Постанова

від 27.07.2021 по справі 662/2589/19

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2021 року м. Херсон

номер справи: 662/2589/19

номер провадження: 22-ц/819/1120/21

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач) Склярської І.В.,

суддів: Пузанової Л.В.,

Чорної Т.Г.,

секретар Автонагова Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна Українська Соєва Компанія" на рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 24 березня 2021 року у складі судді Решетова В.В. в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє від імені ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна Українська Соєва Компанія", державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Музиківської сільської ради Білозерського району Херсонської області Хмари Лейли Аліївни про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, скасування державної реєстрації, зобов`язання повернути земельну ділянку,

в с т а н о в и в:

В листопаді 2019 року, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, ОСОБА_1 , яка діє від імені ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна Українська Соєва Компанія", державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Музиківської сільської ради Білозерського району Херсонської області Хмари Лейли Аліївни про усунення перешкод у користуванні земельної ділянки, шляхом скасування державної реєстрації, зобов`язання повернути земельну ділянку.

В обґрунтування позову зазначила, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,33 га, кадастровий номер 6524483800:03:006:0008 на території Сергіївської сільської ради Новотроїцького району, на підставі свідоцтва про право на спадщину на заповітом від 03.10.2017 за № 890, після смерті її батька - ОСОБА_3 .

01.11.2006 між ОСОБА_3 та ТОВ "Південна Українська Соєва Компанія" було укладено договір оренди землі, на 12 років.

Після оформлення спадщини та отримавши у власність вказану земельну ділянку, ОСОБА_2 , 30.04.2019 звернулася до ТОВ "Південна Українська Соєва Компанія" з листом, в якому просила повернути належну їй земельну ділянку, після спливу дії договору оренди землі, а саме 01.06.2019, так як не має намір продовжувати орендні відносини.

Не отримавши відповідь на свій лист, ОСОБА_2 , після закінчення строку дії договору, звернулася із заявою до державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу економічного, регіонального розвитку та торгівлі Новотроїцької РДА Демків І.В. про припинення договору оренди.

19.08.2019 отримала Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, у зв`язку з тим, що між нею та ТОВ "Південна Українська Соєва Компанія" продовжено орендні відносини на 7 років, на підставі додаткової угоди до договору землі.

Проте, позивачка зазначила, що вказану додаткову угоду вона не підписувала, крім того її підписання 27.07.2017 в той час, як вона отримала право власності на земельну ділянку лише 03.10.2017 , свідчить про те, що ця додаткова угода не могла бути нею підписана.

У зв`язку із вищевикладеним, ОСОБА_1 , яка діє від імені ОСОБА_2 , просить:

-усунути ОСОБА_2 , як власнику, перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою площею 4,33 га кадастровий номер 6524483800:03:006:0008 шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди № б/н від 27.07.2017 року до договору оренди землі від 01 листопада 2006 року, зареєстрованого 01 червня 2007 року за № 4ФФ002190-040772700078, укладену між ОСОБА_4 та ТОВ "Південна Українська Соєва Компанія", що була зареєстрована 19 липня 2019 року державним реєстратором Виконавчого комітету Музиківської сільської ради Білозерського району Херсонської області Хмарою Лейлою Аліївною, на земельну ділянку площею 4,33 га кадастровий номер №6524483800:03:006:0008 та зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Південна Українська Соєва Компанія" повернути земельну ділянку площею 4,33 га кадастровий номер 6524483800:03:006:0008 з незаконного володіння.

-стягнути з ТОВ "Південна Українська Соєва Компанія" на користь ОСОБА_4 понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі, витрат на проведення судової почеркознавчої експертизи та втрат на правову допомогу.

Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 24 березня 2021 року позов адвоката Ковальчук Ірини Миколаївни в інтересах ОСОБА_2 до ТОВ "ПУСК", державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Музиківської сільської ради Білозерського району Херсонської області Хмари Лейли Аліївни про усунення перешкод у користуванні належної їй земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку - задоволено повністю. Суд ухвалив:

Усунути ОСОБА_2 , як власнику, перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою площею 4,33 га кадастровий номер 6524483800:03:006:0008.

Скасувати державну реєстрацію додаткової угоди № б/н від 27.07.2017 року до договору оренди землі від 01 листопада 2006 року, зареєстрованого 01 червня 2007 року за № 4АА2190-040772700078, укладену між ОСОБА_4 та ТОВ "Південна українська соєва компанія", що була зареєстрована 19 липня 2019 року державним реєстратором Виконавчого комітету Музиківської сільської ради Білозерського району Хмарою Лейлою Аліївною, на земельну ділянку площею 4,33 га кадастровий номер 6524483800:03:006:0008.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Південна українська соєва компанія" повернути ОСОБА_2 земельну ділянку площею 4,33 га, кадастровий номером 6524483800:03:006:0008 з незаконного володіння.

Стягнути з ТОВ "ПУСК" на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати на сплату судового збору 768,40 грн. та витрати на оплату проведення судової почеркознавчої експертизи у сумі 2250,24 грн.

В апеляційній скарзі представник ТОВ ПУСК - Колганова Ю.М. просить скасувати рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 24.03.2021 повністю і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 .

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_5 зазначила:

-з моменту укладання договорів до ТОВ ПУСК не надходило звернень від ОСОБА_4 про розірвання договору, претензій;

-ТОВ ПУСК своєчасно та регулярно здійснює оплату на користь позивачки за оренду земельної ділянки;

-договір оренди земельної ділянки, укладений між ТОВ ПУСК та позивачкою є таким, що належним чином реалізується сторонами, відповідно до його умов; позивачка добровільно й свідомо, без зауважень отримує оренду плату. Крім того, зазначає, що судом першої інстанції не досліджено питання сплати позивачкою земельного податку, проте, оскільки податок сплачувався відповідачем, є очевидним, що позивачка усвідомлювала наявність орендних правовідносин. Особа, яка подала апеляційну скаргу посилається на окремі думки, висловлені в постановах суду касаційної інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивачки доводи скарги не визнала, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

11 листопада 2006 року між ОСОБА_3 та ТОВ Південна Українська Соєва Компанія укладено договір оренди земельної ділянки строком на 12 років з моменту підписання договору сторонами, який зареєстровано в установленому законом порядку 01 червня 2007 року (а.с.11-12);

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (а.с. 9).

03 жовтня 2017 року ОСОБА_6 прийняла спадщину, після смерті батька - ОСОБА_3 : земельну ділянку, яка розташована на території Сергіївської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області, розміром 4,3300 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 9).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 03 жовтня 2017 року, власником земельної ділянки є ОСОБА_6 , на підставі свідоцтва про право на спадщину (а.с. 10).

30 квітня 2019 року ОСОБА_6 повідомила відповідача про небажання поновлювати дію договору оренди, термін дії якого закінчується 01 червня 2019 та має намір самостійно обробляти належну її земельну ділянку (а.с. 13).

Рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 48288099 від 19 серпня 2019 року державним реєстратором прав на нерухоме майно відділу економічного, регіонального розвитку та торгівлі Новотроїцької районної державної адміністрації Херсонської області Демків І.В., ОСОБА_6 відмовлено у державній реєстрації іншого речового права, права оренди на земельну ділянку, що розташована на території Сергіївської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області з підстав того, що право оренди земельної ділянки подовжено на 7 років на підставі додаткової угоди до договору від 27.07.2017 року (а.с. 15).

Згідно додаткової угоди від 27 липня 2017 року до договору оренди землі від 01 листопада 2006 року, укладеної між ОСОБА_6 та ТОВ "Південна Українська Соєва Компанія", ОСОБА_6 в оренду передала земельну ділянку загальною прощею 4,33 га, на 7 років, з визначенням орендної плати в розмірі 12093,87 грн. за один державний акт на рік (а.с. 117).

Ухвалою Новотроїцького районного суду Херсонської області від 04 серпня 2020 року у справі призначено почеркознавчу експертизу (а.с. 132-133).

Твердження ОСОБА_6 щодо не підписання нею додаткової угоди № б/н від 27.07.2017 до договору оренди землі від 01.11.2006 підтверджується висновком судового експерта.

Згідно висновку експерта № 344-ПТ від 22.09.2020, за результатами судово-почеркознавчої експертизи Херсонського науково-дослідного експертно-кримінального центру, підтвердилось, що підпис ОСОБА_6 , розташований з лицевого боку другого аркуша у колонці Орендодавець ОСОБА_6 у графі (підпис фізичної особи) додаткової угоди від 27.07.2017 ро до договору оренди землі від 01 листопада 2006 року, смт. Новотроїцьке, Херсонської області, виконаний не гр. ОСОБА_6 , а іншою особою (а.с. 145-147).

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України , а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України , так і у статтях 229-233 ЦК України , йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України ).

За частиною першою статті 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається в письмовій формі, а за статтею 18 цього Закону договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

За частиною першою статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6 , 11 , 17 , 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Обраний позивачкою спосіб захисту є ефективним та відповідає положенням статей 15, 16 ЦК України.

Аналогічний висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц.

Суд першої інстанції повно та достеменно встановив обставини справи, за якими спірну додаткову угоду щодо зміни строку оренди земельної ділянки позивачка не підписувала та, відповідно, істотних умов цього договору не змінювала, а орендну плату отримувала в межах строку дії договору оренди від 1 листопада 2006 року, укладеного з відповідачем її батьком.

Суд першої інстанції надав належну оцінку встановленим обставинам справи. В апеляційному порядку ці обставини не спростовані.

Таким чином, з наведених вище норм матеріального права та обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявності підстав для задоволення первісного позову.

Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі належну оцінку яким надав суд першої інстанції, правильно встановивши обставини справи та застосувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а також правові висновки касаційного суду.

Доводи апеляційної скарги про не надходження звернень від ОСОБА_6 про розірвання договору, претензій - не надає відповідачу законних підстав користування земельною ділянкою за наявності встановлених судом першої інстанції обставин справи та крім того, спростовуються направленням позивачкою на адресу відповідача рекомендованою поштою з описом вкладення відповідного повідомлення.

А своєчасне та регулярне здійснюється ТОВ ПУСК на користь позивачки оплати за оренду земельної ділянки здійснювалося в межах укладеного зі спадкодавцем договору оренди земельної ділянки.

Сплата відповідачем земельного податку не свідчить про наявність орендних відносин між позивачкою та відповідачем відповідно до додаткової угоди про зміну строку оренди, яка позивачкою не була підписана, а тому не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення районного суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 367 , 368 , 374 , 375 ,382 ЦПК України , суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна Українська Соєва Компанія" залишити без задоволення.

Рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 24 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий І.В. Склярська

Судді: Л.В. Пузанова

Т.Г. Чорна

Повний текст судового рішення складено 30 липня 2021 року.

Суддя І.В. Склярська