Оскільки перебіг строку позовної давності для ОСОБА_5 минув, бо вимоги його спадкоємця - ОСОБА_10 також не підлягають задоволенню через пропуск строку позовної давності.

Ухвалою від 06.04.2021 року задоволено заяву про самовідвід головуючого судді Авраменка О.В.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2021 року справа розподілена судді Коліуш Г.В.

Ухвалою від 08.04.2021 року прийнято позовну заяву до провадження та призначено підготовче судове засідання на 14.05.2021 року.

Ухвалою від 14.05.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.06.2021 року.

02.06.2021 року розгляд справи відкладений на 27.07.2021 року в зв`язку з закінченням процесуального часу.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі с підстав, зазначених в позові, пояснив, що після смерті батька отримав спадщину як єдиний спадкоємець першої черги за законом, оскільки заповіт, складений батьком, секретар Попельнастівської сільської Лисяк Л.І. не мала повноважень на посвідчення заповіту.Отримавши свідоцтва про право на спадщину після смерті батька він дізнався, що в складі спадщини відсутня частина земельної ділянки, яка належала його батькові після смерті матері (земельний пай)та лише 20.11.2019 року під час отримання свідоцтв про право на спадщину дізнався, що батьком після смерті матері була складена заява про відмову від спадщини на користь відповідача. Мати позивача померла в 2003 році, в них з батьком була усна домовленість, що частину спадщини після смерті матері приймає батько, тому позивач не подавав заяву про прийняття спадщини, оскільки вважав, що всу успадкує після батька та вважав, що батько спадщину після смерті матері прийняв, оскільки проживав разом зі спадкодавцем, вважає відмову батька від прийняття спадщини нікчемною, оскільки заява була посвідчена секретарем Попельнастівської сільської Лисяк Л.І., яка не мала на це повноважень

Представник позивача судове засідання не з`явився, про час, місце і дату судового засідання повідомлена належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, позивач не заперечував проти проведення судового засідання без участі представника. В судовому засіданні 02.06.2021 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві, пояснив, що після смерті матері позивача її спадкоємцями були позивач, відповідач та батько позивача, за усною домовленістю з батьком позивач не прийняв спадщину, так як вважав, що спадщину прийняв батько позивача. Про те, що 01.12.2003 року батько подав нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини позивач дізнався лише після отримання свідоцтв про право на спадщину після смерті батька, оскільки заповіт від імені батька на ім`я відповідача був визнаний судом нікчемним через відсутність повноважень секретаря сільради на посвідчення заповітів. Оскільки рішенням суду встановлено відсутність повноважень секретаря сільради на здійснення нотаріальних дій, тому відмова батька від спадщини є також нікчемною, хоча нормами ЦК 1963 року не передбачено поняття нікчемності одностороннього правочину, тому в позові не ставиться вимога про визнання недійсної відмови від спадщини.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час, місце і дату судового засідання повідомлена належним чином, причини неявки не повідомила.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі з підстав, зазначених в відзиві на позовну заяву, зазначила, що після смерті матері спадкоємцями були позивач, його батько та відповідач, позивач спадщину не приймав, батько позивача особисто подав до нотаріуса заяву про відмову від спадщини на користь відповідача. Нормами ЦК 1963 року не передбачено можливості застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, право на захист шляхом звернення до суду з позовом про визнання заяви про недійсність заяви про відмову від спадщини мав тільки батько позивача, але він до своєї смерті дану відмову не оспорював, крім того, позивачем пропущений строк позовної давності, яки слід рахувати з дати складення заяви про відмову від спадщини - з 01.12.2003 року. Відповідно до Перехідних положень ЦК 2003 року до правовідносин, що виникли з приводу заяви про відмову від спадщини слід застосовувати норми ЦК 1963 року

Представник ТОВ "АПК-Артем" в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала з підстав, зазначених в письмових поясненнях, пояснила, що позивач після смерті матері до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини не звертався, на дати час після складення заяви батьком про відмову від спадщини пройшло більше десяти років, відсутні докази нікчемності даної заяви та позивачем пропущений строк позовної давності, кий слід обчислювати з дня смерті матері - з 31.08.2003 року.

Представник Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області в судове засідання не з`явився, про час, місце і дату судового засідання повідомлена належним чином, надав заяву про розгляд справи без участі представника, проти задоволення позову не заперечував.

Представник Олександрійської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області в судове засідання не з`явився, про час, місце і дату судового засідання повідомлена належним чином, надав заяву про розгляд справи без участі представника.

Суд, вислухавши вступне слово учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

З матеріалів спадкової справи щодо майна померлої ОСОБА_6 вбачається, що ОСОБА_3 29.11.2003 року звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 .

23.03.2004 року ОСОБА_5 подав до нотаріуса заяву від 01.12.2003 року про відмову від спадщини, не заперечував щодо видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_11 .

23.03.2004 року ОСОБА_3 видані свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно після смерті ОСОБА_6 , а саме, на земельну ділянку площею 6,05 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області та майновий пай в пайовому фонді майна КСП Мир , реорганізованого в АПП Артем , що знаходиться в с. Попельнасте Олександрійського району, розміром 2054,00грн., або 0,46 відсотків.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 батьками ОСОБА_12 (російською мовою), ІНФОРМАЦІЯ_6 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_13 (російською мовою).

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії КР №076909 від 06.10.2004 ОСОБА_14 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.03.2004 року є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3520385500:02:001:0074, площею 6,05 га, яка розташована на території Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області.

За Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №22586732 від 28.09.2020 року 07 червня 2019 року за №31896654 було зареєстровано право приватної власності за ОСОБА_8 на земельну ділянку площею 6,0511 га, кадастровий номер 3520385500:02:001:0074, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області.

07 червня 2019 року між ОСОБА_3 та ТОВ АПК-Артем був укладений договір оренди земельної ділянки площею 6,0511 га, кадастровий номер 3520385500:02:001:0074, розташованої на території Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, п. 8 договору визначено, що строк дії договору складає 10 років, орендна плата вноситься в грошовій, натуральній, відробітковій формі в розмірі 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в сумі 10742,73 грн. до 31 грудня кожного року, право оренди зареєстроване у встановленому законом порядку 07 червня 2019 року за №31896691.

Рішенням першої сесії Попельнастівської сільської ради 24 скликання №1 від 19.04.2002 року було вирішено вважати обраним секретарем Попельнастівської сільської ради 23 скликання ОСОБА_7 , депутата Попельнастівської сільської ради, доручено секретарю сільської ради виконувати функції секретаря виконавчого комітету.

Відповідно до відповіді Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області №01-18/71/2 від 20.11.2018 року, в документах архівного фонду Попельнастівська сільська рада та її виконавчий комітет Олександрійського району Кіровоградської області с. Попельнасте у протоколах сесій сільської ради та протоколах засідань виконавчого комітету за 2002 рік (рік обрання ОСОБА_7 на посаду секретаря сільської ради) відомості про визначення повноважень посадових осіб на вчинення нотаріальних дій відсутні.

Відповідно до архівної довідки №Ж-1460/2787/01-17 від 08.11.2019 року, у документах архівного фонду Попельнастівської сільської ради народних депутатів та її виконавчий комітет Олександрійського району Кіровоградської області у протоколі засідань виконавчого комітету сільської Ради за 1985 рік №15 значиться ОСОБА_7 - секретар виконкому сільської ради, призначеною відповідальною за ведення нотаріальних дій при виконкомі сільської ради на підставі рішення виконкому від 30 жовтня 1985 року №49.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07.12.2018 року по справі №398/1654/18, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа -Попельнастівська сільська рада Олександрійського району Кіровоградської області про визнання заповіту недійсним. В мотивувальній частині рішення зазначено, що судом при розгляді справи про визнання заповіту недійсним було встановлено нікчемність правочину - заповіту від 08.11.2005 року, складеного від імені ОСОБА_15 на користь ОСОБА_16 , посвідченого секретарем Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області Лисяк Л.І., р.н. №136, оскільки заповіт посвідчений посадовою особою органу місцевого самоврядування, на яку не було покладено рішенням органу місцевого самоврядування виконання обов`язків по вчиненню нотаріальних дій, тобто заповіт складений із порушенням вимог щодо його посвідчення. Згідно з частиною першою статті 1257 ЦК України. Представник позивача посилався на нікчемність правочину для обґрунтування вимоги про визнання заповіту недійсним, а відтак заповіт є нікчемним із дати його вчинення 08.11.2005 року та є таким, що за його умовами юридичні наслідки не настають, а тому, враховуючи положення пункту 6 листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справи від 16.05.2013р. №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування суд вказує, що в даному випадку ОСОБА_3 позбавляється права на спадкування майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 по заповіту, спадкування відбувається по закону і право на яке має син померлого ОСОБА_1 , позивач по справі, як спадкоємець першої черги .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.11.2019 року, ОСОБА_1 належить житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 , як спадкоємцю ОСОБА_5 , право власності зареєстроване в реєстрі за №571.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.11.2019 року, ОСОБА_1 належить земельна ділянка кадастровий номер 3520385500:02:000:0075, що знаходиться на території Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, площею 2,2081 гектарів в межах згідно з планом, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, як спадкоємцю ОСОБА_5 , право власності зареєстроване в реєстрі за №572.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.11.2019 року, ОСОБА_1 належить земельна ділянка кадастровий номер 3520385500:02:001:0558, що знаходиться на території Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, площею 3,8429 гектарів в межах згідно з планом, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, як спадкоємцю ОСОБА_5 , право власності зареєстроване в реєстрі за №573.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.11.2019 року, ОСОБА_1 належить автомобіль марки ВАЗ 2101, 1973 року випуску, двигун № НОМЕР_5 , кузов № НОМЕР_6 , шасі № НОМЕР_7 , реєстраційний № НОМЕР_8 , грошові вклади з належними відсотками та компенсаційними виплатами, що знаходяться в територіально відокремленому без балансовому відділенні №10010/0160 філії - Кіровоградське обласне управління АТ Ощадбанк №9760/8 (компенсація 1997 рік) сума залишку 22 059,45грн., як спадкоємцю ОСОБА_5 , право власності зареєстроване в реєстрі за №574.

Суд зазначає, що фактично позовні вимоги є похідними від того, що позивач вважає заяву ОСОБА_5 від 03.12.2003 року про відмову від спадщини нікчемною. Нікчемність даної заяви обґрунтована тим, що судом у справі №398/1654/18 встановлено, що заповіт ОСОБА_5 від 08.11.2005 року складений на ім`я відповідача є нікчемним, оскільки станом на дату складення заповіту секретар сільради не мав повноважень на посвідченням заповіту. Отже, позивач вважає, що батько позивача успадкував Ѕ частку земельної ділянки після смерті матері позивача - дружини ОСОБА_10 .

Відповідно до п.4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК 2003 року Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ст.553 ЦК 1963 року (в редакція, яка діяла на дату складення заяви ОСОБА_5 про відмову від спадщини) спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається.

Статтею 41 ЦК 1963 року встановлено, що угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків. Угоди можуть бути односторонніми і дво- або багатосторонніми (договори).

Нормами ЦК 1963 року, які діяли на дату складення ОСОБА_5 заяви про відмову від спадщини - 01.12.2003 року, не містили поняття нікчемності угоди та наслідків такої угоди.

Нормами ЦК 1963 року була встановлена можливість визнання угод, в тому числі односторонніх, якою є заява ОСОБА_5 від 01.12.2003 року про відмову від спадщини, недійсними та застосування наслідків недійсності угод (ст.ст.45-58 ЦК 1963 року).

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що право на захист шляхом звернення до суду з позовом про визнання заяви про недійсність заяви про відмову від спадщини мав тільки батько позивача, оскільки в пп. е п.16 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 28.04.1978 року Про судову практику в справах про визнання угод недійсними зазначено, що визнання угоди недійсною може мати місце і після смерті громадянина, який був її учасником. Такі вимоги можуть бути заявлені другою стороною, спадкоємцями померлого, іншими заінтересованими особами та прокурором.

Проте, позивач з позовною вимогою про визнання недійсною заяви ОСОБА_5 про відмову від спадщини до суду не звертався, тому суд позбавлений можливості на свій розсуд вирішити питання про наявність підстав для визнання зазначеної заяви недійсною та застосувати наслідки недійсності угоди, що є підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки позовні вимоги про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом частково недійсним, визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним, визнання права власності на 1/2 частку земельної ділянки в порядку спадкування за законом, є похідними від встановлення недійсності заяви про відмову від спадщини та можуть бути задоволені тільки при застосуванні наслідків недійсності угоди.

Щодо решти доводів позивача суд також виходить із того, що Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень ("Проніна проти України", рішення від 18.07.2006, N 63566/00, п. 23; "РуїзТорія проти Іспанії", рішення від 09.12.1994, Серія A, N 303-A, § 29).

Оскільки в задоволенні позову відмовлено по суті позовних вимог, суд не вбачає підстав для застосування строку позовної давності.

Щодо розподілу судових витрат у справі суд зазначає наступне.

Ухвалою від 16.01.2021 року позивачу відстрочено сплату судового збору в розмірі 1 681,60 грн. до ухвалення судового рішення у справі

Згідно із ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі - частина перша статті 82 ЦПК), або звільнити сторону від сплати судового збору, або стягнути несплачену суму судового збору при ухваленні судового рішення.

Зважаючи на те, що до ухвалення судового рішення позивачем судовий збір не сплачено та в зв`язку з відмовою в задоволенні позову в повному обсязі, судовий збір в розмірі 1681,60 грн., який підлягав сплаті позивачем при зверненні до суду, слід стягнути з позивача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-80, 141, 263- 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Попельнастівська сільська рада Олександрійського району Кіровоградської області, Олександрійська районна державна нотаріальна контора Кіровоградської області, Товариство з обмеженою відповідальністю "АПК -Артем" про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом частково недійсним, визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним, визнання права власності на 1/2 частку земельної ділянки в порядку спадкування за законом - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір в сумі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) гривня 60 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 , адреса робочого місця: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 , адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_4 .

ОСОБА_4 , адреса робочого місця: АДРЕСА_5 .

Попельнастівська сільська рада Олександрійського району Кіровоградської області, місцезнаходження: Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Попельнасте, вул. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 04366293.

Олександрійська районна державна нотаріальна контора Кіровоградської області, місцезнаходження: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. 6-го Грудня, 138, код ЄДРПОУ 02884581.

Товариство з обмеженою відповідальністю АПК-Артем , місцезнаходження: Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Протопопівка, пров. Інгульський, буд.2А, код ЄДРПОУ 37324614;

ОСОБА_17 , адреса робочого місця: АДРЕСА_6 .

Повний текст рішення складений 30 липня 2021 року.

Суддя Коліуш Г.В.