Постанова

від 28.07.2021 по справі 547/511/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 547/511/19 Номер провадження 22-ц/814/1781/21Головуючий у 1-й інстанції Харченко В. Ф. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Абрамов П.С., Бондаревська С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою фермерського господарства Славута

на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 08 квітня 2021 року, постановлене суддею Харченко В.Ф. (повний текст складено 13 квітня 2021 року),

по справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до фермерського господарства Славута , третя особа: приватне сільськогосподарське підприємство Дружба , про стягнення збитків,

в с т а н о в и в:

14.06.2019 позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом, який у процесі розгляду уточнила, про стягнення із ФГ Славута на її користь збитків, завданих незаконним обробітком у 2018 році належної їй на праві власності земельої ділянки площею 3,1832 га, кадастровий номер 5324588000:00:005:0047, у сумі 40 029,70 грн., що є упущенною вигодою від не вирощування нею, позивачем, кукурудзи та зерна, та 3 000,00 грн. збитків, завданих знищенням межових знаків на вказаній земельній ділянці.

Позов обгрунтовувала тим, що після закінчення орендних відносин з ПСП Дружба , належною їй земельною ділянкою фактично користувалося у 2018 році ФГ Славута без правовстановлюючих документів, тоді як вона мала намір у 2018 році самостійно вирощувати на своїй землі кукурудзу. Самовільним захопленням земельної ділянки відповідач завдав їй збитків у розмірі 40 029,70 грн., визначених згідно наданого в позовній заяві розрахунку. Крім того, оскільки відповідачем були знищені межові знаки, на відновлення яких нею витрачено 3 000,00 грн., просить вказану суму стягнути як відшкодування збитків.

14.06.2019 позивач ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом, який уточнила у процесі розгляду справи, про стягнення із ФГ Славута на її користь збитків, завданих незаконним обробітком у 2018 році належної їй на праві власності земельої ділянки площею 3,1832 га, кадастровий номер 5324588000:00:005:0046,у сумі 40 029,70 грн, що є упущенною вигодою від не вирощування нею, позивачем, кукурудзи та зерна, та 3 000,00 грн. збитків, завданих знищенням межових знаків на вказаній земельній ділянці.

Позов обгрунтовувала тим, що після закінчення орендних відносин з ПСП Дружба у 2018 році, належною їй земельною ділянкою фактично користувалося ФГ Славута без правовстановлюючих документів, тоді як вона мала намір самостійно вирощувати на своїй земліку курудзу. Самовільним захопленням земельної ділянки відповідач завдав їй збитків у розмірі 40 029,70 грн., визначених згідно наданого в позовній заяві розрахунку. Крім того, оскільки відповідачем були знищені межові знаки, на відновлення яких нею витрачено 3 000,00 грн., просить вказану суму стягнути як відшкодування збитків.

Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 27.01.2020 вказані позови об`єднано в одне провадження./а.с.225 т.2/

Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 08.04.2021 позови задоволено частково.

Стягнуто з фермерського господарства Славута на користь ОСОБА_1 3 000,00 грн. збитків, завданих знищенням межових знаків належної на праві власності ОСОБА_1 земельної ділянки площею 3,1832 га, кадастровий номер 5324588000:00:005:0047.

Стягнуто з фермерського господарства Славута на користь ОСОБА_2 3 000,00 грн. збитків, завданих знищенням межових знаків належної на праві власності ОСОБА_2 земельної ділянки площею 3,1832 га, кадастровий номер 5324588000:00:005:0046.

У задоволенні позову про стягнення з фермерського господарства Славута на користь ОСОБА_1 40 029,70 грн. збитків (упущеної вигоди від не вирощування кукурудзи на зерна), завданих незаконним обробітком у 2018 році належної їй на праві власності ділянки площею 3,1832 га, кадастровий номер 5324588000:00:005:0047, - відмовлено повністю.

У задоволенні позову про стягнення з фермерського господарства Славута на користь ОСОБА_2 40 029,70 грн. збитків (упущеної вигоди від не вирощування кукурудзи на зерно), завданих незаконним обробітком у 2018 році належної їй на праві власності земельної ділянки площею 3,1832 га, кадастровий номер 5324588000:00:005:0046 - відмовлено повністю.

Стягнуто з фермерського господарства Славута на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 2 586,80 грн.судових витрат.

Із рішенням районного суду в частині задоволення позову не погодився відповідач та в особі представника адвоката Молодчина В.П. подав апеляційну скаргу. Посилаючись на невідповідність висновків обставинам спарви, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення в частині задоволення позоних вимог ОСОБА_1 і ОСОБА_2 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог.

Зазначає, що між ФГ Славута та позивачами у 2018 році були відсутні будь-які правовідносини щодо їх земельних ділянок. Звертає увагу, що із 01.01.2011 земельні ділянки позивачів передані в оренду ПСП Дружба , яке відповідно до умов договору не повернуло належним чином земельні ділянки позивачам, оскільки згідно повідомлення ПСП Дружба від 20.11.2017 мало намір продовжити орендні правовідносини, а листом від 18.12.2017 повідомило позивачів, що термін оренди земельних ділянок не закінчився.

Вважає, що районний суд помилково не взвяв до уваги Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної дідянки від 10.08.2018, яким встановлено, що земельні ділянки позивачів самовільно зайняті невідомими особами. Також Актом стверджується, що між позивачами та СФГ Дослідне укладено договір про спільний обробіток земельної ділянки, а 14.12.2018 отаннє зареєструвало право оренди земельних ділянок позивачів. Викладене вказує, що у позивачів у 2018 році були певні правовідносини щодо їх земельних ділянок із ПСП Дружба та СФГ Дослідне , а не із ФГ Славута .

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до ч.13 ст. 7 , ч.1 ст. 369 ЦПК України, апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачка ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,1832 га, кадастровий номер 5324588000:00:005:0047, для ведення товарного с/г виробництва на території Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області.

Позивачка ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 3,1832 га, кадастровий номер 5324588000:00:005:0046, для ведення товарного с/г виробництва на території Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області.

Вказані обставини підтверджуються Вигягами Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.02.2017./а.с.13 т.1, а.с.15 т.2/

01.01.2011 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали із ПСП Дружба договори оренди належних їм земельних ділянок строком на 5 років, які були зареєстровані у відділі Держземагенства у Семенівському районі 28.12.2012./а.с.9-12 т.1, а.с.9-12 т.2/

29.09.2017 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 направили орендарю ПСП Дружба заяви, якими повідомили про відсутність наміру продовжувати орендні відносини та просили не обробляти їх земельні ділянки після збирання врожаю 2017 року та з 29.12.2017 повернути їм укорисутвання./а.с.14 т.1, а.с.16 т.2/

Листами-повідомленнями №537 та №641 від 20.11.2017 ПСП Дружба , керуючись ч.ч.1-3 ст.33 Закону України Про оренду землі , повідомив позивачів про намір скористатися переважним правом на укладення договорів орнеди землі на новий строк та надіслав додаткові угоди для погодження умов./а.с.15-20 т.1, а.с.17-21 т.2/

Повторно, заявами від 05.12.2017, у відповідь на зазначені листи, позивачі повідомили ПСП Дружба про не бажання продовжувати або поновлювати орендні відносини та прохання повернути земельні ділянки в користування./а.с.21 т.1, а.с.22 т.2/

ПСП Дружба листом від 18.12.2017 повідомило ОСОБА_2 , що на даний час договір оренди не закінчився та підприємство на законних підставах орендує її земельну ділянку./а.с.23 т.2/

Заявами від 21.12.2018, направленими голові Фермерського господарства Славута , позивачі заявили про намір самостійного обробітку їх земельних ділянок та у зв`язку з проведенням робіт щодо закріплення меж земельних ділянок в натурі просили виділити їм аналогічні земельні ділянки на краю орендованого ФГ Славута земельного масиву або ж обмінятися аналогічною земельною ділянкою із масиву попереднього орендаря ПСП Дружба ./а.с.23 т.1, а.с.24 т.2/

Рахунками-фактурами №№6,7від 13.04.2018 і рахунками-фактурою №№16,14 від 04.08.2018, квитанціями АТ КБ ПриватБанк , актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 16.04.2018 підтверджено виконання і сплату позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ Землеустрій 2008 платежами по 2 000,00 грн. і по 1 000,00 грн. кожною за виконання робіті з розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, їх закріплення межовими знаками./а.с.67,68 т.1, а.с.73,74 т.2/

Актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 10.08.2018 №579-ДК/0816/АП/09/01/-18 та №579-ДК/0815/АП/09/01/-18 встановлено, що земельні ділянки кожна площею 3,1832 га, кадастрові номера 5324588000:00:005:0046 та 5324588000:00:005:0047 самовільно зайняті невідомими особами. На момент обстеження ділянки засіяні соєю. За повідомленням Устимівської сільської ради земельні ділянки використовується без правовстановлюючих документів СФГ Славута , однак голова господарства заперечив використання земельних ділянок. Зареєстрвано речове право на вказані земельні ділянки на підставі договорів про спільний обробіток земельної ділянки з СФГ Дослідне , однак зі слів інженера-землевпорядника СФГ Дослідне ОСОБА_3 господарство не здійснює обробітку цих земельних ділянок./а.с.24 т.1, а.с.25, т.2/

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , який працював у СФГ Дослідне підтвердив, що навесні 2018 року позивачі звернулися до господарства з метою спільного користування з господарством своїми земельними ділянок, уклали договір про спільний обробіток землі. Землевпорядник відновив і встановив межові знаки після припинення договору із ПСП Дружба . У 2018 році ФГ Славута обробляло увесь масив землі, точніше поля, у якому були і землі позивачів, загальною площею близько 70 га. Поле обробляв у т.ч. трактор МТЗ 82, ВІ13164.

Листом ГУ Держспоживслужби в Полтавській області від 16.08.2019 №01-27/5568 підверджено, що трактор МТЗ 82, ВІ13164, зареєстрований за ФГ Славута ./а.с.123 т.1, а.с.134 т.2/

Заявами від 21.03.2019 позивачі вимагали від ФГ Славута сплатити їм по 40 029,70 грн. збитків, як неодержаного доходу від засівання кукурудзою своїх земельних ділянок і по 3 000,00 грн. витрат на встановлення межових знаків, що були знищені ФГ Славутою . Заяву надіслано 25.04.2019.

Листами ГУ статистики у Полтавській області від 07.11.2018 №10-85/485-18 від 22.11.2018 №10-85/502-18 повідомлено про середню ціну реалізації кукурудзи на зерно у 2016- 2018 роках, урожайність кукурудзи та її рентабельність./а.с.

Керуючись вказаними статистичними даними позивачі обрахували неотримані ними доходи (завдані збитки) від не вирощування кукурудзи на зерно у 2018 році у сумі по 40 029,70 грн. збитків кожній.

Встановивши викладені фактичні обставини, районний суд дійшов до висновку про доведеність позову в частині використання ФГ Славута земельних ділянок позивачів у 2018 році без достатньої правової підстави.

Однак вимоги позивачів про стягнення збитків, як упущеної вигоди від не вирощування ними кукурудзи на зерно, базуються на розрахунку можливого доходу (упущеної вигоди) у разі використання спірних земельних ділянок з урахуванням середніх трирічних розрахунків урожайності, ціни реалізації і рентабельності вирощування кукурудзи на зерно тощо. Такі розрахунки є теоретичними, побудовані на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджені відповідними документами.

Із урахуванням викладеного суд першої інстанції прийшов до висновку про: відсутність підстав для задоволення позову про стягнення збитків (упущеної вигоди) з відповідача на користь кожного із позивачів у зв`язку з недоведеністю; необхідність задоволення позову про стягнення з відповідача на користь кожного із позивачів збитків (реальних збитків) у сумі витрат на встановлення межових знаків.

Розглядаючи справу в межах апеляційного оскарження,колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 79-1 ЗК України передбачено порядок формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Відповідно до частини 7 названої норми винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянкит до її державної реєстраціїх здійснюється за документацією, яка стала підставою для її формування.

Механізм встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками визначається Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення междовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 18.05.2010 №36 (зареєстровано в МЮУ 16.06.2010 №491/17686).

Пунктом 2.1. указаної Інструкції визначено, що встанволення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встанволення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до п.3.1.1. Інструкції для закріплення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на вибір замовника використовуються три види межових знаків.

Межі земельних ділянок, що виділяються власникам земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості), які будуть використовуватись їх власниками самостійно, закріплюються межовими знаками кожна окремо. Вказані земельні ділянки, які їх власники або інші особи будуть використовувати єдиним масивом, закріплюються межовими знаками лише по окружній межі єдиного масиву (пункт 3.5 Інструкції).

За правилами п.3.14 Інструкції передача межових знаків на зберігання власнику (користувачу) земельної ділянки здійснюється за актом прийому-передачі межових знаків на зберігання.

Відповідно до ч.2, п."д" ч.3ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відшкодування заподіяних збитків .

Згідно ч.1, п.1 ч.2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів, відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Згідно принципу диспозитивності цивльного судочинства, закріпленого в статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до приписів ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крм випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінка доказів здійснюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.89 ЦПК України).

Суд першої інстанції, дійшовши висновку про доведеність позову в частині використання ФГ Славута земельних ділянок позивачів у 2018 році без достатньої правової підстави та знищення межових знаків вказаних земельних ділянок, однак відмовляючи у стягненні за недоведеністю здійсненого позивачами розрахунку збитків в розмірі по 40 029,70 грн., та стягуючи сплачені позивачами кошти за виготовлення межових знаків, помилково не звернув увагу на відсутність у матеріалах справи будь-яких належних та допустимих доказів цих обставин.

Зокрема, актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 10.08.2018 встановлено самовільне зайняття спірних земельних ділянок невідомими особами, а не вдповідачем. Посилання у цих актах на лист Устимівської сільської ради від 09.08.2018, в якому зазначено, що земельні ділянки позивачів перебувають в обробітку СФГ Славута , але у сільської ради відсутнє документальне підтвердженняцих обставин,- не є належним доказом вказаних обставин.

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що земельні ділянки позивачів перебували в оренді ПСП Дружба згідно договорів оренди від 01.01.2011, та останнє мало намір продовжити правовідносини з оренди, про що повідомляло власників земельних ділянок листом від 20.11.2017. Позивачі не надали належних доказів припинення цих орендних відносин та виконання умов п.9.4 договору орени щодо повернення земельної ділянки після закінчення договору оренди. Між тим, 21.03.2018 позивачі уклали із СФГ Дослідне договори про спільний обробіток їх земельних ділянок./а.с.124 т.1., 133 т.2/

Отже, встановлені районним судом обставини використання без достатньої правової підстави у 2018 році відповідачем земельних ділянок, які належать позивачам, - є недоведеними та грунтуються на припущеннях.

Задовольняючі позовні вимоги щодо стягнення позивачами по 3 000,00 грн. витрат, понесених ними на виготовлення межових знаків, районний суд погодився, що внаслідок дій відповідача та його працівників у процесі обробітку їх земельних ділянок межові знаки були знищені, а тому їх прийшлося відновлювати, та нести вказані витрати, що є збитками.

Колегія суддів визнає такий висновок хибним, оскільки у матеріалах справи відсутні докази того, що межі земельних ділянок позивачів встановлювалися в натурі (на місцевості) та межові знаки відповідного зразка передавалися їм, чи іншим особам на зберігання, були пошкоджені чи знищені, і що такі наслідки настали внаслідок неправомірних дій відповідача.

Натомість обставини, викладені у листах позивачів на адресу ФГ Славута , про те, що у зв`язку з наміром самостійно використовувати і обробляти належні їм земельні ділянки, землевпорядною організацією виготовляється технічна документація із земелустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), вказують на те, що раніше такі межові знаки не встановлювалися. Крім того, у цих листах позивачі з метою уникнення черезсмужжя просили розглянути питання про виділення в їх користування аналогічних земельних ділянок на краю орендованого господарством земельного масиву, що вказує на те, що земельні ділянки позивачів використовувалися в єдиному масиві.

Також, із наявних у матеріалах справи актів прийому-передачі межових знаків на зберігання від 16.04.2018 убачається, що межові знаки, передані позивачам, встановлювалися, а не відновлювалися. У рахунках-фактурах на оплату вказано про виконання робіт по встановленню меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), а не їх відновленню./а.с.67-60 т.1, а.с.73-75 т.2/

Суд першої інстанції помилково на викладене уваги не звернув, дійшовши хибного висновку про стягнення із відповідача коштів за виготовлення межових знаківщодо земельних ділянок позивачів, тоді як ці вирати мають нести власники земельних ділянок.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення із відповідача витрат за виконання робіт із розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, їх закріплення межовими знаками є безпідставними, та в їх задоволенні необхідно відмовити.

Крім того, зважаючи на доводи апеляційної скарги, із якими відповідач пов`язує підстави апеляційного оскарження судового рішення, а саме, що у позивачів у 2018 році були певні правовідносини щодо їх земельних ділянок із ПСП Дружба та СФГ Дослідне , а не із ФГ Славута , та приймаючи до уваги, що наведені обставини знайшли свої підтвердження у суді апеляційної інстанції, наявні підстави для застосування ч.4 ст.367 ЦПК України.

Згідно ч.4 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Зі змісту апеляційної скраги вбачається, що відповідач фактично оскаржує рішення не тільки в частині задоволених позовних вимог, а й у частині мотивів відмови у позові про стягнення збитків, заперечуючи доведеність факту використання ФГ Славута земельних ділянок позивачів у 2018 році за відсутності достаньої правової підстави. Такі доводи апеляційної скарги колегія суддів визнала обгрунтованими та підставними, а тому, зважаючи, що в прохальній частині апеляційної скарги відсутнє прохання щодо зміни мотивів відмови в позові, колегія суддів, керубючись ч.4 ст.376 ЦПК України, визнає необхідним змінити рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові щодо стягнення збитків по 40019,70 грн. з підстав, викладених у мотивувальній частині постанови апеляційного суду .

Керуючись ст.ст. 367 , 368 , 374 , п.п.3, 4ч.1 ст. 376 , ст.ст. 381-384 , 389-391 ЦПК України , апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу фермерського господарства Славута - задовольнити.

Рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 08 квітня 2021 року, в частині стягнення із фермерського господарства Славута на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 3 000,00 грн. кожній збитків, завданих знищенням межових знаків належних їм земельних ділянок та в частині судових витрат - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення із фермерського господарства Славута по 40029,70грн. збитків (упущеної вигоди від невиршування кукурудзи на зерно) - змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 28.07.2021.

Головуючий суддя Л.І. Пилипчук

Судді П.С. Абрамов

С.М. Бондаревська